Щоденні тексти на жовтень, 1963 р.
Набувайте відваги проповідувати наближене Боже царство.— Пс. 31:24.
1. Здійми з голови корону, скинь ларський вінец! це вже минулось; . . . й не буде його, покіль прийде той, що має до його право й кому віддам його! — Езек. 21:26, 27.
2. Ця чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролята буде.— Луки 22:20.
3. Ім’я Єгови — це кріпка тверджа; втече праведний у неї, і він безпечен.— Прип. 18:10.
4. І бувайте сміливі, та принесіть з плоду землі.— 4 Мойс. 13:20. ВБ 8/1/62 14, 16
5. Оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тільки благовісття Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.— 1 Солун. 2:8.
6. І Він настановив інших апостолами, . . . а інших пастирями та учителями. На звершення святих, на діло служення, на збудування тіла Христового.— Ефес. 4:11—13.
7. Діти, слухайте своїх родителів у Господі, це бо по правді.— Ефес. 6:1.
8. Небо й небо небес тебе не обіймуть.— 1 Цар. 8:27.
9. Нехай слуги своїм панам коряться, у всьому догоджали, не відказуючи.— Тита 2:9.
10. Бо Отець і не судить нікого, а суд увесь дав Синові, щоб усі шанували Сина, як шанують Отця.— Йоана 5:22, 23.
11. Тим подобає нам більше вважати на те, що чували, щоб іноді не відпасти. Бо коли промовлене ангелам слово було певне, . . . то як нам утекти, що недбали про таке велике спасення? — Жид. 2:1—3.
12. Ніч минула, а день наближався; відложімо ж діла темряви, а одягнімось у зброю світла.— Рим. 13:12.
13. І будуть вони пасти землю Ассурську мечем й землю Нимродову самих її воротях, і визволить він нас від Ассура, як цей прийде до вас у землю й вломиться в гряниці наші.— Михея 5:6.
14. Коли хто епископства хоче, доброго діла бажає.— 1 Тим. 3:1.
15. Й материнної науки не цурайся.— Прип. 6:20.
16. А сам ти вигледиш із між усіх людей зугадних, богобоязливих, людей щирих, що ненавидять здирства, . . . І нехай судять їх люди по всяк час.— 2 Мойс. 18:21, 22.
17. Венямин, це в нас вовцюга, наситу незнає; в ранці — він жере поживу, в вечір здобич ділить.— 1 Мойс. 49:27.
18. Не лякайся, я помагаю тобі.— Іса. 41:13.
19. Онисим . . . котрого я післав, вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого.— Филимона 12, 16.
20. Прихили серце моє до страху імені твого.— Пс. 86:11. ВБ 8/1/62 2—6а
21. Оце ж хто знає, як чинити добро, та і не чинить, тому гріх.— Якова 4:17.
22. Ні, як небо висше землі, так дороги мої висше доріг ваших, і задуми мої висше доріг ваших.— Ісаїї 55:9.
23. Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.— Мат. 19:24.
24. Коли пробувати мете у слові моєму, справді ви ученики мої будете.— Йоана 8:31, 32.
25. Віддавайте ж усім, що треба, . . . кому страх, страх.— Рим. 13:7.
26. Віра ж . . . є підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.— Жидів 11:1.
27. Тим то підперезавши поясниці думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приноситься вам в Одкриттю Ісуса Христа.— 1 Петр. 1:13.
28. Ти погрозив буйним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.— Пс. 119:21.
29. Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи, не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого, украшували у всьому.— Тита 2:9, 10.
30. Не покидаючи . . . громади своєї, як у деяких є звичай.— Жид. 10:24, 25.
31. По цьому знати муть усі, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.— Йоана 13:35.