Чи християнам треба “цієї доброї новини царства”?
ЯК ВИ віднеслися коли один із Свідків Єгови приступив до вас і пояснив, що він прийшов проповідувати вам “добру новину царства”? Якщо ви є членом якоїсь релігійної організації так званого Християнства, то можливо ви подумали так як декотрі висловилися: ‘Чому ви не йдете до когось, що потребує вашого проповідування, до тих, що не вірять у Християнство? Мій священик проповідує про Царство, по суті, він уже багато років проповідує його’.
Легко зрозуміти чому ви почуваєтеся так. З другої сторони, подумайте про слідуюче питання: Чи сам факт, що ви є членом якоїсь релігії не значить, що ви сподіваєтеся щось доброго? І чи у минувшині Бог не висилав вісток доброї новини людям у різних часах? Коли Ісус народився в Віфлеємі, на початку нашої Загальної Доби, то ангели проголосили цю добру новину. (Луки 2:10) Около тридцять років пізніше, шість місяців перед тим ніж Ісус охрестився в річці Йордан і почав свою службу, Бог уважав це за добру новину так, що післав спеціяльного вісника, Івана Хрестителя, проголошувати її юдеям. (Мат. 3:1, 2) Це було на сповнення доброї новини, яку Бог дав Авраамові. (Гал. 3:8) Коли Ісус помер, то його учні дуже засумували, але коли він воскрес і сказав їм, що всяка влада була дана йому на небі, як і на землі, то його учні вважали це за добру новину. (Мат. 28:18—20; Луки 24:50—53) Але перед його смертю Ісус сказав учням про ще кращу новину, яка буде проголошуватися по цілому світі в якомусь далекому майбутньому часі.
СЬОГОДНІШНЯ ДОБРА НОВИНА ПРОПОВІДУЄТЬСЯ ПЕРШЕ ХРИСТИЯНАМ
Це є перша з двох добрих причин чому добра новина Царства, яку сьогодні проповідують Свідки Єгови повинна більше цікавити християнів ніж інших людей. По суті, ця новина є перша для них. Усі, хто визнає себе бути християнином повинен принаймні переглянути, яка є добра новина, бо вона є добра новина головно для християнів в нашому дні. Ану побачмо як це може бути.
Коли Ісус був на землі він розпочав свою Галілейську службу проголошенням: “Наблизилось Царство небесне”. (Мат. 4:17) Іван почав проголошувати ту добру новину рік раніше. Ісусові учні взяли ту добру новину про земну присутність Ісуса Царя й широко проголосили її по цілій Палестині протягом Ісусової трьох з половиною річної служби. Ісус сказав їм, що він мусить відійти від них і за якийсь час, коли отримає царську силу, вернеться назад. Вони дуже цікавилися його поворотом, знаючи, що тоді вони будуть сидіти на престолах у його царстві разом із ним. Тому перед його смертю вони запитали: “Яка буде ознака твоєї присутности й закінчення цієї системи?” (Мат. 24:3, НС) У відповідь Ісус дав довгий список подій, які зазначать час його другої присутности й між іншими речами, сказав: “Ця добра новина царства буде проповідувана по цілому світові, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”.— Мат. 14:14, НС.
Після Ісусової смерти його учні не проголошували, що “царство було близько”, бо Царя вже не було між ними. Вони проповідували, що Царство ще мало прийти. Продовж минулих століттях священики так званого Християнства проповідували, що царство ще мало прийти. Але завважте, що Ісус говорив про час кінця, коли він сказав: “Ця добра новина царства буде проповідувана”. Так, тоді знову добра новина царя, буде проповідувана, з розумінням, що Цар уже прийняв своє Царство й вернувся царювати в царській силі. Іншими словами, ця добра новина царства буде доброю новиною, що Царство вже було засноване в силі. Ціль проповідування є на свідоцтво. Отже його мусять проповідувати свідки Царства, що самі будуть християнами.
