Фальшиві пастирі відпущені від Божої служби
КОЛИ Бог заснував християнський збір, то через Христа Він постачив для нього пастирів і вчителів. (Ефес. 4:11) Апостол Петро, бувши сам християнський пастир, сильно нагадував: “Пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте, не з примусу, але добровільно не для брудної наживи, а ревно; не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір”.— 1 Пет. 5:2, 3.
Пастирі у християнському зборі не є правителі. Одначе, у країнах, які визнають себе бути християнськими, маємо правителів, релігійних і урядових, які заявляють дбати про людей, як пастирі. І Писання називає їх пастирі. Без різниці чи вони є призначені на їхні посади, Богом чи ні, то Бог таки тримає відповідальними тих, що представляють себе за пастирів, тому що тут є включено життя і добробут людей. Якщо такі відповідальні особи доказуються бути фальшивими, то вони дістануть великий суд. (Як. 3:1) Для нашої потіхи і на пересторогу тим по таких посадах, Бог спонукав Свого пророка Захарію поставити драму, щоб зобразити майбутні події.
ПРОРОЧА ДРАМА
У той час, Бог Єгова мав “стадо”, а саме, його народ Ізраїль під угодою з Ним. Він призначив Захарію на пастиря, кажучи: “Паси ти отару, яка на заріз, що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь [Єгова], що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!”— Зах. 11:4, 5.
Ці пастирі, які не цікавляться добробутом стада і не мають співчуття до їхнього пригніченого стану, завели те стадо Боже в дуже поганий стан. Коли Захарій був призначений, то він звернув увагу на деяких із цих пастирів. Він говорить нам: “І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене”. (Зах. 11:8) Там не є сказано хто тих три пастирі були. Але тому, що Захарія був призначений Всевишнім Богом, то він мав вищу владу між ними і міг відпустити тих трьох чоловіків.
Захарій доглядав свого обов’язку так, як сказав: “І пас Я отару. . . вам на користь, страждаючим отарі”. (Зах. 11:7, НС) Він любив Боже стадо. Отже коли він ставав нетерплячий, то не з страждаючими вівцями, але з тими трьома відступніми пастухами. З свого боку вони відчували “огиду” до Захарії через його вірність і любов у догляді стада. А з його боку, він не погоджувався з їхніми способами та схемами.
Бувши призначений на пастиря, Захарія представляв “гарного пастиря”, Господа Ісуса Христа. Коли Ісус Христос був посланий Своїм Отцем статися пастирем Божого стада, Ізраїля, то їхні провідники, а особливо релігійні, дуже знущалися над людьми. Який стан Ісус знайшов між ними? Ми читаємо: “А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха”.— Мат. 9:36.
А хто тоді були тих “три пастирі, яких Ісус відпустив, відрізав, від їхніх зарозумілих позицій? Історія Ісусового життя нічого не згадує про трьох осіб на яких би виконався такий пророчий зразок. Очевидно, що тих три пастирі, яких пророк Захарій відпустив представляють три класи осіб за Ісусового часу. У записах бачимо три класи, які мали урядову, як і релігійну силу в Ізраїлі. Це були (1) Фарисеї і (2) Саддукеї, обидві класи представлені в жидівському Синедріоні в Єрусалимі. Та судова установа мала до якоїсь міри урядові функції під римським губернатором, як і релігійні. Тому один фарисейський член Синедріону Никодим, був “начальник юдейський”. (Ів. 3:1, 2; 7:50—52) Синедріон був поділений між фарисеями, а саддукеями. (Дії 23:1—9) Крім цих юдейських сектів також були (3) Іродіяни, “партійні послідовники Ірода”.— Марка 12:13.
ІСУС ХРИСТОС ВІДПУСКАЄ “ТРОЄ ПАСТИРІВ”
Так як тих троє “пастирів” мали почуття огиди до Захарії, то подібно ці три групи відразу “відчували огиду” до Ісуса Христа, як месіянського пастиря. Вони змовлялися або співпрацювали разом проти Ісуса, щоб знеславити Його в очах ізраїльського стада. (Мат. 22:15, 16, 23; Марка 3:6) Від самого початку Своєї земної служби Ісус не хотів мати нічого до діла з тими самолюбними володіючими групами, і тому, не прилучався до них. Нарешті, при кінці Своєї служби, Його душа стала “нетерпляча” до них. На публічних оказіях Він примусів усіх трьох груп замовчати відносно урядових та релігійних справ. Той символічний ‘один місяць’ в якому Ісус відпустив ці групи дійсно зазначає короткий час при кінці Його служби.
