Пісня наруг проти Сатани, Диявола
“Як же ти впав із неба, ти осяйний сину порання! Тебе скинуто на землю, ти, що топтав народи.”— Іса. 14:12, Юнґ.
1. Яку пісню Бог тепер дав? Щоб її співали для чиєї користи?
ЄГОВА зложив пісню, щоб співали тепер проти Його архи-ворога Сатани, Диявола. Вона наперед звідомляє про впокорення й зневаги, які впадуть на нього вскорі. Його час уже скінчився. Він уже вийшов на найвисший щебель, і тепер сходить вдолину. Він мав усяку причину знати це, і якщо цього він не бажає признати і воліє боротись проти неминучого гіркого розчарування, то Бог Єгова про це пригадує йому. Слова пісні наруг, яку Бог велів зложити під натхненням поверх двацять і шість століть тому, тепер Він робить їх ясними. Невідпорно Він порушує своїх співаків виповісти ті слова в часі цих останних днів світової орґанізації Сатани. Цю пісню наруг не співають для користи лукавого. Її співають для користи всіх тих, що через довгий час були жертвою Сатани, Диявола, і його страшної орґанізації, і що бажають вийти з під її сили й контролю. Ця пісня, сумна для Сатани, є мелодією визволення для них. Її ругаючі слова висказують визов і указують на перемогу над довгочасним гнобителем. Самі співаки не змогли б співати її з такою відвагою й переконанням серед світової орґанізації Сатани, коли б Божий композитор пісні не дав їм перемоги над гнобителем і увільнення від його сили. Ті, що бажають зазнати подібної перемоги й визволення, мусять тепер увірувати в ту пісню і перейти на бік Композитора і Його співаків в супереч поруганому гнобителеві.
2. Чому треба ту пісню співати тепер?
2 Не багато є тих, що співають ту пісню і що мають відвагу це робити. Більшість з людства стогне й нарікає під ріжними горями, які Сатана, Диявол, стягнув на землю й море. Велике множество людей недовірчиво насміхається з думки, що така особа як Сатана, Диявол існує. В цей спосіб вони по глупому засліплюють себе відносно того, що є дійсно відповідальний за їх клопоти. Отже вони не можуть довідатися як увільнитися від його сітей. Але Бог Єгова бере Диявола серйозно і його написане Слово відкриває того лукавого нам. Та не тільки це, але воно відкриває нам і його зазіхання за якими Диявол вганяв. Та найлучше зо всього воно запевняє нас, що його страшне підприємство вже наближилося до свого кінця. Та пісня наруг особливше говорить про це. З причини її пророчого змісту, її треба співати голосно, щоб дияволи й люди могли почути. Саме пророцтво предсказує, що цю пісню співати муть в часі великого визволення, яке виконає Єгова для своїх людей і коли до великої міри увільнення вибореться для них з під світової орґанізації Сатани. Визволення й увільнення вже прийшло! Свідки Єгови можуть засвідкувати про це. Тож уперед із піснею із чимраз голоснішим звуком, щоб більше й більше людей могло почути ту вість, яка розказує про повне й цілковите визволення й увільнення, яке наближилося для всіх людей доброї волі! Щоб ми могли співати ту пісню з лучшим вирозумінням, тому застановімся над її словами, що були записані для нас в пророцтві Єгови через Ісаїю в Ісаї 14 голові.
3. Яку велику орґанізацію Бог знищить, і головно чому?
3 Попередню голову ми розбирали в нашім минувшім числі Вартової Башти (анґ. вид.) Вона предсказала знищення старинної світової сили, Вавилону, і знищення позатипічного Вавилону новочасного часу, себто, світової орґанізації Диявола. Всемогучий Бог, що знищить ту орґанізацію, каже чому Він це зробить. Це Він зробить тому, що Його імя є замішане, і люди, що є наречені Його імям, і що є віддані на Його службу, є також замішані. Впродовж многих століть, перед так званою “христіянською ерою”, люди названі Його іменем, були з дванадцять поколінь, що походили від Якова. Біблія називає їх не “Яковітами”, але “Ізраїльтянами”, тому що імя їх прабатька Бог змінив на “Ізраїль”. Одначе в пророцтві, Біблія говорить багато раз про той нарід під обома іменами, там як Яків, а там як Ізраїль, і обидва імена мають рівнобіжне значіння.
4. Яке старинне місто Він освятив, і як?
