Розділ 1
Бажання всесвітнього миру й безпеки
1, 2. Яка є настійна потреба всього людства, і чому?
ВСІ З нас бажаємо миру й безпеки саме тут на землі. Ніколи в історії ще не було такої настійної потреби миру й безпеки як сьогодні. Ми особисто, а також усі люди на землі, прагнуть миру й безпеки.
2 Тому то теперішнє покоління людства живе в щонайважливіший час! «Як це може бути,— ви мабуть питаєте,— оскільки ми живемо в найнебезпечніший час історії людства, в ері ядерної зброї?»
3. (а) З яких причин кажуть, що нації розробляють ядерну бомбу? (б) Що наказує здоровий розум?
3 Принаймні вісім держав уже мають спроможність виробляти ядерну бомбу. І кажуть, що 31 держава можуть мати ядерну зброю до року 2000. Нації виробляють цю найновітнішу бомбу для охорони, заляковування інших держав озброєні подібною зброєю, і як загроза проти ядерної помсти. Всупереч таким світовим обставинам, здоровий розум наказує, що нації повинні погодитись і жити одні з одними у взаємотерпимості.
4. Хоч Творець не перешкоджає людським зусиллям здобувати безпеку, то що Він має на меті відносно безпеки?
4 Але чи ми бажаємо тільки людинотвореного миру, з безпекою, яку людина може постачити? Хоч Творець не перешкоджає людським зусиллям здійснити й підтримувати мир та безпеку, то Він таки має Свій власний досконалий спосіб задовольнити наші природні бажання миру й безпеки. Він призначив час на знищення всіх тих, які порушують безпеку Його поклонників. Як ми повинні тішитись у знанні, що той час уже близько!
5. Що натхненний псалмописьменник сказав відносно землі, і що Творець має на меті для людини?
5 Після тисяч років неспокійної історії, ми сподівалися б палкого всесвітнього бажання миру й безпеки. Земля була природним середовищем для людини жити на ній від самого початку її існування. Натхненний псалмописьменник сказав: «Небо,— небо для Господа [Єгови, НС], а землю віддав синам людським». (Псалом 115:16) Від початку людства, Творець мав на Його люблячій меті, щоб людина втішалась повнотою життя в її Богом-даному земному домі.
6. В якому значенні перша людина й її нащадки могли поводитись так як Бог?
6 Так як записано в історії про створювання в 1 Мойсеєвій 2:7, «Створив Господь Бог [Єгова, НС] людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її,— і стала людина живою душею». Жодне інше живе створіння на землі не мало такої спроможності як людина — змогу поводитись так як Бог виявляючи здібності володіти. Це панування не обмежувалось до перших людських створінь, але його мали практикувати, а також втішатись ним, усі їхні нащадки.
7. Як Адам дістав свою дружину, і що він сказав, коли Бог привів до нього це досконале створіння?
7 З тієї причини Творець дав Адамові дружину. Вона мала стати матір’ю всіх майбутніх мешканців землі. Тому то, коли Бог привів до чоловіка це досконале створіння, то Адам міг сказати: «Оце тепер вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого». І чоловік проголосив її бути жінкою людського роду, ’іш·ша΄, жіночий рід єврейського слова перекладене чоловік, тобто, ’іш.— 1 Мойсеєва 2:21-23.
8. Що Творець наказав першій людській парі?
8 Творець і небесний Отець сказав першій людській парі: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею». (1 Мойсеєва 1:28) Це було щось зовсім нового в історії інтелігентних створінь. Духовні мешканці невидимих небес не народжувались процесом розмноження.
9. Як Псалом 8:4, 5 описує божественний розпорядок?
9 Не дивно, що коли Бог створив землю, то «разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини». (Йова 38:7) У той час, у цілому всесвіті був мир і гармонія. У восьмому Псалмі, бувши захоплений цим божественним розпорядком, псалмописьменник сказав відносно людини: «Ти створив її меншою від Богоподібних, і славою та величчю Ти вкоронував її». (Вірші 4, 5, НС) Згідно з тим Псалмом, Бог дав людині владу над усіма земними інтересами.
Початок суперницького суверенітету
10. (а) Що виникло ще до народження першого немовлятка? (б) Що цим чином тепер можна було поставити над людством?
10 Дивовижно, ще до народження першого немовлятка, у всесвітній організації Бога Єгови виник бунт. Це становище могло довести до заснування нового суверенітету, нового володіння над людством — якщо буде можливо відокремити й відчужити людство від усесвітньої організації Єгови й заснувати суперницький суверенітет. Це вимагало першої неправди, щоб представити Бога Єгову в фальшивому світлі.
11. Представляючи Бога Єгову в фальшивому світлі, то чим став той перший бунтівник?
11 Перша неправда зробила цього першого бунтівника проти Бога першим неправдомовцем, або обмовником. Зовсім протилежно цьому неправдомовцеві, Ісус Христос сказав про Себе: «Я — дорога, і правда, і життя». (Івана 14:6) Своїм релігійним противникам, Ісус сказав: «Ваш батько — диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого,— бо він неправдомовець і батько неправді».— Івана 8:44.
12. (а) Як Диявол промовив першу неправду, і як це вплинуло на Єву? (б) Що сталось, коли Адам з’їв плід забороненого дерева?
12 Через змія в раю Едемському, раю розкошів, Диявол промовив першу неправду першій жінці. Він заявив, що її Творець не говорив правди, і таким чином порушив Єві душевний мир. Він зворушив у неї почуття ненадійності і в цьому стані уявного незнання, вона з’їла заборонений плід. Вона впросила свого чоловіка, Адама, з’їсти із забороненого дерева й також збунтуватись проти Бога Єгови. (1 Мойсеєва 3:1-6) Та неслухняна пара загубила мир з Богом і Він вигнав їх з раю розкошів до життя ненадійності поза раєм. У посланні до Римлян 5:12 говорить про це жалюгідне становище так: «Через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили».
