Хто є Ісус Христос, що нам усім треба Його?
“І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали”.— Дії 4:12.
1. Чому всі ми потребуємо Спасителя світу?
СПАСИТЕЛЬ СВІТУ — це є велика потреба всього людства сьогодні. Визволитель цілої людської родини! Усі ми є з одного тіла і крови, маючи той самий початок. Ми всі є на тому самому просторному судні — планеті землі. Якщо б це судно затопилося б, то всі ми мусіли б піти з ним у глибину безкінцевого простору. Чи то станеться так з нами? З обставин, які тепер відбуваються на нашому планетному судні, то виглядає, що ця світова катастрофа є багато ближче ніж сучасні науковці вираховують. Але чи таке страхіття дійсно відбудеться? Хто і де є той спаситель світу, який може запобігти такій катастрофі? Все більше і більше людей хочуть знати хто він є.
2. По яких важних сьогоднішніх світових містах неможливо знайти спасителя світу, і що доказує цей факт?
2 Спаситель світу не є сьогодні в місті Нью-Йорку — з його організацією Об’єднаних Націй. Тих 144 націй, що є членами тієї організації для світового миру і безпечності, знаходять труднощі забезпечити своє власне існування. Спаситель світу не знаходиться в Москві, Росії, де ряд диктаторів жорстоко володіли з наміром навернути світ до комунізму. Спаситель світу не є в Єрусалимі, Ізраїлі, де існує троє головних світових релігій, але які змагаються одна проти одної. І спаситель світу не знаходиться в будь якому іншому важному місті світу колишньому чи теперішньому. Продовжаючий переполох народів і збільшаюче стогнання людей доказують цей факт.
3. Якій правді світські люди противляться, але де нам розсудливо і розумно шукати спасителя світу?
3 Значення світового стану не дає надії. Однак, люди, які схиляються до сучасного думання ніяк не хочуть признати правди. А якої правди? Що потрібна світова допомога мусить прийти з джерела вищого від людей. Вони не хочуть покинути своєї віри в людей, як єдинних, сильних, інтелігентних помічників, яких вони лише бачуть своїм матеріалістичним розумом. Якщо ми також будемо наслідувати їхній спосіб думання, то лишимося без проводу. Таке думання нічого не поможе. Але не робить різниці, які славні такі світські особи можуть бути, то ми добре знаємо, що ми не створили самі себе і не походимо самі від себе. Ми є занадто гарно збудовані й пристосовані та обдаровані, щоб походити з людської будови. Наш Творець і Будівничий, Який поселив нас на це планетне просторне судно, мусить бути надлюдський. Він мусить бути вищий від нас так, як небо є вище від нашого земного просторного судна. Бувши чудом Його творення, то Він певно цікавиться нами. Такий погляд можливо не сходиться з сучасним думанням, але однак є розсудливий і це розумно покладати повну надію на Нього, що Він може дати Спасителя світу для нас.
4. Хто надхнув людям надію про спасителя світу, і до кого Він давно тому наказав нам повернутися за спасінням?
4 Отже, тоді, чи це є правдоподібно, що наш Творець є Той, Який надхнув людям надію на визволення всього людства? Через якогось Спасителя світу? Так! З якого іншого джерела може походити така відважна та чудова думка? Більше як сім століть перед нашою Загальною Добою, так, більше як століття перед Буддистською Добою, Той постарався, щоб оці слова були записані: “Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я — Бог, і нема більше іншого Бога! Я Собою Самим присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться: ‘Усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне й Мені скаже: ‘Тільки в Господі [Єгові] правда та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі’ ”.— Іс. 45:22—24.
5. Що не повинно соромити нас повертатися до Єгови за спасінням, і чому ні?
5 Спасіння від Єгови може сягати до далеких кінців землі і помістити цілий світ людства. Він є Той до Якого можна повернутися з надією на вічне спасіння і з довір’ям можна благати Його. Ми не повинні соромитися ім’я Єгова і відвертатися від Нього лише тому, що світ ненавидить те ім’я. Усі, що обурюються проти Нього, будуть ті, що виступлять проти Нього і засоромляться. Вони не спасуться так, як ті, що добровільно повертаються до Нього.
