Підтримання почесного подружжя

“Чесна женитва у всіх а ложе непорочне, блудників же і перелюбників судити ме Бог.”— Жид. 13:4.

1. (а) Як повиннось зустрічати й затримати подружжя, якщо воно має бути корисним? (б) Що зі сторони подруженої пари приносить божественне благословення й успіх?

ПОДРУЖЖЯ, після шлюбу, повинно триматись почесно, як розпорядження визначене самим Богом. До подружжя повиннося також приступати чесно. Подружжя є серйозне, відповідальне за многі проблеми поза Раєм Еденом, де воно було розпочате; й почесний приступ до його повинен мати корисний вплив. Це повинно помогти подружжю бути успішним. В дійсності, подружжя чоловіка й жінки повинно старатися шанувати Бога, любити небесного Отця, котрий постачив для цієї сполуки котра була б цілковито блаженною, коли б була продовжалась у Раю. Властиво, Бог бувби благословив супружжя, що шанує Бога. Але якщо його закони й правила для такого подружжя є зіґноровані й нарушені, то не можна сподіватись, щоб Бог благословив його але засудив на страчення. Нещастя й терпіння напевно мали наступити. Бог зробив, що закони мали правити всіма іншими речами його сотворіння; так само він зробив закони, щоб правили і цей благодатний порядок подружжя. Подружені пари, або ті, що задумали дружитися, шанують Його тим, що вважають його закони й правила записані в його святій Книзі, Біблії. Це отвирає місце для божественного благословення й успіху.

2. Чи Ісус Христос одруживсь на землі, й яке було його відношення між Божими людьми?

² Божий небесний Син не стався чоловіком Ісусом Христом, щоб дружитись з одною з дочок потомка грішнього Адама. Це не була Божа воля для нього. Однак, Ісус шанував подружжя між Божими людьми. Коли він прийняв запрошення на весілля в Кані Галилейській, він там виконав своє перше чудо на землі, перемінивши воду у вино найкращої якості, щоб добавити втіхи тієї радісної оказії. (Йоана 2:1—11) Він високо оціняв це розпорядження Боже для людської щасливості; й це був він, що сказав: “Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.” (Мат. 19:6) Він обороняв ідеальне подружжя, зробивши це правилом для своїх послідовників.

3. Як Павло висказав себе про подружжя, й як він описав схожість яку христіянський собор має до подружжя з Христом?

³ Христіянський апостол Павло мав таку саму високу пошану до супружжя як і Господь, Ісус Христос, Син Божий. Павло сказав: “Чесна женитва у всіх і ложе непорочне, блудників же і перелюбників судити ме Бог.” (Жид. 13:4) У фіґуральній мові Павло відносився до христіянського собору відносно подружжя з прославленим Ісусом Христом, як духовим Женихом. Ось тут Павлові слова до членів цього христіянського собору: “Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї, щоб освятити її, очистивши купіллю води у слові Божім, щоб поставити її перед собою славною церквою, що не має скази або порока або чого такого, а щоб була свята і непорочна.” (Ефес. 5:25—27) О, як почесний приступ мусить бути того величавого подружжя, Ісуса Христа й його вірного собору із 144,000 членів!

4. Як апостол висказав свою турботу відносно успішнього подружжя христіянського собору?

⁴ Показуючи пильне бажання для властивого приготування до подружжя, апостол Павло також писав до собору: “Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужеві, щоб чистою дівою привести перед Христа. Боюся ж, щоб, як змій Еву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, [одвернувши] від простоти в Христі.” (2 Корин. 11:2, 3) Також з більше прямим відношенням до персонального поводження в цім стосунку, Павло писав: “Така бо воля Божа, освячення ваше, щоб ви вдержувались од блуду, щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у святості і честі, не в страсті похотій, яко ж і погане, що не знають Бога.”— 1 Солун. 4:3—5.

5. У фізичному розвитку хлопців й дівчат, до якого нормального крока людське життя працює?