13. Що всі з нас мусимо вибирати?
13 Це становище примушує нас сьогодні вирішувати. Ми мусимо вирішувати між суперницьким суверенітетом Сатани Диявола, «богом цієї системи», а суверенітетом Єгови, Всевишнього й Всемогутнього Бога всесвіту.— 2 Коринтян 4:4, НС; Псалом 83:19.
Дорога до миру з Богом
14. Яким миром і безпекою ми саме тепер можемо втішатись?
14 На свою власну шкоду, більшість людей не хочуть вірити в, або прийняти постачання Всемогутнього Бога для Своїх поклонників утішатись порівняльним миром і безпекою саме тепер під цими дуже жалюгідними обставинами. Проте, Єгова є «Бог, Який дає мир», і ми маємо привілей вступати в мир і безпеку, які ніколи не схибнуть. (Римлян 16:20, НС; Филип’ян 4:6, 7, 9) Це мир і безпека, яких Він саме тепер дає Своїм земним слугам, Його видимій організації, на сповнення Його достовірних обіцянок. Цим миром і безпекою можна втішатись тільки в спілкуванні з Його видимою організацією на землі.
15. Чи це нерозсудливо вірити, що Бог має організацію, і що Ісус Христос визнав?
15 Це зовсім не погоджувалося б з ясним навчанням Святого Письма вірити, що Бог не має організації, організованих людей, яких Він виключно визнає. Ісус Христос визнав, що Його небесний Отець мав видиму організацію. До свята П’ятидесятниці 33 р. н.е., це була єврейська організація під угодою з Богом Єговою через Закон Мойсеїв.— Луки 16:16.
16. (а) Між ким Мойсей був посередником? (б) Між ким Більший Мойсей, Ісус Христос, є Посередником?
16 Так як стародавній Ізраїль був під угодою з Богом Єговою через посередника Мойсея, то так само духовний Ізраїль, «Ізраїль Божий», має споріднення з Богом через посередника. (Галатів 6:16) Про це Павло написав його християнському співпрацівникові: «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми,— людина Христос Ісус». (1 Тимофія 2:5) Чи Мойсей був посередником між Богом Єговою а людством взагалі? Ні, Він був посередником між Богом Авраама, Ісака, і Якова й народом їхніх тілесних потомків. Так само, Більший Мойсей, Ісус Христос, не є посередником між Богом Єговою а всім людством. Він є Посередником між Його небесним Отцем, Богом Єговою, а духовним Ізраїлем, обмежений тільки до 144 000 членів. Цей духовний народ — це мала отара покірних слуг, які належать до Єгови.— Римлян 9:6; Об’явлення 7:4.
Не є Пастир тільки над «малою отарою»
17. (а) Що Бог Єгова призначив Ісусові Христові? (б) Що Ісус сказав тим, які успадкують небесне Царство?
17 У Псалмі 23:1, Цар Давид стародавнього Ізраїлю був натхнений сказати: «Господь [Єгова, НС] — то мій Пастир, тому в недостатку не буду». Єгова, Всевишній Пастир, настановив Ісуса Христа на «Доброго Пастиря». (Івана 10:11) У Луки 12:32, Ісус промовив до тих, над якими Він є Добрим Пастирем: «Не лякайся, черідко [отаро, НС], мала бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство».
18. (а) Кого сьогодні символізують храмові слуги й сини не-ізраїльських слуг Соломона? (б) З ким вони близько спілкуються?
18 У стародавні часи, в Ізраїлі були не-євреї, храмові піддані, і сини не-ізраїльських слуг Соломона. (Ездри 2:43-58; 8:17-20) Так само сьогодні, є чоловіки й жінки, зовсім присвячені Богові через Ісуса Христа, які не належать до малої отари духовного Ізраїлю. Вони спілкуються з останком духовного Ізраїлю присвятивши себе Богові Єгові через Ісуса Христа, «що дав Самого Себе на викуп за всіх». (1 Тимофія 2:6) Сьогодні, цих налічується багато більше ніж 144 000 духовних ізраїльтян, спадкоємців небесного Царства.
19. Що Ісус Христос сказав, піддаючи думку, що Він стане Пастухом не тільки над «малою отарою»?
19 Таким то чином, у Божий час Ісус Христос мав стати Пастирем над багато більшою отарою вівцеподібних людей, які успадкують землю через Нього. Це ті, яких Він мав на думці коли сказав: «Маю Я інших овець, які не з цієї кошари,— Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде отара одна й Один Пастир». Маючи на увазі цих «інших овець», апостол Іван також написав про Ісуса: «Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу».— Івана 10:16; 1 Івана 2:2.
20. (а) Як кількість «інших овець» порівнюється з останком «малої отари»? (б) Що пастуше піклування Доброго Пастуха значить для них усіх?
20 Сьогодні є близько 8700, визнаючих себе бути членами останка «малої отари» духовних овець. Проте, є мільйони присвячених осіб, які спілкуються з помазаним останком і ходять слідом за Добрим Пастирем, Ісусом Христом. Вони живуть у більше як 200 країнах світу. Що пастуший догляд Доброго Пастиря значить для всіх цих людей? Це значить, що вони будуть задовольнятись миром і безпекою! Коли б між ними не було миру, то не було б сердечної єдності й незламного взаємоспівдіяння. Коли б у них не було взаємної любові один до другого відносно духовних інтересів, то не було б і безпеки. Тому то, саме тепер вони задовольняються всесвітнім миром і безпекою.
[Ілюстрація на сторінках 4, 5]
Своїм власним досконалим способом Творець задовольнить людське бажання миру й безпеки.