4 В гармонії з Його завітуючими обітницями, дані вірним прадідам того народу — Авраамові, Ісаакові і Якові, Бог Єгова з милосердя вибрав їх за свій нарід, назвавши їх своїм святим іменим. Як дальше сповнення своєї угоди з їх прабатьками, Він дав Ізраїльтянам Обіцяну Землю, Палестину, і установив центр свого почитання в єрусалимському храмі. У тім місті знаходилась царська гора Сион, де стояла палата царя, і тому те місто названо також “Сионом” або “Горою Сион”. Цар з покоління Юди був тільки видимим представником дійсного Царя Ізраїля, Бога Єгови. Отже те місто названо “містом великого Царя”, розуміючи під цим його великого, невидимого Царя Єгову. Його храм почитання освячував і окрашував той город. Його чисте й святе почитання звеличувало його і було радістю для всієї землі, що почитали правдивого й живого Бога. Тож це з великим захопленням Левіти сини Корея співали в храмі оці слова: “Великий Єгова, достоєн великої слави в городі Бога нашого, на святій горі його. Прекрасно возноситься гора Сион, радість землі цілої, на самій півночі город царя великого! Бог обявив себе в палатах для прибіжеща.” (Пс. 48:1, 3, Ам. Стан. Вер.) Отже імя Єгови спочивало на тім народі.
5. Як Сатана установив супротивне місто й почитання?
5 Сатана, Диявол завидував славі Єгови, яку Він мав в Єрусалимі. Як суперника Єрусалиму з його почитанням Бога, Сатана збудував місто Вавилон і підніс його до світової сили і зробив його славою поганських царств старинних часів. Там він зорґанізував почитання себе, як бога під імям “Меродах”. Так як цар єрусалимський мав бути патроном почитання Єгови, так і противник Єгови зробив поганського царя Вавилону головним патроном почитання Сатани, Диявола. Ним головно був Навуходонозор, який підніс Вавилон до найвисшого вершка його світового владіння. Його довге імя значить: “Небо є охороною проти нещастя”. Хоч цей великий побідник носив імя меншого бога Неба, однак він зробив Меродаха майже виключним предметом свого реліґійного почитання. Він говорив і писав про Меродаха, як про “свого господа (Бель)”, “свого великого господа”, “радість його серця”, “великого господа, що призначив його до імперії світа, і повірив йому опікунство над далеко-поширеними народами землі.” Хоч він признав дещо божества і іншим божкам Вавилону, то однак Навуходонозор уперто твердив, що його імперія була в дійсности монархією Бель-меродаха. Тому він титулував його “верховною головою богів”, “найстарший”, “цар неба й землі,” а Єгову Ізраїльтянів він уважав за підлійшого чужинецького бога. В цей то спосіб вавилонський цар почитав великого суперника Єгови, Сатану, Диявола. Він служив Дияволові і був його головним представником на землі. Це що Диявол ужив його показує, що зазіхання Диявола були запанувати над світом у зухвалім противенстві правдивому й живому Богу. Згідно цим Слово Боже уживає царя Вавилонського, як символ самого Диявола. Під цим то символом Бог звернув пісню наруг і інші пророцтва проти Диявола.
ЧАС І УЛОЖЕННЯ ПІСНІ
6, 7. Як Бог змилосердився над Ізраїлем і поставив їх в їх землі?
6 Щоб послужити високій амбіції Диявола, Навуходонозор знищив Єрусалим в 607 р. перед Хр., забрав у неволю більшість з Жидів у північну місцевість Вавилонії. Навуходонозор дав признання за розширення своєї вавилонської імперії свойому богу Сатані, Дияволу, під маскою Меродаха. Але в дійсности, це Єгова Бог позволив дияволському слузі виконати цю зневажливу роботу. Він не тільки позволив Дияволові зрадити його самолюбні зазіхання проти Єгови, але також показав своїм вибраним людям сумні наслідки, які прийшли з занехання почитання й служення живому й правдивому Богу. Горда хвальба царя Вавилонського, що Сатана, Диявол, під імям Бель-Меродах, дав йому імперію світа, показалась бути ложною, коли Бог Єгова ужив Медів і Персів для збурення Вавилонської Імперії й привернення Його поневолених людей назад до гори Сион в Обіцяній Землі. Це визволення Його людей з під пануючої части дияволської орґанізації було чудотворним. Двоє століть перед цим случаєм пророк Єгови, Ісаїя, віднісся до цього слідуючими словами:
7 “Бо Єгова знов гляне ласкаво на Якова, і прийме Ізраїля, й оселить їх на землі їх рідній; прилучаться до них чужоземці, й пристануть до Якового дому. І візьмуть їх народи й приведуть на їх місце, а Ізраїль присвоїть їх собі на землі Господній за рабів і рабинь, і поневолить тих, що його в неволю були забрали, й буде він утискати тих, що його тиснули.”— Іса. 14:1, 2, Ам. Стан. Вер.