⁵ В нормальнім і звичайнім поступі речей, все людське життя прямує до подручин з женщиною, з оглядом бути плодющим й породити дітей в свій образ й подобіє. (1 Мойс. 5:1—3) Коли хлопець досягне віку від тринадцять до шістьнадцять років, а дівчина віку від одинадцять до пятьнадцять років, продуктивні орґани приходять до зрілости. Хлопець й дівчина досягнули, як називається зрілий вік або дорослий, й вони можуть виконувати їх особисту часть, щоб приводити дітей на світ.

6. Як полові органи правильно мають вважатись, й чи хтось має право втручатись в намір дитини увійти в чисте подружжя?

⁶ Божий замір був, щоб кожне людське сотворіння було наділене здібністю видати дітей в протязі часу так могло втішатись подруженим життям й послужити його цілі аж земля сповниться праведними, богобоязливими дорослими людьми. (1 Мойс. 1:26—28) Згідно із цим Бог сотворив чоловіка й жінку із половими органами для полової цілі і в гармонії з божественною волею. Оці полові органи не мали бути мильно трактовані як от забавку, ані вони не мали бути надуживані, мильновживані або мильно пристосовані. Властива обережність з половими органами відноситься до часу перед подружжям й після подружжя, ради успішнього, щасливого подружжя. Коли ми возьмемо далекосяглий погляд про цю справу, то здорове, помічне приготовання дитини для будучого подружжя дійсно починається заки дитина народиться. Так, в цім відношенні тяжка відвічальність спочиває на його родичах, котрі повинні подумати не тільки про свої діти, але й про свої внуки. Ніхто, ні родичі ані не-родичі, не повинні знівечити право дитинячої нагоди, привілею й натуральне право увійти в чисте, почесне подружжя.

7. Який буде наш властивий напрям, якщо ми поважаємо наше власне право і одружимось, й також право інших одиниць?

⁷ Якщо ми маємо приналежну повагу до нашого власного права й привілею подружитися, тоді ми будемо бажати приготовити себе підтримати його в почесті. Ми також будемо мати приналежну повагу до права другої особи, хлопця або дівчини, чоловіка або жінки, щоб дружалися в почесний спосіб. Це значить, що ми не будемо бажати занечистити або зопсувати себе або других, щоб бути в нечистім стані, коли входимо в цей почесний стан подружжя.

ДОБРА МОРАЛЬ

8. (а) Отже, що повинні родичі робити відносно запитання цікавих дітей, й яка є найкраща книжка до помочі в тій справі? (б) До якого привілею можуть родичі тепер помогти приготовляти своїх дітей?

⁸ Це запрошує нас виробляти добрі моралі. Родичі або опікуни дітей повинні вчити їх про факти життя. Це родичі можуть зробити в чистий, поважний підбудовуючий спосіб. Безріжниці що деякі медичні лікарі можуть думати про це, то вулиця не є місцем для хлопців й дівчат вчитися про факти життя, або, радше, надуживати, перекручувати, псувати або обожати секс. Через тисячі років Творця власна Книга, Свята Біблія, була найкращою книжкою на землі, щоб навчати дорослих й дітей про факти життя, як ми дістались тут від Адама й Еви, чому є два поли мужчини й женщини, й як ми можемо кожний з нас виконати нашу часть у благородний спосіб для продовження й поширення людського роду. Родичі й опікуни повинні бути мудрими й вживати Біблії для відкриття благородних фактів про життя для цікавих, запитуючих умів дозрілих дітей. Цим чином вони можуть протидіяти підлому впливу “вулиці“. В цей спосіб вони поможуть дітям завчасу зробити властивий приступ до подружжя в пізніщім життю. Тепер, коли пророче Слово Боже подає надію для пережиття крізь універсальну битву Армаґедон, то як чудовим є привілей родичів сьогодні мати можливість приготовити своїх дітей для подружжя, як переживших Армаґедон в Божий праведний світ, у приверненім Раю на землі!

9. Про що до-мира-намагаючісь христіяни повинні пільнувати все, й що Павло приписав для них між неморальним світом?

