«Нові» дідусі та бабусі

«Ласкаво просимо до бабусі й дідуся: діти псуються, поки ви чекаєте». Так звучить напис при вході у дім Джіна та Джейн.

ОДНАК коли ви зайдете всередину, то не побачите старенького подружжя в кріслах-гойдалках. Господарі цього дому — це радше моложаві й енергійні чоловік та жінка, яким за сорок. Вони не відмовилися від своєї ролі «старших радників», а з ентузіазмом приступили до обов’язків дідуся та бабусі. «Звичайно, це одна з тих маленьких ознак у житті, що ви старієте,— каже Джін,— але внуки є нагородою, платою за виховання дітей».

Стародавня приповість говорить: «Корона для старших — онуки» (Приповістей 17:6). Між бабусею, дідусем та онуками часто розвиваються особливі стосунки, що відзначаються любов’ю та взаєморозумінням. І, згідно з журналом «Покоління» (англ.), «небувала кількість чоловіків та жінок в американському суспільстві є бабусями та дідусями». Яка причина цього? «Збільшення тривалості життя та новий стиль сімейного життя,— пояснюється в статті.— Зміни у смертності та народжуваності означають, що приблизно три чверті дорослих стане дідусями й бабусями... У більшості людей середнього віку внуки народжуються, коли їм близько 45 років».

У деяких країнах з’явилося нове покоління бабусь та дідусів. Однак багатьом доводиться дедалі більше допомагати у вихованні своїх онуків. Наприклад, син та невістка Джіна і Джейн розлучилися, але дитину виховують разом. «Ми намагаємось допомогти сину, поки він працює, доглядати за внуком»,— каже Джейн. Згідно з одним опитуванням, дідусі та бабусі, які доглядають за своїми внуками, в середньому присвячують їм щотижня 14 годин. І якби їхню роботу оплатили, то за рік це становило б аж 29 мільярдів доларів!

Якої ж радості в житті зазнають дідусі та бабусі сьогодні? З якими проблемами борються? Ці питання будуть розглядатися у наступних статтях.