Підтримка праці Царства

СВІДКИ ЄГОВИ, виконуючи Ісусове пророцтво стосовно останніх днів, проповідують добру новину «у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8; Матв. 24:14). Вони охоче витрачають свої сили і час, щоб ділитися з людьми духовними істинами. Свідки впевнені, що Єгова подбає про них, як своїх співпрацівників, тому ставлять справи Божого Царства на перше місце в житті (Матв. 6:25—34; 1 Кор. 3:5—9). Результати, яких вони досягають у служінні, доводять, що Єгова схвалює їх і благословляє.

ПІДТРИМКА ПРАЦІ ЦАРСТВА У ВСЕСВІТНЬОМУ МАСШТАБІ

² Спостерігаючи за тим, як Свідки Єгови проповідують і скільки Біблій і біблійної літератури вони безкоштовно розповсюджують, дехто запитує: «Як це можливо?» Звісно, для видання Біблій та біблійних публікацій необхідні гроші. Також чималі кошти йдуть на будівництво й утримання домів Бетелю, де повночасні служителі друкують літературу, наглядають за проповідницькою діяльністю чи виконують інші завдання, сприяючи поширенню доброї новини. Матеріальна підтримка надається і районним наглядачам, місіонерам, спеціальним піонерам та іншим спеціальним повночасним служителям, аби вони й далі продовжували свою працю. Отже, щоб звіщати добру новину як в нашій країні, так і по всьому світі, потрібні великі кошти. Звідки вони беруться?

³ Чимало людей цінують нашу біблійну освітню працю і жертвують гроші на всесвітню діяльність. Однак цю працю переважно підтримують самі Свідки. Дехто з них надсилає добровільні пожертви до місцевого філіалу. Свідки виявляють дух щедрості, подібно до Божих служителів давнини, які охоче жертвували свої засоби на спорудження місць для поклоніння Єгові (Вих. 35:20—29; 1 Хр. 29:9). Іноді вісники жертвують майно чи кошти через заповіт. Проте здебільшого пожертви надходять невеликими сумами від окремих осіб, зборів чи районів. Завдяки цьому вдається підтримувати працю проповідування.

⁴ Свідки Єгови охоче жертвують кошти та інші засоби на підтримку проповідницької праці. Ісус і його учні мали скриньку з грішми на різні витрати (Ів. 13:29). Біблія згадує жінок, які підтримували в служінні Ісуса і його учнів (Марка 15:40, 41; Луки 8:3). Апостол Павло з вдячністю приймав щиру матеріальну допомогу від тих, хто прагнув сприяти справам Царства і підтримувати його служіння (Філ. 4:14—16; 1 Фес. 2:9). У наш час Свідки Єгови наслідують ці приклади ревного служіння і щедрості, тому щирі люди повсюди можуть брати «воду життя даром» (Об’яв. 22:17).

ПІКЛУВАННЯ ПРО ПОТРЕБИ МІСЦЕВОГО ЗБОРУ

⁵ Витрати місцевого збору також покриваються добровільними пожертвами. На зібраннях не проводиться жодного збору грошей, немає обов’язкових внесків і ніхто не випрошує пожертв. Щоб кожен міг жертвувати «так, як постановив у серці», в місцях проведення зібрань є скриньки для пожертв (2 Кор. 9:7).

⁶ Пожертви йдуть передусім на експлуатацію та ремонт Залу Царства. Рада старійшин може вирішити надіслати певну суму грошей до місцевого філіалу на підтримку всесвітньої проповідницької праці. Для цього збір має прийняти резолюцію. Так чимало зборів робить регулярні пожертви на підтримку всесвітньої діяльності. Коли в зборі виникають інші потреби, вісники добре це розуміють, тож не потрібно робити часті нагадування стосовно пожертв.

ПІДРАХУНОК І ЗБЕРІГАННЯ ПОЖЕРТВ

⁷ Після кожного зібрання двоє братів виймають гроші зі скриньок для пожертв, рахують їх та оформляють відповідні квитанції (2 Цар. 12:9, 10; 2 Кор. 8:20). Рада старійшин подбає про те, щоб ці кошти надійно зберігались, аж поки їх не буде надіслано у філіал чи використано для потреб збору. Брат, який веде рахунки збору, щомісяця готує звіт про рахунки. З цим звітом ознайомлюють збір, а кожні три місяці координатор ради старійшин організовує перевірку рахунків.

ВИТРАТИ РАЙОНУ

⁸ Витрати, пов’язані з проведенням конгресів, та інші витрати району покриваються пожертвами вісників району. Для цього в місцях проведення конгресів ставлять скриньки для пожертв. Крім того, пожертви для покриття поточних витрат району можуть надходити від зборів у час між конгресами.