⁹ Всі люди, що тепер обігаються за миром, тому що вони люблять благородне життя й бажають видіти добрі дні вічно під Божим царством, мусять пильнувати свою мораль безнастанно. Згідно з виданими рапортами, про світові обставини, людство ніколи не жило в більше зопсутім світі, принаймні від часу неморального передпотопного світу за днів Ноя. Чужолоство, перелюбство, содомоство й розпуста збільшається у жахливій мірі. Девять сот років тому, апостол Павло зауважав про неморальність у поганськім світі й напоминав христіян остерігатись. Він написав до віруючих послідовників в Коринтії, Греція, кажучи: “Про що ж ви писали до мене, то добре чоловікові до жінки не приступати. Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.” (1 Корин. 7:1, 2) Павло цим приписав почесне подружжя.

10. Сьогодні, яке питання зустрічає людину перед й опісля подружжя, й що заохочує до неморалі широко існуюче сьогодні?

¹⁰ Однак, зогляду на “розповсюднене чужоложство” сьогодні, питання є, не щоб тільки оминати чужоложство перед подружжям, але також від перелюбства після подружжя. Сьогодні множество принадних женщин готові продавати або віддати свої тіла ради нелєґального задоволення полових похотей неморальних чоловіків. Сьогодні є множество хлопців й чоловіків, котрі рівнож готові продати свої тіла й статись схожі до жінок, “чоловіки тримані для неприродної цілі,” щоб задоволити пожадливість чоловіків, котрі воліли злягатись тілесно з мужчинами, як от чоловік злягається з жінкою; що є “огидною річчю.” (1 Корин. 6:9; Рим. 1:27; 3 Мойс. 18:22) В своїй пересторозі, Слово Боже показує жахливі наслідки неморальності.

11. (а) Чи любов ближнього показується в неморалі? (б) Віддаючи себе неморальним принадам, може закінчитись чим?

¹¹ В цім звязку апостол Павло пояснює нам значення любови, кажучи: “Хто бо любить другого, закон сповняє. Бо це: Не роби перелюбу. Не вбивай, . . . і яка інша заповідь, у цьому слові міститься: Люби ближнього твого, як сам себе.” (Рим. 13:8, 9) В чужоложстві не показується ближньої любови, ані в перелюбстві або гомосексуалізмі. Це тільки дозволення розпаленню похотей взяти контролю з великим ушкодженням фізично, соціально й духовно, та й сумління також стає постраждалим. З великою щирістю Слово Боже перестерігає Його людей проти фахової проституції або дівчини або жінки, котра бажає бути розпусницею на той час і хитрощами приваблює жертву мужчини. Позволяти статись жертвою неморальним хитрощам, це початок, що може закінчитися смертю, фізичною смертю як й духовною смертю. Сама причина чому Слово Боже має щось сказати про цю справу є ця:

12. Згідно з Приповістей 2:16—19, то яка є причина, що Слово Боже каже про цю справу?

¹² “Та щоб урятувати тебе від жени чужої, від жени другого, що солодко промовлує, Що друга юності своєї понехала й Божий заповіт забула. Дім її веде до смерті, а стежка її до мерців у пеклі; Ніхто, хто завернув до такої, не вертається вже й не ступить на жизнянну дорогу.”— Прип. 2:16—19.

13, 14. (а) Чому неморальність не є спосіб до дійсного життя, й про кого ми памятаємо в соборі? (б) Як котрий недосвідчений молодик ми не повинні бути?

¹³ Неморальність може бути шляхом, що розпущені чоловіки й жінки називають “софістикація” (крутійство), роблячи людину світсько-премудрою, але це не є спосіб до чистоти, до чистої мудрости, життядаючої мудрості. Це не є спосіб до дійсного життя. Ці, що мають спільність з неморальністю, ніколи не відзискають стежки тих, що на дорозі до вічного життя. Скорше чи пізніще вони причалять до місця від котрого вони не зможуть вернутися, місця не-повороту, до Шеолу, звичайного людського гробу, або навіть ще гірше, у місце вічного знищення, Геєнни. Воно нікуди для софістика всміхатись недбайливо, байдужно, в цім пенісілійнім віку. Це щось для всіх, як для тих підростаючих так й для дорослих, дівиць й самітних та подружених, щоб призадуматись над цим у світлі ясних слів, давнозаписаної небесної мудрости. Бережіться від неморальних людей, що на зовні орґанізації Божих людей, й тих котрі можуть триматись або можуть залізти в неї й поверховно установити себе в ній. Бережіться проти нагарбування й вироблення неморальних бажань. Не бувайте як недосвідчений юнак, котрому бракує доброго серця, морального серця, доброї чистої мотиви, й котрий виставляє себе на легку полапку раба неморальності.

