“Оголосите волю по всій землі” (Докінчення)
14. Які проблєми зустрічають нас, що були справлені в законі? Чому це так?
МІЖ великими труднощами, які зустрічає людство сьогодні, є розподілення землі, схоронення землі в доброму стані, і усунення злиднів з між усіх людей, і поставлення всіх членів людської суспільности на рівному ґрунті. Ювилейний рік пояснив, як ті важні проблєми будуть розвязані всезнаючим Богом, якого імя є Єгова. Він є Автором ювилейного закону і його великого сповнення на всьому людстві. Це був справедливий закон. Він не спричиняв несправедливости, ані тягару навіть тим, що до ювилейного року збагатилися. Чудотворною силою Бог Єгова привів Ізраїльтянів в Обіцяну Землю, і дальшими чудами Він увільнив ту землю з рук лукавих, демонів почитаючих людей, які не мали права бути в тій землі. Це забрало роки, і після того розділення землі, Ізраїльтянам забрало більше років, чотирнацять літ всіх разом по традиції, після чого ту землю мирно управляли і ювилейна система почалась рахувати. А що ту землю наділив Бог, отже Єгова мав право розказувати, як її уживати. Ціла земля є Його твориво. Він зробив розпорядок, та не щоб великі барони загарбали ту землю і нагромадили звичайних людей у міста, але кожна родина мала дістати відповідний шматок землі, який мав переходити з одної ґенерації до другої. Навіть самий цар не мав права законно забрати цю батьківську спадщину від родини. Один цар старався це зробити при помочи підступу і за це Бог Єгова велів стратити його.
15. Як біднота, втрата землі й невільництво розвинулось в Ізраїлі?
15 Бог обіцяв Ізраїльтянам, що коли вони будуть додержувати Його закон, тоді не буде убогих людей в тім краю. (5 Мойс. 15:4) Одначе Бог предбачив, що через гріх, упавшість і самолюбство в цім світі многі Ізраїльтяни стануться убогими, інші знов стануться багатими і тоді самолюбно будуть бажати задержати їх багаство коштом їх близьких Ізраїльтянів. Отже Він додав оці слова: “Вбогі бо люди ніколи не переведуться на землі; тим то я тобі й заповідаю, говорючи: Ти мусиш відняти руку твою для брата твого, для злиденного твого і для вбогого твого в землі твоїй.” (5 Мойс. 15:7—11, АП) Щоб заплатити довги, деякі Ізраїлі були змушені продати частину їх батьківщини і через час статися безземельними. Інші були змушені продати членів їх родини, або й самих себе в неволю їх спів-Ізраїльтянам, а то й іносторонцям в Обіцяній Землі. Коли ж кревняк його не міг викупити його землі для нього або заспокоїти довги його і дістати увільнення, або коли він не міг постаратися средств, щоб осягнути ті користи для себе, тоді ювилейний рік мав ясну надію для нього.
16. Як ювилейний рік увільняв землю і людей?
16 Ювилейний рік був роком увільнення на волю. Він лагодив усі нещасні випадки, бо в тому році всі такі Ізраїльтяни невільники ставали вільними. Всі одідичені землі, що були продані, мали бути привернені правильним власникам, і родини мали бути знов обєднані. Щодо самої землі, то Ювилейний рік був відпочинком для неї. Кожний семий рік був шабасом для неї, і тоді вона мала спочивати. І так сорок девятий рік був шабасом, і опріч його пядесятий рік був також шабасом для землі, так що вона мала додатковий рік для відживлення себе. Те що само виросло можна було їсти, але не можна було його жати і складати в комори. Ось так Ізраїльтяни не тільки мали нагоду видужати матеріяльно і починати знов на новій підставі і посісти майно і зрівнатися зі своїми ближніми, але та земля мала нагоду збудувати свою продуктивну силу знов. Божим благословенням, за їх вірність, сорок восьмий рік мав видати багаті жнива, які мали достачити подостатком поживи на три наступні роки, аж вони знов жали збіжжа засіяне в наступаючому року по Ювилею.
17. Як Єгова показав Ізраїлеві, що Він брав цей субітний рік поважно?
