Мешканці Ґів’она шукали миру
Місто на вершині пагорба, зображене вгорі, вважається місцем, де колись був розташований стародавній Ґів’он — близько десяти кілометрів на північ від Єрусалима.
Ви, мабуть, знаєте, що місто Ґів’он прославилось відразу після того, як Ісус Навін привів Ізраїль у обітовану землю і переміг Єрихон. Ханаанеяни, що мешкали в Ґів’оні, розуміли, що не встоять проти ізраїльтян, які дійсно мали підтримку Бога. Що ж їм робити? Вдавшись до хитрощів, мешканці Ґів’она вислали своїх представників, які вдавали з себе подорожніх з дуже далекого краю. Ці намагання зберегти мир мали успіх, так як ізраїльтяни вклали з ними договір. Коли викрились ці хитрощі, ґів’онітяни стали збирачами дров і носіями води.
Очевидно, Бог був задоволений з того, що ці люди шукали миру. Бог підтримував Ісуса Навіна, коли той захищав ґів’онітян від атаки п’ятьох царів. Єгова навіть учинив чудо в цій битві, продовживши світло дня (Ісуса Навина 9:3-27; 10:14).
Землекопи знайшли на цьому пагорбі глибоку яму, або виїмку, висічену в суцільній скелі. Ґів’онітяни могли сходити туди й діставати грунтову воду. Можливо, це і є «ґів’онський став», який згадується в 2 Самуїловій 2:13. Археологи знайшли там також винні погреби, висічені у суцільній скелі, а також велику кількість знаряддя для виноробства. З цього видно, що Ґів’он міг бути центром виноробства.
Протягом Давидового царювання там розташовувався намет, або скинія правдивого Бога. Цар Соломон приходив сюди приносити жертви. Єгова з’являвся Соломонові в сні й обіцяв дати йому «серце мудре та розумне», а також багатство (1 Царів 3:4-14; 2 Хронік 1:3). Стаття на сторінках 12—17 цього журналу показує, що нащадки людей, які жили в Ґів’оні, були особливо привілейованими серед Божого народу в пізніший час. Чи знаєте чому?
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 32]
Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.