Поборюючи лукавство добром у сучасних часах
1, 2. (а) Які лукавства переносили свідки Єгови в цьому столітті? (б) Чи ці речі відвернули їх від виконування своєї роботи? (в) Чому свідки Єгови зверталися до суду? (г) Які Ісусові слова потішали їх?
СВІДКИ ЄГОВИ сьогодні мають обов’язок поширювати добру новину Божого царства і жити згідно з Божим Словом і законом. Через їхнє щире поклоніння Бога Єгови, їх часто дуже переслідують. Декотрі навіть були забиті за їхню віру. Інші були примушені переносити багато докору й терпіти несправедливості. Про них говорили неправду і часто заперечували їм їхнє законне право. Їхніх дітей виключали зі шкіл. Їхні доми й майно були знищені. На них силували незаконні переливання крові. Декотрі з них загубили торгівлю або роботу через свою віру. В них є визначна історія в якій вони переносили багато лукавства. Але через усі ці клопоти товариство Нового Світу свідків Єгови не забуло своє призначення проповідувати добру новину Царства. Християни мають право боронити себе законно в часі переслідування і свідки Єгови переносили великий кошт, щоб боронити й законно заснувати добру новину.— Фил. 1:7.
2 Свідки Єгови є вдячні за добру пораду й інструкції Божого Слова, які помогли їм обминати дух помсти, так що вони не йшли до світського суду лише, щоб мститися, але пам’ятали слова Ісуса в Матвія 10:18—28: “І до правителів та до царів поведуть вас за мене, на свідчення їм і поганам. А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити. Бо не ви промовлятимете, але дух Отця вашого в вас промовлятиме. І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І ‘діти повстануть супроти батьків’, і їх повбивають. І за ім’я моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений. А коли будуть вас переслідувати в однім місці, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син людський. Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого. Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його. Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться. Що кажу я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на дахах. І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може, але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні”. Вони приходять перед провідників і суди лише, щоб дати свідоцтво так, як сам Ісус робив.
3. Дайте приклад показуючи чому це є практично не нападати на переслідників.
3 Хоч християни цілком покладаються на Бога Єгову й не бояться тих, які тіло вбивають, то вони ніколи не підбурюють нападів проти своїх гнобителів. Один із найбільших переслідників перших християнів був фарисей Саул із покоління Веніяминового. Хоч християни знали, що Саул був ворог і гнобитель, то вони ніколи не старалися вбити його. Якщо б християни були вбили переслідника Саула в пімсті, то це було б лукавство. Так довго як є життя, навіть у переслідників, то християни можуть мати надію, що такий може колись навчитися фактів про тих, яких він переслідує, і якщо він має добре серце, він сам може статися таким як Саул був, який коли побачив світло сам став християнином. Ми завжди можемо надіятися, що багато більше таких як він можуть ще навернутися і служити правдивому Богові, Єгові.— Дії 9-ий розділ.
4. Який є властивий погляд, якого Божі слуги повинні мати до лиходіїв?
4 Навіть із тими, які так як Саул не мають щирого серця і які справді є лукаві, непоправні лиходії, то є важно для християнів далі дотримувати свою віру, чекаючи на Єгову, Який каже: “Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних, бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина — пов’януть. Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло, бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа [Єгову], землю вспадкують”. (Пс. 37:1, 2, 8, 9) Нема сумніву, що Єгова зробить щось. Єгова знає, що є в серцях усіх людей і буде ділати з лиходіями в Його добрий спосіб. Ми можемо бути певні про це. Ісус заохочував нас думати в цей спосіб: “А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син людський, як прийде, чи він на землі знайде віру?”— Луки 18:7, 8.
КОРИСТІ З САМОКОНТРОЛІ
5. Чому самоконтроля є потрібна?
5 Єгова терпів лиходіям і цим поставив гарний приклад для нас, Його створенню тут на землі. Єгова знає будову людини, що вона є слаба і недосконала, але Він судить кожну особу по тім, що є в її серці. Якщо Єгова може так довго терпіти недосконалим людям, то ми також мусимо старатися й навчитися так само робити. Так робити є частиною плоду духа разом із самоконтролею. Коли ми навчимося терпіти образи інших і мати самоконтролю, то ми маємо правдиві користі. Навіть християни є недосконалі і можуть образити когось. Маленький самоперегляд може помогти нам пояснити цю точку. Чи може хтось сказати, що він ніколи не розлютився проти члена своєї власної родини? Чи ви пригадуєте той час, коли ви розгнівалися? Подумайте і запитайте себе: Яке добро вийшло з цього? Чи хтось скористав із того, що ви загубили свою самоконтролю? Чи наслідок цього був крик або сварка? Чи я взяв дозрілий погляд про те, що сталося?