17 Через те що той мудрий і милуючий розпорядок представляв для всього людства в будучині, тому Бог брав той субітний рік і ювилейний рік як поважний розпорядок. За невластиво додержування тих субітних років Він карав Ізраїльтянів через вигнання їх, щоб то Богом дана земля могла відпочити через сімдесять літ підчас коли непослушні Ізраїльтяни були невільниками в краю вавилонськім. Вони запродали себе в ту неволю через їх гріх проти закону Єгови. Одначе в дусі субітного року благ, Він відносився милосерно, як їх Визволитель. Він зломав гноблючу силу ворога і привернув їх до родинного краю. Тут знов Єгова відкрив себе, як Бог і Автор свободи.
18. Як це, що той закон не спричиняв несправедливости для законних купців землі й невільників? Чи це було доконано при помочи революції й кровопролиття?
18 Тим, що вимога була, що пани мали увільняти їх Ізраїльтянів слуг, і хто купив землю мусів віддати батьківщину властивим власникам, цим Бог не заподіяв ніякої несправедливости для тих, що законно купили їх. Усі закупна мусіли бути основані на числі років до ювилейного року. Дальше, вся земля належала до Творця землі. Тому Його закон приказував. “А землі не продаватимете на віки, бо земля моя; приходні бо і комірники ви в мене.” (3 Мойс. 25:23, АП) Вони всі мусіли памятати також, що вони були визволеними невільниками, колись гноблені в Египті а пізніше у Вавилоні. І як Єгова мав милосердя до них ради свого імя і визволив їх з неволі ворожого краю, так і вони мали показати Божу чесноту милосердя і позволити їх Ізраїльтянам невільникам йти на волю в ювилейнім році в послушенстві до заповіди великого Визволителя. “Бо це мої раби Ізраїльтяни, будучи моїми рабами яких я викупив з Египту. Я Господь, Бог ваш.” (3 Мойс. 25:55, АП) Ось так цілий розпорядок був справедливий і милосерний. Його виконали без насильної революції й кровопролиття. Отже ювилейна труба звіщала мир і радість по цілій землі.
19. Як чоловік був поневолений чоловіком, і як справлялись з землею?
19 Це предсказує ще більше увільнення від довгу й невільництва для людства й ще більшого відродження землі. І подумайте, це вже при наших дверах! Що чоловік був поневолений своїм ближнім, то про це нема сумніву. Так воно є, чи то при помочи мілітарної сили, чи через захоплення політичної сили, через великі монополі, картелі або при помочи хитрости й лицемірства реліґійних духовників. Тимбільше, землю захопили самолюбні люди володарі і аристократи й реліґійне духовенство. Оцими роками доконано розподіли великих земельних посілостей між людей. Але це доконано супроти великого невдоволення з боку власників, і тільки під напором уряду, який був прихильний такій господарці. В Італії, що є колискою римського католицизму, повстали великі нарікання й розрухи через повільність републиканського уряду в виконанню його виборчої обітниці відносно розподілу землі між нуждою-прибитих людей. Іноді один володар на Сході проголосив свій намір розподілити свої реальности між своїх підданих людей. Але ж це не є часть сповнення обітниці про Ювилей для людей. Це тільки частина розпучливого змагання володарів і систем цього світа, щоб піддержати правління чоловіка або правління людське над собою, що є незалежне від Бога Єгови. Хоч би вся земля під управою була розподілена між усі родини землі, то й тоді лишилося б велике визволення для виконання з під великих гнобителів людства.
ВАЖНІ ЧИННИКИ ПРАВДИВОЇ СВОБОДИ
20. Як великий гнобитель плянував, щоб поневолити все людство?
20 Головним гнобителем роду людського є великий противник Бога Єгови, Сатана, Диявол. Саме імя Сатана значить “противник”, а імя “Диявол”— ”обмовник ложний обвинуватель”. Бог Єгова стоїть за правдивою свободою усіх Його сотворінь. Сатана Диявол стоїть за поневоленням їх. Він противиться Божим намірам, щоб дати їм волю, тому що це значить увільнення їх від сили Сатани. Задля цеї причини він обмовляє їх і ложно оскаржує правдивого й живого Бога і бажає, щоб всі сотворіння вірували, що це Єгова є єдиним тираном. Сатана Диявол присвоїв собі землю, як свою посілість, і він старався вирвати її з Божої вселенної суверенности. Сатана каже, що всі люди є його невільниками. Він зробив визов Богу, щоб Він поставив чоловіка на землі, який би посмів уявити свою незалежність від Сатаниного правління й присягнути своє підданство Богу і затримати його вірно серед найостріших спроб. Він бачив нагоду поневолити все людство в першому чоловіку, в городі Еден, який знаходиться десь на Сході, в околиці рік Тиґри і Евфрат. В тому часі він був сином Божим і був могутнім ангелом, якого Творець Єгова настановив над першим чоловіком і його женою як їх “покровитель херувим”. (Езек. 28:13—18) Діставши контролю над першими нашими родичами, Адамом і Евою, він міг зробити всіх їх потомків своїми невільниками від уродження.
