„Поклади свої чини на Господа [Єгову]”
„Поклади свої чини на Господа [Єгову], і будуть поставлені міцно думки твої”.— Прип. 16:3.
1. Що апостоли признавали бути одною з найбільших потреб християн?
ОДНА річ, яку люди потребують найбільше в нашому часі є заохочення. Час від часу ми всі знехочуємось через тиски цього світу і через наші власні недоліки. Християни не є винятком у цьому. Апостол Павло описав мету своїх відвідань збору, а саме, щоб „потішитись разом між вами спільною вірою — і вашою, і моєю”. (Рим. 1:12) Коли християнські чоловіки з Єрусалиму подорожували до інших міст, то „частим словом підбадьорували та зміцняли братів”. (Дії 15:32; 20:1) Це є гарний приклад для старших та подорожуючих наглядачів сьогодні.— Порівняйте Филип’ян 2:1.
2. Що Біблія радить нам робити, коли зустрічаємо тяжку задачу або проблему?
2 Часами ви можете мати проблему або роботу, що виглядає мов недосяжна гора. Або, може зустрічаєте дуже неспрятливий стан у житті. Що ви повинні робити? Замість знеохочуватися або піддаватися, то зверніться до Отця милосердя і Бога потіхи всілякої”. (2 Кор. 1:3, 4) Так, „поклади свої чини на Господа [Єгову], і будуть поставлені міцно думки твої”.— Прип. 16:3.
3. Що це значить „покладати свої чини на Єгову”?
3 Проте, що це значить „покладати свої чини на Єгову”? Це значить немов би скочувати тягар з ваших плечей на Нього. Звичайно, ваші плани або бажання мусять бути правильні, добрі, у гармонії з Божим словом правди, а не самолюбні, мстиві, і так далі. Але, замість відчувати великий тягар, то поставте справу перед Єговою, лишаючи її цілком в Його руках. Тоді, через молитву і наслідуючи, якнайкраще, біблійну пораду, надійтесь на Нього, щоб Він зробив те, чого просите в Нього.— Як. 1:2, 5; Мат. 7:7, 8.
РІСТ І ДОБРОБУТ ПРИХОДЯТЬ ВІД БОГА
4. Чому це є таке важне, щоб християнин пам’ятав, ,покладати свої чини на Єгову’?
4 Це є дуже серйозна справа. Якщо християнин не зробить цього, то може почати занадто надіятись чи вповати на себе, думаючи, можливо навіть несвідомо, про свою власну важливість або здібність. Якщо його плани нібито сповняються, то християнин може величатися своєю здібністю лише пізніше знайшовши, що його „успіх” був тимчасовий або поверховий. Такий успіх не приносить славу Богові і дійсно нікому не поможе. Бо „коли дому Господь [Єгова] не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь [Єгова] не пильнує, даремно сторожа чуває”! — Пс. 127:1.
5. Як апостол Павло показав неправильність прославляти самих себе або інших осіб?
5 Апостол Павло поставив наголос на цей принцип, коли писав християнському зборові у Коринті. Багато у цьому зборі наслідували або прославляли честолюбних людей. (2 Кор. 11:4, 5, 13) Також, деякі можливо давали надмірну важливість Павлові та Аполлосові. (1 Кор. 1:12) Але Павло ужив себе, Аполлоса та Кифу за приклади, щоб показати, як неправильно то є прославляти самих себе або надіятися на себе, або на яких-небудь інших осіб або людей. (1 Кор. 4:6) Він сказав: „Бо хто ж Аполлос? Або хто Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь [Єгова]. Я посадив, а Аполлос поливав, Бог же зростив, тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить”.— 1 Кор. 3:5—7.
6. Що станеться з християнином, який не ,кладе свої чини на Єгову’?
6 Павло тоді показав, що вони правдоподібно дуже трудилися будувати на правильній основі, що є Ісус Христос. Одначе, якщо б вони не будували правильно — не ,поклали свій чин на Єгову’, і не покладалися б на Нього, щоб Він давав їм успіх — то знайшли б на свій власний сором, що не будували дорогоцінних речей, які витримають Боже випробовування.— 1 Кор. 3:10—15.
7. Чому християнин мусить вважати, щоб не покладатися чи надіятися на себе самого і не брати собі честь?
7 Причина чому християни мусять дуже вважати є через людський нахил покладатися і надіятися на себе самих, віддавати собі честь і поводитися незалежно. Бог сказав, зараз після Потопу за Нойового часу: „Нахил людського серця лихий від віку його молодого”. (1 Мойс. 8:21) Ми всі успадкували цей нахил від Адама, який вибрав незалежний шлях, щоб робити все по своєму, згідно з його нахилами. Але, в дійсності, цим він потрапив під владу Диявола.— 1 Мойс. 3:5.