6. Як треба дисциплінувати збиточних дітей?
6 В дійсності, злість шкодить здоров’ю. Крім якоїсь особистої шкоди нам самим і нашому здоров’ю, якщо родичі є призвичаєні злоститися з своїми родинами, то це може мати шкідливі наслідки для дітей. Вони можуть стати дуже нервові, можливо самозаглиблені, а навіть серйозно захворіти. Це не значить, що родичі все повинні виправдувати своїх дітей за провини, які вони чинять. Це не буде сходитися з Писанням. Часами треба дисциплінувати і воно є по-біблійному давати дисципліни. Одначе, розумний родич буде спокійно дисциплінувати своїх дітей. Декотрі родичі, які загубили свою самоконтролю зробили шкоду своїм дітям, навіть забили дітей в часі дисципліни. Але дитина, яка ніколи не дістає дисципліни буде невдахою ціле своє життя і коли виросте буде розчарованням своїм родичам; отже дисципліна є корисна і часами треба вибити малих дітей. Застановімся над порадою з Писання: “А батьки,— не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх у напоминанні й остереженні Божому”. “Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив”.— Ефес. 6:4; 4:31, 32.
7. Який є властивий спосіб, яким треба дивитися на образи інших у соборі?
7 Те, що апостол Павло сказав в Ефесян 4:31, 32 також стосується собору. Як ми приближаємося до кінця цієї лукавої системи, то ми мусимо навчитися як жити близько разом у соборі, любити один одного і бути радими побачити один одного. Диявол є злий й знає, що його час короткий, отже він завдає багато труду для Божих людей, але собор є місце, де через любов і потіху ми повинні підкріпляти один одного переносити проби й клопоти наступного дня. Ось як Петро говорив про це: “Кінець же всього наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів”. (1 Пет. 4:7, 8) Петро дуже дозріло знав, що християни будуть інколи грішити, але в таких випадках маємо християнську любов. Декотрі люди роблять помилки, інші є необдумані або не уважні, але коли ми дозріваємо й маємо духа Єгови, то ми навчаємося як прощати один одному. Усі користі такого прощання можуть зараз піти до того, що образив нас або до лиходія, але вони також будуть і на нас відбивати. Коли будемо відплачувати злом за зло замість прощати, то ми самі можемо стати образником перед нашим небесним Отцем. Тому Ісус радив: “Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших”.— Мат. 6:14, 15.
8. Який є правильний спосіб залагоджувати клопіт із братом або сестрою?
8 Навіть коли прийдеться до деяких серйозних образ де хтось у соборі вчинив щось дуже образливого або лукавого, то Ісус показав, що ми повинні робити, щоб залагодити ці клопоти, кажучи: “А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб ‘справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків’. А коли не послухає їх, скажи соборові”. (Мат. 18:15—17, НС) Це є дуже добра порада для християнської родини, як і для собору. У соборі, як і у родині, переговорювати труднощі є найкращий спосіб подолати образи. Пімста або відплачувати шкоду за шкоду може розбити єдність собору, а навіть єдність родини. Отже коли хтось вчинить якусь шкоду або образу, якої неможливо простити (що також значить забути) тоді є найкраще переговорити справу і не дозволити їй відбирати радість, яку кожна родина й собор повинна зазнавати. Ми можемо молитися до Єгови за відвагою й силою виконувати Його пораду; тоді на цій підставі ми повинні залагодити клопіт, і останній наслідок буде нам на добро.
НАДЗИРАТЕЛІ
9. Навіть коли надзиратель зазнає багато натиску в його роботі, то яку пораду він має для розв’язання клопотів?
9 Часами надзирателі собору мають особу, яка не розуміє доктрини. Є ті, які дуже безумно або нетямущо сумніваються правді або не годяться з Біблією і спричиняють клопіт у соборі. Але тут знов провід Єгови значить уживати самоконтролю і спокійно залагоджувати справу. Тут не треба сваритися. Сваркою нічого доброго не зробиться. Під надхненням Божого духа, Павло радив Тимофієві: “А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки. А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим, що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати, щоб визволитися від сітки Диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї”. (2 Тим. 2:23—26) Наслідуючи цієї поради надзиратель показує свою християнську дозрілість.
10. Як Павло є прикладом у відношенні з тими, що шкодять нам?
