Духові збіженці в Ізраїлі й назахід
Цей артикул закінчує рапорт міністеріяльної подорожи по Середньому Сході й Полудневій Европі через президента Товариства Вартової Башти, Н. Г. Кнора, і його секретара, М. Ґ. Геншела.
ЗБІЖЕНЕЦЬ, без надії, з маленьким або й ніяким посіданням, часто без нічиєї любови — це сумна й оплакана судьба. Новочасний світ знає добре, яку велику трудність його тілесні збіженці спричинили. І подорож по світі в службі місійної роботи вскорі переконає подорожного про далеку поважніщу трудність, яка дотикає світових духових збіженців. Ніякого відповідного притулища для тілесних збіженців не знайдено в світовій системі, а це ще більша правда відносно духових жертв.
Кілька коротких років тому Ізраїля привітали по цілому світі, як новочасну “Обіцяну Землю” для жидівських людей. Тепер до місіонарів приходять там майже щодня тамошні мешканці, які гаряче бажали б виїхати денебудь, щоб забратися з того краю, деякі навіть готові виїхати назад до центральної Европи. Ізраїль є табором важко узброєної поліції і окружений сердитими, узброєними ворожими державами. Чоловіків пядесять років віку а то й жінок бездітних беруть силоміць до війська.
Населення — це збір ріжного кольору людей зі Всходу й Заходу. Брак помешкань є проблємою страшного розміру, а однак власти далі дають дозвіл тисячам іміґрантам прибувати туди кожного місяця. Через те ренти є надто коштовні. Та земля не може одержати того населення, а це вимагає острої програми пайковання (обмеження скількости їжи).
Як духовий збіженець, Ізраїль не був більше успішним. Ми запитували кількох людей чи вони вірували, що Всемогучий Бог установив теперішний уряд. Мало із них могли бачити щонебудь божественного в уряді Ізраїля. Більшість з них щиро признали, що це мілітарна потуга і політичні хитрощі, а не Бог, що є відповідальні.
В Ізраїлі знаходиться багато учених осіб, проте болючий брак робітників існує в аґрікультурі й інших підприємствах. Колись Араби управляли землю в Палестині, а тепер більшість із них забралися геть. Представлення вістки Царства таким людям в Єрусалимі не є легка справа. Безчислені атеїсти із завзятими правовірними Жидами забрали там місце. Дуже часто вони представляють арґументи проти Біблії і поринають в старинну історію й науку. Отже місіонарі мають не мале завдання в пошукуванню щоденно в книгах з відносниками, в історичних книгах і енцикльопедіях, щоб дати влучну відповідь.
Місіонарі були на стільки щасливі, що знайшли многокімнатний дім в Єрусалимі, і в цім то місці ми збиралися із двацять чотирома вістниками Царства і людьми доброї волі з Тел Авів, Єрусалиму, Гайфи та північних селів здовж лебанської границі. Деякі й Араби брати були між ними. Інші говорили по російськи і польськи, але німецька мова була найбільше придатна зі всіх. Велике старання зроблено, щоб оголосити публичну лєкцію на вечір 24 січня в домі Товариства Молодих Христіянів. Із таким відношенням ума у більшости людей, природна річ ми всі дивувались які будуть наслідки. В 9 год. пп. ми знали відповідь. Пядесять одна осіб вислухали пильно лєкції й більшість із них прийняло безплатно книжку по зібранню.
Аж до часу наших відвідинів, ті місіонарі обмежили свою активність до території в Єрусалимі. Очевидна річ, що вістники і люди доброї волі в інших місцях повинні бути заопікувані. Отже зроблено розпорядок для одного місіонара реґулярно відвідувати ті збори і заінтересованих одиниць, що були розкинуті по цілому Ізраїлі. Реґулярні зборові зібрання й біблійні студії повинні помогти тим вістникам прийти до зрілости, і так скріпити скоре розпоширення теократичної орґанізації по цілому Ізраїлі. Хоч обложені многими трудностями, вість Божого Царства таки проповідується. В порівнанню із многими горями природного Ізраїля, це дає здорову підставу для правдивого приюту під Божою великою орґанізацією.
РЕЛІГІЙНЕ ДИКТАТОРСТВО ЕСПАНІЇ
Ми оставили наших братів і сестер в Ізраїлі в пятницю в ночі на 25 січня, і летіли до Риму через Кипр і Атени. В 6 год. пп. на слідуючий день ми вже були в Бетель домі в Римі. Ми розказали наші досвідчення тамошнім місіонарам і відділовій родині, а вони знов звідомили нас про сенсаційну новину, що асамблея в Римі у грудню принесла нове найвище число вістників. Наш розклад часу не позволяв нам баритися там, отже в четвертій годині наступного ранку ми всіли в літак до Женеви, де ми прибули в 6:35 рано. Того пополудня зібрання відбулося в Салі де Реюньон де Плейнпалайс, що є громадський зал, головно для Французьких вістників з Швайцарії, але деякі прилучились до нас з Франції й Італії що зробило всіх присутних 635 осіб. Після того ми поспішались до швайцарського відділового бюра Товариства в Берні, повернувши назад на 30 січня, щоб застати літака до Барцельонії.
