‘Віра без діл є немов труп’
“Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?”— Як. 2:14.
1. Поясніть, що віра значить, і які є деякі ідеї, що те пояснення передає?
КОЛИ ми говоримо про віру, то ми маємо на думці віру в Бога. Апостол Павло пояснюючи євреям, що віра значить, сказав: “Віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого”. (Євр. 11:1) Певне сподівання має щось, що підтримує його. Тут передається думка, що те сподівання є гарантоване, і здійсниться в майбутності. Дехто дає думку, що віра є немов документ надіяних речей. Віра також може включати вірність до наших обітниць або обов’язків. Ті, що вірять у Бога Єгову та Його Сина, Ісуса Христа, схочуть виявити віру, поводячись у повній гармонії з способами Єгови і пропонувати їх іншим.— Пс. 145:10, 11.
2, 3. (а) Що становить правдиву християнську віру? (б) До якої міри Ісусові учні поширювали ту правдиву віру? (в) Яку участь мав апостол Павло у поширенні тієї правдивої віри?
2 Те, що Ісус Христос навчав своїх учнів і те, що передавалося всім християнам продовж багатьох століть через Слово Боже, становить правдиву християнську віру. (Ефес. 1:15—17; 4:5) На початку Християнства, коли Ісусові учні говорили про те, що Ісус був навчив їх, то багато повірили в Христа Ісуса і в Його науки. Учні давали перевагу роботі проповідування і науці. “І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі”. (Дії 6:7) Ця добра новина, яку учні проповідували дуже поширилася і їхня власна віра в ту добру новину сталася всім відома; отже коли Павло писав до римлян, він міг поправді сказати: “Отож, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові”.— Рим. 1:8.
3 Павло був правдивий євангелист, вісник доброї новини. Він навчився про Ісуса Христа, Який через свою смерть на мученицькому дереві постачив засіб скасувати гріх світу, і Павло дізнався про Ісусове воскресення з мертвих. Павло так глибоко оціняв важливість цієї інформації, що відчував, що всі повинні чути про неї. Отже, він подорожував тисячі миль, більшість пішки, проповідуючи і навчаючи. Він відкривав нову територію так, як місіонери роблять, і приносив людям багатьох народів вістку, що постачить їм основу на віру.
“СЛОВО ВІРИ, ЯКЕ МИ ПРОГОЛОШУЄМО”
4. Що було то “слово віри”, яке Павло проголошував, і як він брав участь у проголошенні його?
4 Павло говорив людям, так як він писав до римлян: “Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо. Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння”. (Рим. 10:8—10) Павло промовляв по синагогах, на берегах річок, по школах, тюрмах, приватних домах, різним людям, жидам і грекам, і товпам різних розмірів. Коли Павло промовляв, то те “слово” було близько них, так близько, що вони могли повторяти його їхніми власними устами і зберігати його в їхніх власних серцях. Деякі повірили і в серцях висказували свою віру.
5. Щоб віра була праведна перед Богом, то в кого треба вірити?
5 Про ‘віру, що веде до праведности’ в серці, Павло писав до римлян: “Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри, а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности”. (Рим. 9:30, 31) Ясно є, що через Павлову службу багато поган стали праведні. Інші учні через своє проповідування по багатьох містах помогли тисячам поганам пізнати Ісуса Христа і вони також навчилися праведности, праведність, яка походить від віри в Сина Божого. З того, що Павло виявив жидам, які дуже старалися дотримувати закон Мойсея, вони ніколи не могли стати праведні. “Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання, як написано: ‘Ось я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться’ ”.— Рим. 9:32, 33.
6. (а) Чому жиди, як народ відкинули Ісуса як Месію, і отже кому проголошувалося вістку, що “Ісус є Господь”? (б) На чому було засноване “слово віри” про яке Павло говорив?