6. Як остання книга Біблії показує, що люди по цілому світі будуть відповідати на запрошення Єгови прийти до Нього за спасінням?
6 Запрошення Єгови, щоб люди верталися до Нього, до єдиного Бога спасіння є записане в двадцять третій книзі Святої Біблії. Та книга поміщає надхнені пророцтва чоловіка з Середнього Сходу на ім’я Ісая, син Амоса, мешканець стародавнього Єрусалиму. Що по цілому світі будуть відгукуватися на те запрошення було передсказано в шістдесят шостій або останній книзі Святої Біблії, що називається Об’явлення або Апокаліпс, написана в першому столітті нашої Загальної Доби. У сьомому розділі, у віршах дев’ять і десять, надхнений писатель Іван, син Зеведея, говорить про його пророче видіння. Показуючи, що в нашому власному часі, незчисленна товпа людей повернеться до Бога Єгови за спасінням, Іван пише так: “І ось натовп великий, що його зрахувати ‘не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття. І взивали вони гучним голосом, кажучи: ‘Спасінням ми задовжені нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!” НС.
ОТОТОЖНЕННЯ СПАСИТЕЛЯ СВІТУ
7, 8. (а) В якому розумінні треба розуміти назву “Агнець”? (б) Де Об’явлення починає вживати ту назву, щоб що показати?
7 Але, чому ця товпа складаючись із осіб усіх рас, народів та кольору признає, що спасінням є задовжена, не тільки Богові, але також “Агнцеві”? Чи ми можемо докладно пізнати хто цей символічний “Агнець” є? Так!
8 Певно, що ми мусимо пізнати хто він є. Перше, назва “Агнець” не вживається тут в якомусь любовному змісті, як-от коли ми кажемо нашим любим, “Моє Ягнятко!” Навпаки, ця назва звертає нам увагу на жертву, на найбільш потрібну жертву з якої всі можуть скористати. У книзі Об’явлення, титул “Агнець” (або “Агнцеві”) пристосовується двадцять сім разів до цього потрібного. Ці відношення до “Агнця” починаються в п’ятому розділі, де писателю Івану було сказано про важну ролю, яку цей “Агнець” буде мати. Іванові було сказано: “Не плач! Ось лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її”. (Об. 5:5) Коли Іван перестав плакати, то що він побачив? Він каже: “І я глянув, і ось серед престолу. . . Агнець, як заколений”.— Об. 5:6.
9. Хто є цей Лев з племени Юдиного, і що та назва показує про Нього?
9 Хто є цей Агнець, якого Свята Біблія показує є “лев, що з племени Юдиного” і життя-даючий “корень” першого юдейського царя, в Єрусалимі, на ім’я Давид? Це є Ісус Христос, тілесний нащадок патріарха Авраама і Царя Давида з племени Юдиного. (1 Мойс. 49:9, 10; Мат. 1:1—6) Його назва “лев, що з племени Юдиного” значить, що Він був той майбутній “Шіло”, якому “покірність усіх людей належить”. Це значить, що Він мав бути Цар (так, як його предок Давид був цар) дійсного уряду, якому всі люди на землі мусять покоритися на їхнє власне добро. Так як Давид був помазаний на царя, і тому був помазаний, то так Його царський нащадок буде помазаний, якого євреї називали “Месія”, а жиди, що говорили грецькою мовою називали “Христос”. Тому у нас є вислів “Ісус Христос” (Ісус Помазаний) або “Христос Ісус” (Помазаний Ісус). Але якщо Його уподібнюється до царського юдейського лева, то як це є, що Його також уподібнюється до “Агнця”?
10. Згідно з тим, що Іван бачив, то що сталося з цим Агнцем, з яким викупом?
10 Писатель Іван пояснює чому, так, як каже нам про те, що дальше бачив і чув, кажучи: “І коли Він узяв книгу... І нову пісню співають вони, промовляючи: ‘Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров’ю Ти викупив людей для Бога з усякого племени, і язика, і народу і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони царюватимуть над землею’ ”.— Об. 5:8—10, НС.