Чи ви вірите, що це правда? або чи вам треба дальшого доказу? Тоді застановіться над цим фактом: Апостол Іван жив, щоб ревно працювати й більше як шістдесят років проголошувати добру новину, що Царство мало прийти в майбутності. Одначе, при кінці першого століття З.Д., Іван дістав видіння майбутніх історичних подій й те, що мало статися в часі суду народів була спеціяльною доброю новиною.
“І побачив я іншого ангела, що летів серед неба, і мав благовістити вічну добру новину мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові. І він говорив гучним голосом: ‘Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела’ ”.— Об. 14:6, 7, НС.
Чи це значить, що Іван не проповідував доброї новини до того часу? Зовсім ні. Це значить, що в майбутності краща новина мала бути ще проповідувана.a Зауважте, що ангел летів досить близько землі, бо Біблія говорить, що птахи літають серед неба. (Об. 19:17) Чи це значить, що ангел дійсно потрясе землю своїм гучним голосом? Ні, бо Бог не буде відбирати цієї вістки з рук Христових послідовників на землі. Христос сказав їм: “Моїми свідками ви будете... аж до останнього краю землі”. (Дії 1:8) Але Ісус сказав, що коли він прийде зі своєю славою, то він буде мати ангелів зі собою. (Мат. 25:31) У пророцтві Об’явлення він показує, що “ця добра новина” буде важна й що він буде вживати могутні небесні ангели розпорядковувати проповідуванням до кінців землі на свідоцтво. Це не значить, що сам ангел буде проповідувати вістку з неба, так, щоб усі люди на землі чули, але її будуть проповідувати люди, поклонники, що бояться Бога й віддають Йому славу. Летючи серед неба й говорячи голосним надлюдським голосом значить, що вістка буде легко чута так як ангел облітає землю. Це була добра новина, яку всі на землі були гідні чути й звернути увагу. Добра новина прийде не від політиканів або земних провідників, але з неба, і буде впливати на кожну особу на землі, чоловіка, жінку й дитину.
Факт, що більше як мільйон осіб, більшість із яких походять із країн так званого Християнства, признали, що “ця добра новина” справді проголошує засновання Царства за яким вони молилися, додає людям більшої спонуки вислухати її. Ці особи уважно аналізували це проголошення й його користь і сила цієї доброї новини є така, що у 1965 р. було 1,034,268 вісників, які регулярно проповідували “цю добру новину”. Вони вжили 171,247,644 годин, провели 770,595 домашніх Біблійних студій й багато більше людей слухали їх. Проголошення у 1964 році додало 64,393 більше вісників.
ДРУГА ПРИЧИНА ЧОМУ ХРИСТИЯНИ ПОВИННІ СЛУХАТИ
Є друга важна причина чому особи, які належать до релігій так званого Християнства повинні звернути більшу увагу на добру новину Царства, яка тепер проповідується. Ця причина є, що разом із доброю новиною проповідується також судова вістка, так як летючий ангел серед неба далі каже голосним голосом: “Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела”.— Об. 14:7.
Переважно слово “суд” пригадує страшні наслідки для більшости людей, але тут те слово значить добра новина. А чому? Тому, що судова година Бога Єгови вже прийшла й значить, що Він, найвищий Суддя, залагодить справи досконалим правосуддям, оправдуючи Свій власний суверенітет і святе ім’я визволяючи Своїх вірних слуг із невільництва та поневолення із Дияволової пригнічуючої організації. Його суд, в силі, справді буде відповідь для людського страждання та несправедливостей.