6 Закон, що був даний жидам став наставником провадячи їх до Христа. Він мав привести їх до Месії і помогти їм пізнати та прийняти Його за свого вчителя і Господа, коли Він прийде. (Гал. 3:24) Однак більшість із них, через брак віри, спотикнулися над саме тим до якого Божий праведний закон провадив їх, а саме, Божого Сина. Отже тепер те “слово” або вістку, що “Ісус є Господь” проповідувалося не лише жидам, але також поганам, усім народам. Це “слово” від Бога є досяжне всім людям де б вони не були. Павлів лист до римлян сказав, що те ‘слово було близько в устах твоїх і в серці твоїм’. Але, що особа тепер буде робити з ним? Якщо те “слово” справді заглибиться в її серце, то вона тоді повірить. Така особа буде вірити в Ісуса Христа, як Господа і Того через Якого Бог сповнить усі Свої гарні обітниці. (2 Кор. 1:20) Щоб мати таку віру, то перше треба мати знання, знання про Бога і про те, що Він сказав і зробив, бо провізії на спасіння через Христа починаються з Богом. Сам Бог воскресив Ісуса з мертвих. І про це Павло старався переконувати людей, а особливо римлян за його дня. Навіть за Павлового дня часами треба було нагадати навіть тим, що заявляли бути посвячені Богові, про значення цих основних правд. Павло проголошував “слово віри”. А на чому та віра була заснована? Павло мав на думці дві дуже головні точки, і нам, 1.900 років пізніше також треба пам’ятати їх. Щоб бути християнином, то перше треба почути “слово віри” і переконатися (1) що Ісус, Син Божий, є Господь, і що через Його жертовну смерть Він відкупив людство, і тому християни мусять признавати Його за свого власника; також, (2) що Бог Єгова воскресив Ісуса з мертвих. Безперечно, ви хотіли б мати трохи доказу цих двох речей, тому що вони є важні для спасіння, а саме, отримати вічне життя.— 2 Кор. 5:14, 15.
7. Через сильну віру, що Ісусові учні признавали про тотожність Ісуса, але як фарисеї відносилися до цього?
7 Учні, які ходили з Ісусом Христом дев’ятнадцять століть тому мали чудову нагоду здобути сильної віри, тому що вони ходили з самим Сином Божим. Вони чули як Він говорив бувши чоловіком на землі, а також після Його воскресення. Коли Ісус запитав Своїх послідовників: “Ви за кого Мене маєте”? вони могли відповісти з переконанням, що Він був Месія, Син Бога Живого. (Мат. 16:15, 16) Але безвірні фарисеї були в такій позиції, що вже не могли відповідати Ісусові. Ця історія знаходиться в Матвія 22:41—46: “Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, і сказав: ‘Що ви думаєте про Христа? Чий Він син?’ Вони Йому кажуть: ‘Давидів’. Він до них промовляє: ‘Як же то силою духа Давид Його “Господом” зве, коли каже “Промовив Господь [Єгова] Господеві моєму: ‘Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм’ ”. Тож, коли Давид зве Його ‘Господом’, як же Він йому син?’ І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова”.
8, 9. (а) Що християни мусять визнавати про Ісуса, щоб показати їхню віру, і як вони показують, що справді вірять у це? (б) Тоді, який дальший крок треба взяти, щоб показати нашу віру?
8 Проте, в день свята П’ятдесятниці Петро дуже виразно пояснив хто цей “Господь був і що Він став праворуч у Бога. Він сказав: “Ото ж нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп’яли ви”. (Дії 2:36) Так як апостоли і перші християни, то так само в нашому дні християни визнають устами, що Ісус є Господь. Але правдиві християни, не лише визнають Його усно. Вони показують свою покору Христові, як Господеві виконуючи волю Ісусового Отця, так як Ісус навчав Своїх учнів робити. (Мат. 7:21; Ів. 15:8) Християни мусять також у щось інше вірити, а це, що Бог воскресив Ісуса з мертвих. Петро потвердив це на свято П’ятдесятниці. Він сказав: “Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми”. (Дії 2:32) Тепер, чи ви вірите цим двом основним фактам через Павла і Петра, що “Ісус є Господь” і що “Бог Ісуса Цього воскресив” з мертвих? Якщо так, то ви мусите щось робити про це, а саме, визнавати вашу віру устами. Ті, що роблять таке сердечне визнання повинні охреститися. Апостол Петро заохочує тих, що чули, як він промовляв на свято П’ятдесятниці 33-го року З.Д. робити те. “Отож ті, хто прийняв його слово, охрестилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три”.— Дії 2:40, 41.
9 Подумайте: Зо три тисячі з тих, яким Петро говорив охрестилися! Вони були додані до збору і вони віддавали себе до науки апостолів і особисто брали участь у проповідуванні доброї новини іншим.— Мат. 28:19, 20; Дії 8:1, 4.
10. (а) Як апостол Павло заохочував збір у Римі до ревного діла? (б) Отже, що вони робили, щоб доказати їхню віру, ставлячи, який приклад для християнів сьогодні?
