Засіяне насіння в Золотім Березі (Африка) видало в девятьдесятеро
В СВОЇЙ приповісті про сівача Ісус предсказав, що насіння, яке впало на добру землю, видасть в трицятеро, в шістьдесятеро, а деяке навіть в сотеро. (Марка 4:20) Розказуючи про насіння Царства, що видало більше як в девятьдесятеро в двох роках, як рівнож про вплив який правда про Єгову і Його царство зробила над африканським ватажком і королевою, є слідуючий лист від місіонара Вартової Башти в Золотім Березі, Африки:
“Яких два роки минуло як єдиний христіянський міністер Єгови, котрий жив у селі Еду-байз тут в Золотім Березі, йшов дві з половиною милі до міста Акрофоюм на день проповідувати добру новину. Случайно він зайшов до хати на проти провідної церкви в тім селі саме коли їх міністер доручував проповідь. Завваживши Свідка, той міністер указавши на нього і перестеріг своє стадо, щоб вони не слухали того фальшивого пророка. Один чоловік з конґреґації, не злюбив цього закиду, запитав міністра як Свідок може бути фальшивим пророком, коли він читає все з Біблії в доказ предмету, і сказав, що як він фальшивий, то й Біблія фальшива.
“Після проповіді Свідок приступив до людей що виходили з церкви і кількох зібралось навкола нього, щоб послухати що він має сказати. Міністер, хоч був запрошений його членами стояти і прилучитись в дискусії, вони також приготовили гарну їжу для нього, лишив у великім поспіху. Це побільшило заінтересовання вісткою Царства і чотирнацять записались до біблійної студії в їх домах. Наступаючого тижня міністер повернув до села і йому вдалося примусити деяких з них піти до села, в котрім той Свідок жив, щоб викрислити їх імена з лісти.
“Однак, по кількох днях, той Свідок знову пішов до Акрофоюм, і звиш чотирнацять підписалось на біблійну студію. Розказуючи їм, про асамблею Свідків Єгови яка відбулась в Кононґо, вісім із них рішилось ‘вивідати’ про роботу Свідків орґанізації і зарапортувати назад їх співселянам. Не взяло це довго, що число вчащаючих до передової церкви в Акрофоюм почалось зменшати. За шість місяців новозаінтересовані найняли трока, котрий послужив за буса, і поїхали на другу асамблею, і багато з них переконались, що христіянські міністри Єгови мали правдиву орґанізацію. Відтак прийшла національна конвенція Свідків в Аккра минувшого листопада; і тоді знов ті заінтересовані і захоплені селяни найняли трока на 300-миль довгу подорож.
“Тепер та передова церква в Акрофоюм була побільшена і помальована на біло в середині. Чому? Тому, що знадвору тепер являється напись ЗАЛ ЦАРСТВА СВІДКІВ ЄГОВИ. В теперішнім часі більше як девятьдесять міністрів реґулярно проповідують добру новину Царства, де два роки тому не було навіть одного. З дуже малим винятком всі селяни співтоваришать з Свідками. Ви можете уявити їх радість і мою велику втіху знайти майже ціле село Свідків Єгови. Воно вельми розгнівало їх попереднього міністра побачити його одного часу ‘старших’, що вони тепер беруть провід у проповідуванні доброї новини Царства в сусідних селах.
“Так заохочуючим був їх напрям і проповідування, що дуже стара королева мати, котра ціле її життя була привязана до чарів, демонських маґіків і королівства (ідольства), полишила своє місце правління над її людьми в поблизькім селі. Її люди старались переконати її остатись, але вона відмовилась і дала добре свідоцтво, пояснюючи свою причину, і що не могла служити двом панам. Коли просили її назначити короля замість неї, вона відказала: ‘Коли я знаю, що чари є демонізм, і сидіти на престолі, це зло перед Богом Єговою, то як я можу просити кого іншого робити це?’ Задля її свідоцтва ніхто не занимає престолу власти, і селяни бояться назначувати кого іншого.
“Той попередній міністер, в дійсності катехизт, в Акрофоюм, знайшовши, що його пасовисько спустошене, звернув свої змагання в Акрокаррі, але і там також селяни інтересуються вісткою Царства, яку приношують їм Свідки з Акрофоюм, що є тільки дві з половиною милі далеко. Один з найвизначніщих членів церкви там, добре образований гетьман, котрий самий колись справляв юрбу проти Свідків Єгови і старавсь стримати їх роботу, полишив свою церкву, і тепер студіює Біблію з Свідками в його палаті, і перестерігає своїх попередніх реліґійних співучасників проти ‘сліпих’ проводарів.
“Цей гетьман вживає бубнів з палати, щоб скликати його селянів на публичну лєкцію, яку я мав дати. Внаслідок цього прийшли 249 особі почути промови. По лєкції один із царів і запитав: ‘Ми знаємо, що ми помиляємося і що ти кажеш, є правдою, але що ти хочеш, щоб ми робили, чи лишати наші церкви і прилучитись до тебе?’ Кількох заговорили з присутніх, що те питання було нерозумне, бож запитуючий признався, що він помилявся. Інші прилучились до запитуючого і бажали відповіди, й їм сказано: ‘Коли б ви були в бусі і керманич був пяний і міг завести вас усіх в яму, чи ви оставали б в середині або випадали б? Або, коли б ви пізнали значки і кільце правдивих грошей, чи ви б далі приймали підроблену монету?’ Ця ясна відповідь втихомирила кожного на хвилину, а опісля багато біблійних дискусей заставили Свідків Єгови до роботи у малих ґрупах; жадібні правди були раді відповіддями і пішли розказати їх іншим, що стояли поблизько, чого вони навчилися. Інші гасили свою спрагу за правдою, йдучи від ґрупи до ґрупи прислухуючись многим дискусіям на ріжні теми.
“Я через три годині свідкував гетьманові, і він перевіряв все переглядаючи Писання в його Біблії. Він передплатив Вачтовер, і коли я відходив, він був зайнятий в щирій дискусії з одним його попереднім реліґійним членом. Як я приглядався як він шукав в Біблії за відповіддю, стоячи там у його довгій повіваючій царській одежі із прапороносцем при його боці і слугою, що тримав велику королівську парасолю над його головою, тоді я мимо волі подумав про царя Давида.
“Вашої радости при читанні цього рапорту не можу порівнати з моєю втіхою у досвідченнях цих річей. Моє серце переливається вдячністю Єгові нашому Богові. Любов і христіянський привіт від усіх нас тут в Золотім Березі.”