Цей примарний безпаперовий офіс

Видрук остаточного варіанту цієї статті вмістився на 11 сторінках твердої копії, тобто звичайних аркушів паперуa. У ході роботи над статтею матеріал передруковувався близько 20 разів. Зрештою її відіслали майже 80 перекладацьким групам по всьому світі, і кожна група зробила коло 6 чорнових видруків перекладу. У цілому, ще до того, як стаття дійшла до друкарського верстату, на неї було витрачено більше 5000 аркушів паперу!

ЦІ ФАКТИ явно суперечать прогнозам, котрі можна було почути на зорі комп’ютерної ери, коли «безпаперовий офіс» вважали просто неминучим. Футуролог Алвін Тофлер у своїй книжці «Третя хвиля» (англ.) відважився навіть стверджувати, що «продукування будь-яких копій на папері було примітивним використанням електронних машин для редагування тексту та йшло всупереч самому духові цих машин». Цікаво, що коли 1981 року корпорація Ай-Бі-Ем представила свій перший персональний комп’ютер, вона вирішила не забезпечувати його жодним друкарським пристроєм. Стверджують, ніби ця компанія вважала, що користувачі тішитимуться з можливості читати інформацію прямо на моніторі комп’ютера. Хоч би як там було, деякі люди вже бачили в своїй уяві близький «безпаперовий рай», коли папір мав стати власністю лише музеїв та запилених архівів.

Безпаперові перспективи — і реальність

А втім, якщо розібратись, то власне те обладнання, котре мало створити передумови для виникнення безпаперового офісу, чимраз глибше ховає нас під величезними купами паперу. І справді, згідно з певними підрахунками, за останні роки загальний обсяг споживання паперу значно зріс. Ось що говорить з цього приводу Скотт МакКріді, аналітик з фірми «Інтернешнл дейта корпорейшн»: «Чого ми досягли завдяки технічному переоснащенню наших офісів — так це постійного підвищення здатності продукувати папір, причому щороку показник зростає більше ніж на 25 відсотків». Персональні комп’ютери, принтери, телефакси, електронна пошта, копіювальні апарати та Інтернет надзвичайно збільшили обсяг інформації, яку щоденно мають опрацьовувати та видруковувати багато людей. За повідомленням компанії «CAP Ventures, Inc.», 1998 року по всьому світі налічувалось 218 мільйонів принтерів, 69 мільйонів телефаксів, 22 мільйони багатофункціональних пристроїв (суміщений варіант принтера, сканера та копіювального апарата), 16 мільйонів сканерів та 12 мільйонів копіювальних апаратів.

У виданій 1990 року книжці «Пауершіфт» Тофлер підрахував, що в Сполучених Штатах кожного року виробляється 1,3 трильйона документів — достатньо, щоб 107 разів згори донизу обклеїти Великий Каньйон! І, як показують звіти, ці цифри далі зростають. За певним повідомленням, станом на 1995 рік Сполучені Штати щодня продукували близько 600 мільйонів документів — достатньо, аби наповнити шухляду для паперів завдовжки 270 кілометрів. Не за горами вже 2000 рік, а в нас немає майже жодних натяків на те, що ця паперова навала стане меншою; більшість усієї інформації все ще передається на папері.

Чому папір не зникає

Чому ж прогнози про те, що електроніка витіснить папір, так і не збулись? Певна міжнародна паперова компанія висуває таке припущення: «Людям недостатньо мати інформацію в якомусь пристрої, навіть якщо до неї можна легко дістатися. Вони хочуть мати її в руках. Вони хочуть, щоб до неї можна було доторкнутися, зігнути, загнути краєчок, відіслати по факсу, зробити копію, послатися на неї, написати кілька карлючок на полях або з гордістю повісити її на дверях холодильника. А головне, вони хочуть її видруковувати — швидко, бездоганно, в усій палітрі соковитих барв».