Наступний стих Об’явлення каже нам яку то частину цієї пригнічуючої організації світу цього Бог буде судити перше. Коли ви побачите хто вона є, то справді ви будете мати причину тішитися, бо ця частина була найзлобнішим знаряддям, яке Сатана вживав. Вона була головним ворогом поклоніння Бога від її самого початку. Вона є подвійно зрадницька, тому що її сама ототожність була вбрана в таємності й цим чином вона могла спонукати багато щирих, сумлінних людей служити її огидній цілі. Вона має до діла з неправильним релігійним поклонінням та практикою, які є найнебезпечніші та руїнницькі для всіх, тому що вона прямо впливає на моралі та життя, навіть на надії про майбутнє життя, тих, що практикують її. О, як гарно побачити виявлення та засудження цього зрадницького знаряддя Диявола! Іван, описуючи своє видіння, продовжує:
“А інший, другий ангел летів слідом і казав: ‘Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи”.— Об. 14:8.
До написання Об’явлення (около 96 р. З.Д.) Вавилон, безперечно, вже століттями перестав бути світовою силою. Те, що лишилося з міста вже цілком зникло. Коли стародавній Вавилон був перекинений в шостому столітті перед З.Д., то це була добра новина. В часі існування Вавилону його ім’я представляло ворожість проти Всевишнього Бога й те, що є жорстоке та гнітюче. Але тепер тут маємо навіть щось багато гіршого — Вавилон Великий. Певно, що ми повинні дізнатися хто він є.
Вавилон Великий є названий так як місто, але лише символічне місто, яке описує Об’явлення 11:8, як “велике місто, що зветься духовно Содом і Єгипет, де і Господь наш був розп’ятий”. Що це за місто, цей духовний Вавилон Великий?
ВИЗНАЧНА РИСА ВАВИЛОНУ
Щоб зрозуміти хто цей Вавилон є, ми мусимо вернутися назад. Оригінально Вавилон відірвався від поклоніння Єгови й не був вірний Богові, тому що його заснував бунтівник Німрод, якого Біблія називає “Німрод могутній мисливець проти Єгови”. Мешканці того поганського міста почали називати його “Божі Ворота”. Але Єгова назвав те місто Вавель, що значить “замішання”, тому що Він помішав мову будівників міста та його башти. (1 Мойс. 10:8—10, НС; 11:5—9) Відтоді, Вавилон був завжди проти Божих вибраних людей. За днів Навуходоносора він досягнув найвищу точку своєї сили й тішився нагодою перекинути династію царя Давида, що царював в Єрусалимі. Очевидно, що він проковтнув вибраний народ Ізраїль “мов велика змія або дракон”. (Єрем. 51:34) Намір Вавилону був придушити Ізраїль.
Коли ми подумаємо про те стародавнє місто Вавилон, то що ми собі зараз пригадуємо? Яку рису ми собі пригадуємо? Вавилон було політичне місто. Воно було військове, дуже комерційне та матеріялістичне. Але одна риса, яка далеко переважала всі інші і за яку Вавилон є найкраще знаний в історії є його релігійність. Сама Асирія, що також була дуже релігійна, записала докладну історію включаючи імена та наслідки юдейських та ізраїльських царів, але куніформ надписи, яких викопали на Середньому Сході показують, що там наголос клалося на релігію, тому що історія Вавилону під династією Навуходоносора говорить головно про релігійні та будівельні події за того часу, навіть не згадує про те, що сталося з Юдейським царством. Стародавній куніформ надпис дає нам дещо поняття, який релігійний стародавній Вавилон справді був:
Разом у Вавилоні є 53 храмів для головних богів, 55 каплиць для Мардука, 300 каплиць для земних богів, 600 для небесних, 180 вівтарів для богині Іштари, 180 для бога Нерґану і Ададу і 12 інших вівтарів для різних богів.
Про Навуходоносора, найбільшого царя в Вавилоні, Енциклопедія Британікаb (анг.) каже: “З його надписів ми робимо висновок, що Навуходоносор був дуже релігійний чоловік”. Його наступники також були релігійні.
А про спосіб, яким вавилонська релігія тримала людей в своїх руках, історичні записи показують, що Вавилон був “край божків” (Єрем. 50:38), що його священики управляли майже кожним ступнем вавилонського життя й що люди не могли вибирати якоїсь важної роботи без перше поради вавилонських священиків та практикуючих чарів.