10 Багато років пізніше, коло 56 р. З.Д., апостол Павло писав до християнського збору в Римі. Той збір правдоподібно заснували деякі жиди або нововірці з Риму, які відвідували Єрусалим на свято П’ятдесятницю, 33 р. З.Д. Вони могли посвідчити про чудове вилиття святого духа в той день. (Дії 2:1—5, 10) Тепер уже перейшло тридцять три роки. Тимчасом Павло став апостолом народам і цікавившись збором у Римі він старався збудити їх до більше активности, щоб ця добра новина про царство ще ширше проповідувалася. Те в що вони вірили перед хрещенням вони тепер звіщали публічно після хрещення, щоб ще інші могли повірити. Павло писав: “Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся”. (Рим. 10:9) Якщо вони справді вірили це, то будуть ревно проповідувати іншим. Вони мусять доказати свою віру тим, що було на їхніх устах, визнаючи свою віру перед іншими людьми, що Ісус справді є Господь. Своїми ділами вони мусять доказати переконання, що Бог підвищив Ісуса до позиції на другому місці до Бога і що “кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Господь, на славу Бога Отця”. (Фил. 2:9—11) Ми, також, мусимо доказати, що маємо таку віру. Безперечно, щоб повірити, то кожний християнин також мусить вірити, що Ісус Христос воскрес з мертвих і що це Бог Єгова на небі воскресив Свого Сина. У свойому листі Павло показує, що він був переконаний про це, і старався упрошувати всіх своїх читачів свого листа звіщати іншим, що Ісус є Господь і що Бог воскресив Його з мертвих. Таким способом особа може знайти спасіння. Певно той, що спасеться є переможець. Він перемагає світ. Він дістане вічне життя.
11, 12. Як Римлян 10:10 показує, що правдива віра мусить бути глибоко вкорінена?
11 Павло підкреслював потребу віри, не лише в цих двох точках, що Ісус є Господь і що Він воскрес, але, безперечно в усе те, що Ісус навчав. Ця віра мусить бути глибоко вкорінена, а не поверхова, не щось, що є на поверхні, “бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння”.— Рим. 10:10.
12 По цілому світі християнські свідки Єгови роблять це визнання. Люди всіх народів у сотках мовах навчаються правди з Божого Слова. Християни мусять доказати свою віру вчинками, яких вони виконують.
ЯКОЇ КОРИСТИ Є СЛОВА БЕЗ ДІЛ?
13. Хоч спочатку Яків не був учнем Ісуса, то зрештою, який шлях віри він наслідував?
13 Учень Яків, брат Ісуса по матері, правдоподібно був знайомий з ділами своїх братів, але нема жодного доказу, що він був учнем Ісуса в часі його земної служби. Яків міг бути між тими родичами Ісуса, що казали: “Ніби Він несамовитий”. (Марка 3:21) Але, правдоподібно цей самий Яків бачив Ісуса по його воскресенню. Може бути, що Павло мав його на думці, коли писав до коринтян: “А потім з’явився нараз більше як п’ятистам браттям. . . Потому з’явився Він Якову, опісля усім апостолам”. (1 Кор. 15:6, 7) Правдоподібно, що цей Яків, по смерті Ісуса і перед святом П’ятдесятниці в 33 р. З.Д., пішов на молитву разом із його матір’ю та апостолами та іншими у вищій кімнаті в Єрусалимі. (Дії 1:13, 14) Яків повірив, що Ісус є Господь і знав, що він воскрес із мертвих. Пізніше Яків став дуже славним послідовником Ісуса Христа і був між тими, що рішали справи для зборів на зібранні старших в Єрусалимі.— Дії 15:6, 13.
14. (а) Як Яків показав споріднення між вірою, а добрими ділами? (б) Які слова Ісуса показують, основу на якій Він тепер відділяє людей, на життя або на смерть?
14 Яків написав кілька дуже сильних точок християнським братам про їхню віру. Він дивився на цю справу так само, як Павло. Яків ось що каже: “Яка користь брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має?” (Як. 2:14) Ніхто не має причин хвалитися про свою віру, коли немає діл підтримати її. Дійсно, така заява віри не є правдива. Щоб пояснити цю дуже важну потребу відповідних діл Яків поставив це питання перед збором: “Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, а хтонебудь із вас до них скаже: ‘Ідіть з миром, грійтесь та їжте’, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?” (Як. 2:15, 16) Діла є потрібні, щоб доказати, що бажання, яке висказується усно є правдиве. Ми пригадуємо собі, що Ісус сказав: “Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй. . . . І Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята — ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: ‘Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу’. . . . мандрівником Я був — і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви. . . . тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили’ ”.— Мат. 25:31—40.