21, 22. Як же тоді невільництво почалося в Божій вселенній?
21 Отже той “покровитель херувим” збунтувався проти всесвітної суверенности Єгови й перетворився в Сатану, або Божого противника. Опісля, щоб намовити чоловіка пристати до бунту він приступив до чоловічої жінки Еви. Він зробив себе Дияволом або обмовником через ложне обвинувачення Бога Єгови перед нею, сказавши їй, що Бог тримав її в незнанню при помочи своїх приказів і затаїв перед ними те, що було зробило її і Адама богами, незалежними і відповідними рішати для себе, що було праве й лихе, добре й зле. Він заявив, що Божа погроза покарати смертю бунтівників була неможлива для виконання, бо вони напевно не помруть, коли попоїдять заказаний овоч. Отже вони повинні вирватися до свободи і їсти те, що вони самі вважали за відповідне. Будучи наскрізь зведена цим ложним визволителем, Ева поламала Божий закон і опісля подала дещо овочів своїй відповідальній голові, свому мужеві Адамові. Під спонуканням його жінки, Адам їв, і цей акт означав, що він добровільно збунтувався проти свого Творця й Бога, Єгови.
22 В цей спосіб невільництво взяло почин в Божій вселенній. Сатана Диявол стався невільником своєї власної самолюбної амбіції. Знов Адам і Ева через свій бунт стратили їх правдиву свободу під (опікою) Бога і сталися невільниками Божого противника, Сатани Диявола. Ради самолюбної наживи вони запродали нас усіх в неволю із якої нам неможливо висвободитися. Через те все людство, аж до сьогодні, народилося від невільничих предків.— Буття 3 голова.
23. Як Сатана збудував свою невидиму орґанізацію? Для якої цілі?
23 Від тоді Сатана Диявол збудував свою орґанізацію всюди по цілій землі. Він не тільки запровадив людство в бунт проти Творця, але також спонукав духів небесних, ангелів, які були колись синами Божими і так святими як і чоловічий “покровитель херувим”; вони то покинули Божу вільну орґанізацію і прилучилися до Сатани Диявола. Вони сталися дияволами або демонами і залляли землю демонським почитанням в одній або другій формі. Будучи обманниками, вони завели людей під нібито побожну ідею почитання їх предків і в почитання демонів замість почитання правдивого Бога. Отже невидима часть Сатаниної орґанізації є надлюдська і це цілком неможливе для людства, або якого людського правительства, включаючи й Обєднані Народи, розбити силу невидимої сатанської контролі й увільнити народ. Нехай люди противляться нашим словам скільки вони бажають, то все таки вони неможуть увільнити людського товариства і людських урядів з під пануючого впливу й перешкодів з боку Сатани Диявола. Він то зробив себе, що святі Писання називають, “богом цеї системи річей”, яка засліплює людські уми до правди. Це пояснює причину корупції, збочення й упадок кожного людського правительства, яке існувало на лиці землі.— 2 Кор. 4:4, НС.
24. Як людське визволення приходить, через чоловіка, через демократію, чи як?
24 Люди що підносять себе і вдають за визволителів людей, такі обманюють себе і тих, що йдуть за ними як провідниками. Демократії й людські републики не освічують стежки до свободи. Це ТЕОКРАТІЯ, Боже правительство, Його велике Ювилейне Царство, що має визволити людство. Воно вирве цю землю, Боже твориво, із кліщів земельного барона, Сатани Диявола, і приверне земне царство і її осадників на сторону Єгової всесвітної суверенности, як вільних членів Його всесвітної родини розумних сотворінь.
НЕВОЛЯ КОРУПЦІЇ
25, 26. Хто представив себе як апостол свободи? Хто противився цьому?
