Політика — частина євангельського доручення?
ЯХІМ Майснер, архієпископ Кельна й колишній відомий священик у Східній Німеччині, сказав: «Це єресь казати, що політика є гидка, і що мати справу з нею поганить руки». Як в нього брали інтерв’ю 1989 року, Майснер сказав: «Політика — це дійсність життя і тому мусить бути частиною нашого євангельського доручення. Ми мусимо бути спроможні справлятися з політикою. Конче треба позитивно закрадатися в кожну політичну установу, від профспілок і товариств до політичних партіїв, і створювати в них християнську основу на майбутніх провідників очолювати поширення німецької і європейської політики».
Наступні цитати головної німецької газети, Франкфуртер Алгемейне Цайтунг, показують, що багато європейських священиків — католицьких і протестантських — погоджуються з поглядами Майснера.
«Тільки шість днів після його обрання [в жовтні 1978 року], він [папа], будучи східноєвропейського походження оголосив, що не мав наміру погоджуватися з статус-кво в Європі... Дехто вважав, що це була проповідь, але в дійсності це був політичний план» (листопад 1989).
«В декотрих країнях [Чехословаччині] церква здобула репутацію, як ініціатор зрушення. Студенти священицької семінарії в Літомерісі, соборне місто північної Богемії,.. очолювали революцію без насильницьких методів минулого листопада» (березень 1990).
«Тижневі молитви за мир у [протестантській] Ніколай церкві, на яку протягом минулих десятьох років звертали малої уваги, несподівано цього року стала символом зрушення мирної революції в Німецькій Демократичній Республіці... Дуже багато священиків і парафіян брали регулярну участь у пізніших демонстраціях» (грудень 1989).
В інтерв’ю архієпископ Майснер сказав: «Ми не можемо чекати на християнських політичних діячів падати нам з неба... Я ніколи не втомлююся заохочувати молодих християн... втягатися в політику [або] заохочувати старших громадян: Не пропускайте виборів — беріть участь у них».
Відповідно до цього, 19 обраних членів Східного Німецького Фолькскаммера (парламент) у березні 1990 року були священики. У кабінеті міністрів було значне представництво релігії. Про одного з трьох священиків, міністра оборони, Рейнера Епплманна, відверто визнаного пацифіста, в газеті Насава тагеблат було сказано: «Багато людей вважають його отцем спокійної революції».
У східній Європі, сотні тисяч Свідків Єгови радіють теперішньою релігійною свободою. Вони не користуються цією свободою, щоб втягатися в політику або громадські суперечки. Як є сказано в Матвія 24:14, Свідки Єгови наслідують приклад Ісуса, уникають людської політики й весь час проповідують добру новину Божого Царства, як єдина надія людства. Духівництву так званого християнства — будь-то Східної Європи чи де-небудь інше — слід так само робити (Івана 6:15; 17:16; 18:36; Якова 4:4).