Щоденні тексти на листопад 1971 р.

Виявляйте слухняність подібну до Христа під пробою.— Євр. 5:8.

1. Симоне, Симоне, . . . Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни братів своїх! — Луки 22:31, 32.

2. А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення.— Дан. 12:11.

3. Тягар мій легкий.— Мат. 11:30.

4. Він послав мене . . . проголошувати рік уподобання Господу, та день помсти.— Іс. 61:1, 2.

5. І хоч сином він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, він для всіх, хто слухняний йому, спричинився для вічного спасіння.— Євр. 5:8, 9.

6. Змій . . . пішов воювати з останком насіння, . . . що вони бережуть Божі заповіді та мають обов’язок свідкувати про Ісуса.— Об. 12:17, НС.

7. Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.— 2 Пет. 3:13.

8. Ці . . . спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять.— Об. 17:16.

9. Це той, хто слухає слово, і радістю його зараз приймає. Однак, кореня в ньому нема, тому він непостійний, і коли . . . переслідування настають за слово, то він зараз спотикається.— Мат. 13:20, 21, НС.

10. То тільки останок спасеться, бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі.— Рим. 9:27, 28.

11. В усьому себе виявляємо, як вісників Божих.— 2 Кор. 6:4, НС.

12. Пошле людський Син своїх ангелів, і вони позбирають із царства його всі спокуси, і тих, хто чинять беззаконня.— Мат. 13:41.

13. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.— Євр. 4:16.

14. Бо то любов Божа, щоб ми додержували заповіді Його; Його ж заповіді не тяжкі.— 1 Ів. 5:3.

15. Усі ж вони сповнились духом святим і почали говорити іншими мовами, як їм дух промовляти давав.— Дії 2:4.

16. І багато-хто з них говорили: “Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви його?”— Ів. 10:20.

17. Залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними — любов.— 1 Кор. 13:13.

18. Царство . . . потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.— Дан. 2:44.

19. Він навчився послуху з того, що страждав був; і вдосконалившися.— Євр. 5:8, 9.

20. Бог помазав (Ісуса) святим духом і . . . Бог був із ним.— Дії 10:38.

21. Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі — будуть переслідувані.— 2 Тим. 3:12.

22. І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.— 2 Мойс. 21:17.

23. Коли ж прийде Син людський у славі своїй, і всі ангели з ним . . . він відділить людей одні від одних.— Мат. 25:31, 32, НС.

24. Поправді кажу вам: не перейде цей рід аж поки усе це станеться.— Мат. 24:34.

25. Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.— Фил. 4:6.

26. Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не допустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете (витримати), але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.— 1 Кор. 10:13.

27. Оце моя заповідь,— щоб любили один одного ви, як я вас полюбив.— Ів. 15:12.

28. Перше євангелія мусить бути народам усім проповідувана.— Марка 13:10.

29. З радістю зараз приймають його, та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.— Марка 4:16, 17.

30. Дух Господа Єгови на мені, тому що Єгова помазав мене . . . проповідувати.— Іс. 61:1, НС.