8. Як це сталося, що і духовий Ізраїль потребував такого милосердя?
8 Але на кому і як це пророцтво має остаточне й повне сповнення? Як його сповнення від 1914 р., приготовило сцену для співання тієї пісні наруги тут і тепер? В цей спосіб: Єгова в старинних часах мав людей для свойого імя, природних Ізраїльтянів, що їх повинність була бути Його свідками. У першім століттю христіянської ери Єгова післав давно обіцяного Месію в особі Ісуса Христа, правильного наслідника царя Давида Єрусалимського. Бог помазав Ісуса своїм святим духом. Він також помазав Ісусових послідовників, які признали його за Месію, і цих помазаних христіян Єгова приняв як христіянського Ізраїля, духового Ізраїля. В той самий час Він відкинув природного Ізраїля, як людей для свойого імя. Впродовж того часу від 1914 р., лишивсь тілький малий останок таких духових Ізраїльтянів на землі, і вони вірно стараються виконати їх обовязки, як Свідки Єгови. Одначе поважна перешкода цій їх роботі свідоцтва прийшла в часі першої Світової Війни, від 1914 р. до 1918 р. Новочасна історія показує, що ті духові Ізраїльтяни попалися у полон великого позатипічного Вавилону, Сатаниної світової орґанізації, та не добровільно, але під великим натиском страху й помішаного розуміння тих років. Реліґійні, політичні й мілітарні власти цього світа злющо положили великі перепони на них. Вони перешкаджали й ограничували їх активність в проголошенню Божого імя й царства, і їх почитання Його згідно з їх сумлінням. Ось так вони були силою забрані з Єгового місця служби і здержані від Його почитання й служення під ворожою орґанізацією цього світа.
9. Кого вони тепер посіли як слуг і бранців?
9 Але погляньте на Свідків Єгови сьогодні! Він напевно мав бути милостивим до духового Ізраїля, духового Якова, бо від закінчення першої світової війни в листопаді, 1918 р., цей помазаний останок свобідно й одважно служить Йому явно, по цілому світу. Вони повернули до “своєї власної землі” знова, “у землю Єгови”, бож вони знова зорґанізовані як Його люди, ще сильніше чим вперед. Вони знова є активні в Його службі, як його свідки і поклонники. Та й число “чужоземців” доброї волі, що приходять до цеї Теократичної орґанізації збільшається тисячами річно по цілій землі. Вони помагають маленькому останкові з духових Ізраїльтянів в їх науковій роботі і вони віддають себе на службу Теократичній орґанізації під Ісусом Христом, духовим Головою. Ось так духовий “дім Ізраїля” взяв в посідання тих помічників у землю Єгови, як слуг і служниць. Перед тим многі із них належали до народів, які забрали були останка з духового Ізраїля в неволю в часі першої Світової Війни. Але тепер всьо переіначилося. Ті, що колись забирали в полон в цю вавилонську світову орґанізацію тепер самі піддалися Цареві Ісусу Христу. Цим чином вони сталися невільниками Йому і Його орґанізації духового Ізраїля. Вони вже не гноблять більше духового останка, але підчинаються Теократичним правилам Ісуса Христа, ставши іншими вівцями Його, як їх Доброго Пастиря.— Йоана 10:16.
10, 11. Від чого Бог дав їм відпочинок? Порівняно із чим?
10 До цього то останка духового Ізраїля, що були привернені до їх властивого місця в “землі Єгови” від 1918 р., слова Ісаїї були звернені. В цей спосіб ми знаємо кому дано приказ співати пісню наруг проти Сатани, “бога цього світа”, царя позатипічного Вавилону. Пророчі слова того приказу звучать: “І станесь тоді, як Єгова тебе визволить від смутку твого й від страху й тяжкої неволі, що на тобі тяготіла, то виспіваєш у пісні побіду над царем Вавилонським і промовиш: Ось не стало мучителя, золотий город скінчився!” (Іса. 14:3, 4, Ам. Стан. Вер.) Це що Єгова згадує про смуток, горе і важку службу, то це відноситься до терпінь, нужди, перевороту і невільництва, які духові Ізраїльтяни мусіли переносити в часі коли їм заборонено сповняти радісно-свобідну службу і підчас коли їх держано під нагайкою страху через урядовців світової орґанізації Сатани.