15, 16. (а) Яке пояснення ми маємо на слово “нагий”, яке знаходиться в Матвія 25:36? (б) Як хтось може чинити добро Ісусовим “братам” і казати лише “доброго щастя вам”?
15 Особа не мусить обов’язково бути нага, щоб потребувати помочі. Примітка до Матвія 25:36 у Перекладі Нового Світу каже: “Або, ‘не досить вбраний’; у звичайній мові первісне слово на цей вислів значило ‘легко вбраний, лише в спідньому вбрані’, отже недостатньо вбраний, не обов’язково мусить бути нагий”. Чи хтось є нагий, чи недостатньо вбраний, то коли побачиться стан такого “чужинця”, то не можна лише казати: “Ідіть з миром, грійтесь та їжте”. Певно, що ми не можемо дати такої помочі Ісусові особисто, але ми можемо дати поміч Його “братам”, духом-помазаним християнам, що ще живуть тут на землі. Чи ви даєте таку поміч їм, тому що бачите їхню потребу і знаєте, що вони належать до Христа? — Мат. 10:41, 42.
16 Яків показує, що слова не підтримані вчинками нічого не значать. Лише казати “грійтесь” не поможе християнському братові, або сестрі. Ще інший переклад переводить слова Якова в цей спосіб: “Припустім, що брат або сестра в лахміттях не маючи подостатком денного харчу, і хтось із вас скаже: ‘Доброго щастя вам, тримайте себе тепло і їжте достатньо’, але йому нічого не зробить, щоб постачити тілесним потребам, то що з цього?” (НА) Якщо християнин хоче побачити, щоб хтось був тепло вбраний, тоді він мусить приложити трохи старання і помогти йому щось чимсь, замість лише казати “доброго щастя вам”, і нічого не робити для постачання тілесної потреби. Подібно, віра мусить мати діла. Віра мусить бути підтримана ділами.
ВАША ВІРА ЖИВА ЧИ МЕРТВА?
17. Яка є головна точка в Якова 2:18?
17 Яків далі каже: “Так само й віра, коли діл не має,— мертва в собі”. (Як. 2:17) І це правда. Яків тепер представляє уявлену особу, і каже: “Але скаже хтонебудь: ‘Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх’ ”. (Як. 2:18) Точка над якою тут застановляється не є чи діла, що є в гармонії з Мойсейовим законом доводять до спасіння, чи віра в Ісуса Христа. Але правдиву і живу віру порівнюється з мертвою. Інший переклад каже: “Але хтось може противитися: ‘Тут маємо когось, що заявляє мати віру, а іншого, що показує на його діла’. Якому я відповідаю: ‘Докажи мені, що ця віра про яку ти говориш є правдива, хоч не має діл, а я ділами своїми докажу тобі мою віру’ ”.— НА.
18, 19. (а) Який доказ ми маємо, щоб показати, що багато людей, які кажуть, що вірять у Бога і Христа не мають правдивої віри? (б) Що Яків сказав тим, які визнавали, що вірили в Бога, але не мали активної віри?
18 Отже на нас силується питання: Чи християнин може доказати свою віру без діл? Або, чи християнин мусить доказати свою віру, показуючи іншим через його серце, розум, душу і силу, що його віра є жива віра, продуктивна віра, а не мертва? Яків показує, що діла або робота є доказ нашої віри. У світі сьогодні є багато людей, які кажуть, що вірять у Бога, але коли ви запитаєте їх, ‘Хто є цей Бог? Що Він зробив? Що Він тепер робить?’ то це завжди закінчує розмову. Вони не мають дійсної віри в Бога, бо не знають Його. Вони не мають “запевненого сподівання надіяного”. Вони не є знайомі з ‘підстави сподіваного, доказ небаченого’. (Євр. 11:1) Інші кажуть: ‘Я вірю в Ісуса Христа’, але коли ви запитаєте їх, ‘Що Ісус Христос робить тепер?’, то вони дійсно не знають. Вони кажуть, що Він помер. Вони не вірять, що Він є воскреслий Господь, живий на небесах, маючи велику силу і царює, як цар, що незабаром має знищити цей лукавий лад, приготовляючись цілком здійснити молитву, яку християни були навчені молитися, а саме, “Нехай прийде царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”. (Мат. 6:10) Такі особи не можуть пояснити вам своєї віри. Вони не можуть підтримати її біблійним доказом. Вони не мають надії. Вони не вірять, що Ісус є Господь і що Бог Єгова воскресив Його з мертвих і що Він став царем Божого царства, засів на небесному престолі на благословенство всього людства. Чи ви вірите в це?
