Невдале зусилля заснувати новий порядок

ЧИ ПРИЙДЕ колись новий спокійний порядок? Якщо так, то хто ви думаєте, заснує його? Чи Сам Бог чи люди маючи Бога за помічника заснують його? Також, чи є призначений час на такий порядок? Чи час для його заснування є незмінний або чи він прийде поступово, залежачи від того, що провідники світу, політичні й релігійні, можуть досягнути і коли вони зможуть досягнути його?

Відповідь до цих питань є важна, бо вона значить різниця між “кров’ю, потоп і слізьми”, а приємною роботою; між утомленням від розстроєння, а відсвіжаючою, підбудовуючою роботою; фактично, між життям а смертю.— Пс. 127:1; Ав. 2:13; Ог. 1:6.

Чи нам не вповати на світових провідників і головних священиків? Чи вони не можуть змінити і поправити уряди, так щоб принципи царства Божого виявлялися через них? Певно, ми повинні знайти відповіді до цих питань у Біблії, бо це з Біблії, а не з якогось іншого джерела ми дістаємо інформацію про прихід сталого нового порядка, в якому люди можуть жити вічно на землі. Але, що Біблія каже про нього?

Перше, Біблія каже, що ті, які стараються завести новий порядок урядовим і суспільним поправленням, привласнюючи собі те, що царство Боже має досягнути причипилися до дикої звірини. Це не є собі звичайна дика звірина, бо вона є потвора маючи сім голів і десять рогів на її головах. Ця звірина представляє всесвітню людську політичну організацію під контролею Диявола.a Ця звірина є дуже люта і продовж сім тисяч років доказалася невгамованою. Ну, може вони зможуть зробити щось, що буде відбивати звірину, можливо образ цієї дикої звірини. Цей образ буде щось через який люди зможуть сподіватися миру і єдности між народами і щось через що народи зможуть діяти. Їм не треба буде віддавати їхнього особистого суверенітету, але в той самий час вони будуть співпрацювати в цій справі про світовий мир, сподіваючись нарешті завести стан мирного співіснування. Цей вчинок менш-більш справляти роги звірини один проти одного, замість залагоджувати їхні незгоди, обговорювати справи між собою і давати організації досить сили присилувати зроблене рішення, виглядав єдиним логічним шляхом для них наслідувати.

ЗУСИЛЛЯ ЗА МИРОМ І НАСЛІДКИ ЗНАНІ НАПЕРЕД

Дивно, Бог Єгова, Автор Біблії, знав наперед мислення цих світових провідників і предсказав, що вони зроблять цю саму річ. В Його Слові Він розповів точно, що вони будуть робити, показуючи, що вони зроблять образ дикої звірини і поставлять його перед людьми, щоб вони сподівалися від нього добрих речей, яких Боже царство принесе. А роблячи так вони витворять щось таке страшне як перша дика звірина, якої також не було можливо зробити мирною або праведною! Іван говорить про видіння, яке йому дав Бог про цю справу:

“Бачивши її [жінку Вавилон Великий], дивувався я дивом великим. А ангел промовив до мене: ‘Чого ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки й дикої звірини, яка носить її, яка має сім голів і десять рогів: Дика звірина, яку бачив я, була — і нема, і має вийти з безодні — і знов піде вона на погибель. А мешканці землі як побачать, що звірина була — і нема, і з’явиться, дивуватися будуть, але їхні імена не записані в книгу життя від засновання віку’ ”.— Об. 17:6—8, НС.

Жінка, що їде на звірині є розпусниця і зветься Вавилон Великий, який так як ми вже пояснювали в попередніх числах цього журналу символічно представляє світову імперію фальшивої релігії. Вона має дуже важну ролю у заснованні цієї мирової організації. Звірина на якій вона їде є подібна до неї, є таємниця, секрет, щось незрозуміле, аж поки не прийде Божий призначений час виявити її. Ця червона дика звірина є образ дикої звірини про яку говориться в Об’явленні 13:14, 15, але не є вповні описана тут. Будучи образом, вона є приємна для Вавилону Великого, бо вона є добре знайома з образами і сама вживає їх. Ідолопоклонники часто кажуть, що вони не поклоняються самим образам, але що ці є лише помічниками для поклоніння богам, яких такі образи або ідоли представляють, а ідоли дістають лише відносне поклоніння. Це противиться Божому законові, який присуджує ідоли в якійнебудь формі й не дозволяє відносного поклоніння, навіть через людей. (1 Ів. 5:21; Об. 19:10) У цьому випадку люди звертаються до ідола, сподіваючись від нього те, чого Боже царство принесе і тому підтримують його як представника Божого царства.