25 Є ще інші річи опріч сатанської орґанізації від яких людство потребує бути увільнене. Син Божий, “чоловік Ісус Христос”, ясно указав які ті річи є. Він показав також, як увільнення від них прийде. Він не обманював людей, коли Він представив себе як Апостол свободи, бож Його небесний Отець Єгова Бог післав Його з цією місією, щоб Він дав відпочинок людству від усіх їх клопотів. Він був помазаний духом свого Отця. Тим то Він властиво узяв в свої уста пророцтво Ісаїї і пристосував до себе зазначені в нім припоручення: “вістити невольникам визвол на волю, а увязненим — відчинення темниці. Проголосити рік примирення Єгови і день пімсти нашого Бога, потішити всіх засумованих.” (Іса. 61:1, 2, АС) Йому противилися, та не головно політичні володарі, як Понтійський Пилат і цар Ірод, але це робили реліґійні гнобителі людей, а іменно, священики і їх письменники і реліґійні секти, Фарисеї та Садукеї, духовники, які, як це Ісус сказав, “вяжуть оберемки і кладуть їх на рамена людські, а самі й пальцем не торкнуться.”— Мат. 23:1—4, НС.
26 Щоб перешкодити визволенню людей, ті реліґійні противники бажали вбити Ісуса, тому Він сказав до них: “Ви від отця Диявола, і хотіння вашого отця хочите робити. Він був душегубцем від почину, і в правді не встояв, бо правди нема в йому.”— Йоана 8:44, НС.
27. Ісус показав, що Жиди були невільниками чому іншому?
27 В тім самім часі Ісус показав в який спосіб вони невільниками, і що вони не могли утікти власним змаганням, і як Він мусів увільнити їх від усякого поневолення. Так, вони знаходилися в силі Сатани Диявола, але вони підлягали опріч того чомусь більше персональному чим Дияволові. Власники невільників уживають і брехні, щоб дістати людей в свою силу. Тим то Ісус Син Божий сказав: “Коли перебуватимете в слові Моїм, тоді ви справді ученики мої, і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас.” Жиди показались бути ображенні цим натяком, що вони були невільниками. “Направду кажу вам, що всякий, хто робить гріх, невільник гріха. Невільник не пробуває в домі до віку, Син пробуває до віку. Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете.”— Йоана 8:31—36, НС.
28. Помимо їх роду і законів, чому вони не були вільними?
28 Ті слова Сина Божого доказують, що все людство сталось невільником гріха, тому що всі чинять гріх. Жиди до яких Ісус говорив були потомками вірного патріярха Авраама і Бог дав їм свій закон через Мойсея. Будучи потомками Авраама від його вільної жени Сари, Жиди вважали себе за вільних, і що вони не підлягали силі Сатани Диявола. Вони також старалися установити їх власну праведність через додержування закону Мойсея, і вони мали священство під цим законом, щоб принести звірята в офіру за їх прогрішення проти Закону; і через те вони вважали себе за праведних а не невільниками гріха. Вже самий закон Мойсея замість признати Жидів за праведних, засудив їх як грішників і як гідних кари Божої за гріхи. Вони були грішниками як і решта світа і їх уста не могли похвалитися самоправедність. Той закон Мойсея і його десять великих заповідей доказує нам, що ми є, не самоправедні, але грішники і не можемо помогти собі. “Тепер ми знаємо,” каже апостол Павло, “що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь світ Богові; тим що ділами закону не оправдається всяке тіло перед Ним; через закон бо познання гріха.”— Рим. 3:19, 20, НС.
29. Чому ми не є невільниками гріха і корупції через Боже сотворення?
29 Як же це, що цілий світ знаходиться в неволі гріха і в кайданах зопсуття? Це не тому, що всі видимі, матеріяльні сотворені річи є лихі, зопсуті, або злі в собі; це не тому, що великий Творець Бог Єгова зробив чоловіка і жінку лихими з початку. Така річ є неможлива, бо Бог Єгова не є джерелом гріху, незвершености або зопсуття. Показуючи, що хиба є в нас а не в Богу Єгові, ми читаємо: “Діла його звершені; всі бо дороги його справедливі. Він Бог вірний і без омани, справедливий і правдивий. Та вони зледащіли; це кодло, що перевернулось і спроневірилось соромними вчинками, від котрих далекі сини його.” Премудрий цар Соломон погоджується з тими словами Мойсея і каже: “Тільки це я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люди пустились на всякі вигади.” (5 Мойс. 32:4, 5, АС; Еккл. 7:29, АП) Богодухновенна історія сотворення чоловіка каже нам, що Бог сотворив Адама і Еву цілком перфектними, поставив їх в раю Еден, і приказав їм роджати звершені діти, щоб наповнити цю землю і розширувати їх звершений райський дім до країв землі. Та нім вони породили якихнебудь дітей, Адам і Ева прилучилися до Сатани Диявола в його бунті і вони сталися грішниками проти їх Творця і Законодателя.