19 Очевидно, що Яків у своїй дискусії з людьми, які визнавали бути з збору Божого за першого століття знайшов, що деякі з них не мали живої, дієвої віри, яка то віра спонукує когось показувати правдиву любов своїм християнським братам і брати участь у творенню більше учнів Ісуса Христа. Отже Яків сказав: “Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують — і тремтять”. (Як. 2:19) А чому Яків сказав те?
20, 21. Як ми знаємо, що демони вірять у Бога, але, що сталося з ними в Потопі, і чому?
20 Він пояснює, що демони вірять, що Бог є. По суті, вони добре знають це, бо “коли розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки. І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали”. (1 Мойс. 6:1, 2) Ці “Божі сини” були духовні створіння, але зматеріялізували собі тіло. “Стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку”. Через їхню розбещеність ці упавші ангели завели переполох на землі, й їхні змішані потомки, “силачі” правдоподібно мали багато до діла з “буйністю”, яка наповняла землю в тих днях. Тому Бог сказав, що знищить людство потопом, спасаючи лише Ноя, його дружину та його трьох синів з їхніми дружинами.— 1 Мойс. 6:4—7, 11—13.
21 А що сталося з тими зматеріялізованими ангелами в часі потопу? Вони були змушені вернутися назад у духовну країну, але не до призначених посад, яких вони покинули. Юда каже нам: “І ангелів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня”. (Юди 6) Яків називає ці ангели демонами. Ці демони вірили, що є один Бог, вони вірили, що Він існує, але не виконували Божі діла.
22, 23. Який доказ є, що демони також знали Христа Ісуса і признавали Його силу?
22 Вони знали також Сина Божого, Ісуса Христа, але не виконували Його діл. Коли Ісус прийшов до землі Гадаринської, Він зустрів двох біснуватих осіб виходячи з могильних печер. Вони були дуже люті, так, що ніхто не відважувався переходити тією дорогою. Ці демони знали хто Ісус Христос був: “Вони стали кричати, говорячи: ‘Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?’ ” Історія каже нам, що Ісус вигнав демонів із тих осіб і вони ввійшли в гурт свиней.— Мат. 8:28—32.
23 Не було жодного сумніву, що ці демони вірили, що Бог існує і що Ісус є Син Божий. І вони тремтіли з думки, що це значило для них. Петро каже нам: “Бог ангелів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до гадесу і передав зберігати на суд”.— 2 Пет. 2:4, НС.
24. Отже, чому сама віра в Бога не вистачає?
24 Ясно є, що ці сини Божі стали демонами тому, що не виконували Божої волі. Вони збунтувалися. Певно, що вони знали, що був Бог; і тепер Яків, говорячи членам християнського збору, каже: “Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш”. Але якщо їхня віра не сягала дальше, то вони не були кращі від демонів. Демони є проти Бога, однак вони вірять. Вони мають знання. Вони знають, яку позицію Єгова займає у всесвіті, але не коряться Його волі. Подібно, мільйони над мільйонами осіб саме тут на землі вірять, що Бог є і кажуть, що мають віру, але де є їхні діла? Вони мають мертву віру. ,
ДОКАЗ ЖИВОЇ ВІРИ
25. (а) Які питання зустрічають кожного з нас? (б) Що Яків каже про віру Авраама?
25 Отже Яків попросто каже своїм слухачам: “Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?” (Як. 2:20) Неродюча жінка не родить. А що ваша віра робить для вас? Чи вона має діла? Чи вона родить щось? Чи ви живете в гармонії з тим, що визнаєте вірою? Чи ваша віра помагає вам творити учнів Христа Ісуса? Чи ви поширюєте справи царства? Щоб підкреслити цю точку, Яків дає нам притчу і говорить про Авраама: “Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий, був як поклав був на жертівника свого сина Ісака? Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл? і здійснилося Писання, що каже: ‘Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим’. Отож, чи бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри”? (Як. 2:21—24) Чи ви маєте таку віру, як Авраам, віра, що кладе виконування Божої волі перше навіть від життя?
26. (а) Так як Павло розказує, як Авраам і Сара показували віру в Божі обітниці? (б) Яке питання тепер ставиться перед кожним з нас?
