Як молитися, щоб молитва була вислухана Богом?

БІБЛІЯ каже про Бога Єгову: “О, слухач молитви, до Тебе люди всякого тіла приступають”. (Пс. 65:3, НС) Так, Бог слухає молитви тих, що до Нього моляться. І люди по всій землі, які люблять правду, які прагнуть чинити Його волю і які приступають до Нього дорогою, яку Він похвалює, можуть тішитися цим дорогоцінним привілейом. (Дії 10:34, 35) Справді, який то є чудовий привілей говорити з славетним Провідником цілого всесвіту та знати, що Він слухає вас! — Пс. 8:2, 4, 5; Іс. 45:22.

Із заохоченням Його написане Слово обіцяє: “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням із подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі”.— Фил. 4:6, 7.

Але, дехто особисто відчуває непевність до молитви тому, що багато з їхніх молитв здається не мали відповіді. А чому це так? Це важно знати. В Його Слові, Бог дуже ясно показує, яка Його воля є відносно молитви.

ДОРОГА ПРИСТУПУ ДО БОГА В МОЛИТВІ

Біблія каже нам, що “коли хтось приступає до Бога, то він мусить вірити, що Він є і що Він нагороджує тих, які ревно шукають Його”. (Євр. 11:6, НС) Зауважте, це писання каже, що ми повинні ‘приступати до Бога’.

Бувши правдивим і живим Богом, Єгова хоче, щоб ми молилися до Нього, а не до когось іншого. Молитва є частиною нашого поклоніння і з цієї причини її належить спрямовувати лише до Творця Єгови. (Мат. 4:10) Ісус Христос навчав своїх послідовників молитися до Його “Отця на небесах”. (Мат. 6:9) Ісус не навчав їх молитися ні до нього, ані до його людської матері Марії, чи до якоїсь іншої особи. Єгова є всесильний, всерозумний, досконалий в справедливості й любові. Отже, пощо нам звертатися до якоїсь меншої особи? Дальше, надхнений апостол Павло запевняє нас, що Бог “не є далеко від кожного з нас”, коли ми шукаємо Його правдивою дорогою.— Дії 17:27.

Але ви можете казати: “Як нам, недосконалим створінням із успадкованим гріхом, молитися до Бога, що є досконалий і праведний?” Єгова й на це зробив Свій розпорядок і постачив “помічника”, який говорить на нашу користь на небі. Цей помічник є праведний Ісус Христос”.— 1 Ів. 2:1, 2.

Ісус дав своє життя як викуп за людство. Крім цього, Єгова призначив Ісуса бути Його Первосвящеником. Єгова хоче, щоб ми признавали позицію Сина в Його намірі і наші молитви жертвували в Його ім’я. Тому то Ісус сказав своїм послідовникам: “До Отця не приходить ніхто якщо не через мене”. (Ів. 14:6) Ісус також сказав: “Коли що-небудь попросите від Отця в ім’я моє, Він дасть вам”. (Ів. 16:23, НС) Щоб наші молитви могли бути приємні Богові, то нам треба молитися до Бога Єгови через Його Сина, себто в ім’я Ісуса.

МОЛИТВИ, ЯКІ Є ПРИЄМНІ БОГОВІ

В 1 Петра 3:12, НС ми читаємо: “Очі Єгови є до праведних, а вуха Його слухають їхні молитви”. Отже, якщо ми хочемо, щоб наші молитви були приємні Богові, то ми мусимо щиро старатися, щоб вести наше життя в гармонії з праведними принципами Божого Слова. А коли ми відкидаємо Боже Слово і Його волю, то ми не можемо сподіватися, що Бог буде відповідати на наші молитви про допомогу в часі клопоту. Біблія ясно каже: “Той, що відхиляє вухо своє, щоб не слухати закона — навіть його молитви є огидою”.— Прип. 28:9; 15:29.

Також тим, що не шанують святости життя, Бог каже: “Навіть коли молитеся багато, то Я не слухаю; ваші руки повні крови”. (Іс. 1:15, НС) У цьому “часі кінця” коли буйність, неморальність, безчесність, фальшиве поклоніння та інше неправильне поводження стають чимраз більше звичайні, то нам треба поважно застановлятися над нашим щоденним життям, якщо ми хочемо, щоб Бог слухав наші молитви.— 1 Ів. 3:21, 22.

Те, чого ми просимо в наших молитвах також має велике значення чи Бог буде відповідати на наші молитви. Ісус дав своїм учням взірець за провідника молитви, яку Бог приймає. Він сказав: “Ви ж моліться ось як: ‘Отче, наш, що на небі, нехай святиться Ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого’ ”.— Мат. 6:9—13, НС.