Найвища точка того ‘викреслювання’ прийшла 11-го нісана (березня) 33 р. З.Д., кілька днів перед Його смертю з рук римлян. Апостол Матвій (22:15—46) рапортує як цілковито Ісус спростовував, виявляв і заглушив кожну з цих трьох клас, показавши, що вони не були кваліфіковані доглядати стадо. Матвій пише про фарисеїв та іродянів:
“Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його. І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: ‘Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти. Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?’ А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: ‘Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? Покажіть Мені гріш податковий’. І принесли динарія Йому. А Він каже до них: ‘Чий це образ і напис’? Ті відказують: ‘Кесарів’. Тоді каже Він їм: ‘Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові Боже’. А почувши таке, вони дивувалися. І, лишивши Його відійшли”.
Пізніше приступили саддукеї, отримати своє звільнення:
“Того дня приступили до нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його, та й сказали: ‘Учителю, Мойсей наказав: “Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого”. Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму. Так само і другий, і третій, аж до сьомого. А по всіх вмерла й жінка. Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її’.
“Ісус же промовив у відповідь їм: ‘Помиляєтесь ви, не знавши Писання, ні Божої сили. Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як ангели ті на небі. А про воскресення померлих хіба не читали пророченого вам від Бога, що каже: “Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів”; Бог не є Богом мертвих, а живих’. А народ, чувши це дивувався науці Його”.
Наостанку, Ісус відпустив усіх “трьох пастирів” виявляючи фарисеям їхню помилку, коли вони заперечували, що Він є Син Божий:
“Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, і сказав: ‘Що ви думаєте про Христа? Чий Він син?’ Вони Йому кажуть: ‘Давидів’. Він до них промовляє: ‘Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: “Промовив Господь Господеві [Єгові] моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм.” Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він Йому син?’ І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова. І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його”.
Тут, Божий прямий представник, Його Добрий Пастир, Ісус Христос, прилюдно виявив цих пастирів, що вони не мали жодної користі і що Бог Єгова не похвалював їх. Зараз після цього Він добре виганьбив їх.— 23-ий розділ Матвія.
ВСІ ФАЛЬШИВІ ПАСТИРІ НЕЗАБАРОМ ЗНИКНУТЬ
Тому що Єгова виступив проти фальшивих пастирів за днів Захарії і знову коли Христос був на землі, то ми можемо бути певні, що Він так само зробить із сучасними фальшивими пастирями. Захарія був надхнений пророкувати про заслужений суд, що мав прийти на “негідних пастирів”: “Розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м’ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає. Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око”.— Зах. 11:15—17.
А який є стан серед людей сьогодні? Чи ж вони не є немов ті вівці “порозкидані” або загублені, розбиті, незцілені, яких використовують продажні, хабарницькі пастирі, роз’їдаючи їх до самих “копит”? Єгова говорить, тому що вони не представляють Його і не мають Його благословенства, то їхнє “рамено” сили або здібність всохне, а “праве око”, їхнє найкраще око розпізнавати ліки і для урядового нагляду, конче стемніє. Ми можемо бачити, що навіть тепер особи на “пастирських” посадах є у великому замішанні і соромі. У надходячому ‘великому горі’ для цього світу, Єгова знищить ту “негідну пастирську” класу.
Знищення фальшивих пастирів значитиме визволення від пригнічення тих, що надіються на Ісуса Христа як на “доброго пастиря’. Ів. 10:11) Бог говорить, через Свого пророка Ісаю: “При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська. Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх”. (Іс. 49:9, 10; порівняйте Об’явлення 7:9—17.) Нехай всі, які хочуть мирного і щасливого життя заглянуть до Біблії, пізнають провід Божого “доброго пастиря” і наслідують Його провід для життя.
[Запитання для вивчення]
1. Як пастирі у християнському зборі повинні поводитися?
2. (а) Чи Біблія говорить про інших “пастирів” крім тих у християнському зборі? (б) Чи вони є відповідальні перед Богом за своє пастирство?
3, 4. (а) Який був стан між людьми в Ізраїлі, коли Бог призначив Захарію на пастиря? (б) По його призначенні, що Захарія зробив?
5. З ким Захарія ‘стався нетерплячий’, і як тих троє злочинних пастирів почувалися до Захарії?
6. Кого Захарія представляв, і який був стан між людьми в Ізраїлі, коли він появився?
7. Хто, очевидно були тих “троє пастирів” з якими Ісус мав контакт?
8. Як тих символічних “троє пастирів” відчували огиду до Ісуса, і як Ісусова душа стала “нетерпляча” з ними?
9. Коли прийшла найвища точка Ісусового звільнення тих “трьох пастирів”, і де ми бачимо цю історію записану?
10. Розкажіть як Він засоромив фарисеїв і іродіянів.
11-13. Як Ісус відпер фальшиву науку саддукеїв?
14, 15. Розкажіть як Ісус наостанку заглушив фарисеїв.
16. Виявивши тих негідних “троє пастирів”, що Ісус зробив для них?
17. Що Захарія пророкував про “негідних пастирів”?
18. (а) Як “негідний пастир” сьогодні поводиться з стадом? (б) Який суд Бог наводить на цю класу?
19. Що знищення фальшивих пастирів буде значити для тих, що надіються на “доброго пастиря”?