26 Павло, в свойому листі про віру, сказав: “Віра — то підстава сподівання”. Він також писав про Авраама і вживав його за приклад віри: “Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. Вірою він перебував на землі обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах із Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець. Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав. Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря”. (Євр. 11:8—12) Ми знаємо, що Авраам помер і не бачив сповнення обітниці, яку Бог зробив йому, але він певно мав віру і підставу сподівання надіяних речей, бо все його життя він бачив доказ Божого благословенства. Авраамова віра в “місто. . . що Бог його будівничий та творець” спонукувала його покидати матеріяльні вигоди, щоб виконувати Божу волю. Чи ваші діла мають подібний доказ, що Боже царство є важніше для вас від матеріяльних речей? — Луки 12:29—31.
27. Як Ной показав, що він був чоловік із активною вірою?
27 Був ще один чоловік, який бачив, що сини Божі робили з людськими дочками, перед потопом, і Павло вживає його за приклад правдивої віри. Ми читаємо: “Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона”. (Євр. 11:7) Ковчег не збудувався чудом. Ной мусів зрубувати дерева, витісувати їх, і тоді будувати різні кімнати в ковчегові. Він мусів мазати ковчег дьогтем з надвору і зсередини. (1 Мойс. 6:14) Цей ковчег не був малий; він був 437 футів і шість дюймів довгий, 72 футів і одинадцять дюймів широкий і 43 футів та дев’ять дюймів високий. Ця величезна будівля на подобу скрині була побудована на сухій землі. Біблія також дуже цікаво показує, які цікаві пасажири вона мала. Крім Ноя, його дружини, його трьох синів з їхніми дружинами, Ной дістав наказ приводити тварини в ковчег разом із ним: “І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, я усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця. Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими. А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе для них на поживу”. І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він”. (1 Мойс. 6:19—22) Чи ви б сказали, що Ной мав діла доказати його віру?
28. Через його дієву віру, що Мойсей відкинув?
28 Є ще один чоловік про якого читачі Біблії довідалися з Писання. Показуючи, що він мав надію на сподіваних речей, Павло каже про нього: “Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової, Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріхову потіху. Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду. . . . Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених. Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни потопились”.— Євр. 11:24—29.
29. Що з вчинків Рахави до двох вивідувачів показує, що вона вірила в Єгову?
29 Яків не брав часу дискутувати віру інших осіб, так як Павло. Говорячи до своїх братів і сестер, він відносився лише до Авраама і Рахави. Отже він сказав: “Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?” (Як. 2:25) Рахав виросла в землі де служили іншим богам, а не Богові Ізраїля. Але вона чула про Ізраїлевого Бога і повірила в Нього через те, що Він зробив для ізраїльтянів. Павло також відносився до неї, так як Яків уживаючи її за приклад віри. Він сказав: “Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів”. (Євр. 11:30, 31) Рахав не лише повірила тому, що ці вісники казали їй, коли прийшли до її дому, але й помогла їм. Вона сховала їх і помогла їм утікти. Вона також зібрала свою родину до безпечного місця вірячи те, що ізраїльтяни сказали їй.
30, 31. Яке споріднення Яків робить між тілом та диханням і вірою та ділами, отже, який є намір слів Якова?
30 Яків закінчує свою дискусію про віру, кажучи: “Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл — мертва”. (Як. 2:26) У давніх часах, коли хотіли упевнитися, що в тілові вже не було дихання, то прикладали дзеркало до рота та носа. Коли в тілові ще було дихання, то зараз можна було пізнавати на дзеркалі. Коли не було дихання, то казали, що особа вже була мертва. Отже Яків уживає тіло за приклад. Коли нема дихання у тілі, то є так само коли особа, що визнає мати віру, але не має діл. Коли віра не має діл доказати віри, тоді вона є немов мертвий труп.
31 Одну річ нам треба пам’ятати, що Яків говорить до християнів, до осіб, хрещені й посвячені Богові Єгові, які заявляють бути християнськими свідками Єгови. Він старається збудити їх до акції. Якщо вони мають віру, то повинні показати її. Не забувайте як він почав свою дисертацію (писання) про віру: “Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має?”— Як. 2:14.
32, 33. Чому свідки Єгови сьогодні повинні мати сильну віру, і чи вони мають доказ такої віри?