СМЕРТЬ І ВІДРОДЖЕННЯ ЗВІРИНИ “НОВОГО ПОРЯДКУ”

Червоний колір звірини представляє королівство. Коли вона почала існувати й коли їй почали приписувати таке королівство? Спочатку у 1920 р., коли статут Ліги Націй був підписаний. До Другої Світової Війни ця звірина “була”. Свідки Єгови, немов Іван, спостерігали справи в той час проголошуючи факт, що Ліга була підробка на Боже Царство. У видінні ангел сказав Іванові, що дика звірина “була, але вже нема”. Коли ж її “нема”? Це сталося коли католицький націстський диктатор, Гітлер, почав Другу Світову Війну у вересні 1939 р.b Тут Ліга не дотримала свого статуту і пішла в безодню лютого, буйного людства у найбільшій світовій війні до того часу, у стан недієвости. Свідки Єгови бачили це, коли вона пішла у безодню недієвости, коли її “нема”.

Так як було сказано Іванові, що звірина знов буде присутньою, виходячи з безодні, свідки Єгови чекали цього. У 1942 р., серед Другої Світової Війни, президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур сильно пояснив у публічному викладі “Мир — Чи Він Зможе Тривати?” на народній конвенції, яка відбулася у п’ятдесят трьох містах, і була сполучена з головним містом, Клівленд, Охайо. Він сказав:

“. . . Хоч сорок членів далі визнають триматися Ліги, то Ліга знаходить себе в стані недієвости, й її треба оживити якщо вона має жити знов. Вона пішла в безодню недієвости й безкористи. Її вже “нема”.

“Чи Ліга далі залишиться в безодні? . . . Це товариство світових народів знов встане. . . . Вимога зустрінути тоталітарні напади й припинити їх силує народи завести останню конфедерацію народів для нового порядка, без різниці, яка її форма буде. . . .

“Повторні крики й вимоги політиканів та релігійних провідників, що треба ‘більше релігій!’ запевняє, що релігія буде їхати на цій мировій звірині. Особистий амбасадор, якого вислав президент до Ватикану, щоб працювати за миром разом із головою релігії є ще один попередник ввічливости та поваги, якої даватимуть ‘жінці’ називаючись Вавилон, коли цілковита війна закінчиться. Її зносини з світовими провідниками задовольняють її світські бажання, і вона проголосить цей розпорядок завести мир бути ‘миром Християнства’, ще одно з тих ‘імен блюзнірства’ причіплене до звірини’ ”.c

Сьома Світова Сила, подвійна світова сила складаючись із Великої Британії й Америки, працювала завести Лігу Націй. Тепер ця сама подвійна світова сила знов працювала, щоб витягнути цю міжнародну організацію для миру й безпечности з безодні з очевидної смерти. 26-го червня 1945 р. п’ятдесят націй (не включаючи Ватикан і Націстські Сили) підписали статут організації Об’єднаних Націй у Сан-Франціско, Каліфорнії. Цей статут затверджений 24-го жовтня 1945 р., в якому було двадцять п’ять націй, включаючи й Великих П’ять; вона сталася частиною міжнародного закону. Це тоді появилася організація Об’єднаних Націй.

ХРИСТИЯНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРОТИ НЕЇ

Свідки Єгови сподівалися дальшого сповнення цього пророцтва і вони добре розуміли, що червона дика звірина тепер уже вийшла з безодні. Але свідки Єгови не чудувалися і не поклонялися цій червоній звірині, “образу” дикої звірини. У вищенаведженій промові дана в 1942 р., промовець сказав:

“. . . Раптом тих десять рогів і звірина підуть у знищення, не спокійно, але буйно, в битві Армагеддоні. Цей раз звірина і її голови та роги підуть не в ‘безодню’, але до ‘огняного озера з сірки’, щоб бути цілком спалені й знищені.— Об. 19:20; 20:10”.