Ця молитва показує, що ми повинні перше цікавитися Божим ім’ям і Його намірами. Потім, ми повинні просити наших матеріяльних потреб, прощення гріхів і визволення від спокус та лукавого. Також зауважте, що Ісус навчає нас молитися до “нашого Отця” і “дати нам хліба нашого щоденного” і “прощати нам”. Це показує, що коли ми молимося, то ми не повинні думати лише про себе, або лише про наші власні клопоти й потреби. Ми несамолюбно повинні включати не лише нашу власну родину і родичів, але й інших, які стараються догоджати Богові, а головно тих, яких зустрічають проби й труднощі в їхній службі Богові.— Як. 5:16; Ефес. 6:18—20.

Апостол Іван пише: “Це є довір’я, яке ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно з волею Його, то Він чує нас”. (1 Ів. 5:14, НС) Так, воно є властиво молитися за кожною частиною життя християнина. Але найважніша річ є, щоб наші прохання були в гармонії з волею Божою. Це є найголовніша причина чому багато молитв не дістають відповідей. Така особа не прийняла біблійної поради: “Вповай на Єгову всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся. Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх. . . Бійся Єгови”.— Прип. 3:5—7, НС.

Замість рішати, що ми хочемо робити або мати і тоді молитися за цим, чи не було б властиво перше знайти, що Бог хоче, щоб ми робили, а тоді молитися згідно з цим? Певно, що ми не хочемо бути між тими про яких є написано: “Просите, однак не дістаєте, бо просите зі злим наміром, щоб витрачати його на жадоби чуттєвого задоволення”. У наших молитвах ми завжди повинні думати про волю Єгови.— Як. 4:3, 13—15, НС.

Студією Божого Слова і з нашого досвіду у службі Богові разом із іншими правдивими християнами, ми зможемо пізнати, яка є Його воля. (Рим. 12:2) Псалмоспівець молився: “Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи”.— Пс. 119:34—36.

Коли будемо молитися до Бога з повною вірою, то Він дасть нам мудрість, яка є потрібна, щоб подолати клопоти життя. (Як 1:5—8) Він поможе нам пізнати і чинити те, що буде приносити славу Його Великому Імені, а наслідок цього буде наше щастя.— Пс. 84:11, 12.

ПРАВИЛЬНИЙ СПОСІБ МОЛИТИСЯ

Чи Бог вимагає, щоб ми приймали якусь особливу позицію під час молитви або йшли до якогось спеціяльного будинку? Його Слово показує, що Він не вимагає цього. Наприклад, за днів Божого слуги Ездри, поклонники припадали лицем до землі. Даниїл молився в горниці три рази на день, припадаючи на коліна. Декотрі стояли. Ісус підносив очі до неба.— Неем. 8:6; Дан. 6:10; Марка 11:25; Ів. 11:41.

Ісус сказав, що це добре молитися приватно, входячи до своєї власної кімнати. (Мат. 6:6) І хоч Ісус сам деколи молився публічно, він сильно осуджував тих, що молилися перед іншими на показ своєї “побожности”. Він також показав, що Бог не похвалює повторення тих самих слів у нашій молитві. (Мат. 6:5, 7, 8) А чому це так?

Це тому, що перед Богом є важне те, що знаходиться в серці нашому. “Бо очі Єгови дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. (2 Хрон. 16:9) Як це можливо молитвою висказувати думки нашого серця коли їх читається з молитовника? Отже, коли молимося, ми повинні молитися від серця і з покорою. “Бог противиться гордим, але дає незаслуженої ласки покірним”.— Як. 4:6, НС.

У наших молитвах не треба вживати краснопишної мови. Ми повинні говорити з Богом мов із близьким та вірним другом, так як син говорить до свого батька. Наша молитва навіть може бути тиха в нашому серці. (1 Сам. 1:12, 13) Часами ми не можемо підібрати відповідних слів, щоб висказати наші думки перед Богом. Але ми можемо бути певні, що Бог знає наші потреби та буде розуміти нашу просту молитву.

ОЦІНЯЮЧИ ПРИВІЛЕЙ МОЛИТИСЯ

У нашому житті ми всі часом потрапляємо в такий стан, коли люди не можуть допомогти нам, або коли людська допомога не може задоволити наших потреб. Тоді ми мусимо звернутися до самого Бога. Але, хоч ми любимо Єгову й оцінюємо привілей молитися до Нього, то ми не хочемо чекати аж на такі обставини, що примусять нас говорити з Ним. Ми будемо регулярно й часто приступати до Нього висказуючи нашу подяку і хвалу, як також і з нашими проханнями. (Ефес. 6:18; 1 Сол 5:17, 18) Родина дуже користає з молитви, навіть з простої молитви при обідах, наслідуючи приклад Ісуса.— Мат. 14:19.

Справді, приватна молитва, родинна і спільна молитва в зборі, всі приносять чудові користі. Молитва показує наше щире признання, що ми цілком уповаємо на Бога в кожному відношенні. Вона приближує нас до наших співпоклонників. Вона приносить нам мир любого Творця. Вона спріяє течію Божого святого духа в нашому житті. Вона дає нам надію на майбутність. Молитва є дар від Бога, дар, який ми повинні оціняти і вживати.

[Вставка на сторінці 188]

“Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота, ліпший прибуток її, дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.— Прип. 3:8—15.