32 Сьогодні наша віра повинна бути сильна, тому що ми маємо цілу Біблію. Ми маємо Єврейське, як і Грецьке Писання. Ми бачимо, що вірні люди робили перед тим, як Ісус Христос, Син Божий, появився на землі. Ми також бачимо віру перших християнів і що вони робили. Вони признали, що Ісус Христос був Син Божий; вони дивилися на Його життя і постанову проповідувати добру новину царства і тоді наслідували Його, вірячи в те царство і проповідуючи добру новину. Тепер Ісус уже воскрес із мертвих. Про нього, якого приклад усі правдиві християни стараються наслідувати, книга до Євреїв 1:3 каже: “Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті”.
33 Отже сьогодні ми маємо сотки тисяч християнських свідків Єгови з сильною вірою. Вони звіщають, що Ісус є Господь, на славу Бога, і в серцях своїх вірять, що Бог воскресив Його з мертвих. Маючи таку віру і звіщаючи її публічно, розказуючи її людям усіх народів і язиків, вони мають запевнення, що спасуться до вічного життя.
34. Якщо ми віримо в Єгову, то як ми будемо відноситися під станом про якого говориться в Авакума 3:17, 18.
34 В свойому кінці цей лукавий лад може стягати великий натиск на них; вони можуть постраждати економічно; часами може виглядати, що не видержуть і не переживуть. Але незважаючи на це все, маючи віру в Єгову вони будуть мати причину радіти. Так як пророк Авакум був надхнений написати: “Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках; . . . Я тішитись буду Господом [Єговою] і тоді радітиму Богом спасіння свого”.— Ав. 3:17, 18.
35. Яке діло, а особливо в цих часах, покаже, що ми маємо живу віру?
35 Сьогодні ми вже є дуже близько того критичного часу. Ми живемо в останніх днях цього ладу і бачимо сповнення пророцтв, а особливо пророцтво в двадцять четвертому розділі Матвія, що говорить про те, що має відбутися перед кінцем цього ладу. Ісус сказав, так як є записано в Матвія 24:14, НС: “І ця добра новина царства буде проповідуватися по всій землі, на свідоцтво всім народам; а тоді прийде кінець”. Свідки Єгови вірять це. Вони вірять у Боже царство, і тому звіщають цю добру новину по цілому світі. Всі повинні цікавитися тим, що свідки Єгови зробили за минулий службовий рік.
СВІТОВИЙ ЗВІТ
36, 37. (а) Як хартія служби в цьому журналі відбиває віру свідків Єгови? (б) До якої міри робилося нових учнів у минулому році?
36 З хартії на сторінках 106-107 ви можете побачити, що християнські свідки Єгови досягли в проповідуванні доброї новини про Боже царство у 1973 р., у 208 різних країнах і островах. Усю цю територію доглядають відділи Товариства Вартової Башти у 95 різних країнах.
37 Так як християни добре знають, Ісус наказав своїм учням: “Ідіть, отже і робіть учнів із людей всіх народів, хрестячи їх”. (Мат. 28:19, НС) Це зробилося з великим успіхом у минулому службовому році. 193.990 осіб стали учнями і посвятили своє життя виконувати Божу волю символізуючи своє посвячення хрещенням у воді. Вони показали себе бути християнськими свідками Єгови і доказують свою віру своїми ділами.
38. (а) Що показує до якої міри свідки Єгови змагалися в проповідуванні доброї новини у минулому році? (б) Приблизно скільки осіб студіювали Біблію?
38 Пересічно служило 1.656.673 вісників доброї новини кожного місяця, але був один місяць в якому було 1.758.429 вісників, проповідуючи добру новину в тому році. Ці особи виконали дуже багато роботи, яку найкраще можна оцінити, коли згадаємо скільки годин вони відложили на проповідування від дому до дому, роблення поновних відвідин, біблійних студій і у проповідуванні денебудь під вигідними обставинами про їхню надію в царство. Ці вісники, що посвятили себе проповідувати добру новину віддали 300.468.676 годин на цю службу. Подумайте скільки часу це є! Це не був час, який вживався лише читати Біблію, але дійсно час, який вживався ходячи до людей і показуючи їм, що Боже Слово каже. Крім цього вони зробили 131.657.832 поновних відвідин на зацікавлених осіб, і провадили біблійні студії продовж шістьох місяців або більше, з 1.209.544 різними родинами кожного тижня. Чи ваш дім мав таку студію Біблії? При кінці шістьох місяців якщо хтось справді цікавився царством Божим, то вони переважно приходили до Залі Царства. Отже ми припускаємо, що майже 2.400.000 різних осіб у цілому світі мали такі домашні студії Біблії, і тоді мусіли рішати чи будуть ставатися учнями Ісуса Христа показуючи віру в Боже царство своїми ділами. Так як ви вже зауважили, 193.990 осіб дійсно стали учнями, посвячуючи своє життя Богові, і тепер товаришують із християнськими свідками Єгови у проголошенні доброї новини.
