Стережіться від неприємних думок
ЧИ ВИ колись чули такі вислови, як: “Не вірте ані слова!” або “Хто вона думає, що вона є?” або “То не таке чудове. Я міг сам краще зробити”? Правдоподібно всі ми чули такі вислови, але як багато краще то було б якби такі речі не висказувалися! Або, ще краще від цього, якщо б ми навіть і не думали про такі думки!
А що це спонукує деяких мати такі неприємні думки про інших? Хтось може діставати надмірної уваги або великої хвали. Або може бути, що хтось прагне уваги та хвали. Отже можливо, що в нашому відношенні є мірка заздрости.
Біблія поміщає багато гарної поради, щоб охоронити нас від таких нелюблячих рис. Вона радить нас вгамовувати наші язики, але також стерегти наші думки. Навіть коли ми не висказуємо їх словами, то неприємні думки таки можуть пошкодити. Вони мають нахил псувати наше споріднення з іншими. Вони можуть також пошкодити тому, що думає такі думки. Це тому, що те, що впливає на розум впливає і на тіло.
Між неприємними думками проти яких ми повинні стерегтися є безпідставне підозріння. А чому? Подумайте про приклад. Біблія говорить про неприпустимі підозріння князів амонітів. Цей народ, хоч часто нападав на ізраїльтянів, ніколи не зазнавав нападів від них, бо Бог Єгова особливо наказав Ізраїлеві не нападати на них. (5 Мойс. 2:19) Однак, коли цар Давид Єрусалиму послав посланців передати своє співчуття до смерти їхнього царя, то ті князі обвинувачували цих посланців бути шпигунами і дуже посоромили їх. Їхні підозріння навіть спонукали їх підкупити сусідній народ прилучитися до них до війни проти Ізраїля. Вкінці вони заплатили за свої безпідставні підозріння, коли Ізраїль поборов та підкорив їх. Ми можемо навчитися з їхнього досвіду.— 1 Хрон. 19:1 до 20:3.
Коли маємо стосунки з знайомими, родичами, близькими товаришами, а особливо з співхристиянами, то є краще довіряти їм. Навіть коли виринають проблеми, то дайте їм нагоду доказати їхню невинність. Краще часами бути розчарованим ніж бути занадто підозрілим, немов всі є готові використовувати вас. Багато чоловіків і дружин роблять своє життя дуже нещасливим тому, що безпідставно підозрівають один одного. Яке багато щасливіше їхнє подружжя було б якщо б вони навчилися думати один про одного у приємний спосіб!
Особливо відносно нашого погляду про спонуки інших людей треба берегтися, щоб не думати неприємних думок. Пам’ятайте, що це сам Диявол обвинувачував інших несамолюбними намірами, роблячи це без оправдання. Він почав свій лукавий шлях думаючи неприємні думки про Бога, і стягнув наклеп на Творця. (1 Мойс. 3:1—5) Пізніше він стягнув сумнів на спонуки всіх Божих слуг. А до чого все це довело? Він старається, як може доказати своє підозріння. І це зауважте є, ще одна причина чому ми не повинні бути занадто підозрілі; бо небезпека завжди існує, що ми будемо старатися доказувати своє підозріння, роблячи себе ворогом інших.— Об. 12:10.
Неприємні думки також приходять, коли ми занадто критикуємо інших, сподіваємося забагато від інших. Було б добре зрозуміти, що те, що можливо виглядає малою і незначною річчю для нас може представляти велику перемогу або досягнення для інших. У домах де є “розділ у поколінні”, то чи це не є головно тому, що родичі занадто критикують своїх дітей, а діти занадто критикують своїх родичів? Вони можуть багато навчитися з турецької приповістки: “Той, хто шукає приятеля без вади, буде без нього”.
Мандрівники особливо повинні стерегтися проти неприємної, незаслуженої критики, коли відвідують чужі країни. Дивні місця і звичаї можуть спонукати нас неприємно порівнювати їх із обставинами в нашій власній країні. Навпаки, чи ж то не було б краще показувати співчуття, поставити себе на їхнє місце? Робити так, поможе нам зробити виняток признаючи до якої міри люди є жертвами обставин. За правильним поглядом можна щиро похвалити їх за те, що вони можуть досягнути під існуючими обставинами.
Навчіться любити те, що інші роблять зауважуючи їхні добрі точки замість занадто зауважувати їхні недостачі. Не будьте такими, як один безумний слухач, зауваживши, що промовець повторяв деякі вислови, почав рахувати скільки разів він уживав їх. Як багато більше він міг би скористати з промови, коли б був добре слухав доводів, які були представлені та оціняв щирість промовця!
Отже, на ваше власне добро, і на користь доброго споріднення з іншими, стережіться від неприємних думок. Послухайте надхненої поради: “Наостанку, браття, що тільки . . . любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала,— думайте про це”.— Фил. 4:8.