11 Перечитайте числа Вартової Башти головно від кінця 1916 р., до весни 1919 р., щоб дістати світло про той сумний час духового Ізраїля. Як влучно це було представлено в прообразі через сімдесять років спустошення і сумне невільництво природного Ізраїля у Вавилоні! Але тепер стан річей змінився, так само як старий Вавилон був скинутий з його престолу світової влади через союзники, царя Дарія Медійського і царя Кира Перського, в 539 р., перед Хр. і тоді то вірний останок Ізраїля був привернений до Палестини два роки опісля через царя Кира. Так Єгова дав звільнення від недавного гнету в невільничім стані Його помазаних свідків, духових Ізраїльтянів.
12. Чому ми вже співаємо: “Гнобитель вже скінчився!”?
12 Але як це може бути? Той страшний цар позатипічного Вавилону, Сатана, Диявол, іще живе. Цей безсовісний гнобитель іще не скінчився. Усюди на землі його активність можна бачити. Його орґанізація іще є діяльна, той “золотий город”, або, як деякі перекладачі еврейської мови назвали його “вимуситель золота”, “хватач золота”. (Лісер; Фентон; в Ісаїї 14:4) Як же свідки можуть співати ту “приповість” або “пісню наруг”, що тиранський гнобитель скінчився і світова орґанізація, що лакома на гроші, скінчилась із ним? Це тому, що ми живемо з початку повного сповнення тих річей і від 1914 р., багато доконано в тім напрямі. Світова Війна, що почалась в тім році, потягнула за собою голоднечу, пошесть, землетруси, переслідування й поневолення свідків, і безнастане горе і заколот і переполох народів. Це був видимий доказ, що “сім часів” поганського урядовання скінчилися і що Боже царство народилося в небі. Те неперерване правління поган над землею через “сім часів” було започатковане, коли Вавилон спустошив Єрусалим і Юдею в 607 р., перед Хр., і скінчилося з народженням Божого царства в 1914 по Хр. Тоді то Універсальний Суверен Бог Єгова узяв свою велику силу, щоб царювати, і Він посадив свого Сина Ісуса Христа як правильного Царя землі на небесній горі Сион. Цим ударом Всемогучий Бог установив свою столичну орґанізацію для правління нового світа праведности. Народження того царства образово є представлене в Одкриттю 12:1—5.
13. Коли і чому настала “війна в небі”? І який був наслідок?
13 Дві тисячі пятьсот і двацять літ перед тим, Навуходонозорові дозволено скинути з престола царя Седекію і знищити престольне місто Єрусалим. Але в 1914 р., Диявол, цар Більшого Вавилону, був безсильним перешкодити окоронованню Єгового Царя на небеснім престолі й установленню нової столичної орґанізації вселенної. До того часу Диявол і його демонські ангели мали дозволений вступ до тих висших небес, але вони не змогли перешкодити окоронованню Володаря нового світа або пожерти його ново-започаткований уряд. Говорять про першу Світову Війну на землі від 1914 р. до 1918 р.! Але в той самий час відбулась “війна в небі” між новонародженим Царством і невидимою орґанізацією Диявола. Те Царство, за помічю Всемогучого Бога, побідило. Противник, цар Більшого Вавилону, програв. Він і його невидимі демонські сили були скинуті на цю землю, де він започаткував був бучу проти Бога і ставсь Сатаною, Дияволом. Уже не знайдеться місце в святім просторі небес для того лукавого гнобителя й його ангелів. Приходить також час, що вже не знайдеться місця і для його орди на цій землі. Увільнення Свідків Єгови в 1919 р. для цілі їх свідкування доказує, що скинення Сатани і його ангелів з неба і їх увязнення на нашій землі було доконане. Це діло, яке розпочато для знищення гнобителя Сатани і його золота-захланого міста, не буде здержане аж покіль вони обидвоє не замовкнуть у знищенню по битві Армаґедон.
ЧИ ВОНИ ПОЧАЛИ СПІВАТИ?
14. Як той “золотий город” вже скінчився для Свідків Єгови?