¹⁴ “Що йшов близько її переулку і простував до будинку її при дорозі, в вечірні сумерки, в нічній темряві й мороці. Й ось — зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем. . . . То на улиці, то на майдані, і переулках кує вона зраду. От і обняла його, поцілувала та й каже, без сорому в лиці: . . . Так і приманила його ласкавим щебетанням, взяла гору над ним солодкими словами. Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обув, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл, Покіль стріла не пробє печінки йому наскрізь; так бідна пташка летить на сіло, й не знає, що вона їй на погибель.”— Прип. 7:7—23; побічна заввага.

15. В гармонії з тим порівнанням, як ми повинні зобразити себе, коли спокушені кимось неморальним, й де ми знайдемось віддавшись спокусі?

¹⁵ Якщо ви були спокушені через когось неморального, уявіть себе наче вола провадженого колькою в носі піддаючись вашому власному зарізанню. Чи цей образець смішний? Чи ви смієтесь із себе? Неморальної людини слова заохоти, “Вода украдена солодша,” (Прип. 9:17), можуть на кілька хвилин бути приємно сповнені в половім задоволенні, але де ви знайдете себе? У смертельній наче полапці, наче пташка! На жаль, на ваш великий біль, стріла смерти розколює отверто вашу печінку. Приходить смуток, так смертельні болі опісля. Також, муки сумління!

16. Як Біблія показалась бути медично правдива, коли говорить, як лук рощавить печінку неморального?

¹⁶ Надхнена книжка Приповістей була доцільна, а особливше вона досконало каже, що смертельна стріла рощавить печінку неморалі. Печінка є предметом для зараження орґанізму. В лабораторіях винайдено було лікарями, що маленький орґанізм схожий до коркотяга товаришить із страшною венеричною заразою звана як сифиліс, і їх можна часто побачити у великім числі в клітинках печінки, хоч її віднайдено також в тканині легенів, слизінці й серці. В случаї другої страшної зарази званої гонореа, бактерії гонококус, що спричиняють заразу, можуть піднятись через кровні посуди тіла й бути розкинуті не тілько до полового органу, але майже у кожний орган людського тіла, навіть в оболонку печінки, найбільшу залозу чоловічого тіла, як рівно до мозку, спинного хребту, серця й інших органів. Отже Біблія є медично досконала.

17. Коли хтось добровільно плекає неморальність, то з ким він фліртує, й для чого він ставить себе отвореним?

¹⁷ Коли пристрасна людина добровільно залицяється до неморальності, то вона фліртує із смертю. Коли людина дозволяє собі статись пристрасною під невластивими обставинами й піддатися лестощам запалу й лестивим запрошенням, й наполяганню до неморалі, то вона мало оціняє в тому часі жахливу загрозу у котру вона заманює себе. Вона падає на дорогу зарази, з браку полегші й мира, на дорогу до Шеол, людського звичайного гробу. Такий чоловік не дбає, або забуває й не знає, що він відчиняє себе для огидного сифілісу, котрий з алькоголізмом й сухотами є напятнований як один із трьох великих пораз, що карає людство сьогодні!

18. Чому третього степення виявлення сифілісу має найбільше значення для нашого людського тіла?

