Проповідники Царства сповіщають
«Вівці слухають голосу Його»
◻ ІСУС сказав: «І його [пастиря] голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх» (Івана 10:3). Пізніше Він додав: «Знаю Своїх, і Свої Мене знають» (Івана 10:14). Вівцеподібні люди слухають Ісусового голосу, як Він говорить до них з допомогою Біблії. Зверніть увагу на двох щиросердих осіб в Італії, які послухали Його голосу.
Зрештою послухав
◻ Альберто пише: «Коли мені сповнилось 16 років, я почав курити маріхуан і приймав наркотик ЛСД, а героїн, коли мені було 18 років. Щоб купувати наркотики, я звертався до всяких заходів — крав, перепродував наркотики, виманював, попродав усе що мав. Я не міг зупинитись. Позакордонні канікули, відпочинок в сільських місцевостях, навіть втягнення в політику з екстремістами, які прагнули подолати несправедливість — жодні з цих не допомогли мені. Я одружився, але за якийсь час вернувся назад до мого колишнього життя. Навіть коли нам народилась маленька дівчинка, я таки приймав наркотики. Обставини погіршувались, бо тепер треба було більше грошей. Дружина покинула мене, і протягом розлуки, я тільки два рази бачив мою дочку. Я втікав від продавців наркотик, яким був винен гроші, і багато разів страждав від болісних симптомів відходу.
Тоді я нагадав собі, що кілька років тому Свідки Єгови залишили мені книжку. Я ще мав ту книжку й почав читати її разом з Біблією. Цим чином я навчився про правдивого Бога, Єгову, і молився до Нього про допомогу. Почавши застосовувати до життя те, що навчався з Біблії, мої симптоми відходу ставали менш болісними. Я пошукав собі роботу і Єгова допоміг нашій родині возз’єднатись. Я почав ходити до Залу Царства й переконався, що Свідки Єгови мали правду. Разом з дружиною ми студіювали Біблію з Свідками й зрештою охрестились. Яка ж радість тепер поділятись нашою надією з іншими людьми як регулярні піонери!»
Відповідь на молитву щирої жінки
◻ Одна жінка каже: «У 1958 році, я була дуже зайнята діяльностями нашої парафії, а головно паломництвом до Святилища Мадонни божественної любові в Римі. Згодом, я близько здружилась з кардиналом, який служив намісником Рима й вела багато приватних розмов з папами Павлом VI і Іоанном-Павлом II. Після 25 років організування паломництв, мені присудили диплом заслуги. Але, згодом моя палка католицька віра почала коливатися. Я бачила крадіж, шахрайство, непотизм (протекція рідні), і дивну торгівлю, через яких почала бачити церкву в інакшому світлі, усвідомлюючи що служителі часто топтали Божий закон. Усе це турбувало мене. Я просила в Бога допомоги, і тому втрачала віру. Я часто плакала.
Чотири роки тому, син приніс мені кілька Вартових Башт і Пробудись!, яких одержав від Свідків Єгови. Журнали були такі цікаві, що я попросила його принести мені більше тих журналів. Згодом я пошукала Зал Царства Свідків Єгови й приклеїла нотатку до дверей, в якій попросила, щоб хтось відвідав мене. Свідки відвідали мене чотири дні пізніше. Я почала студіювати Біблію, прогресувала й зрештою охрестилась. Я певна, що вже знайшла те чого ціле життя шукала — правду!»
Ті особи послухали голосу доброго Пастиря, Ісуса Христа, і «правда їх вільними зробила» (Івана 8:32).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 10]
Garo Nalbandian