11. Чому було заколено цього, що був подібний до Агнця й як п’ятдесят третій розділ Ісаї передсказував це?
11 Отже цього царство-творчого “Лева, що з племени Юдиного” закололи на жертву, так само, як Божий закон ізраїльському народові через Мойсея наказував жертвувати чистого агнця за гріхи. Це був праведний “слуга” Єгови, про Якого надхнений пророк Ісая зробив слідуючі передсказування: “Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст . . . . що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!”— Іс. 53:7, 12; Дії 8:30—35.
12. Чому ми не можемо заперечити, що нам треба жертви Агнця, тому що ми є грішники і переступники?
12 Тут маємо сильну причину чому нам треба Ісуса Христа. Нам треба Його, як жертовного Агнця, якого давалося Богові Єгові, Творцю людини. Пророцтво Ісаї, якого ми вище навели говорить про грішників і переступників. Люди переважно не люблять коли їх називають переступниками і грішниками. Однак, ніхто з нас не може заперечити, що ми всі маємо вади і напрями чинити зло. Ми вспадкували ці напрями від когось. Ми всі можемо зложити вину на наших родичів. Але вони також успадкували недосконалість і злі напрями від своїх родичів. І так ми можемо дослідити цю успадкованість до першої одруженої пари, яку Свята Біблія називає Адам і Єва. Це обвинувачення родичів, що вони передали своїм нащадкам недосконалість і злі напрями кінчається з Адамом і Євою. А чому? Тому що Адам і Єва не вспадкували недосконалість і грішність від Бога, їхнього Творця і небесного Отця. “Діло Його досконале,” і Він створив Адама й Єву досконалими, беручи до уваги, що вони були створені на Його Власний образ.— 5 Мойс. 32:4; Луки 3:38; 1 Мойс. 1:26—28.
13. Яке питання виринає про місце нашого народження, і що стримувало нас від досконалого народження?
13 На протязі минулих шість тисяч років, жоден із нас не родився в раю, себто в Еденському Саду. Але Адам і Єва були створені там і поселені там. (1 Мойс. 2:7—25) Певна річ, що той перший земний рай не міг би вигідно помістити нас усіх сьогодні; його треба було поширити, щоб він обняв цілу земну кулю. Однак, чому ми всі не родилися в земному раю всесвітнього розміру? Так, і чому ми всі родилися недосконалі, з поганими напрямами, хворими і вмираючими. Єдине розсудливе пояснення на це мусить бути, що та перша людська пара, від якої ми всі походимо, пішла поганим шляхом. Правдива історія в Святій Біблії є в згоді з таким розсудливим поясненням. Ще перед тим ніж Адам і Єва мали дітей, то вони пішли злою дорогою. Це значить, що вони не робили того, що Бог наказував їм робити. Вони не послухали Його, їхнього небесного Отця. Таким чином вони згрішили або відступили від людської досконалости.
14. Чому Бог мав право вигнати Адама й Єву з раю, й яке милосердя довело до нашого життя сьогодні?
14 Чи ж ми можемо винити Бога за те, що Він засудив Адама й Єву карою, якою Він сказав їм буде карати їх за найменший бунт проти Нього, як Всевишнього Законодавця і Судді? Це було б несправедливо. Але чи ж нам винити Бога за те, що Він вигнав їх із раю? Ні: Як Творець Еденського саду Він мав повне право до Нього. Він мав повне право рішити хто буде мешкати на Його майні. Подивіться як самолюбні, недбалі люди нищать гарні приміщення роблячи з них ґетто і нетрі. Подивіться як людство нищить землю, загрожуючи їй атомною війною, з руїною та забрудненням поверхні землі. Коли здорово подумати про все це, то стає дивно, що Бог дозволив грішному Адамові й Єві далі жити поза Еденським раєм, щоб залюднити землю до сьогоднішнього розміру. Певно, що Бог був милосердний, коли дозволив Адамові й Єві жити і родити дітей, так, що ми можемо тепер жити на землі шість тисяч років пізніше.— 1 Мойс. 3:1 до 4:2.
