Від наших читачів

Ураган «Павліна» Мені приємне нагадування про те, що я належу до організації, яка піклується людьми. Дякую за прекрасну статтю «Два обличчя стихійного лиха» (8 жовтня 1998 року). Як тішить, що інші вважають Свідків Єгови «організованими і чесними»!

Д. Ф. С., Бразилія

Самота Стаття «Цінність самоти» в рубриці «Погляд Біблії» (8 жовтня 1998 року) написана наче про мене. Аби не страждала моя духовність та емоційний стан, мені необхідно бувати на самоті. Однак я пам’ятатиму про те, що самота — це «прекрасне місце для відвідин, але небезпечне — для постійного проживання».

Л. Ґ., Сполучені Штати Америки

Ватикан і голокост Протягом багатьох років Свідки приходили в мій дім і ми добре спілкувались. Однак я вважаю статтю «Католицька церква й голокост» (22 жовтня 1998 року) образливою. Папа Пій XII був праведником, який зробив усе, що було в його силах, аби допомогти євреям, і тисячі людей врятувалися завдяки йому!

Дж. П., Сполучені Штати Америки

Нашим наміром було не образити католиків, а точно розповісти про суперечки навколо документу, випущеного Ватиканом, «Ми пам’ятаємо. Роздуми про шоа». Наведені в статті твердження є висловами шановних істориків, письменників та юристів, а деякі з них самі належать до римсько-католицької церкви. Безумовно, все, що зроблено Ватиканом для порятунку людей, гідне похвали. Проте це не змінює того факту, що папа не висловився відкрито проти нацистського уряду. А цей крок, безсумнівно, міг би врятувати життя мільйонів людей. (Ред.)

Любити одні одних Серія статей «Чи настане час, коли всі люди будуть любити одні одних?» (22 жовтня 1998 року) була чудовою! Вона допомогла мені вгамувати сильне почуття обурення і ненависті, які я часом виношував у собі. Дуже дякую! Сподіваюсь, що заохочення з ваших публікацій допоможе мені стати служителем Бога Єгови.

Ґ. К., Італія

Мужні місіонери Прочитавши статтю «Ми живемо вже не для себе самих» (22 жовтня 1998 року), я не можу не подякувати вам за відомості, що настільки зміцнюють віру. Тут у Великобританії ми часто стикаємося з байдужістю. Але це не порівняти з тим, що пережили Джек і Лінда Йоханссон. Стаття глибоко зворушила мене і пробудила вдячність за те, що я маю.

Л. Дж., Англія

Ми з дружиною вже декілька років служимо повночасно і знаємо, як нелегко пристосовуватись до нового призначення. Йоханссони відверто розповіли, що відчували, коли переїжджали. З їхньої розповіді ми побачили, що не одинокі у своїх почуттях і що слід і надалі покладатися на Єгову.

С. І. К., Бразилія

Ходити у правді Маю 12 років. Мені сподобалась стаття «Як мені навчитися ходити у правді?» в рубриці «Молоді люди запитують» (22 жовтня 1998 року). Тепер, з початком шкільних занять, трохи складніше готуватися до християнських зібрань. Але я мушу викупляти час. Думаю, що ця стаття допоможе багатьом молодим людям розвинути любов до Єгови і міцно триматися правди.

С. С., Португалія

Торік я ставив собі таке саме запитання про правду. Мені було важко сказати, чи я дійсно люблю правду, чи я в правді завдяки сім’ї. Тоді я зробив саме так, як ви заохотили — перевірив це, досліджуючи Біблію. Тепер я з радістю можу сказати, що йду дорогою правди. Сподіваюсь стати повночасним проповідником!

Х. Н., Сполучені Штати Америки