¹⁸ Третий степень виявлення сифілісу є, що він шкодить умові, очам, печінці, і так дальше, і має найбільше значення для людського тіла. В цім случаю ушкодження ума й спинного хребта є найстрашніше і найбільше серйозне. Найбільше зі всього треба боятися ушкодження центра нервів. Це може допровадити до локомоторної атаксії, загального параліжу, почасного параліжу, або параліжу одної половини здовж тіла. Опріч того можна передати цю заразу своїм дітям, що народяться опісля.

19. Чому ніяка інша зараза не має так мордерчого впливу на людські потомки як сифіліс?

¹⁹ Кажуть, що “жадна зараза не такого погубного впливу на потомків як сифіліс.” Коли батько й мати є сифілістами, зараза їх дітей майже неминуча. Перше ваготіння може закінчитися в загублені дитини; потім будуть діти або дитина живі при народженню, але скоро вмирають; тоді діти сифілісти, ганебно сплямлені, мають природну слабкість або вроджену нездібність до життя, діти зупинені фізично й умово, часто кволі-умово або навіть ідіоти, діти жахливо потворні. Виходить, що треба приготовляти своїх дітей як зустрічати будуче подружжя почесно!

20. Чому сифілісна людина є джерелом можливої загрози для інших, й, як ця соціальна пораза робить подружжя невластивим для того що ушкоджений нею?

²⁰ Кожна людина зі сифілісом є джерелом можливої загрози з ким вона має близьку стичність, будь то жінка або чоловік або діти. Людина боїться взяти в руки журнал або втертись у ручник котрим сифіліст втерся, або й купатися в його сусідстві. Відносно подружжя, Енцикльопедія Американа каже: “Отже це особливше відносно споріднення з подружжям, що спустошуючий сифіліст, як соціальна пораза, є найвищою турботою й важливостю. . . . Сифіліст чоловік не повинен женитися так довго, як він може передати заразу своїй жінці або сплодити сифіліс — тичні діти. . . . Чоловік сифіліст може бути наражений на небезпеки, як наслідок його зарази, котра унездібнює його для відвічальної позиції як голови й утримувати родину. Можливі існування в таких непридатних обставинах все муситься брати під розвагу, коли питання про подружжя приходить.”— Том 26, видання з 1929, сторона 180.

21. До якої міри по цілому краю студія в Сполучених державах видана в 1960 показує, що венерична зараза збільшається?

²¹ Ви родичі, й ви діти також, тут є новина для вас, щоб застановлятись наче над барометром про венеричну недугу по цілому світу. По цілому краю досліди в Сполучених Державах відкрили в цім 1960 році, що венерична зараза поширилась в цім народі. Юнаки стаються більше й більше замішані в тій заразі, “половій любові.” На сором, одна дівчина, яких тринадцять або чотирнадцять років віку, назвала вісімдесять чоловіків з котрими вона мала полові стичності. Згідно із звітом, протягом двох років в 1957 й 1958 число дітей між віком у межах пятьнадцяти років мали заразливу венеричну недугу, що зросла від 2,443 до 2,793, або на 14.3 процент. Число від пятьнадцяти до девятьнадцяти років побільшилось на 11.4 процент. Однак директор Сошіал Гелт Асошіейшон обчислив, що було дійсно 60,000 нових случаїв сифілістів й більше як міліон нових випадків гонорея, включаючи й незлічиме число, що не зарапортоване.— Ню Йорк Таймс, 24 лютого, 1960.

22. Що Сполучених Держав Федеральний знавець каже в 1960 відносно побільшення зарази сифілісу?

²² На 5 квітня, 1960 року, Сполучених Держав Федеральний знавець сказав, що випадки заразливих сифілістів в цім краю збільшились на 42 процента, а в другій половині 1959 року вище від періоду 1958 р. Це побільшення було призначене як “страшенно алярмуюче,” особливо в певних великих містах.— Ню Йорк Таймс, 6 квітня, 1960.

23. Чому ужиття ліку пенесілін сьогодні не усуває венеричної зарази, й чому набуття ґонореї не є сприяючим до мирного, щасливого подружжя?