14 Але чи привернений останок Свідків Єгови має одвагу співати ту пісню наруг проти царя Більшого Вавилону? Чи вони пізнали, що вони мають свободу співати її? Чи вони одважні стрінути переслідування, яке це принесе їм серед розваленого “золотого міста”? Так, і цим напрямом вони показали, як далеко гнобитель і те золоте місто перестали існувати для них. Вони вже не пізнають себе за полонених царя Більшого Вавилону. Вони одважно виконують службу Єгового Царя на Горі Сион, Ісуса Христа. Вони вже не ділають згідно з привлащування Вавилону, що те “золоте місто” стоїть як “висші власти” призначені Богом й яким кожна христіянська душа мусить коритися без сумліного спротиву. Ні, тепер вони явно мають і признають Бога Єгову і Його Царя Ісуса Христа, як “Висші Власти” якому вони коряться. Отже для них те “золоте місто” перестало існувати, як “висші власти”, і вони відмовляються поклонитися в страху перед ним і виконувати його прикази, що противляться справедливим законам Бога. (Рим. 13:1—4) Тепер вони одважно йдуть уперед і виконують Його прикази, а один із них: проповідувати “день пімсти нашого Бога”. (Іса. 61:2) Той гнів є проти царя Більшого Вавилону і цілої його лукавої орґанізації. Вона буде цілком страчена в битві Армаґедон. В 1925 р., писання Одкриття 12 голови були відкриті для розуміння, обявивши, що Царство народилося в 1914 р., і що Сатана і його демонські сили були зараз потім вигнані “війною в небі” і скинуті на цю землю. (Гляди Вачтовер, з Березня, 1925 р., під заголовком “Народження Нації”.) Негайно потім Свідки Єгови проголосили ту новину всім народам.
15, 16. Що сталося в 1928 і 1929 р., що вони співають ту пісню наруг?
15 Три роки пізніше, в 1928 р., вони видали пряму заяву проти лукавого гнобителя і його “золотого города”. Почин цього взяв місце в Детройт, Мішіґан, С.Ш.А., де 12,000 зібралось на конвенцію у великім Колосеюм від 30 липня до 6 серпня. В неділю, на 5 серпня, 1928 р., перед тим великим числом видимих слухачів, і також через більше ніж 100 радіо-стацій до ще більшого невидимого числа слухачів, тодішний президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур доручив публичну промову на тему “Володар для Людей”. Але нім він доручив цю промову, президент Вартової Башти перечитав своїм слухачам резолюцію під заголовком: “Деклярація Проти Сатани і за Єгову”. Тоді він вніс, щоб приняти цю резолюцію й опісля доручив свою промову як вияснення і попертя її. По промові ту резолюцію конвенція приняла одноголосно. Зараз пять міліонів примірників тієї промови й Деклярації проти Сатани за Єгову було надруковано в анґлійській мові, опріч інших міліонів в чужинецьких мовах. Свідки Єгови рознесли їх безплатно внутрі як і поза Христіянством. З причини важного змісту тієї Деклярації і як один безперечний доказ, що Його привернений останок був послушний Йому і співав ту пісню наруг про царя Більшого Вавилону, ми подаємо цю Деклярацію в побічній заввазі.a
16 Менше чим рік пізніше, у Вартовій Башті з 1 і 15 червня, 1929, проголошено дальшу деклярацію незалежности від Сатани у двох частях артикулу “Висші Власти”, заперечивши цим, що його видима орґанізація є ними, й подано докази, що Бог Єгова і Його царюючий Цар Ісус Христос є дійсно ними.
17, 18. Над ким Сатана володів? Як, і переслідував кого?
17 Побачивши, що вже прийшло на Сатану і його орґанізацію і що ще прийде, тому то в спосіб наруги, та “приповість” або уподібнення продовжається: “Ось не стало мучителя! не стало й золотого города! Єгова поламав палицю в безбожних, скипетр володарів; що побивали люто народи ударами, що панували над людьми у гніві, переслідуючи без нічийого здержання. Ціла земля відпочиває, і спокійна: з радощів співають. Веселяться кипариси та й кедри Ливанські, кажучи: Від коли ти заснув, нас уже не рабують.”— Іса. 14:4—8, Ам. Стан. Вер.