Слід визнати, що папір має деякі незаперечні переваги. Він дешевий і довго зберігається, його можна легко переносити, архівувати та здавати на вторинну переробку. У паперових документах також дуже легко орієнтуватись: ви бачите, на якій ви сторінці й скільки ще залишилося. «Люди люблять папір. Вони хочуть відчувати його на дотик у своїх руках»,— говорить Ден Кокс, представник компанії, що займається продажем канцтоварів. «Ми бачили намагання людей створити безпаперовий офіс,— говорить Джеррі Меллорі, фахівець з питань документації при Арізонському департаменті бібліотек та наукових і державних архівів.— Однак усі ті тисячі комп’ютерів, які ми бачили, мають одну спільну рису: всі вони підключені принаймні до одного принтера».

До того ж, старі звички теж не поспішають здаватися. Людей, котрі сьогодні займаються бізнесом, з дитинства вчили послуговуватись друкованим словом. Документ або повідомлення, надіслане електронною поштою, можна легко видрукувати,— достатньо лише раз клацнути «мишкою»,— а тоді, незалежно від місця і обставин, людина може спокійно його прочитати. Надрукований матеріал можна взяти з собою туди, де більшість комп’ютерів навряд чи стануть у пригоді,— починаючи від ліжка й ванни і закінчуючи покривалом на пляжі!

Ще один фактор: комп’ютери полегшили людям працю над створенням документів, які донедавна можна було виготовити лише за допомогою професійного друкарського устаткування. Кольорові копії, ескізи та протоколи, ілюстровані презентації, діаграми, графіки, візитні картки та поштові листівки — тепер усе це можна виготовити, доклавши мінімум зусиль. Знаючи про такі можливості, людині, котра має комп’ютер, аж кортить поекспериментувати. Тому тільки-но видрукувавши документ, вона може відразу захотіти змінити шрифт або дизайн та видрукувати документ ще раз. Тоді вона побажає знову щось виправити, і, як ви здогадуєтесь, незабаром у неї назбирається ціла купа видруків!

Ситуацію також ускладнив Інтернет, завдяки якому люди, по суті, отримали доступ до безмежного обсягу інформаціїb. Неминучим наслідком цього став неймовірно високий показник споживання паперу, адже часто користувачі Інтернету видруковують тверду копію з результатами своїх пошуків.

Не можна забувати й про той факт, що сьогоднішня навала програмного забезпечення та комп’ютерного обладнання вимагає дедалі більше довідників. Повсюдне використання комп’ютерів викликало справжню зливу таких посібників і комп’ютерних журналів.

Також слід визнати, що читання інформації на екрані комп’ютера — і особливо це стосується старіших моніторів — може мати свої недоліки. Деякі користувачі досі скаржаться на втому очей. Хоч би як там було, а, згідно підрахунків, для того щоб досягти відмінної якості зображення, розв’язувальну здатність старіших відеомоніторів треба збільшити не менше, як удесятеро.

До того ж, для деяких людей аркуш паперу у порівнянні з інформацією на дисплеї виглядає набагато переконливішим і важливішим; він справляє значно глибший вплив та вимагає просто-таки невідкладної уваги. Здається, наочним підтвердженням чиєїсь праці або видимим виявом докладених людиною зусиль багато хто вважає саме надрукований документ, а не щось інше. Надрукований на папері документ у руках начальника або клієнта може навіть привернути значно більше уваги й викликати відчутнішу реакцію, ніж електронне повідомлення.

Накінець, багато людей просто бояться втратити дані. І часто такі побоювання виправдані. Попри всі існуючі сьогодні найскладніші системи резервування даних, дорогоцінні слова — плід багатьох годин праці — досі можуть потрапити під нещадний суд стрибка напруги в мережі, поломки диска чи навіть одного незграбного натиску на клавішу. Тому-то більшість людей скоріше довіряють паперу. Цікаво, що, на думку деяких експертів, «тривалість життя» електронних записів (а разом з нею і можливість ці записи відтворити) мізерна у порівнянні з очікуваною 200—300-річною «тривалістю життя» безкислотного паперу. Щоправда, електронна інформація псується дуже повільно. Але дуже швидко розвивається техніка. І коли застаріле обладнання та програмне забезпечення піде на сміття, читати старіші комп’ютерні дані буде, напевно, чимраз важче.