²³ Це дурнота для неморально схилених людей вповати на силу ліку пенісілін, щоб поконати венеричну недугу, й через те думати, що вони можуть брати ризику. Незважаючи на посідання пенісіліну сьогодні, ті зарази, названі на честь поганської богині полової любови, Венера, побільшаються. З цим не можна бавитись, але муситься строго берегти. Зараза гонореа медично вже не вважається невинною, непослідовна зараза, як це колись вона вважалась. Професійні медики тепер вважають гонорею, як одну з найбільше страшних соціальних пораз нашого часу. Діставши цю недугу через неморальність, то це певно не сприяє до мира, успіху, щасливого подружжя. Гонореа в родичах може принести почасти або й цілковиту втрату виду для народженої дитини від таких заражених родичів. В случаю новонароджених дітей, то обчислюють, що від десять до двадцять процент зі всіх сліпих завдячують інфекції від того мікроорґанізму знаний як ґонококкус.

24. Як серйозною може статись ґонорея в случаї жінок, й яку ціну чоловік платить за неморальність, що поразить людину ґонореєю?

²⁴ Ґонореа в жінках може статись так серйозною, що знівечить їх надію мати діти. Ґонореа є одна з найбільше неплодючих випадків в женщинах. Ускладнення може також спричинити неплідність в чоловіках. Вірують, що ґонореа в мужчинах винувата за 45 процент бездітного подружжя. Сімдесять процент або більше неплодючих жінок є наслідком, що чоловіки передають ґонорею своїй жені. Звіт є, що кожного року тисячі молодих, невинних жінок є так заражені і невідомо руйнують здоровя й життя своїх подруг. Ось так жінки можуть бути на пів каліки, не можуть ходити, й терплять в інший спосіб. Нарешті, вони можуть чутись зобовязані покликати хірурга для звільнення й бути кастровані (вивалашані) через вирізання їх Богом-даного плодючого орґана. Якщо відповідальну заразу можна дослідити до неморального поступку зі сторони одної подруженої пари або обоїх, це справді величезна ціна заплатити за зломання Божого закону, за коротку приємність.

“КРАЩЕ ДРУЖИТИСЯ”— ОТЖЕ КОЛИ Й ЧОМУ

25. (а) Чому людина, що віддає своє самітне життя, робить добре? (б) Чому людина, коли й подружена, має бути на осторозі в цих днях?

²⁵ В цім світі де чужоложство й перелюбство пробуває як ніколи перед тим, згідно з порадою апостола Павла, то це не є нерозумний крок мати дружину, хто жениться, щоб не грішити. Отже хто віддає свою самітність робить добре. Відносно самітної особи, Павло каже: “Коли ж не вдержиться, нехай женяться; лучше бо женитись, а ніж розпалюватись.” (1 Корин. 7:2, 8, 9, 38) Якщо хтось рішився взяти кроки дружитись, то це він повинен робити з усіма почестями, в повазі до Божого закону й небесної мудрості, і в цей спосіб зустрічати свою будучу пару в чистоті, без вини щодо чужоложства. Якщо він є жонатий чоловік, він повинен шанувати своє подружнє ложе й стримуватись від перелюбства. Сказав один славний німецький лікар й автор, Макс. С. Нордав: “Без ріжниці як глибоко ми можемо бути залюблені з певною особою, то ми не припиняємось бути підчинені впливові цілковитого полу.” Ваша обсервація деяких подружених пар здається підтверджує цей лікарський звіт. Безсумніву, що вони мусять бути на осторозі в цих днях, чи подружені або ні. До подруженого чоловіка або самітнього чоловіка, котрий задумує женитись, Приповісті 5:15—23 кажуть:

26. Що Приповістей 5:15—23 каже до подружених чоловіків й до самітних, котрі задумають дружитись?

