Будуючи твердиню правди в Окінаві

ОКІНАВА — це ім’я пригадує одну з найлютіших війн на Тихому Океані. Страшна сутичка, яка почалася 1-го квітня, 1945 р., і закінчилася 22-го червня з самогубствами генералів та решти японської імператорської армії, які пережили. Разом Сполучені Штати й Японія загубили більше, як 70.000 вояків, але в тій битві було вбито разом з цивільними 132.894 осіб! Ті, що пережили виходили з окопів та сховищ з-поміж гробів своїх родин, лише, щоб знайти їхній острівний дім майже цілком знищений. Вони залишилися ніби без надії у світі. Але, незадовго, деякі навчилися про гарну майбутність.

Між тими, що пережили ту війну була Йошіко Гіґа, яка втратила чоловіка і сина у війні. Їхнє „сховище” від бомб було великий родовий гріб у формі черепахи, символізуючи позицію жінки, яка родить дитину; ця форма є споріднена з Східним поняттям, що в часі смерти всі ,вертаються до джерела’. Тут, після довгого часу між кістяками та попілом її предків, переконало Йошіку, що померлі є лише тим до чого вони є подібні — неіснуючі, мертвий порох. Пізніше вона зустріла кілька Філіппінських Свідків Єгови, що приїхали працювати в Окінаві. На її здивовання ці Свідки показали Йошіці з Біблії саме те, що вона спостерегла в гробі — що померлі нічого не тямлять і не існують. Вони також показали їй з Біблії, що Бог зробив чудове забезпечення через Його Сина, Ісуса Христа, воскресити мертвих назад до життя під Його Царством.— Ів. 5:28, 29; 1 Кор. 15:22—24.

Але Йошіко говорила лише японською мовою, що була чужа для філіппінців. Як же вони мали студіювати Біблію з нею? Вони шукали місця в японській Біблії з розділами та віршами так, як ці сходилися з їхньою англійською Біблією. Свідки приготовляли їй споріднені Писання на різні теми, про стан мертвих, Боже ім’я з Його характерними рисами, Христову присутність, про Царство, або інші теми. Йошіко незабаром почала оцінити, що „Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного”. (Євр. 4:12) Вона почала звіщати іншим дорогоцінну біблійну вістку, якої сама навчалася.

ДОБРА НОВИНА ПОШИРЮЄТЬСЯ

Члени Протестантської Церкви в Шурі, стародавня столиця Окінави, були перші вислухати Йошікове ревне проповідування. Одна з них, старша жінка називаючись Матсу Ікегара, переконала кількох інших старших членів церкви прийняти чисту науку з Біблії. Разом із іншими, ці скоро відступили від Церкви і стали дієвими Свідками, проголошуючи добру новину від дому до дому, за прикладом Ісуса Христа. Від 1953 р., надзиратель японського відділу та інші представники Товариства Вартової Башти регулярно відвідували Окінаву. У 1955 р., відбулася перша околична конвенція в столиці, Нага, на яку прибуло менше, як двадцять осіб, сидячи на татамі матах у кімнаті готеля. Всі присутні дуже оцінили програму, яку представили двоє гостей з Японії, і більшість зараз взялися до повночасної „піонерської” служби Свідків Єгови. Це був маленький початок. Але в 1975 р., двадцять років пізніше на обласну конвенцію Свідків Єгови в Окінава зійшлося більше, як 1.400 осіб!

Між тими ранніми повночасними Свідками була жінка на ім’я Матсуі Танака, яка вірно „піонерувала” з вісткою про Царство в Шурі до самої смерти кілька років пізніше. Хоч в домі Санаки часто відбувалися зібрання Шурі групи, то її чоловік таки не звертав уваги на вістку аж поки не вислухав Біблійної проповіді на похороні своєї дружини. Бувши дуже вражений тим, що чув того дня, він узяв добре пописану Біблію своєї дружини і почав сам студіювати її. Тепер, доживши сімдесят п’ять років віку, він „піонерує” вже чотирнадцять років і служить за довірливого старшого у християнському зборі.

