Щоденні тексти на лютий, 1959 р.

1. Проповідуй слово, настоюй в час і не в час.— 2 Тим. 4:2.

2. І коли є яка інша заповідь, у цьому слові міститься: “Люби ближнього твого, як сам себе”.— Рим. 13:9.

3. Не збирайте собі скарбів на землі, . . . Збирайте ж собі скарби на небі.— Мат. 6:19, 20. ВБ 4/1/57 25, 26

4. Вважайте оце, як слухаєте.— Луки 8:18.

5. І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу.— 1 Тим. 1:12.

6. Коли . . ., І впокориться народ мій, що зветься іменням моїм, і будуть молитись і шукати лиця мого й навернуться з поганих стежок своїх, то я почую з неба й прощу гріх їх, і вигою землю їх.— 2 Паралип. 7:13, 14.

7. Замість міді буде золото, . . . і настане мир — володарем у тебе, а справедливість — наглядником твоїм.— Іса. 60:17, АП.

8. Добра слава лучша над пахущі масті, а день смерти лучше родин.— Еккл. 7:1.

9. І, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино.— Луки 10:34.

10. Єгова дивиться не так як чоловік; чоловік бо дивиться на лице, Єгова же дивиться на серце.— 1 Сам. 16:7.

11. Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусі, і однією душею боретесь за віру євангелську.— Филип. 1:27.

12. Ухилятись від тілесного хотіння, котре воює проти душі, і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому . . . славили Бога.— 1 Петр. 2:11, 12.

13. І показав мені чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила з престола Божого і Агнцевого. А посеред улиці його, . . . а листє з дерева на сцілення поган.— Одкр. 22:1, 2.

14. А любов збудовує.— 1 Корин. 8:1.

15. Впевняв, щоб котрі увірували в Бога, старалися пильнувати добрих діл.— Тита 3:8.

16. Благодать Єгови — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.— Прип. 10:22. ВБ 4/1/57 11, 10

17. Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.— Мат. 25:21.

18. Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати. Кожен бо з нас ближньому нехай догаджае, на добре, до збудування. Бо і Христос не собі годив.— Рим. 15:1—3.

19. Ходити достойно . . . з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови.— Ефес. 4:1—3.

20. Я дам їм здоровля й лік, і вигою їх, і дам їм повний мир та й покажу, вірність мою. І очищу їх від усієї неправедності їх.— Єремії 33:6, 8, АС. 37, 38

21. Благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.— 2 Корин. 6:1.

22. А ходячи поправді в любові помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос.— Ефес. 4:15.

23. Не забувайте гостинности до іноземця.— Жид. 13:2, ПС.

24. Тверезіться пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти.— 1 Петр. 5:8.

25. Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.— Рим. 15:2.

26. Щоб воював ти в них доброю війною.— 1 Тим. 1:18.

27. Гоїли ми Вавилона, та він не вигоївся.— Покиньте ж його, рушайте кожний у свою землю, суд бо над ним дійшов до неба й сягнув аж за хмари.— Єрем. 51:9, АС.

28. Тим же вийдіть із між них, і відлучіться, . . . і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас.— 2 Корин. 6:17.