Дух світу

Чому заразитися духом світу дуже небезпечно?

1 Ів. 5:19 (УКУ): «Ввесь світ лежить у владі лукавого». (Сатана сприяє розвиткові духу, що переважає у думках і діях людей, які не є схваленими слугами Єгови. Це дух самолюбства та гордості, який настільки поширився, що нагадує повітря, яким дихають люди. Нам слід бути дуже обережними, щоб не підкоритися владі Сатани, дозволивши духові світу формувати наше життя).

Об’яв. 12:9: «Скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу [«на землю», Хом.], а з ним і його анголи були скинені». (Від часу тих подій, які відбулися після народження в 1914 році Царства, вплив Сатани та його демонів на людство дуже посилився. Його дух підштовхує людей поводитися ще егоїстичніше і вдаватися до ще більшого насильства. На тих, хто хоче служити Єгові, справляється особливо великий тиск, щоб вони були частиною світу, робили те, що роблять інші люди, і покинули правдиве поклоніння).

Яких проявів духу світу нам слід остерігатись?

1 Кор. 2:12: «А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам». (Якщо дух світу вкорінюється у мисленні та бажаннях людини, то його плоди невдовзі видно в діях, які віддзеркалюють той дух. Отже, щоб звільнитися від духу світу, не достатньо лише уникати нехристиянських занять та надмірності; головне — розвивати склад розуму, який відображає Божий дух і справжню любов до його доріг. Майте це на увазі, розглядаючи нижченаведені приклади проявів духу світу).

Робити, що заманеться, не зважаючи на Божу волю

Сатана спонукував Єву самій вирішувати, що є добро, а що — зло. (Бут. 3:3—5; для протиставлення дивіться Приповістей 3:5, 6). Багато людей, котрі йдуть шляхом Єви, не знають Божої волі щодо людства і не хочуть про неї дізнатися. Вони просто, як то кажуть, «роблять, що їм хочеться». Людям, котрі знають Божі вимоги і стараються виконувати їх, потрібно бути обережними, щоб дух світу не спонукав їх свідомо ігнорувати поради з Божого Слова щодо справ, які їм можуть видаватися «дрібницями». (Луки 16:10; див. також розділ «Незалежність»).

Реагувати на різні обставини, керуючись гордістю

Сатана був перший, хто допустив, щоб його надто висока думка про себе зіпсувала його серце. (Пор. Єзекіїля 28:17; Приповістей 16:5, Кул.). У світі, яким він править, роз’єднувальною силою є гордість, яка спонукує людей вважати себе ліпшими від людей інших рас, націй, мовних груп та економічного становища. Можливо, що навіть декому з Божих слуг потрібно викоренити залишки таких почуттів. Вони також повинні бути обережними, щоб гордість не спонукала їх робити з дрібниць великі спірні питання і не перешкоджала їм визнавати власні хиби, приймати поради й таким чином отримувати велику допомогу, яку Єгова з любов’ю надає через свою організацію (Рим. 12:3; 1 Пет. 5:5).

Виявляти бунтівне ставлення до влади

Бунт започаткував Сатана, ім’я якого означає «противник». Німрод, ім’я якого може означати «збунтуймося», виявив своєю демонстративною непокорою до Єгови, що він був дитиною Сатани. Остерігаючись такого духу, богобоязливі особи уникнуть непокори світським правителям (Рим. 13:1); неповнолітні діти підкорятимуться владі своїх батьків, яка походить від Бога (Кол. 3:20); також ми не будемо симпатизувати відступникам, які зневажають тих, кому Єгова довірив відповідальність у своїй видимій організації (Юди 11; Євр. 13:17).

Потурати бажанням грішної плоті

Така тенденція відчутна скрізь. Необхідно завжди остерігатися її (1 Ів. 2:16; Еф. 4:17, 19; Гал. 5:19—21). Думки та бажання, які могли б довести до серйозніших проявів цього духу, можуть бути помітними в розмовах особи, її жартах, словах пісень, які вона слухає, в танцях, яким віддає перевагу, або в тому, що вона дивиться передачі неморального змісту. Ця властивість духу світу проявляється у зловживанні наркотиками, пияцтві, перелюбі, розпусті та гомосексуалізмі. Вона також виявляється, коли людина, не маючи біблійної підстави,— хоча, можливо, й опираючись на закон,— розлучається з одним партнером і одружується з іншим (Мал. 2:16).

Дозволяти, щоб нашим життям керувало бажання мати все, що бачать очі

Саме таке бажання Сатана розвинув у Єви, схиляючи її до вчинку, який зруйнував її взаємини з Богом (Бут. 3:6; 1 Ів. 2:16). Ісус рішуче відкинув таку спокусу (Матв. 4:8—10). Тим, хто хоче догоджати Єгові, потрібно пильнувати, щоб комерційний світ не розвинув у них такого духу. Потрапивши в цю пастку, людина зазнає́ багато прикростей і духовного краху (Матв. 13:22; 1 Тим. 6:7—10).

Вихвалятися своїм майном та позірними досягненнями

Ця звичка теж «від світу», і ті, що стають Божими слугами, повинні залишити її (1 Ів. 2:16). Вона корениться в гордості і, замість будувати інших духовно, притягає їхню увагу до матеріальних спокус та світських досягнень (Рим. 15:2).

Давати волю своїм емоціям, вдаючись до лайки та насилля

Це «учинки тіла», з якими багатьом людям потрібно наполегливо боротися. Маючи глибоку віру і допомогу Божого духу, вони можуть перемогти світ, замість дозволяти його духові панувати над ними (Гал. 5:19, 20, 22, 23; Еф. 4:31; 1 Кор. 13:4—8; 1 Ів. 5:4).

Базувати свої надії та побоювання на тому, що можуть зробити люди

Для тілесної людини реальне значення має те, що вона може бачити і до чого може доторкнутись. Її надії та побоювання обертаються навколо обіцянок і погроз інших людей. Вона сподівається допомоги від людських правителів і розчаровується, коли вони виявляються неспроможними (Пс. 146:3, 4; Ісаї 8:12, 13). Для неї це життя — то і все, що вона має. Її легко поневолити, погрожуючи смертю. (Для протиставлення дивіться Матвія 10:28; Євреїв 2:14, 15). Однак нова сила спонукує розуми тих людей, які пізнають Єгову, наповнюють свої розуми й серця його обітницями і вчаться звертатись до нього за допомогою при кожній потребі (Еф. 4:23, 24; Пс. 46:2; 68:20).

Віддавати людям та предметам честь, яка належить Богові

«Бог цього віку», Сатана Диявол, заохочує людей до різних звичаїв, які неправильно спрямовують їхню схильність до поклоніння, отриману від Бога (2 Кор. 4:4). Декотрих правителів обожнюють (Дії 12:21—23). Мільйони людей кланяються ідолам. Мільйони інших роблять своїми кумирами акторів та видатних спортсменів. Під час певних святкувань окремим особам часто не по праву віддається честь. Цей дух настільки поширений, що ті люди, які дійсно люблять Єгову і хочуть бути виключно відданими йому, повинні кожного дня остерігатися впливу цього духу.