Ще одна між тими ранніми „піонеруючими” Свідками в Шурі була Мітсуко Томойорі, також вдова. Виховуючи свою доньку, Масако, вона сталася „спеціальною піонеркою”, і на протязі дев’ятнадцять років такої служби привела двадцять осіб до посвячення і хрещення. Її донька тепер ходить із нею на цю службу. Коли син Йошіко Гіґи виріс, то також „піонерував” і сьогодні є один із двох подорожуючих надзирателів, які відвідують двадцять один зборів Свідків Єгови порозкиданих по шістьох островах Риюку, шістнадцять з яких знаходяться на острові Окінава.

МІЖ ГОСТИННИМИ ЛЮДЬМИ

Яке життя і служба є по цих островах? Розположені між 24, а 29 ступнями північної широти, ці субтропічні острови мають дуже лагідну зиму. А літо є довге, гаряче і душне, отже багато жінок Свідків носять капелюхи і парасолі охороняти себе від сонця. Проте, сонце таки відбивається від жовтявої землі і і смалить обличчя.

Від травня до листопада, тайфуни б’ють або лише йдуть вздовж берега цієї околиці, так, що доми мусять забивати дошками проти шаленого вітру і солоного дощу. У 1964 р., ураган розбив приготовлення на околичну конвенцію Свідків Єгови. На ринках не було харчів — крім гарбузів. Тому що в кафетерії на конвенції давали лише гарбузи, то деякі Свідки гумористично назвали її „гарбузова конвенція”.

Люди Окінави та інших островів є повільні, дружні й гостинні. Коли Свідок ходить від дому до дому, то господар часто запрошує гостя сісти на солом’яну мату, і тоді слухає без переривання аж поки не закінчиться біблійна проповідь. Вони є тихі люди і завжди беруть літературу та журнали, що пояснюють Боже царство. Назагал тут володіють японською мовою, хоч багато старших людей воліють уживати різні діалекти. У 1972 р., Окінаву приєднали до Японії і тепер вона є одна з її південних провінцій.

ПОКЛОНІННЯ ПРЕДКАМ І „ЮТА”

На протязі багатьох століть люди цих островів практикували поклоніння предкам, але їхня релігія є інша від японського Буддизму. Тут можна бачити дуже мало релігійних храмів та каплиць. Проте, релігійних звичаїв та церемоній не бракує. Життя є дуже близько зв’язане навколо родини й предків. Коки б запитали окінавця: „Чи ви вірите в Бога?” то правдоподібно він відповість, „Я вірю лише в мої предки і довіряю їм”. Майже в кожному домі можна бачити бутсудан, або буддистський родинний вівтар. У вівтарі є рама поміщаючи пам’ятничі таблиці, або ігаї, для померлих. У призначених часах перед бутсуданом моляться і жертвують ладан та харч.

Якщо в родині виринає проблема, або хвороба, то в них є звичай кликати посередника духів, або юта, щоб він віднайшов причину проблеми. Переважно жінки, які беруть головну ролю в релігії, зараз відвідують дім, і виконують обряд, якого приписує юта. Цей обряд вірно сповняють, і часто з великим коштом для родини. Коли хтось не послухає цих чарівників, то вони зараз перестерігають, що якийсь жахливий випадок ударить родину. Так, як можете уявити, ті, що приймають правду з Біблії мусять відірватися від багатьох таких забобонів і релігійних обрядів.

На протязі більше, як тридцять років одну жінку уважали за богиню її села. Демони виявляли їй, що відбувалося в сусідньому селі, і їхній вплив був навіть, коли вона захворіла. З часом вона навчилася біблійної правди, визволилася від всього демонського впливу і тепер радісно служить Єгові.