²⁶ “Пий воду з твоєї криниці, (то є, із власної законної подруженої пари як джерело полового задоволення й приємності), тую, що тече з власного колодязя (полового задоволення). Нехай джерела твої не розливаються по вулицях (де блудниці чекають), твої джерела водні (для полового відсвіження) в публичних майданах самі (де проститутки жертвують себе за ціну). Нехай вони тобі одному належать, (з твоєю подруженою парою), а не чужим тобі. Нехай тобі благословенне буде джерело твоє (джерело полового задоволення) буде благословенне (а не прокляттям від Бога), й втішайсь другинею молодощів твоїх, Мов ланею любою, мов серною красною; її груди (не неморальної жінки) вповають тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно. Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудий сторонньої? Бо в Єгови людські путі перед очима; він міряє всі стежки його. Безбожника його ж безбожество вловляє, і путах гріха свого седить він. Він умирає без науки й в безумі свойому теряєсь.”

27. (а) Чим христіянин не бажає наділити свою жінку, й чому ні? (б) Як може якась підкрадена полапка христіянина виринути щоб показати, що така помилка зловила його?

²⁷ Жонатий християнин є обовязаний бути задоволеним його одною жінкою. Якщо посвячений христіянин бажає мати жінку, то він повинен оженитися з нею чесно. Подружений христіянин не повинен бажати додатку до своєї жени і мати іншу жінку внутрі христіянського собору, або на зовні його й через те мати збірник, криницю, джерело або водні струї з котрих набирати б полової приємності “на зовні (поза своїм власним домом)” й “публичних майданах.” Невірна подружена пара може пробувати робити це потайно або під темрявою, але нехай така людина памятає, що дороги посвяченого христіянина є “перед очима Єгови” й що Єгова “міряє всі стежки твої.” Нічого не уникне Єгови як Судді. Він перестерігає нас, що потайні помилки христіянина залапають його як лукаву людину. Він зрозуміє це коли, можливо довідавшись, що він має ганебну заразу струмок в його тілі, або що його репродуктивні сили забиті, або його жінка сталась неплодючою або породила мертвонароджену дитину або сліпу дитину або здеформовану або заражену дитину.

28. Через послідовний біль, що він може зрозуміти відносно жінки з якою він поповнив неморальність?

²⁸ Він може болюче прийде до зрозуміння відносно неморальної жінки з якою він стався одним тілом і що “наслідки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосічний. Ноги її простують до смерті, ступні її доходять до Шеол безодні. Як би ти захотів слідити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — це манівці, й ти не розізнаєш їх. Навпослі ти будеш стогнати, як тіло твоє й снага твоя вичерпається, Та й скажеш: О, чом же я ненавидів науки, а серце моє не зважало на впоминання; Чому я не слухав голосу вчителів моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх. Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!”— Прип. 5:3—14.

29. (а) Опріч фізичного болю, то що неморальний христіянин може принести в своє подружене життя? (б) До чого він доводить себе, й якому публичному опрокиненню він стає підлеглим?

²⁹ Окрім зарази й болю яке христіянин, що звертається до неморалі, може стягнути на своє тіло, на свою жену, котра є одно тіло з ним, й на його будучі діти, він приносить розєднання, недовірство й немирність в його супружне життя. Але гірше ніж це, він приводить себе в духовну смерть. Він платить ціну через осуд Божий, котрого очі були на його дороги й стежки. Коли цей небесний Суддя неминуче спричиняє помилки лукавого залапати його й звязати мотузами його власного гріха, котрий опановує його, Єгова провадить його на суд перед свій земний собор, христіянську асамблею. Як зневага для Бога й його собору, він є виключений, викинутий геть із собору в нечесть, де мертвий світ знаходиться. Приповісті 22:14 перестерігають: “Блудничині уста жінки — глибока яма, той впаде туди, на кого Єгова прогніваєсь.” Знаючи кого Єгова Бог осуджує, то чи нам бажати терпіти його осуд й впасти в глибоку яму неморальності отвореної для нас при помочі медом текучих уст неморальної особи, жінки або чоловіка? Чи ми бажаємо бути викинуті геть із Єгової чистої одобронеї орґанізації?

30. (а) Задля посвячення Богові, то що нам памятати, коли немораль незапрошена є створена для нас? (б) Що Павло каже відносно христіянина заручення з Христом?