Виповниться мрія про безпаперовий офіс чи ні — покаже час. Поки ж, висловлюючись словами Марка Твена, можна упевнено сказати одне: повідомлення про смерть паперу, мабуть, дуже перебільшені.

Чи ми винищимо дерева?

Скільки аркушів паперу можна зробити з одного дерева? Хоча це залежить від цілого ряду чинників,— таких, наприклад, як величина й порода дерева, а також тип та вага паперу,— підраховано, що з однієї колоди балансової промислової деревини можна виготовити коло 12 000 стандартних аркушів паперу для писання або друкування. І все ж, величезний показник споживання паперу досі викликає в уяві жахливу картину спустошених, знищених лісів. Чи ми й справді прямуємо до екологічної кризи?

Виробники паперу стверджують, нібито причин для паніки немає. Одним із головних їхніх аргументів є те, що значна частина паперу — а в деяких країнах вона становить коло 50 відсотків — виготовляється з деревинної стружки, тобто відходів деревообробної промисловості, які інакше опинилися б на звалищі. Більш того, у міру гниття стружки в повітря виділяється метан — парниковий газ, що є одним із чинників глобального потепління. Тож виробники паперу знайшли для неї добре застосування. Проте у відповідь на цей аргумент групи споживачів та екологів звинувачують паперову промисловість у забрудненні середовища та неправильному використанні лісів. Як стверджують представники цих груп, пальне, котре використовується для виробництва паперу, саме по собі спричиняє викид в атмосферу парникових газів! Вони також вказують на те, що парникові гази виділяються і тоді, коли на звалищах гниє макулатура.

А втім, як показали результати вивчення, проведеного Всесвітньою діловою радою з питань раціонального природокористування, виробництво необхідної кількості паперу без виснаження природних ресурсів землі можливе. Підставою для такого висновку було перш за все те, що дерева можна насадити знову, а папір піддається вторинній переробці. І все ж, як підкреслили результати вивчення, «необхідно буде доопрацювати методи виробництва й використання паперу, причому на всіх етапах: починаючи від використання лісових ресурсів, виготовлення паперової маси й самого паперу, його використання й переробки, а також відшкодування енергії та закінчуючи усуненням паперових відходів». Намагаючись розробити таку паперову масу, яка була б і екологічно чистою, і економічно вигідною, паперова промисловість також шукає можливості використання альтернативних джерел сировини, як-от пшенична солома, швидкорослі дерева, кукурудза та конопля. Якою мірою вживатимуться такі заходи й наскільки ефективними вони виявляться — майбутнє покаже.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 27]

Як зменшити обсяг відходів паперу в офісі

✔ Робіть якомога менше видруків. Переглядайте та змінюйте документи на екрані. Зведіть до мінімуму кількість твердих копій та паперових чернеток.

✔ Друкуючи великі документи, використовуйте менші, але читабельні шрифти.

✔ Якщо при ввімкненні чи друкуванні документа ваш принтер видруковує також тестову або титульну сторінку, заблокуйте цю функцію.

✔ Здавайте паперові відходи на макулатуру.

✔ Перш ніж здати на макулатуру аркуші, на яких щось надруковане лише з однієї сторони, відкладіть їх на пізніше для чорнових видруків або розріжте на шматочки для нотаток.

✔ Коли тільки можливо, робіть двосторонні видруки та ксерокопії.

✔ Коли документом мають користуватися декілька осіб в офісі, ліпше, щоб вони робили це по черзі, аніж видруковувати для кожного п копії.

✔ Щоб усунути потребу у твердій копії, відсилайте факсові повідомлення безпосередньо з комп’ютера. Коли ж необхідно вислати по факсу тверду копію, ви можете зекономити папір, не використовуючи супровідного аркуша.

✔ Намагайтеся не видруковувати без потреби електронних повідомлень.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Як стверджують деякі люди, власне те обладнання, котре мало створити передумови для виникнення безпаперового офісу, чимраз глибше ховає нас під величезними купами паперу.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Деколи надрукованим текстом легше послуговуватись, ніж комп’ютерним дисплеєм.