ПРОСЛАВЛЯЙТЕ БОЖЕ ІМ’Я, А НЕ САМИХ СЕБЕ
8. Яка повинна бути основна спонука у всьому тому, що ми робимо?
8 У всіх своїх вчинках, християнам треба освячувати Боже ім’я та ім’я Його Сина. Це значить, що наша мета повинна бути прославляти Божий суверенітет, Його праведність, Його милосердя та Його інші гарні риси. (1 Пет. 3:15) Якщо ми не зробимо цього, то хтось інший, або ми самі, будемо віддавати собі честь за це, з поганими наслідками. Один випадок, якого Бог спричинив записати, щоб підкреслити цей факт, знаходимо у стані, який розвився, коли Ізраїль був оселився в Обіцяній Землі.
9. Які були наслідки, коли ізраїльтяни ,покладали свої чини на Єгову’?
9 У той час, вірний пророк Самуїл судив Ізраїля. Тому, що люди вагалися між поклонінням Єгови та іншими богами, то дуже страждали з рук своїх ворогів. Але Самуїл провадив їх правильним шляхом. Він заохочував їх, щоб вони повикидали своїх фальшивих богів. Вони послухали його і почали служити Єгові. Таким чином, тому що вони ,поклали свій чин на Єгову’, то Єгова дав їм рішальну перемогу над їхніми лютими ворогами, филистимлянами.— 1 Сам. 7:3, 4, 10—14.
10, 11. Навіть коли Єгова так гарно провадив їх, то як ізраїльтяни не величали Його і не покладалися на Нього?
10 Навіть, хоч вони бачили свої недостатності і те, що вони були цілком залежні від Єгови, щоб Він благословив їх, то таки пізніше, коли Самуїл постарівся, вони вимагали царя. Вони сказали: „Настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів”. Коли Самуїл молився до Єгови про цю справу, то Єгова відповів, кажучи: „Не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними”.— 1 Сам. 8:4—7.
11 Самуїл перестерігав їх, що вони будуть дуже страждати під володінням людського царя, але вони таки відповіли: „Ні,— нехай тільки цар буде над нами! І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни”.— 1 Сам. 8:10—20.
12. Тому, що ,не клали свої чини на Єгову’, то що сталося з ними?
12 Ізраїльський народ тут виявив правдивий стан їхнього серця, а саме, що вони покладалися на людей, щоб вони приводили їхні плани до успіху. Їм бракувало віри, щоб ,покладати свої чини на Єгову’. Трохи пізніше, Бог виявив Своє незадоволення, коли спричинив, щоб дощ падав першого дня жнив на пшеницю. (1 Сам. 12:17, 18) Від того часу, Ізраїль дуже страждав під своїми царями, крім кількох вірних чоловіків, як-от царі Давид, Йосія та Єзекія. Такий був наслідок того, що вони не признавали Єгову за свого дійсного царя.
ПОКЛАДІТЬ ВСЕ В БОЖІ РУКИ
13. Як ми, бувши Божі слуги, повинні виконувати всі наші справи?
13 З цього прикладу можна бачити, що Єгова є включений в кожній проблемі, яку Божі слуги зустрічають і у всіх їхніх справах. По-перше треба пам’ятати про волю Єгови та Його ім’я. Тоді можна класти справи перед Ним знаючи, що установлення чи виконання наших планів є в Його руках і є залежне від Нього. Коли сповняться, то Бог отримає хвалу. Якщо станеться інакше від того, як ми планували, то таки знаємо, що Він робить або дозволяє те, що є найкраще для нас.— Рим. 8:28.
14. Чому це є неправильно, щоб ми, як християни, приписували якесь досягнення чи успіх нашій здібності або винахідливості?
14 У світі, успіх людини часто є в прямій пропорції до її здібності та винахідливості, так, що такі особи віддають собі честь за їхні успішні досягнення. Але не так у Божій службі. Інакше, чийсь стан перед Богом мірявся б за його здібністю або особистістю. В дійсності, Бог благословить ту особу, що найменше покладається на свою особистість або здібність. Апостол сказав: „А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас”. (2 Кор. 4:7; порівняйте 2 Коринтян 12:9.) Християни мусять завжди бути настороженими, щоб не піддавались звичайному напрямові недосконалого тіла, забуваючи, що вони є ,тільки Божі слуги’, садячи і підливаючи насіння, але, що це Бог зростає його.— 1 Кор. 3:6, 7.
15. Як наші досягнення чи успіхи в Божій службі спочивають на такому самому принципі, як успішна діяльність нашого тіла?