³⁰ Часом із не власного бажання, дорога неморальної нечистоти може бути принадно отворена для нас. Тоді памятаймо лише хто ми є, що ми посвятили себе Богу Єгові. Якщо ми є посвячені христіяни, котрих Бог покликав становити часть небесної невісти його Сина, Ісуса Христа, отже котрі є заручені Христу, тоді це до вас Павло каже: “Хіба не знаєте, що тіла ваші члени Христові? Узявші ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбниці? Нехай не буде! Хіба не знаєте, що, хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло? Бо ж, ‘двоє’ каже він (в історії про сотворення 1 Мойсея 2:24), ‘Буде одно тіло.’ Хто ж пригорнеться до Господа, той один (з Ним) дух. Утікай від перелюбу. Усякий гріх, що робить чоловік, осторонь тіла; хто ж робить перелюб, проти свого тіла грішить.”— 1 Корин. 6:15—18.

31. На що Христос не позволить членам свойого духового тіла, і які смертельні случаї можуть бути через неморальність свойого власного тіла?

³¹ Отже якщо член Христового духовного тіла поповнить неморальність з противним полом, чоловік або жінка, той пробує взяти члена Христового тіла й зробити одно тіло з неморальною особою в чужоложстві або перелюбстві. Чи ви думаєте, що Ісус Христос позволить статись одним тілом з блудницею або перелюбницею? Ані на хвилю! Чоловік не може бути одним тілом з неморальною людиною й в той самий час “одним духом” з Господом Ісусом Христом. Через полове сполучення він робить себе одним тілом морально огидним, і грішить проти свого власного тіла. Його нечиста, нелєґальна тілесна сполука може набути страшної зарази й інші смертельні наслідки для тіла. Це може заставити христіянський собор передати неморального члена Сатані “на знищення тіла,” щоб дух чистого собору міг спастися в день Господа. Це що Павло зробив з кровозмісним членом собору в Коринтії за його часу. “Тож вилучіть лукавого з між себе,” апостол авторітетно приказав.— 1 Корин. 5:4, 13.

32. Подібно так, коли посвячена людина не є з Христового “тіла,” то що вона повинна подумати заки поповнить неморльність, й що товариство Нового Світу зобовязане робити відносно неморалі?

³² Хоч ви й не є членом духовного “тіла Христового,” але посвячені Богові в надії на Новий Світ праведності, тоді подумайте заки поповнете неморальність. Подумайте заки ваше тіло, що належить до товариства Нового Світу Свідків Єгови, ви зробите “одно тіло” з неморальною особою! Чи товариство Нового Світу позволяє вам статись “одним тілом” із облудником або перелюбником? Навіть на хвилю ні! Якщо ви не маєте пошани до нього й його доброго імя, то й Божий дух не мати ме пошани до вашої неморальності. Він не може числити на вас, бо ж ви приносите зневагу і на Боже імя яке воно носить і ви стались спотиканням для інших.

33. Для кого це щось подумати серйозно, й в який спосіб ми повинні бажати навчитися наслідків з неморалі?

³³ Це щось для місіонерських дівчат подумати серйозно в їх чужім призначенні, коли за ними палко обігаються туземні хлопці або чоловіки, котрі ставлять ніби наперед вість Біблії принесеної місіонеркою дівчиною, а тоді вони випробовують невластивими суґестіями наперед, щоб змягчити їх. Це щось, щоб подумали посвячені християнські молодики, котрі дозрівають до років подружжя котрі можуть мріяти про щастя, успішне подружжя під Божим благословенням або перед або опісля битви Армагедону. Це щось для всіх посвячених членів товариства Нового Світу подумати про це в цім здеґрадованім, неморальнім світі спокуси, у котрім ми обовязані затримати моральну невинність до Бога. Не пробуйте навчитись “в тяжкий спосіб.”

34. Отже якою молитвою псальміста ми порушені молитись?

³⁴ Як ми думаємо про серйозність справи, ми почуваємось порушені принести молитву з псальмістом після того як він поповнив важкий неморальній гріх. “Сотвори в мені, Боже, чисте серце, і віднови в мені духа сильного.”— Пс. 51:10.