30. Як ми всі сталися предметом гріха, зопсуття і Сатани?
30 Цим чином вони сталися невільниками гріха, і були вигнані з раю Еден на неуправлену, непідневолену землю. Самі вони сталися невільниками гріха, і вони не могли принести звершених та праведних дітей. Через те ми всі тепер є потомками і народилися невільниками гріха. Від нашого уродження ми були незвершені й підлягали корупції. Ми також народилися у грішному світі Сатани Диявола, “бога цеї системи річей”. Остаточно ми сталися предметом його сили.— 1 Мойс. 1:26—28; 2:7, 8.
31, 32. (а) Який інший цар царював, і чому над нами всіма? (б) Чому життя не прийшло через Мойсеїв закон, отже як воно можливе?
31 Разом із цими обставинами ще інший немилосерний цар царював над нами і ми терпіли як його піддані і були обтяжені горем і смутком. Хто ж це той цар, що сповнив наше життя жалем і горем? Це — смерть, і ті безчисленні гроби є гірким свідоцтвом про її жорстоке правління. Як же смерть сталась царем над усім людством? За те, що наші перші родичі согрішили проти великого Законодателя і Життя-дателя нім хто небудь з нас народився. Бог перестеріг першого чоловіка Адама, що коли він не послухає Бога і согрішить, то він помре. З другої знов сторони, коли б Адам був остався послушним Богу, то він був би жив у раю на землі вічно і був би отцем земних звершених дітей. Та Адам і його жена запродали себе у гріх, і за це Бог правильно засудив їх на смерть. Він сказав жені Еві, що вона буде роджати дітей у великих болях і смутку. Ті діти не будуть звершені, але упавші й засуджені на смерть від їх уродження. Про це ми читаємо: “Хто з нечистивого може чистим родитися? Ані один.” (Йова 14:4) Тим ми всі були предметом царювання жорстокого царя смерти від нашого уродження через походження від Адама, і навіть закон Мойсея не указавсь бути дорогою утечи від його царювання. Це пояснює чому кожний чоловік є грішний, упавший і вмирає.
32 Через те ми читаємо: “Як через одного чоловіка гріх увійшов у світ, так і смерть поширилась на всіх людей за те, що вони всі согрішили—. Бо і до закону гріх був у світі, та гріх не полічувався, коли нема закону. Тільки царювала смерть від Адама до Мойсея і над тими, хто не согрішив по подобині переступу Адамового.” Коли ж закон Мойсея тільки показав, що всі люди, включаючи й Жидів, стали грішні, тоді Божа незаслужена ласка прийшла на поміч людству і постаралась про вихід для упавшого людства, щоб вони дістали праведність, нагорода якої життя вічне в праведнім новім світі. Тим ми читаємо далі: “Деж намножилось гріха, там ще більший недостаток благодати. Для чого? Щоб як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду в життя вічне Ісусом Христом, Господом нашим.” Отже вічне життя привернене в світі праведности є слідуючі Писання, як арґумент, кажуть: “Кара за гріх смерть, дарування ж Боже життя вічне в Христі Ісусі Господі нашім.— Рим. 5:12—14, 20, 21; 6:23, НС.
КОШТ ВИЗВОЛЕННЯ
33. Отже в якому змислі Син Божий дійсно увільнив нас?
33 Тепер ми можемо зрозуміти чому Ісус Христос, Син Божий, сказав: “Коли Син визволить вас, то справді ви вільними будете.” Ми самі не можемо, ні жадний людський уряд на землі не може, увільнитися від неволі гріху, блуду, смерти і Сатани Диявола. Коли закон Мойсея не зміг цього зробити, то й жадний людський уряд на землі не може зробити нас праведними законом і дати нам чистий стан перед Богом. Як же тоді ми можемо увільнитися від засуду смерти, який спочиває на нас через наше народженняся в гріху? Через тільки незаслужену ласку для нас через Його Сина Ісуса Христа. Тільки ми можемо дістати ювилейний відпочинок від неволі гріха і смерти під Сатаною Дияволом. Це було представлено через установлення ювилейного року. Як?
34. (а) В якому дні ювилей починався? (б) Що ті жертви представляли?