Еспанія — це край загадочний для західних дипльоматів. А однак його можна зобразити чимось меншим чим тонами великої таємниці. Фашістський уряд і римо католицька реліґія сформували фізичне й умове диктаторство, що противиться всякій реформі. Нужда й гнет знаходяться навіть в атмосфері. Некатоликам публичне реліґійне почитання й вияви є заборонені законом, хоч на письмі є написано, що людина має свободу виконувати свою віру без перешкоди. Таке написане удавання підлягає “виясненню” або може бути зіґнороване цілком. Серед таких обставинів в Еспанії не може бути Залів Царства. Отже в часі нашіх відвідинів ми збиралися в кількох домах. Першої ночі, кілька годин по нашім прибуттю, зійшлось двацять і дві особі в домі одного брата. Наступного дня пополудні пядесять пять зійшлось разом в іншому місці, а потім було ще одно вечірнє зібрання і знов зійшлось пядесять пять. Кількох приходило на всі три зібрання, але більшість з них були відмінні особи, що указувало на факт, що теократична діяльність в Еспанії побільшається не зважаючи на перешкоди, які поставило в дорозі тоталітарно-реліґійне правління. Нам радо було побачитися зі Свідками поза Барцельонії також. Дух вістників є знаминитий і вони рішились далі поширувати чисте почитання.
Прибувши пізно до Мадриду, ми пійшли до маленької на четвертій осаді кімнати де зібралось двацять вісім осіб. Деякі з них прибули зі зборів на полудни. Тієї ночі ми пішли до кінця підземної лінії, йдучи потемки до дому в якому зібралось двацять пять для духового покарму. Тепер там є двох абсольвентів зі школи Гілеад в Мадриді, і вони чинять багато добра помагаючи вістникам прийти до зросту. Наступного ранку ми застановлялись над служебними трудностями із зробовими слугами в Мадриді й зовнішних областей. Пороблено розпорядки, щоб помогти кільком додатковим піонірам йти на поле праці й побільшити хвалення імені Єгови в Еспанії. Один брат буде відвідувати вістників в ріжних центрах теократичної діяльности і доручувати інструкції і помагати їм в їх служенню і зібраннях для студіювання.
ЛЮБОВ І ЄДНІСТЬ ДОПОМАГАЮТЬ РОЗШИРЕННЮ
Португалія має трохи більше свободи почитання ніж Еспанія, але цілковитої свободи там не знайдеш. Свідки Єгови є там з доброю новиною, щоб дати духову свободу, дійсний ратунок, для збіженців із старого світу. Аж до цього часу містовий уряд не дав їм признання, одначе вони далі йшли вперед із служенням. Бракує там доспілого провідництва. Наші відвідини показались бути на часі. Кількох із тих, що вчащали на зібрання поступали противно засадам в Писаннях і вони не хотіли слухати їх співвістників, які старались при помочи Біблії указати на правдивий шлях. Отже ті помішані були скликані разом з наміром привернути цілковиту єдність в ґрупі Лізбону. Інші поза Лізбоном обходилися добре.
Пізно пополудні на 3 лютого ми зібрались з девятьдесять і сімома вістниками й людьми доброї волі в одному із Залів Царства, який був переповнений. З огляду на місцеві обставини, зроблено сильний натиск на єдність і ходити в дусі, відложивши на бік діла тілесні. Підкреслено також єдність тіла, із метою життя доспілого христіянина. Від христіянів вимагається теплої любови. Показано було, як важним є оціняти теократичну орґанізацію, і що згідно із наукою Біблії не можна назначувати новоприбулих на слуг збору. На сторінках журналу Вартової Башти дається вчасний духовий покарм для користи всіх, і ніхто не повинен противитися, коли, ради нових студентів, повторається арґумент, який був поміщений рік перед тим відносно відмінного пророцтва або приповісти. Повторення є корисне також і для старших христіянів, і це можна ясно бачити як Біблія є написана — Маттей, Марко і Лука є чудовими прикладами — всього цього потрібно.
Наступної ночі ще інша ґрупа із пядесять сімох вістників зійшлась в маленькому Залі Царства й раділи із звіту про вірне служення їх братів в інших краях. Вскорі по півночі ми почали довгу подорож воздухом до Ню Йорку, здержавсь на короткий час в Азорах, а тоді через Атлянтицький океан.
Ми навчилися багато про труднощі вістників на полю. Було це дуже заохочуючим мати вирозуміння, як вість правди сягає далеких селів і країв і бачити наслідки людях многих народів, які приходять до берегів теократичного служення. Збільшаючий неспокий й насильство є так очевидні на бурхливім морю людства в краях Середнього Сходу і Іберії — а навіть у цілім світа,— але противенство до проповідування євангелиї не здержає проповідування євангелиї, що Єгова замірив. Такі обставини тільки заставляють збіженців утікати з Дияволової системи старого світа і відчинити свої уші, щоб їх сповнити потішною новиною про справдішнє прибіжище. У всім цім ми бачимо докази, що прийшов час на виконання Божих судів проти Сатани Диявола і усіх його розєднаних підданних. Коли ми бачимо ті річи, ми радіємо і виглядаємо близького визволення, яке обіцяв Син Всевишнього Бога. Це не час, щоб ховатися від клопотів навколо нас, але встати й промовляти. Добра новина укаже людям єдину дорогу виходу. Ми радо вияснюємо її їм з Біблії.— Луки 21:25—28, НВ.