15 Те, що Бог виконує, коли ми служимо Йому, можна порівняти до того, як наші тіла функціонують. Органи, які Бог дав нам, так діють, що ми навіть не є свідомі того, що вони виконують свою функцію. Ми лише частинно можемо пояснити, як вони діють. Також, харч, який ми споживаємо є наповнений важними життєвими поживними чинниками, росте з малим зусиллям з нашої сторони, а в деяких випадках, без жодного догляду. Сонце, дощ, земля та насіння виконують більшу частину роботи. Так само, фактично, наше життя є цілком залежне від тих речей, яких Бог дає. Він виконує майже всю роботу. Наше служіння Богові спочиває на тому самому принципові. Апостол Петро сказав: „Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом”.— 1 Пет. 4:11; порівняйте Матвія 6:25—31.
АВРААМ Є ГАРНИЙ ПРИКЛАД
16. Як Авраам мусів ,класти свої чини на Єгову’, відносно обіцяного насіння?
16 Авраам є гарним прикладом чоловіка, який без застережень ,покладав свої чини на Єгову’. Він мав лише обітницю від Єгови, що Бог виведе великий народ з нього і що через нього всі родини землі будуть благословені. (1 Мойс. 12:2, 3) Апостол Павло звертає увагу на віру Авраама, кажучи:
„Хто з віри Авраама, що отець усім нам, як написано: ,Отцем багатьох народів Я поставив тебе’ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: ,Таке численне буде насіння твоє!’ І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу, і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. Тому й ,залічено це йому в праведність’ ”.— Рим. 4:16—22.
17. Як Авраам ,клав свої чини на Єгову’, коли Бог звелів йому пожертвувати сина, через якого насіння мало прийти?
17 Авраам знав, щоб він і Сара, його дружина, могли мати сина, то Бог мусів втручитися у справу. Він знав, що він був цілком безсильний. Але це не спричинило Авраама впадати в розпач. Коли йому народився син, то Авраам знав, що це Єгова вчинив чудо, відновлюючи йому і Сарі їхні сили розмноження. Це ще дальше підкріпило його віру. Тепер, він знав, що через цього сина народиться насіння. А що він зробив, коли Бог вимагав, щоб він пожертвував цього сина? Це мусіло десь дуже здивувати Авраама. Він міг думати, що така вимога була „завелика”. Одначе, він цілковито віддав себе в руки Єгови, так, як читаємо у біблійній книзі до Євреїв:
„Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого, що йому було сказано: ,В Ісакові буде насіння тобі’. Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз”.— Євр. 11:17—19.
БОГ МОЖЕ ЗРОБИТИ ВАШ ШЛЯХ УСПІШНИМ
18, 19. Беручи ці справи до уваги, то чому ми повинні зустрічати тяжкі задачі та проблеми з відвагою та довір’ям?
18 Прочитавши цю історію, то як хтось з нас може думати, що ми мусимо покладатися на нашу власну силу, позицію або здібність, щоб мати успіх у Божій службі? То є великим заохоченням знати, що коли будемо цілком покладатися на Єгову і коритися Йому, так як робив Авраам, то не мусимо журитися наслідком, без різниці яка тяжка робота або проблема може бути. Дехто можливо журиться, як постачити родині потрібне утримання. Або, вдова з малими дітьми не може дати собі ради, коли старається виховувати їх у „дисципліні та розумовому регулюванні Єгови”. (Ефес. 6:4, НС) Або, можливо проблема є знайти час, щоб ходити на службу. Деякі хвилюються і бентежаться, коли ходять проповідувати людям від дому до дому, або коли треба навчати людей з Біблії. Пам’ятайте, що ,ви можете все зробити у Тім, Хто підкріпляє вас’. (Фил. 4:13) Пам’ятайте, що Бог Єгова та Ісус Христос є по вашій стороні. Ви можете все витримати „як той, хто Невидимого бачить”, так як Мойсей, коли мав велике завдання вивести коло три мільйони ізраїльських невільників з Єгипту, через спустошену, безлюдну пустиню — завдання, яке було неможливо виконати людськими здібностями. (Євр. 11:27—29) Мойсей мусів ,покладати ввесь свій тягар на Єгову’. Тоді Єгова виконував роботу. Певно, що наші проблеми не є гірші від проблем, яких Мойсей зустрічав.
19 Тому то Біблія радить, щоб ми „безперестанку молилися” і щоб „перебували у молитві”. Таким чином зможемо ,покласти наші чини на Єгову’, покладаючись на Нього, щоб Він міцно закладав наші плани. (1 Сол. 5:17; Рим. 12:12) Так як Ісус робив, ми будемо освячувати ім’я Єгови і признавати, що це дійсно Він дає успіх і наслідки, віддаючи Йому честь і славу за все, що робимо.
[Ілюстрація на сторінці 10]
Бог створив наші тіла, щоб вони діяли і харч, щоб він ріс без жодного або малого зусилля з нашої сторони
[Ілюстрація на сторінці 11]
Так само, це Бог породжує духовний ріст