Щоденні тексти на серпень, 1955 р.
1. Як же він, Елесей, йшов дорогою, повибігали малі діти згороду та й сміялись із його, . . . І вийшли дві ведмедиці з гаю та й пороздирали сорок і двоє дітей.— 2 Цар. 2:23, 24, АС. ВБ 9/54 21а
2. Оце ж, коли б простив гріх їх.— Коли б ні, так вичеркни мене з книги твоєї, що написав єси.— 2 Мойс. 32:32, НВ. ВВ 11/54 11а
3. Тим же оце закон євят, і заповідь свята.— Рим. 7:12, НВ. ВБ 1/55, 4, 5а
4. Тим то вони перед престолом Бога і служать йому день і ніч в храмі його.— Одкр. 7:15, НС. ВБ 12/54, 15, 16а
5. А мур города мав дванацять підвалин, а на них імена, дванацяти апостолів Агнця.— Одкр. 21:14, НС.
6. Були дві женщини, . . . Огола, а сестра її Оголива.— Езек. 23:2, 4, АС.
7. Коли любите мене, хороніть заповіді мої.— Йоана 14:16, НС. ВБ 5/54 6а
8. Тільки ж те до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати. Тим наслідуйте мене, брати, і вважайте хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.— Филипян 3:16, 17, НС.
9. Хто переносчиком живе, той таємницю виявляє, а вірний чоловік гаїть справу.— Прип. 11:12, АС.
10. Каже ж до нього Ісус: Ніхто, положивши руку свою на рало й позираючи назад, не спосібен до царства Божого.— Луки 9:62, НС.
11. Як же почався спір і немале змагання Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава і деякі інші з них пійшли до апостолів та старших в Ерусалим ради нього питання.— Діян. 15:2, НС.
12. На останок брати мої радуйтеся у Господі.— Филип. 3:1, НС.
13. У цьому явилась любов Божа в нас, що Бог Сина свого єдинородного дав . . . щоб ми жили через нього.— 1 Івана 4:9, НС.
14. Тим подобає нам більше вважати на те, що чували, щоб іноді не відпасти.— Жид. 2:1, НС.
15. Дожидав бо города, що має правдиві основини.— Жид. 11:10, НС.
16. Цей, будучи сяєвом слави і образом особи його.— Жид. 1:3, НС. ВВ 1/55
17. Знаю, О Єгово, що людська дорога не в його волі, й не здоліє сам про себе чоловік давати напрям ступням своїм.— Ерем. 10:23, АС. ВБ 9/54 24, 26, 27а
18. Слухайте наставників ваших і коріться їм.— Жид. 13:17, НС.
19. Достаток і богаство буде в домі його.— Пс. 112:3, Юґ.
20. І Мойсей же вірен у всьому домі його, яко слуга, на свідчення тому, що мало говоритись.— Жид. 3:5, НС.
21. І Подумав я собі: “Не споминати му про нього і в його імя не буду більше промовляти.” Та в серці в мене, мов би вогонь запалав, втаєний в костях моїх; я силкувався зупинити його, та й не здолів.— Ерем. 20:9, РС.
22. Про цього всі пророка, свідкують, що всякий, хто вірує в нього, відпущення гріхів приймає через імя його.— Діян. 10:43, НС. ВБ 10/54 45
23. Як побачив це народ, то й припав лицем до землі, та й промовив: Єгова є Богом, Єгова є Богом! — 1 Цар. 18:39, АС. ВБ 12/54 18, 19
24. Єгова хоронить всіх, що люблять його, а беззаконних погубляє — Пс. 145:20, АС.
25. Навчання — це світло, дорога ж до життя.— Прип. 6:23, РС.
26. І все в храмі його — все говорить: величє! — Пс. 29:8
27. Так оце я все вважаю за втрату, . . . аби тільки достигнути до воскресення мертвих.— Филип. 3:8, 11, НС.
28. Бо я прославлю тих, що мене будуть прославляти.— 1 Самуїла 2:30, АС.
29. Тепер же каже: “Ананіє, . . . Ти обманив не людей, а Бога.” Почувши ж Ананія слова ці, упав без духу.— Діян. 5:3—5, НС. ВБ 5/54 7а
30. Оце ж відай, що в послідні дні настануть часи люті, що буде тяжко справитись з ними. Будуть бо люди самолюбні, сріблолюбні, пишні, горді, . . . що більше люблять розкоші, ніж Бога.— 2 Тим. 3:1, 2, 4, НС. ВБ 4/54 9—11
31. Я Бог, і нема іншого Бога, нема мені рівня. . . . Я бо сказав — і доведу це до кінця; призначив — і здійсню.— Іса. 46:9, 11, АС. ВВ 4/55