Релігія навіть панувала над великою частиною комерційного життя в Вавилоні, бо вавилонські священики замінювали всі жертовні звірята та релігійні десятини, яких люди приносили кожного дня до вівтаря, а головно речі, які скоро псувалися, на гроші. Так як було в Авраамовому місті Урі, Халдеї, храмові власті мали свої потрібні комори й керували своїми власними крамницями. Вони бачили користь з укладання їхнього релігійного доходу і цим чином тримали свої власні банки для тієї цілі.c Чи бачите щось подібного в релігії сьогодні?
БОРОТЬБА ВАВИЛОНУ, І ЙОГО НОВИЙ ВОРОГ
Від самого початку, відколи Німрод заснував його, релігійний Вавилон був проти Божих правдивих поклонників. Пізніше, коли їхня мова була помішана й люди Вавилону розпорошилися, вони взяли їхню фальшиву релігію зі собою до всіх частин землі. Отже, де б правдиве поклоніння не було, то там була фальшива вавилонська релігія противитися йому. У 539 р. перед З.Д., коли Вавилон упав до Медії та Персії, його релігія далі продовжалася. Він старався проковтнути юдеїв назавжди, коли забрав їх у неволю, але був присилуваний відпустити їх. Одначе, його релігія робила сильне зусилля й дійсно зіпсувала юдейську релігію, так що коли Ісус появився на землі, юдейці дуже противилися йому і вбили його. Але тепер, у Християнстві вавилонська релігія зустрінула щось нового, хоч Християнство почалося з юдеями або між євреями. Його релігія зустрінула віру Христових апостолів. Вавилонська релігія воювала проти земного Сіону, але тепер приготовлялася воювати проти духовного Сіону, які представлені християнськими Свідками Єгови. Чи він буде успішний у цій боротьбі?
Ввесь час, Сатана Диявол уживав фальшиву вавилонську релігію за знаряддя воювати проти Божих людей і ми можемо бути певні, що той хитрий противник Єгови буде ще більш розгірчений в його боротьбі. У нашому наступному числі ми будемо розбирати як, при помочі фальшивої вавилонської релігії, він вигадав та виконав найбільш зрадницький та Диявольський замір. Ми побачимо як цей план обманив та звів багатьох, як він випробував віру правдивих християнів до найвищого ступня й як він приніс велике горе людям на землі. Отже сьогоднішня вістка, що тепер час прийшов на суд, справді є доброю новиною, якою ми можемо тішитися. “Цієї доброї новини царства” треба всім, а головно християнам, бо лише через засноване Царство в силі та в руках Ісуса Христа, засуд на вавилонську релігію може здійснитися. Якщо ви ще не є зовсім свідомі з фактом, що Христос прийняв Царство й вернувся невидимо в царській силі, і якщо ви не знаєте до якого ступня Сатана вживав вавилонську релігію просікнути навіть так зване Християнство з його релігіями, то вам треба звернути увагу на цю добру новину Царства. Ви будете раді й оціняти наступні числа цього журнала, в яких будемо розбирати та виявляти цей план і як Бог виявив Вавилон Великий й відібрав його таємниці в цьому часі коли він буде засуджений й цілком знищений, на велике полегшення та благословенство всім правдивим християнам, що підтримують чисте поклоніння Бога Єгови.
[Примітки]
a За більше докладним доказом як 1920 р., З.Д., перший раз зрозумілося, що “ця добра новина царства” в Матвія 24:14 було царство, засноване в силі на небі, яке незабаром мало перебрати повну контролю людських справ, побачте книжку “Вавилон Великий Упав!” Боже Царство Володіє! (анг.), видана Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур (1963 р.), сторінки 462 до 467.
b 19-ий Том, сторінка 332а (видання 1911 р.).
c Побачте The Bible as History, видав В. Келер, сторінки 287, 289, Лондонське видання. Також додаток до Йонґового Concordance (видання 1879 р.), сторінки 33, 34.