В одній родині, Свідки Єгови перше зустріли молодого хлопчину. Обидва родичі працювали і рідко були вдома, але з хлопцем почали регулярно студіювати Біблію. Він знав, що його мати відвідувала юту, і що у сні бачили видіння, які вона вірила були Богом надхнені. Але з його біблійних студій син навчився, що цей юта не був від Бога, але від Диявола. З пошаною він сказав своїй матері, що цей посередник духів служив Сатані. Це дуже розтурбувало матір і обидва родичі зараз почали студіювати Біблію. Тепер ціла родина, визволена від демонського впливу, радісно служить Єгові. Мати говорить, що справді відчуває і зазнає значення Ісусових слів в Івана 8:32: „Пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить”.

Багато інших школярів також дуже тішуться, що навчилися доброї новини з Біблії, і підтримують свою віру ділами. Часто в школі вони зустрічають великий натиск, щоб брати участь у джудо або кендо (майстерність фехтування шаблями), але в гармонії з такими принципами в Біблії, як Ісаї 2:4, вони відмовляються брати участи у діяльностях, що є супротивне їхньому Біблійному сумлінню.

РЯСНІ ЖНИВА ЗБИРАЮТЬСЯ

У Нага, Окінава, 1965 р. відкрили відділ Товариства Вартової Башти. Давно прибувший гавайський місіонер, Шінічі Тогара, з його дружиною і донькою, перебрався від снігового Гоккаїдо, Японії, до субтропічної Окінави, доглядати новий відділ. Відтоді число вісників Царства в Окінаві збільшилося від 217 до майже 900, і лише на протязі минулих трьох років двоє з кожних п’ятьох навчилися Біблійної правди.

Під час війни в Індокитаю, Окінава знову стала центром американського війська. На острові було тисячі американців з їхніми родинами. У 1968 р., довідавшись, що велика потреба виринула проповідувати правду людям володіючи лише англійською мовою, Карл і Евалін Емерсон, колишні місіонери в Кореї, переїхали з їхнім молодим сином до Окінави. Того самого року вони розпочали англійський збір, і на недільне зібрання приходило коло тридцять осіб. Швидко кількість присутніх збільшилася до більше, як сто. Але раптом, до місяця або два, половина з цих виїхали до інших околиць світу. Спочатку виглядало, збір ніколи не видужає, але скоро число присутніх на зібраннях знову збільшилося. Тепер обчисляють, що відколи перше зорганізували цей збір, більше, як 1.000 осіб прибуло до” їхньої Залі Царства. З цих, більше, як 250 прийняли біблійну науку і тепер служать Єгові звіщаючи людям правду від дому до дому тут в Окінаві. Більшість із цих продовжують цю службу, коли вернулися до Сполучених Штатів, де багато тепер служать за старших і службових слуг по своїх місцевих зборах. Від 1972 р. двоє місіонерів дуже підкріпили гарну службу англійського збору, але поле, готове для жнив, чекає ще інших Свідків „піонерського” настрою, які бажали б прибути до цього субтропічного „раю”.

У 1974 р., брат Н. Г. Hop, тодішній президент Товариства Вартової Башти, присвятив гарний трьох поверховий відділ під час своїх відвідин. Він стоїть між полями цукрової тростини на мальовничому скелястому березі, і є центрально поміщений, щоб добре доглядати збори на острові Окінава, і всі Риюку острови.

Справді, що по цих острівних територіях сповняється Ісусів наказ, ,проповідувати цю добру новину царства’. Чесні особи відповідають на нього. Хоч у військовому відношенні, Окінава далі є твердиня, то вона також стала твердинею біблійної правди звіщати царство Єгови. Це є так, як псалмоспівець писав у Псалмі 97:1: „Царює Господь [Єгова]: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови”.

[Карти на сторінці 14]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ОКІНАВА

Шурі

Нага

[Карта]

РИЮКУ ОСТРОВИ

АМАМІ ШІМА

Східне Китайське Море

МІЯКО

ЯЄЯМА

ТАЙВАН

ЯПОНІЯ

КИЮШУ