15. Яким отцем Адам вирішив стати своїм нащадкам, і як ми всі згрішили в ньому?
15 Коли під спокусою згрішити разом із своєю дружиною Євою, Адам мусів рішити яким батьком він буде своїм нащадкам, чи богобоязливий батько, цілком покірний своєму небесному Отцю, в досконалому спорідненню з Ним, або чи батьком, що збунтується проти свого Життя-Давця під засудом смерти, кара за гріх. (1 Мойс. 2:15—17) Адам вибрав стати нашим грішним батьком. Отже ми не можемо винити Бога, Творця за нашу недосконалість і грішність. Ми самі не можемо нічого зробити, але тепер є так, як писатель Біблії за першого століття, християнський апостол Павло, писав: “Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили”. (Рим. 5:12) Тому що Бог помістив плодотворне насіння в першого чоловіка, то всі ми, його нащадки, знаходилися в стегнах Адама, коли він згрішив. Таким чином, всі ми згрішили в середині Адама, і тому родилися грішниками, під засудом смерти.
16. Яке зрівноваження божественного суду ми не повинні пропустити, й як 1 Коринтян 15:21, 22 запевняє нас про це?
16 Але не пропустім одну дуже важну річ про яку Божа Свята Біблія навчає. А що це є? А саме це: Що так, як Бог винує одного чоловіка Адама за гріх і його кару смерть у світі сьогодні, то так само Він може мати іншого чоловіка, рівного Адамові, щоб скасувати гріх світу і знести кару смерти з грішного людства. З таким мудрим, милосердним розпорядком, можна зрівноважити божественне правосуддя. Це є та річ, яку ми всі потребували, і про це Божа Свята Біблія запевняє нас у 1 Коринтян 15:21, 22, оцими словами: “Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих. Бо так як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть”.
17. Яким єдиним способом можна було поставити рівню Адамові на землі, і кому Його народження було проголошено?
17 Який гарний і чудовий розпорядок це є, і такий нескладний! Все, що нам було потрібно, був один чоловік, рівний Адамові, коли він був у досконалому та негрішному стані. Але, як міг такий чоловік появитися на землі, оскільки жоден з нас, як нащадки першої людської пари, не родилися рівні Адамові в його невинності в Едені? Лише чудо Всемогутнього Бога може постачити такого чоловіка. Це божественне чудо відбулося при кінці першого століття перед нашою Загальною Добою. З цим дивом появився Той, Якого Об’явлення повторно називає “Агнець”. Хоч дуже покірний, то Він доказався бути “лев, що з племени Юдиного” і “корень Давида”. Усе свідчення Божої Святої Біблії показує, що це був Ісус Христос, який народився в Давидовому місті Віфлеємі на початку осени 2-го р. перед З.Д. Згідно з тим, що він мав стати жертовний Агнець, Божі ангели проголосили Його народження Божим вибраним свідкам, пастухам, що доглядали свої стада вночі.— Луки 2:4—18; Мат. 2:1—18.
18. Чий Син був цей “з насіння Давида” через воскресення з мертвих?
18 Усе це було те, що християнський апостол Павло назвав, “добра новина, яку Бог перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях, про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, і об’явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого”.— Рим. 1:1—4.
19. За яким рівнем Ісус був Божий Син через воскресення, але ким Він був на землі перед тим?
19 Але відносно того, що хтось є дійсно син Божий, то згідно родоводом Ісуса Христа, який знаходиться в Луки 3:23—38, то перший чоловік Адам був “син Божий”. Але Адам не послухав свого небесного Отця, помер і стягнув гріх та смерть на нас усіх. Він далі лежить мертвий; він не воскрес із мертвих. Він загубив своє синівство Боже. Але Ісус Христос воскрес духом і знову став Божим Сином, маючи ще більшу силу від сили, яку Він мав на землі. Але хоч Христос був на землі, і хоч родився з тілесної людини через жидівську діву на ім’я Марія, то Ісус таки був Син Божий. Нема жодної причини нам сумніватися цьому фактові. А чому ні?