34 Завважте оцей важний факт про той пророчий закон: Сталося це на десятий день семого жидівського місяця, або так сказати, “в день примирення”, що ювилейна труба трубила, та не перед приносом жертви примирення за людський гріх, але опісля. Ось так ювилейний рік не міг початися покіль перше всі гріхи цілого ізраїльського народу проти закону Божого не були примирені через жертви принесені в Божому храмі через Його священиків. (3 Мойс. 25:9, АП) Ті жертви примирення в день примирення всі представляли одну задовольняючу жертву, яку “чоловік Ісус Христос” як Первосвященик приніс Богу за гріхи всього людства. Ця жертва не складалась з нижчого звірята, як от тельця або барана або козла, а з Його власного чоловічого життя; і Він представив вартість тієї людської жертви, та не в храмі єрусалимському тут на землі, але в самім небі, в присутности Бога, бо Бог Єгова не перебуває в людських храмах на землі. Про це ми читаємо: “Ані з кровю козлиною, ні телячою, а своєю кровю, увійшов раз у святиню, знайшовши вічне відкуплення для нас. Не в рукотворену бо святинню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нині являтись лицю Божому за нас.”— Жид. 9:12, 24, НС.
35. Як Ісус помер, і як благи Його смерти не були знівечені?
35 Ісус, який народився звершеним Божою чудотворною силою, задержав свою безгрішність, і помер, та не за гріх, але як жертва. Він умер з рук Його реліґійних ворогів, тому що Він ніс свідоцтво для правди і проповідував прихід Божого царства, як єдине правильне правління землі, й як єдину надію для всього людства. Щоби Ісусова людська жертва не була взята назад, але осталася для людської користи, тому Бог воскресив Ісуса Христа із мертвих, як прославленого духового Сина, одягнувши Його в безсмертне життя. Тому що Він помер вірний всесвітній суверенности Бога Єгови, Бог воскресив Його з мертвих бути небесним Царем нового світа.— 1 Пет. 3:18, 22.
36. Отже, коли перший великий Ювилей починається?
36 Звідки ми можемо бачити, що велике ювилейне визволення для людства не могло в дійсности початися покіль перше жертва примирення усунула гріх і яку положив Божий Первосвященик Ісус Христос на землі і представив її перед Богом в небі.
37, 38. (а) В якому році припадав Ювилей, і в який день дух був виллятий? (б) Цей доказ був якого визволення, і за кого?
37 Інтересним є завважати оцей факт: Ювилей був пядесятий рік. Рівнобіжно, пятьдесять день по Ісусовім воскресенню з мертвих наступив жидівський празник тижнів або Пятидесятниця. (Пятидесятниця значить “пядесятий день”.) Сталося в перший день цього празника Пятидесятниці, що вірні ученики отримали Божого святого духа, якого виллято на них, і вони почали велику роботу проповідування і духового визволення.
38 Це виллятя духа на них було видимою ознакою, що Ісус Христос вознісся на небо і ввійшов перед присутність Бога і предложив Йому ціну своєї людської жертви. Це був доказ, що Ісус Христос тепер сидів по Божій правиці в небі як великий Первосвященик і Цар уподібнений старинному Мелхизедику, що був “священик Всевишнього Бога”. (Діян. 2:1—36; 1 Мойс. 14:18; Жид. 7:1—27) Ось так ті вірні ученики Ісуса Христа, що почали приймати святого духа в день Пятидесятниці або в пятьдесятий день, були увільнені від засуду на смерть і були увільнені від неволі Сатани Диявола, який є “богом цеї системи річей”. Святі Писання інформують нас, що ті помазані ученики, що докажуть їх вірність аж до смерти, будуть остаточно становити число 144,000 членів. Вони також мають зазнати духового воскресення із мертвих, воскресення до безсмертного життя в небі, і там царювати з їх Провідником Ісусом Христом в небесному царстві праведного нового світа.— Одкр. 14:1, 3; 2:26—28; 3:21.
ПРАВИТЕЛЬСТВО ВИЗВОЛЕННЯ
39. Чому прийшов час проголошувати новину про Ювилей?
