Біблійна книга 37. Огія
Письменник: Огій
Місце написання: Єрусалим
Написання закінчено: 520 рік до н. е.
Описаний період: 112 днів (520 рік до н. е.)
ЙОГО звали Огій, а виступав він як пророк, «посол Господній». Але звідкіля походив цей чоловік? (Ог. 1:13). Ким він був? Огій — десятий з так званих малих пророків. Він був першим з трьох пророків, що служили після повернення євреїв на батьківщину 537 року до н. е. Інші два — це Захарій і Малахія. Ім’я Огія (єврейською Хаґґа́і) означає «[Народжений у] Свято». Це, можливо, свідчить про те, що він народився у день якогось свята.
2 Згідно з єврейським переданням, здається досить логічним, що Огій народився у Вавилоні і повернувся до Єрусалима разом із Зоровавелем та первосвящеником Ісусом. Огій служив пліч-о-пліч з пророком Захарієм. В Ездри 5:1 і 6:14 читаємо, що ці обидва пророки заохочували синів вигнання відновити роботи на відбудові храму. Огій був пророком Єгови, оскільки він, по-перше, напучував євреїв, аби вони виконували свої обов’язки перед Богом, і, по-друге, передрік, крім усього іншого, що Єгова затрясе усіма народами (Ог. 2:6, 7).
3 Чому Єгова призначив Огія? Причина була така: у 537 році до н. е. Кір видав указ, що дозволяв євреям повернутися на батьківщину і відбудувати дім Єгови. Але йшов 520 рік до н. е., а до завершення відбудови було ще далеко. Увесь той час євреї дозволяли, щоб протидія ворогів, власна байдужість і матеріалізм перешкоджали їм здійснити те, задля чого вони повернулись (Езд. 1:1—4; 3:10—13; 4:1—24; Ог. 1:4).
4 Біблійна оповідь показує, що, як тільки було закладено фундамент храму (536 року до н. е.), «став народ тієї землі ослаблювати руки Юдиного народу та страхати їх при будуванні. І підкуплювали вони проти них дорадників царських, щоб заламати їхній задум» (Езд. 4:4, 5). Зрештою у 522 році до н. е. тим противникам, неєвреям, вдалося добитися офіційної заборони на цю роботу. У 2-й рік правління перського царя Дарія Гістаспа, тобто 520 року до н. е., почав пророкувати Огій, і це заохотило євреїв знову взятися за відбудову храму. Тоді сусідні намісники вислали до Дарія листа з проханням винести постанову стосовно цього питання; Дарій відновив указ Кіра і підтримав євреїв, а не їхніх ворогів.
5 Євреї ніколи не ставили під сумнів того, що пророцтво Огія належить до єврейського канону. І це підтверджує згадка в Ездри 5:1 про те, що він пророкував «в Ім’я Бога Ізраїля», а також підтвердженням цього служить повідомлення в Ездри 6:14. Апостол Павло теж засвідчує, що пророцтво Огія — частина ‘усього Писання, натхненого Богом’, оскільки цитує його в Євреїв 12:26: «Тепер же Він обіцяє, кажучи: «Я ще раз затрясу — і не лише землею, а й небом» (Ог. 2:6).
6 Пророцтво Огія складається з чотирьох звісток, які він оголошував протягом 112 днів. Його стиль простий і відвертий, і особливо характерним є те, що він наголошує на імені Єгови. В оригінальному єврейському тексті в 38 віршах своєї книги Огій 35 разів вживає ім’я Єгова, причому 14 разів у вислові «Єгова військ». Пророк не залишає жодних сумнівів у тому, що його звістка від Єгови: «Сказав Огій, посол Господній [«Єгови», НС], від Господа посланий до народу, говорячи: «Я з вами, говорить Господь» (1:13).
7 Той час був дуже важливим в історії Божого народу, і діяльність Огія принесла величезну користь. Він сумлінно виконував завдання пророка і відверто сповіщав свою звістку євреям. Огій прямо говорив, що настав час перестати баритись та взятися до роботи. Якщо вони хотіли, аби Єгова забезпечив їм добробут, то мали відбудувати Божий храм і відновити чисте поклоніння. Головна думка звістки Огія така: якщо хтось хоче мати благословення від Єгови, то повинен служити йому і виконувати доручену ним працю.
ЧОМУ КОРИСНА
8 Чотири звістки Єгови, які сповістив Огій, були дуже корисні для тогочасних євреїв. Він заохотив їх одразу взятися до роботи, і через чотири з половиною роки храм було закінчено, а це посприяло в Ізраїлі поступу правдивого поклоніння (Езд. 6:14, 15). Єгова поблагословив їхню ревну працю. Саме тоді, коли вони зводили храм, перський цар Дарій дослідив державні документи й підтвердив указ Кіра. У результаті роботу було завершено завдяки його офіційному сприянню (Езд. 6:1—13).
9 Це пророцтво містить також мудрі поради, актуальні і для наших днів. Які саме? Воно наголошує на необхідності ставити інтереси поклоніння Богові вище своїх власних інтересів (Ог. 1:2—8; Матв. 6:33). Окрім того, воно показує, що самолюбство веде до розчарування, що гонитва за матеріальним є марною і що збагачують тільки мир та благословення Єгови (Ог. 1:9—11; 2:9; Прип. 10:22). Також ця книга підкреслює, що саме́ служіння Богові не робить людину чистою і що воно повинне бути правдивим і щирим, до того ж таке служіння не має бути забруднене порочною поведінкою (Ог. 2:10—14; Кол. 3:23; Рим. 6:19). Вона звертає увагу на те, що Божі слуги не повинні бути песимістичні, згадуючи «старі добрі часи», а мають дивитися вперед, ‘звертаючи своє серце до своїх доріг’ і намагаючись прославляти Єгову. Тоді Єгова буде з ними (Ог. 2:3, 4; 1:7, 8, 13; Фил. 3:13, 14; Рим. 8:31).
10 Як тільки євреї зайнялися роботою при храмі, Єгова почав їм сприяти і вони стали жити в мирі і добробуті. Перешкоди зникли. Будова закінчилася порівняно швидко. Безстрашна, ревна праця для Єгови завжди буде винагороджена. Труднощі — чи то справжні, чи то уявні — можна подолати, безстрашно виявляючи віру. Слухняність до «Господнього слова» приносить добрі результати (Ог. 1:1).
11 А як розуміти пророцтво, що Єгова ‘затрясе небом та землею’? Ось як застосовує слова з Огія 2:6 апостол Павло: «Тепер же [Бог] обіцяє, кажучи: «Я ще раз затрясу — і не лише землею, а й небом». Слова «ще раз» вказують на усунення того, що хитається,— речей, створених, аби залишилось непохитне. Отже, знаючи, що ми отримаємо непохитне царство, перебуваймо в незаслуженій доброті, завдяки якій можемо віддано служити Богові так, як йому до вподоби: з побожним страхом і благоговінням. Бо наш Бог є також нищівним вогнем» (Євр. 12:26—29). Огій показує, що Бог ‘затрясе небом та землею’, аби ‘поперевертати трони царств і повигублювати силу поганських царств’ (Ог. 2:21, 22). А Павло, цитуючи це пророцтво, говорить, що Боже Царство «непохитне». Тож, роздумуючи про надію на те Царство, ‘зміцнімося і робімо’, виконуючи для Бога священне служіння. Також пам’ятаймо: перед тим як потрощити народи землі, Єгова має сколихнути і вивести для спасіння щось надзвичайно цінне: «Затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот» (2:4, 7).