Отже сьогодні свідки Єгови проголошують людям, що організація Об’єднаних Націй є той самий старий образ так як Ліга була, прикрашена новим ім’ям і що вона не буде існувати й не принесе людям миру. Але багато людей вірять, що тому що організація Об’єднаних Націй була заснована тримати міжнародний мир і безпечність, так як її статут каже, то ця нова міжнародна організація дійсно збереже мир і безпечність, бо дика звірина з моря буде підкріпляти її.

ПАПСЬКЕ ПІДТРИМУВАННЯ

А що жінка, яка їде на звірині має казати про це? Провідник головної секти так званого Християнства, яка є головна частина Вавилону Великого, Папа Іван 23-ий,d дуже виразно говорив про цю справу. Перед виданням його енцикліки депеша Спільної Преси, з “РИМУ, 5-го квітня”, надрукована в часописі Нью-Йорк Таймс (анг. мові), під заголовком “О.Н. Поліційська Роля Підтримана”, оголосила:

Монсінйор Пісоні, пишучи в Corriere della Sera з Мілану сказав, що міжнародний закон “стався ще складніший в нашому часі присутністю таких міжнародних органів як організація Об’єднаних Націй, покликана приймати з великою військовою потугою обов’язок “міжнародної поліції’ ”. Він сказав, що енцикліка буде ділати з “обов’язком усіх людей прийняти цю автономну силу організації Об’єднаних Націй за міжнародну поліцію” разом із Холодною Війною й “внутрішньою й цивільною війною, яку попирають закордонно”.

Протягом слідуючого Святого Тижня Папа Іван 23-ий підписав свою енцикліку називаючись “Pacem in Terris” (“Мир на Землі”). Ця енцикліка була написана не лише для римо-католицьких “священиків і вірних по цілому світі”, але також “до всіх людей доброї волі”. 4-та частина енцикліки розказувала про “публічну владу світової громади”, маючи на думці не організацію Об’єднаних Націй, бо Ватикан не є членом цієї організації. Енцикліка продовжала:

. . . Це значить, що публічна влада світового суспільства мусить боротися проти й розв’язати економічні, суспільні, політичні й культурні проблеми, яких ставить всесвітнє загальне добро. Бо, через величезність, складність і негайність цих клопотів, публічні влади особистих держав не є в позиції боротися з ними маючи надію розв’язати їх.

Публічна влада світового суспільства не має наміру обмежувати сферу діяння публічних властей особистих політичних громад. Навпаки, . . .

Як відомо, Організація Об’єднаних Націй (О.О.Н.) була заснована 26-го червня 1945 р., і до неї були додані міжурядові агентури маючи великі міжнародні задачі в економічному, культурному, і на полі освіти та здоров’ю. Головна ціль Організації Об’єднаних Націй була тримати й зміцняти мир між людьми, розвиваючи між ними приязне споріднення засноване на принципах рівности, спільної пошани й різними формами співпраці в кожній частині людського суспільства.

Найважніший акт, якого виконала і організація Об’єднаних Націй була Всесвітня Декларація Людських Прав, яких ухвалила Загальна Асамблея 10-го грудня 1948 р. У передмові цієї декларації, признання й пошана тих прав і свобід проголошується бути наміром за яким усі люди й країни повинні побиватися.

Деяке спротивлення і застереження були піднесені проти деяких точок цієї декларації. . . .

Наше щире бажання є, щоб Організація Об’єднаних Націй — у своїй будові й засобами — ставала чимраз більш придатна для великости й благородности своєї задачі, і щоб прийшов день коли кожна людина знайде в ній забезпечення свого права, яке походить просто з її пошани як особа, і які також є всесвітні, непорушні й невідчужені права. За цим треба найбільше надіятися, тому що всі люди, як вони набирають чимраз більш дієву участь в публічному житті по своїх власних політичних громадах, показують збільшаюче зацікавлення в справах всіх людей, і стають більш свідомі, що вони є живі члени світової громади.