18 Вавилонська імперія розширилась була широко в старинних часах. Отже ті вірші пісні наруг гаразд описують напрям її імператора і його реліґійні, політичні, комерційні й мілітарні урядники. Цим вони описують вповні жорстокий і захланний напрям Сатани на цілій кулі земній й його гноблючу систему через ті тисячі літ. Їх напрям головно від часу “війни в небі” і виконання їх тут на землю тільки потверджує дальше акуратність того пророцтва. Всі народи й люди, старинні й новочасні, відчули придавлюючий тягар і звірське правління цього тиранського “бога цього світа” і його видимої й невидимої орґанізації лукавства. Більше чим хто інший Свідки Єгови відчули переслідування без ніякої повздержки, і в цих останніх днях воно стало ще більше напружне. І до сьогодні не було полекши від нього. Для стогнючого людства не було ніякого виходу з під нього, коли б не живий і правдивий Бог, Єгова, який уже показав свою повну силу над Сатаною і його орґанізацією через скинення його і його демонів з неба.
19. Як поводилось “деревам праведности? Як їм буде поводитися?
19 На цілій землі іще нема ні відпочину ні мира через розворотників. Ані ті, що їм дозволено жити на ній, не вибухають піснею хвали в честь Творця і Його “Князя Мира”. Сатана дальше поводиться з найлучшим зразком людства, як колись старинний цар Вавилонський, який, коли захопив околицю гори Левану, зрубав без пощади її величні кедри та кипариси для його будівлі у Вавилоні. Так і Сатані вдалося зрубати многі “дерева праведности” в чистій орґанізації Бога Єгови і він забрав їх з їх місця для окраси дияволської орґанізації й служити його гордим намірам. (Іса. 37:24; 61:3) Але в Армаґедоні Єгова зрубає його воєнною сокирою, Христом Ісусом Більшим Киром. Тоді, в часі тисячлітнього царювання Христа, всі, що будуть старатися рости як дерева праведности в новім світі, вже не будуть напастовані Сатаною, Дияволом і його лукавими рубачами нім вони досягнуть повної висоти звершення. (Ерем. 51:20—24) Всі любимці праведности заспівають тоді свобідно.
[Примітки]
a Декларація Проти Сатани і за Єгову
Біблійні Студенти на міжнародній конвенції зібрались, щоб заявити себе проти Сатани і цілковито за Єгову сил, і з підкрисленням заявляють дальше оці важні правди, а іменно:
Перше: Що народи землі зорґанізовані у форми правительства й під контролею верховного й невидимого володаря становлять світ;
Друге: Що Єгова є єдиний правдивий Бог і джерело всякої правдивої власти; що Він є Предвічний Цар, Бог справедливости, мудрости, любови й сили і правдивий приятель й добродій всього сотворіння;
Трете: Що Єгова поручив свойому сину Люциферові власть бути надзирателем чоловіка; що Люцифер стався невірним, збунтувавсь проти Бога і спричинив, що чоловік відпав від праведности, і що від часу бунту Люцифер був знаний під титулами як Змій, Вуж, Сатана і Диявол; що Сатана, Диявол, спричинив боротьбу між народами і є відповідальний за всякі жорстокі війни, злющі вбивства, всі огидні злочини і корупції, які були поповнені: що дотепер Єгова не перешкоджав Сатані уживати силу й вплив над чоловіком, для тієї цілі, щоб людство змогло пізнати шкідливі наслідки злих вчинків; що через многі століття Сатана був невидимим володарем світа, безнастанно зневажав імя Бога Єгови і цим спричиняв велику шкоду людям і народам;
Четверте: Що Єгова обіцяв, що у своїм часі Він здержить Сатану й установить справедливий уряд на землі, щоб люди могли мати нагоду жити вічно в щастю; і для тієї цілі Він помазав свойого улюбленого Сина Ісуса бути відкупителем і невидимим володарем світа;
Пяте: Що прийшов призначений час Єгови сповнити Його обітницю й очистити свою славу в умах всіх сотворінь; що Ісус Христос узяв свій високий уряд як виконатель намірів Єгови і тепер велике питання є: Хто є Бог і хто буде володіти над людьми і народами?
Шосте: Тому що Сатана не зречеться зі свого лукавого правління над народами і людьми землі, Єгова сил з своїм помазаним чиновником Ісусом Христом напре битвою проти Сатани і всіх його сил лукавих і тому від тепер наш клич воєнний буде: Меч Єгови і Його Помазаника; що велика битва Армаґедон вскорі зачнеться і здержає вповні Сатану і цілковито збурить його лукаву орґанізацію, і що Єгова установить праведність на землі через Христа, нового володаря й увільнить людство від зла і принесе вічні благословенства усім народам землі;
Сьоме: Отже прийшов повний час для всіх, що люблять праведність, стати по стороні Єгови і слухати і служити Йому чистим серцем, щоб вони могли отримати незміримі благословенства, які Всемогучий Бог має схоронені для них.