⁹ Найліпше, щоб кожен район сам покривав свої видатки, а будь-який надлишок ішов на всесвітню діяльність. Якщо на рахунку району недостатньо коштів для покриття витрат за цей чи наступний конгрес, як-от завдатку за оренду приміщення, то районний наглядач подбає про те, щоб зборам нагадали про необхідність робити пожертви. Рада старійшин кожного збору обговорить це питання і вирішить, яку суму їхній збір міг би виділити для району. Після цього збір має прийняти відповідну резолюцію.

¹⁰ Якщо виникають фінансові питання, які вимагають уваги старійшин району, то в день проведення районного конгресу буде організована зустріч старійшин району. Всі рішення, окрім тих, які пов’язані з покриттям вже визначених витрат району, потрібно оформляти як письмові резолюції, прийняті старійшинами. У них необхідно вказувати конкретні суми. Такі резолюції слід приймати щоразу, коли витрачаються кошти району.

¹¹ Періодично проводиться перевірка рахунків району.

ТУРБОТА ПРО БІДНИХ

¹² Гроші зі скриньки, яку мали Ісус та учні, призначалися зокрема і для допомоги бідним (Марка 14:3—5; Ів. 13:29). Ми теж маємо християнський обов’язок дбати про бідних, адже Ісус сказав: «Бідні завжди з вами» (Марка 14:7). Як Свідки Єгови виконують цей обов’язок?

¹³ Інколи вірні члени збору потребують матеріальної допомоги через похилий вік, хворобу або інші скрутні обставини, на які вони не мають впливу. Їхні рідні та одновірці, які знають про ці труднощі, можуть надавати допомогу, керуючись словами апостола Івана: «Якщо хтось має все необхідне для життя і бачить свого брата в нужді, але не хоче виявити до нього співчуття, то хіба він має любов до Бога? Дітоньки, любімо не словом і язиком, а ділом і правдою» (1 Ів. 3:17, 18; 2 Фес. 3:6—12). Турбота про відданих братів і сестер, які потребують матеріальної підтримки, також є частиною правдивого поклоніння (Як. 1:27; 2:14—17).

¹⁴ Апостол Павло в Першому листі до Тимофія пояснив, як надавати матеріальну допомогу тим, хто її гідний. Про це можна прочитати в 1 Тимофія 5:3—21. Головний обов’язок кожного християнина — піклуватись про потреби своїх домашніх. Тому про літніх або немічних повинні дбати їхні діти, онуки чи інші близькі родичі. Деколи матеріальну допомогу надають державні чи соціальні служби. Тож рідні або інші особи могли б допомогти нужденному брату чи сестрі оформити документи на отримання такої допомоги. У певних ситуаціях про таких Свідків, які вже багато років вірно служать Єгові, міг би подбати збір. Якщо вони не мають сім’ї або родичів, які б піклувалися ними, і державні служби не надають їм достатньої матеріальної підтримки, то рада старійшин може попросити збір надати певну допомогу. Християни цінують можливість підтримувати матеріально таких братів і сестер.

¹⁵ Багато наших одновірців опиняється в нестатках через переслідування, війни, землетруси, повені, голод чи інші лиха, поширені в ці скрутні часи (Матв. 24:7—9). Якщо місцеві збори не в стані подбати про себе, Керівний орган залучає Свідків з інших територій до надання допомоги. Це нагадує, як християни в Малій Азії відправляли їжу для братів у Юдеї, які потерпали від голоду (1 Кор. 16:1—4; 2 Кор. 9:1—5). Наслідуючи їхній приклад, ми виявляємо любов до одновірців і доводимо, що є справжніми учнями Ісуса Христа (Ів. 13:35).

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

¹⁶ Біблія і біблійна література відіграє важливу роль у поширенні звістки про Царство. Як правило, рада старійшин призначає одного зі служителів збору дбати про запас різних публікацій. Відповідальні за літературу брати серйозно ставляться до свого призначення. Вони ведуть ретельні записи, щоб їхній збір мав необхідний запас літератури.

¹⁷ Ми, як віддані християни, визнаємо, що наш час, сили, вміння, матеріальні речі і навіть саме життя — дари від Бога, які потрібно використовувати для служіння йому (Луки 17:10; 1 Кор. 4:7). Належно послуговуючись усім цим, ми виявимо глибину своєї любові до Єгови. Ми прагнемо шанувати Єгову, віддаючи найліпше з того, що маємо, адже йому приємний кожен дар, принесений від щирого серця (Присл. 3:9; Марка 14:3—9; Луки 21:1—4; Кол. 3:23, 24). Ісус сказав: «Даром отримали — даром давайте» (Матв. 10:8). Завдяки тому що ми віддаємо свої сили та засоби служінню Єгові, наша радість зростає (Дії 20:35).