Від індіанської традиції до біблійної правди
ЧИ ВИ любили б піти з подорожуючим християнським надзирателем і його дружиною як вони відвідують Сан Блас острови? Ця група з коло 300 малих островів з блискучими білими узбережжями, які обмиваються водами Караібського моря знаходяться недалекого північного берега Панамського перешийка. Майже цілком вкриті пальмами, ці тропічні острови заселяють Куна індіанці, які по більшості часті, є дуже дружні й гостинні люди.
Куна індіанці мають їхні власні релігійні традиції. Крім того, представники багатьох релігій відвідували їх, і подавали їм різні ідеї та філософії. Отже, Куна індіанці запитують: „Хто є правдиві християни?” Свідки Єгови дають їм на-Біблії грунтовані відповіді, і декотрі Куна індіанці дуже гарно відносяться до біблійної правди.
Відгук до біблійної правди
Наприклад, Ромовн, познайомився з правдою коли ще вчився в школі. Один з його друзів подав йому книжку „Речі, в яких Богові неможливо говорити неправду”, друкована Товариством Вартової Башти. Він прочитав книжку, полюбив її й хотів більше інформації. Отже Ромовн написав до панамського відділу Товариства Вартової Башти, і замовив собі більше літератури. Проминув місяць і він замовив ще інші видання. Після третього замовлення у відділі зробили розпорядок, щоб слуга округи відвідав Ромовна з його племінником, Рухілієм. Їх запросили прибути на обласну конвенцію Свідків у Панама Сіті й вони дуже тішились тим, що бачили й чули. Вони навіть довідались, що Хуліо, двоюрідний брат, живучий в місті, був Свідком Єгови. Всі троє тепер є охрещені Свідки, які служать як спеціальні піонери, повночасні вісники Царства.— Матвія 24:14.
До островів
Тепер ходіть з нами як ми проповідуємо добру новину по островах. З часом, ми лишаємо наш малий моторовий човен на березі й прямуємо до державного будинку і там будемо говорити з захілою (ватажок), бо без його дозволу не можемо відвідувати індіанців по їхніх домах. Після кількох слів у куна мові, Ромовн каже нам, що ми вже готові відвідувати сільських жителів.
Може бути, що перша річ, яка захоплює нашу увагу є барвистий одяг куна жінок і дівчат. Справді, що багатокольорові хустки і сукні є дуже привабливі. Дуже часто, блузка є моло (сорочка),— чарівне мистецтво вироблене з матерії в зворотній аплікації, відображуюча тварини, птахи, рибу, метелики тощо. Часто вони прикрашаються золотими кільцями в носі й сережками, як також намистом із золота або срібла. На литках і зап’ястках вони носять перла і намиста.
Жінки працюють вдома, хоч є дуже здатні возити воду від материка малими човнами видовбаними з дерева. Чоловіки обробляють юка й фрукти по їхніх фінсас (малих фермах) на материку; але головно вони займаються ловленням риби.
Свідкуючи кунасам
Давайте, підемо проповідувати. Я вирішив працювати з Рухілієм, який перекладає для мене з іспанської мови на куна діалект, а моя дружина пішла з Ромовном або Хулієм. Ці гостинні кунас індіанці запрошують нас сідати й зараз приносять нам велику чашку кофе, а потім другу з водою, щоб виполоскати рот. Потім, можемо говорити з ними. Але чи можете уявити собі як ми почуваємо себе коли вже свідкували в 10 домах? Нам таки треба відмовлятись їхньої кофе, дякуючи їм за їхню добрість.
Бувши цікаві, вони хочуть знати звідкіля ми прийшли, чи ми є одружені й, якщо так, чи в нас є діти. Сказавши їм, що я є з Німеччини, то вони як звичайно виводять свої дочки подружнього віку. Коли ми кажемо, що я вже є одружений, і що в нас немає дітей, то вони жаліють нас. Вони навіть дають нам немовлятка, щоб у нас була родина! Як звичайно, ми мусимо відхиляти їхню великодушню пропозицію.
Це є велика радість відвідувати цих людей. Ми подаємо їм біблійну літературу в іспанській мові, яка дискутує про земний Рай. Після кількох хвилин, багато індіанців збираються разом, хотячі своєї власної літератури.
Вернувшись до одного острову, то до нас приступив чоловік, і просив нас студіювати Біблію з ним і ми так зробили. На одному острові де ватажок не дозволяв нам відвідувати людей, то ми могли давати свідоцтво декотрим, які приватно питали в нас Біблій й біблійної літератури. Так, багато щиро цікавляться Писаннями.
Вже смеркає і ми мусимо вертатись до острова Нортупо, де живуть Ромовн, Рухіліо і Хуліо. Як хвилі ніжно плоскаються об наш човен, то Нора й я пригадуємо собі збагачуючі досвіди в Божій службі. Ми ще більше оцінюємо потребу допомагати „численним островам веселитись” як наслідок біблійної правди.— Псалом 97:1.