20. Як це, що Іван Хреститель міг посвідчити, що Ісус був Син Божий, не лише за своїм власним розсудком?
20 У той час стан вимагав, щоб “син Божий” появився на землі. Ісус Христос доказався бути тим Сином Божим. Коли Він мав тридцять років, Іван Хреститель, син жидівського священика на ім’я Захарій охрестив Його у воді. Але публічно хто Іван казав Ісус Христос був? Іван Хреститель сказав своїм учням, що Ісус Христос був Божий Син. Іван знав це, не лише з власного розсудку. А як він міг знати? Бо коли охрестив Ісуса, Іван чув Божий голос з неба, який казав: “Це Син Мій улюблений, що Його Я вподобав”. (Мат. 3:13—17; Марка 1:9—11; Луки 3:21, 22) Отже, прилюдно Іван сказав: “І Я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син”.— Ів. 1:34.
21. Чому Ісус не міг мати тілесного батька, але хто сказав, що є його батьком?
21 Проте, Ісусове синівство Боже не почалося з Його тілесним народженням через жидівську діву Марію. Тому що Ісус родився від діви без статевих зносин з мужеським нащадком Адама, то Він не міг мати людського, тілесного батька. Жоден ангел не був Його батьком, бо Марія не мала статевих зносин із матеріалізованим ангелом так, як робили матері тих горезвісних велетнів за днів Ноя. (1 Мойс. 6:1—4) Ангел Гавриїл, що появився був Марії і пояснив їй, що через чудо вона стане матір’ю Ісуса, не був батько Марієного первородженого сина. (Луки 1:26—38; Мат. 1:18—25) Сучасна наука може відкидати Ісусове народження від діви, твердячи, що така річ є неможлива, але ангел Гавриїл відібрав усякий її сумнів, кажучи: “Для Бога нема неможливої жодної речі”. (Луки 1:37) Згідно з цим Бог признав перед цілим усесвітом, що це Він був Отець дитини Ісуса з Давидової родини.
22. Як Іванові слова та Ісусові, коли молився до Бога показали, що Ісус був Божий Син на небі?
22 Все це є правда, але чи Ісус почав існувати як Син Божий з Його народженням у Віфлеємі, Юдеї? Ні! Іван Хреститель, який народився коло шість місяців перед Ісусом сказав був публічно про Ісуса, якого охрестив: “Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере. Це Той, що про Нього казав я: За мною йде муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж Я”. (Ів. 1:29, 30) Тепер, тому що Ісус не був людиною на землі перед народженням Івана Хрестителя, то де Він існував? Він був на небі. Там Він існував, як Син Божий. Там Він мав особистий дотик і дружбу з Його небесним Отцем. Це є в згоді з Його словами у молитві до Свого небесного Отця, вночі перед Його смертю, як мученик поза мурами Єрусалиму: “Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав мені виконати. І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не повстав”.— Ів. 17:4, 5.
23. Звідки Бог послав Свого сина у світ, і як?
23 Отже, Той, що стався Ісусом Христом, “Агнець Божий”, існував як Син Божий з Його небесним Отцем у невидимих духовних небесах. Але, щоб стати людським Сином Божим під ім’ям Ісусом Христом, Він мусів дозволити Всемогутньому Богові передати Його життя з неба в тілесне яйце жидівської діви. У цей спосіб, коли Ісус народився у Віфлеємі, то Бог далі був Його Отцем. Лише з неба Бог міг чудодійно передати життя Свого Сина і “послати” цього Сина, так як Ісус Христос сказав жидівському провідникові Никодимові: “Так бо Бог полюбив світ (людства), що дав Сина Свого однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся”.— Ів. 3:16, 17.
24. Чому нам треба Божого Сина, як “Агнця”?
24 Так, можна бачити, що Бог постачив одного потрібного чоловіка на наше вічне спасіння, чоловік, що стався рівним Адамові, коли той був досконалий і без гріха в Еденському Саду. Тільки цей чоловік міг дати Себе Богові на жертву, як “Агнець Божий, що відбирає гріх світу”. (Ів. 1:29) Тому, що тут є включений наш гріх, нам треба Його.