10 Навіть з тими, які вже загубили віру і стараються шкодити комусь треба стримуватися і бути лагідними. Апостол Павло мав досвід із такими особами і доказ показує, що він ділав із ними спокійно, так як показується в 1 Тимофія 1:19, 20 і 2 Тимофія 4:14: “Маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі. Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав Сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога”. “Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені. Нехай Господь [Єгова] йому віддасть за його вчинками”. Отже Павло добре виконував свої обов’язки як надзиратель і сам ніколи не ображав лиходія.
11. Якщо надзиратель не одержує підтримки в його роботі, то як він повинен поводитися з братами?
11 Часами надзиратель не дістає підтримки, якої він міг сподіватися від інших у соборі. Це може випробовувати його самоконтролю і духа довготерпіння. Тут знов Павло є добрим прикладом. Коли Павло переносив лукавство з переслідування, інші посвячені не дали йому жодної помочі або підтримки. Чи ж він тоді бажав їм лукавства? Цілком ні, але він знов показував християнську дозрілість і набирав потіхи та помочі від небесного джерела. Про цей досвід він каже: “При першій моїй обороні жоден не був при мені, але всі покинули мене. Хай Господь їм того не полічить! Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев’ячої”. (2 Тим. 4:16, 17) Він показав духа прощення й не хотів, щоб Єгова полічив їм того.
12. Якого духа надзиратель повинен розвивати в соборі?
12 Надзиратель не лише повинен мати цього спокійного дозрілого духа, але він повинен старатися показувати іншим як вони повинні поводитися в соборі. Надзиратель дуже оцінює коли всі в соборі духовно співпрацюють із ним. Павло, бувши надзирателем заохочував правильного духа, кажучи: “Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони, і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир! Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте, малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть! Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!”— 1 Сол. 5:12—15.
13. Як усі в соборі можуть користати з плодів духа?
13 Якщо надзирателі і всі члени собору показують плід духа, то собор буде сильний, з’єднаний і в спокою. Зауважте, що Павло каже є плід духа: “А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких. А ті, що Христові Ісусові, розп’яли вони тіло з пожадливостями та з похотями. Коли духом живемо, то й духом ходімо! Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному”. (Гал. 5:22—25) Усе це є на добро християнинові і на користь тим навколо нього. Собор у порядку є благословенством для всіх.
14. (а) Як тілесні вчинки будуть шкодити іншим? (б) Як треба ділати з такими практиками, коли вони виринають між членами собору?
14 Протилежно цьому, усі тілесні діла шкодять нам особисто, як і іншим, і тому ми повинні обминати їх. “Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п’янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони царства Божого”. (Гал. 5:19—21) Коли хтось принесе яку-небудь з цих лукавих учинків у собор то це буде образою не лише проти собору, але й проти Єгови. Тоді собор мусить дисциплінувати, не в дусі пімсти або відплачувати злом за зло, але виконувати Боже правосуддя і зберегати праведність і чистоту собору. І справді, якщо хтось має самоконтролю, то він не буде практикувати таких учинків.
ПРАВИЛЬНИЙ ПОГЛЯД
15. Як християнам вважати своїх переслідників і переслідування?
15 Щоб навчитися цієї самоконтролі про яку Писання говорять, може здаватися дуже трудно, але цього можна зробити й дійсно продовж багато століть Божі слуги вже розвивали таку самоконтролю. (Як. 5:10, 11) Жоден із на не любить бачити як хтось практикує лукавство. Нам шкода товпи людей, які практикують лукавство по цілому світі у цих “останніх днях”. Справді ми повинні жалувати таких людей. Правдоподібно багато, які ображають Божих людей і чинять їм лукавство роблять так через неправдиву інформацію. Декотрі мали погану освіту або зле виховання. Декотрі лише наслідують нахил тіла, не роздумуючи чи щось є добре чи зле, правильне чи неправильне. Ісус сказав про переслідників: “Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові. А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні мене”. (Ів. 16:2, 3) По цім ми можемо пізнати як Ісус дивився на переслідників. Їм бракувало знання про Отця і Христа, і на цій підставі вони вбили його. У таких випадках воно є завжди мудро для християнів молитися до Єгови і просити помочі, проводу і Божого духа. Так робили первісні християни, коли їх переслідували. (Дії 4:24—31) І тому, що вони розуміли справу, вони могли переносити лукавство і далі втішатися своїм дорученням. Переслідники “покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове ймення, та й їх відпустили. А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобались прийняти зневагу за ймення Господа Ісуса. І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали євангелію Ісуса Христа”.— Дії 5:40—42.