39 Тепер же, по девятьнацяти сот літ впродовж яких людство взагалі терпіло, стогнало і вмирало в неволі гріха, упавшости, самолюбности, в сатанській світовій орґанізації, і смерти, прийшов час, щоб проголосити великий Ювилей нового світа неначе голосом труби. Від початку людства великий Визволитель Єгова позволив людству зайти в неволю гріха, смерти і Диявола, але це не був Його замір, щоб людство вічно пробувало в такій неволі. Вже тоді в раю Еденському зараз по тім, як гріх увійшов у світ через Адама а з ним увійшла смерть і правління Сатани, звідничого Вужа, Бог Єгова проголосив пророцтво визволення для людства через Визволителя, Насіння Божої жени. Це насіння його жени, Бог предсказав, що воно зранить або рощавить голову великого Вужа, Сатани Диявола, батька того, що є зло й недобре. (1 Мойс. 3:15) Те Насіння Божої жени — це Його Син Ісус Христос. Бог є великий Часомір, Той, що установляє часи і пори і який кермує справами точно по уложеному часі. Отже Він то призначив виразний час для кінця правління Сатани. Це значило, що Він також установив час для себе, щоб володіти над землею через Його обіцяне царство. Ми тепер знаходимося в “часі кінця” Сатаниного правління. Він почався яких трицять літ тому, в 1914 р. Цей рік можна вилічити після розкладу часу, який подано в Божій Книжці, Біблії.
40, 41. (а) Чому 1914 рік зазначив час для Божого царства? (б) Які докази ми маємо, що воно почалось тоді, і що ми знаходимося при кінці світа?
40 Тоді то “призначені часи народів” скінчилися, тому що ті народи підлягають Сатані Дияволові і є противниками Божих людей. Ті народи, що підлягали дияволському підневоленню, мильно управляли землею і не дали свободи пригнобленим людям. І коли їх “призначений час” вийшов в 1914 р., тоді прийшов час для Бога Творця перебрати свою власть над землею, своїм сотворінням, так само як і над решта вселенної. (Луки 21:24, НС) Це Він зробив через установлення свого царства в небесах, як правительство для землі і її людей, і це правительство Він віддав в руки свого помазаного Царя Ісуса Христа. Про це не може бути ніякого сумніву в умі чесних людей. Вскорі перед своєю жертвенною смертю Ісус предсказав ознаку, яка мала дати доказ, що ми знаходимося в “часі кінця”, при “закінченню цеї системи річей, і що доконаний кінець цього гноблючого і невільничого світа наближився до кінця. Кожна поінформована особа знає світову історію від 1914 р. Вона почалась із першою тотальною війною, коли то цілий народ воював проти цілого народу, ціле царство проти цілого царства.
41 По цій першій світовій війні прийшли страховища голоднечий, пошестий, землотруси, дикі переслідування правдивих христіян, що є наслідниками Божого царства, невдача всіх мирових змагань і мирових союзів, зріст переляку народів, не знаючи дороги виходу при помочи людських средств. ВСІ ті досвідчення цеї ґенерації були предсказані Ісусом Христом, пятнуючи наші часи, як “час кінця” Сатаниного світа і час Божого царства серед усіх ворогів видимих і невидимих. Ісус сказав: “Коли побачите як все те станеться, знайте, що близько царство Боже. Направду кажу вам, не перейде цей рід поки все те станеться.”— Луки 21:31, 32, НС.
42. Отже що прийшло для людського визволення?
42 Боже царство під Його Сином Ісусом Христом — це єдине правительство визволення. Велику жертву примирення Ісуса Христа Первосвященика представлено в небі, і впродовж минулих девятьнацять століть Його вірні послідовники отримали благословенства через віру. Опріч того Єгови теократичне правительство під Христом як Царем було установлене. Як визволитель людей, воно мусить цілком знищити Дияволову світову орґанізацію, видиму й невидиму, і привести її до цілковитого кінця. Це воно зробить у всесвітній війні Армаґедон, в остаточній битві до якої всі народи тепер машерують під впливом Сатани і демонів.— Одкр. 16:14—16.
43, 44. (а) Як Ісус предсказав проголошення Ювилею тепер? (б) Що проголошення його доказує?
43 Тим що тепер можливо покрити людські гріхи Христовою жертвою і Божим царством тепер установленим, ТЕПЕР прийшов час проголосити Ювилей для всього людства. Хто ж має його проголосити? Христові співпомазаники і всі люди доброї волі, що прийняли вість з вірою й радістю. Ісус сказав: “Ця добра новина царства буде проповідуватися всім осадникам землі на свідоцтво всім народам і тоді прийде довершений конець.”