39, 40. Так як статистики показують, як багато свідків Єгови вживали надруковані видавництва по цілому світі у минулому році?
39 Свідки Єгови не лише вживають Біблію в своїх студіях із людьми, але вони також вживають біблійні підручники. У минулому році вони розповсюдили багато таких підручників. По суті, 21.761.877 Біблій і біблійних підручників було розповсюджено через їхнє проповідування доброї новини разом із 9.965.259 книжечками.
40 Ви всі є познайомлені з журналами Вартова Башта і Пробудись! і ви знаєте, що Свідки вживають ці журнали коли відвідують людей по домах. У минулому році вони доручили 235.468.467 копій цих журналів у багатьох мовах. Вартову Башту друкується в 75 різних мовах, а Пробудись у 31. Також багато різних передплат до цих журналів було одержано. Записи показують, що минулого року 1.894.447 передплат прийшло до Товариства. Щоб задоволити вимогам цих передплатників та інших читачів цих журналів, 37 друкарських машин Товариства Вартової Башти разом надрукували 198.177.981 копій журналів Вартова Башта і 202.520.820 копій Пробудись! продовж минулих дванадцятьох місяцях. Це є 15.500.000 журналів більше від минулого року. Це значить, що люди цікавляться біблійними підручниками і вісткою, яку християнські свідки Єгови приносять їм.
41. Що гарне число присутніх на Спомині Господньої Вечері показує?
41 Крім активних свідків, багато інших осіб дуже цікавляться роботою свідків Єгови і приходять на їхні зібрання. У цілому світі є 31.850 зборів. На Спомині (Останньої Вечері Ісуса) 17-го квітня, 1973 р. було 3.994.924 присутніх по Залях Царства свідків Єгови кругом світу і 10.523 брали хліб і вино, показуючи, що вони визнають бути помазані Божим духом і мають надію товаришувати з Христом Ісусом у небесній славі. Інші сподіваються жити на райській землі під божественним володінням Єговового небесного царства.
42. Як свідки Єгови працювали поза залізною заслоною минулого року?
42 Часами люди випитують чи свідки Єгови ведуть свою роботу поза Залізною Заслоною. Так, наші записи показують, що там є 150.448 християнських свідків Єгови проповідуючи добру новину під дуже трудними обставинами. Дійсно там було 5.5 процентове збільшення за минулих дванадцять місяців, і 11.334 осіб охрестилося по тих країнах. Певно, що вони хрестилися приватно, бо свідкам Єгови забороняють виконувати їхню роботу поза Залізною Заслоною і по кількох інших країнах. Але це не стримує їх від творення учнів хрестячи таких осіб в ім’я Отця, і Сина, і святого духа. Всі, котрі стаються учнями вірять, що “віра без діл мертва”. Отже, християнські Свідки Єгови радісно працювали тяжко у 208 країнах світу і до кінців землі, і мали дуже чудовий рік у проповідуванні доброї новини про царство Єгови.
43. Коли хтось справді хоче мати активну віру, то що він повинен робити?
43 А що сказати про вас? Чи ви маєте таку віру, живу віру в Бога, що спонукує вас говорити іншим про Його любі наміри? Якщо це є ваше бажання, то тепер є час для вас старатися студіювати Боже Слово, регулярно товаришувати з людьми, яких діла мають доказ, що їхня віра є жива, і молитися ревно, щоб Єгова поблагословив ваше зусилля привести ваше життя в гармонію з Його волею.— 1 Івана 5:14; Луки 13:23, 24.
[Таблиця на сторінках 106—107]
ЧАСТКОВИЙ ЗВІТ СВІДКІВ ЄГОВИ СЛУЖБОВОГО 1973 РОКУ
(Дивіться підшивку)
[Ілюстрації на сторінці 103]
Чи ваша віра є жива?
Чи вона зворушує вас проповідувати іншим?
[Ілюстрація на сторінці 104]
Рахав помогла двом ізраїльським посланцям утікти червоним канатом через вікно свого дому, який стояв на стіні Єрихону