16. Поясніть як уживати правильну мову під труднощами.
16 Відплачувати в якийсь спосіб або наговорювати на когось лише помножить наші клопоти і образить когось. Отже є добре пам’ятати пораду в Приповістці 15:1: “Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає”. Це є правда чи ми ділаємо з переслідуванням або клопотами в родині чи в соборі. Ніхто не користає з сварок; через сварки, бійки і дух пімсти, деколи цілі родини були вигублені. Інші перестали говорити одні до одних. Але не говорити також роз’єднує родину і собор. Пам’ятайте, що сталося з вавилонською баштою? Коли люди перестали говорити одні до одних, робота перестала. Отже ми можемо навчитися з цього досвіду. Воно дуже корисно говорити одні до одних, коли ми працюємо разом і ділаємо одні з одними в спокійному дусі.— 1 Мойс. 11:7, 8; Мал. 3:16.
17, 18. Як правда і християнська терпеливість може впливати на наших ворогів?
17 Дозвольмо Божому Словові і духові провадити нас. У нашому житті ми мусимо пам’ятати, що правда може перемінити переслідників у поклонників Бога, кримінальники можуть статися закон-дотримуючими горажанами, розбійники можуть стати спокійними, але перше правда мусить проникнути в їхні думки й серця. Завжди будьте готові чинити добро всім. Наслідком цього може прийти багато благословенств, у гармонії з Приповісткою 25:21, 22. Річна Книжка Свідків Єгови на 1967 р. (анг. мові), містить слідуючий приклад:
“Показуючи гостинність свідки Єгови часами мають нагоду помогти особам пізнати правду. (Євр. 13:2) Слідуючий приклад є доказом цього: Вертаючись додому з біблійної студії, сестра зустріла матір молодої жінки з якою вона провадила студію. Побачивши, що ця жінка була дуже бліда та тремтіла, і думаючи, що вона була хвора, ця сестра запросила її до свого дому й показала їй велику доброту, хоч ця жінка й противилася правді.
“Раптом ця жінка вибухла плачем й сказала сестрі: ‘Чому ви так відноситеся до мене? . . . Якби ви тільки знали. . .” Сестра відповіла, що як свідок Єгови вона старалася показувати любов до свого ближнього, і думаючи, що вона була хвора, вона хотіла помогти їй. Тоді жінка крикнула: ‘Я не є хвора. Я прийшла сюди, щоб забити вас, бо ви вкрали любов моєї доньки, яка вибрала Бога’. Сестра пояснила цій жінці, що Біблія заохочує дітей шанувати своїх родичів, і замість розділювати матір від доньки, Біблія лише притягає їх ближче одна до одної. Подумавши хвилину, жінка відповіла: ‘Ви відбираєте мою доньку від мене одно пополудне, кожний тиждень, коли приходите до неї’. Сестра запросила цю жінку приходити на студію наступного тижня, і тоді відвезла її додому.
“На початку сестра мала трохи клопоту, але незабаром зазнала добрих наслідків. Тепер ця жінка є Свідком разом із своїм чоловіком. Бувши старша, ця сестра вже не може ходити так як вона хотіла б, але однак вона помагає доглядаючи своїх внуків, і цим дозволяє доньці часто піонерувати на вакаціях. І ще більше, її любов до правди спонукала її помогти і своїй сусідці стати вісницею Царства”.
18 Якщо б сестра не зробила б добра, хоч ця жінка й противилася правді, то вона не поводилася б в гармонії з порадою Ісуса, в 5-му розділі Матвія. Але не відплачуючи лукавством, а показуючи любов навіть ворогові, вона була поблагословлена добрими наслідками. З добрих причин Єгова вимагає, щоб ми доказали себе бути Його дітьми люблячи ворогів наших.
19. Як ми показуємо, що лукавство в цих “останніх дня” не перемогло нас?
19 Хоч навколо християнів є різного роду лукавства у цих останніх днях Сатанського правління над цим ладом, продовжаймо поборювати зло добром. Нехай лукавство не зводить нас від нашої добродійної роботи розказувати іншим добру новину про Боже царство. Подумайте про Павлові слова: “Не відплачуйте нікому злом за зло, але поборюйте лукавство добром”. Згідно з цим, єдиний спосіб, яким зло може перемогти нас, є лише коли ми дозволимо йому зробити так. Це є справа над якою ми можемо запанувати при помочі Єгови, отже ми повинні далі просити помочі. Отже, не дозвольте лукавству поборювати вас. Ніколи не відплачуйтеся злом за зло.— Рим. 12:17—21, НС.