44 Ісус включив це проповідування Царства всім народам між многими нарисами ознаки “часу кінця” і часу Його присутности в Царстві. У визначний спосіб від 1919 р., ця добра новина Божого установленого царства проповідувалась через Свідків Єгови всюди на землі всім народам. Кожного року це свідоцтво про Царство збільшається помимо противенства з руки реліґії, політики, судів та мілітарних властей. Ось тут ми маємо ще один сильний доказ, що те Царство для визволення людства є тепер в силі, царює тепер серед своїх ворогів перед знищенням їх в Армаґедоні.— Мат. 24:3—14, НС; Марка 13:4—9; Луки 21:7—28.
45. (а) Де і як сила гнобителів буде розбита? (б) Що мусять любимці свободи чинити тепер?
45 Коли свідоцтво про Царство, новочасне проголошення ювилейної труби, буде дане усюди до якої міри Бог призначив, тоді в Його призначений час і годину нагло вибухне Армаґедон, як злодій в ночі, на Сатанин світ. Його поневолююча контроля над цею землею і його осадниками буде розбита і на віки усунена. Всі, що будуть добровільно продовжати в невільництві, будуть знищені з ним. Для цеї причини ТЕПЕР треба трубити в Ювилейну трубу через свідкування про Боже царство, уряд вічного життя у вільнім новім світі. Силою правди відносно Божого царства, люди доброї волі почують ювилейну трубу і вирвуться на свободу із сатанського невільничого світа. Вони мусять утікати до Божого царства як правильного уряду всього людства, що є єдина відповідь на молитву якої Ісус навчив нас молитися: “Отче наш в небесах, нехай святиться імя Твоє. Нехай прийде царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як в небі, так і на землі.” (Мат. 6:9, 10, НС) Він також запевнив вас, “Ви пізнаєте правду, і правда визволить вас.” Він також сказав, що Боже Слово в святій Біблії є правда. (Йоана 17:17) Так і тепер в цім короткім періоді перед Армаґедоном, слухайте ювилейного проголошення, пізнайте правду, і тоді ділайте без гаяння, щоб ви осягли вашу свободу. Тоді як вільні чоловіки й жінки, прилучіть ваші сили по цілому світі, щоб “проголосити свободу по всій землі всім осадникам її.” Таким напрямом ви переживете через Армаґедон і ніколи не помрете!
46. Як новий світ довершить визволення для людства?
46 Праведна війна Божа в Армаґедоні увільнить людство від пановання Сатани. Тоді почнеться новий світ і докінчить визволення людства. Цар Смерть не буде більше панувати, а всі грішні наслідки нашого уродження від Адама, що принесли смерть, будуть усунуті від усіх тих, що є послушні Божому царстві. Так смерть буде змушена увільнити тих, яких вона держить без життя у гробах, бо Ісус Христос дасть голос і всі в гробах почують Його голос і повиходять. Всі будуть навчені про праведні вимоги і про правду Всевишнього Бога, і всі послушні будуть піднесені з їх грішного, незвершеного стану до звершеного чоловічого і жіночого стану.
47. Згідно з Ювилейом, то що зроблять тоді з землею?
47 Ця правда останеться по віки: “Земля належить до Єгови і вся повнота її; світ, і вони, що живуть в ньому.” (Пс. 24:1, АС) Тоді вже захланні барони не будуть загарбувати землі, ані воювати не будуть за розширення їх території й за природні скарби, і не будуть руйнувати поверхности землі й доводити людей до бездомної нужди. Ані ерозія й вичерпання землі не будуть пустошити її і не оставлять її без осадників. Цар Ісус Христос призначить кожному вірному підданому місце на землі, щоб її виправляли і на втіху Єгови, великого Землевласника. Під Божим благословенням земля станеться найбільше урожайною і видасть достатки для всіх людських потреб. Рай розвинеться дійсно по всій землі.
48. Як людство осягне право до вічного життя?
48 Благословенствами з Його людської жертви Ісус Христос Цар наділить усіх своїх послушних, щоб сповнити пророцтво. “Імям Його будуть називати. . . Віковічний Отець.” (Іса. 9:6, АС) Ті що тоді докажуть їх підданство всесвітному суверенові Єгові і Його Цареві, будуть признані за гідних до права вічного життя в безконечному світі мира, здоровля і життя.
49. Яке слово дане Богом буде оправдане?
49 Тоді великий небесний Визволитель, Бог Єгова, справдає слово, яке Він дав: “що само твориво буде увільнене від неволі зопсуття і осягне славну волю синім Божих.” (Рим. 8:21, НС) Нехай славна добра новина про цю свободу буде голосно проголошена по всій землі всім осадникам землі. Виконуйте вашу часть.