Тоді Папа Іван 23-ий зв’язав повищесказане з Божим царством, кажучи в шостому параграфі від кінця:

. . . Щоб людське товариство могло відбивати так вірно як можливо царство Боже, то поміч з небес є потрібна.e

4-го жовтня 1966 р. роковини відвідин папи Павла до організації Об’єднаних Націй і його цілковите підтвердження її, 150,000 римо-католиків зійшлися в молитві на площі св. Петра в Римі і мільйони по телевізії й радіо чули як папа Павло провадив спеціяльну молитвенну службу за миром у В’єтнамі. Президент Джонсон Сполучених Штат, разом із іншими високими урядовими урядниками, прилучився до служби спеціяльних молитов у Вашінґтонській Службі Божій за Миром у св. Матвія катедрі, а в центрі Організації Об’єднаних Націй у місті Нью-Йорку відбувалася мирова церемонія з дзвонами. Кардинал Спелман відкрив два пам’ятники на пам’ятку відвідин Папи Павла і наводячи його підтримку організації Об’єднаних Націй.f

Тому що папи Римо-Католицької Церкви висказують таку любов до організації Об’єднаних Націй, то чи це значить, що ця “публічна влада особистої політичної громади” переживе війну великого дня Бога Всемогутнього? Ні, і воно не значить, що Організація Об’єднаних Націй відбиває царство або просуває те царство, навпаки вона відбиває дику звірину, яка виходить із моря, а це Сатанську видиму, політичну організацію, яка завжди противилася Богові, а тепер гнобить Боже царство під Його Месією.

ТРЕБА РІШАТИ

А що сказати про нас особисто? Чи ми повинні підтримувати цей розпорядок завести міжнародний мир? Бог каже, що Він не записує в книзі життя імена тих, які поклоняються образові дикої звірини або які покладають свої надії на неї. Певна річ, що це не є буквальна книга, але символічна, і в ній Єгова записує імена тих, що є гідні життя від засновання світу, себто, відтоді коли Він заснував людську расу, світ людства. Згідно з Божим написаним Словом виглядає, що Авель, перший вбитий Син Адама й Єви, є перший “записаний в книзі життя”. (Євр. 11:4; 12:24; 1 Мойс. 4:2—10, 25; Мат. 23:35) Імена тих ідолопоклонників не є записані з іменем Авеля.

Отже, правдиві християни признають, що Організація Об’єднаних Націй “образ” дикої або червоної звірини, є підробкою і невдалим зусиллям заснувати Божий новий порядок на землі. А про спосіб завести мир на землі, Ісус Христос сказав, що його царство не було з цього світу. Мир не може прийти через надію на військову потугу народів або союз народів, які стоять проти Бога. Так як Єгова каже: “Не військовою потугою, ні силою, але тільки Моїм духом”.— Зах. 4:6, НС.

Політичні й релігійні провідники також роблять помилку про Божий розклад часу. Його царство вже є засноване на небі в руках Його Месії, Христа. Через пророка Даниїла Бог предсказав, що царство Боже порозбиває всі існуючі царства, а само буде стояти навіки. (Дан. 2:44) Божий новий порядок вповні придбає людству благословенства Його небесного царства, і це станеться незабаром — у цій генерації — але це не станеться, аж поки всі ідоли й образи, включаючи й Організацію Об’єднаних Націй, не будуть знищені. Отже їм бракує віри в Бога й їхнє зусилля заснувати Боже царство та завести новий порядок є невдале і розіб’є надії всіх тих, що вповають на нього. Нехай всі, що справді люблять праведність вислухають те, що Бог каже в Його слові, Біблії, і навчаться про Його царство й стійкість та тривалість Його нового порядка заснований, не на непевному, невигідному співіснуванні, але на правдивій праведності. Нехай вони покинуть усе ідолопоклонство і присвятять себе Богові Єгові через Ісуса Христа, щоб їхні імена були записані в книзі життя Бога Єгови.

[Примітки]

Перший раз в історії Державний Відділ американського уряду в Вашінґтоні, Д.К., коментував про папську енцикліку з Ватикану.