Вони знаходять справжнє щастя в «раю»
РАЙ! Таке слово часто і не без причини приходить на думку, коли люди думають про Гавайї. Цей край багатий на помірний клімат, голубе небо, пальми, якими колише вітер, освіжаючий бриз та піщані пляжі — всі ці умови вважаються багатьма райськими.
Ці фактори приваблюють людей здалека і зблизька. Вони приїжджають з Азії, тихоокеанських островів, Америки, і навіть з таких районів, як Карібські острови та Європа. Багато хто переїхав сюди задля цілорічного м’якого клімату. Інші приїжджають, шукаючи економічної безпеки, і, звичайно, щастя. Результатом є асиміляція народів та етнічних груп з барвистою різноманітністю культур та релігійних понять.
Проте є й інша сторона медалі. Як і багато подібних чудових місць на землі, Гавайї мучить злочинність, наркотики, правопорушення, забруднення і багато інших проблем, які зненацька спадають на людство, без різниці де людина живе. Через людську халатність та егоїзм на Гавайських островах поступово знищується краса природи. Люди хочуть раю, але не всі ті, які тут живуть, у достатній мірі турбуються тим, щоб створити або, принаймні, утримувати ці острови в райському вигляді. Щоб створити рай, вимагається чогось більшого, аніж красивого пейзажу і приємного клімату.
Незважаючи на це, тут є зростаюча група людей, що справді щаслива в цьому райському оточенні. Вони є людьми, які приймають біблійну правду і беруть до серця чудову Божу обіцянку: «Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!» Ці люди з радістю дивляться в майбутнє, беручи до уваги наступні слова апостола Павла: «Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває» (Ісаї 65:17; 2 Петра 3:13). Ким є ці люди? Звідки вони взнали про чудову надію, яка представлена в Біблії? І які зміни вона принесла в їхнє життя?
Подолати страх смерті
Ізабелла та її чоловік Джордж філіппінського походження. Ізабелла була навчена дотримуватись батьківської римсько-католицької релігії, хоч вона ніколи не заглядала в Біблію. Ізабеллу навчили, що людська душа є безсмертною. Яке було її ставлення до цієї фальшивої доктрини? Вона жахалася від думки про смерть, оскільки гадала, що буде навіки похована живцем у труні, а її душа не зможе втекти. Отже, 1973 року Ізабелла почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Коли вона взнала, що людська душа не є безсмертною і що Бог усуне смерть завдяки воскресінню, то була в захопленні та відчула значне заспокоєння (Єзекіїля 18:4, 20; Івана 5:28, 29). Біблійна правда зробила на неї таке враження, що вона швидко почала прогресувати.
А що ж Джордж? Він також приєднався до обговорення Біблії, але маючи на меті довести помилковість Свідків. Проте нічого неправильного в тому, чого його з дружиною навчали, він не зміг знайти. По суті, незабаром після того, як вони почали навчатися, виникло питання крові. До цього часу Джордж любив страви, які були приготовлені з кров’ю. Але коли побачив, що Біблія прямо засуджує споживання крові, він перестав їх їсти (Буття 9:3, 4; Левит 17:10-12; Дії 15:28, 29). Він продовжував брати участь у вивченні Біблії і був задоволений, що кінець кінцем знайшов правду. Сьогодні Джордж, Ізабелла та їхні четверо дітей мають справжнє задоволення з того, що живуть згідно з Божими нормами.
Приваблені правдивим християнством
Джордж, чоловік японського походження, та його дружина Ліліан — португалка, мають вже понад 60. Вони обоє народилися та виросли на Гавайях. Оскільки Джордж не отримав релігійного навчання від батьків, то ніколи не сприймав релігію всерйоз. Проте він завжди вірив у Бога. З другого боку, батьки Ліліан виховали її згідно із своєю римсько-католицькою релігією.
Хоч Джордж не був жадібним читачем Біблії, він близько 30 років читав журнали «Вартова Башта» та «Пробудись!». Таким чином, багато взнав про Біблію. Оскільки він був запеклим курцем і п’яницею, то був повільним щодо здійснення змін у своєму житті. Минали роки, Джордж продовжував читати журнали і коли-не-коли приходив на християнські зібрання до Залу Царства. Чому? Тому що, як він це висловив, «інші релігії є надто лицемірними», бо схвалюють багато поганих вчинків, які засуджує Біблія. Він міг бачити, що Свідки Єгови є іншими.
Що привабило до правди Божого Слова віддану дружину Джорджа, Ліліан, хоч на неї сильно вплинула релігія батьків? Рідна сестра запросила її на зібрання до Залу Царства. «Я відчула щасливу сімейну атмосферу і побачила дружні посмішки»,— пригадує Ліліан. Щира любов, яку вона побачила серед Свідків Єгови, переконала її в тому, що це правда (Івана 13:34, 35). Вона погодилася на біблійне вивчення, зрештою присвятила своє життя Богові Єгові і охрестилася через декілька місяців після свого чоловіка.
Джордж вже не курив і не напивався, а Ліліан викинула всі свої релігійні образи. Із серцем, сповненим любові, вони розказують іншим те, чого самі навчилися, в тому числі своїм 25 внукам і 4 правнукам. Вистачає подивитися в обличчя Джорджа та Ліліан, щоб зрозуміти, якими щасливими стали вони!
Досягнули миру та щастя
Патрік, чоловік середніх років, є ірландцем, а його дружина Ніна — єврейка. Вони переїхали на Гавайї з південного заходу Сполучених Штатів. Раніше вони вели так званий вільний спосіб життя щодо наркотиків, релігійного експериментування та розбещеної поведінки. Вони також провели багато років як члени культу, намагаючись досягти стану просвітлення за допомогою наркотиків, медитації та свого особистого вчителя. З часом Патрікові набридла заздрість, суперечки та постійні сварки між членами культу, які твердили, що досягли «вищого рівня просвітлення». Він покинув групу і повернувся на Гавайї, де колись жив, маючи надію віднайти душевний спокій. Потім Патрік переконав свою подругу, щоб і вона приїхала. Зрештою вони одружилися і оселилися на Гавайях.
Патрік і Ніна не сподівалися, що їхній пошук миру та щастя зрештою приведе до вивчення Біблії зі Свідками Єгови. Ніна, яка все своє життя була запеклим атеїстом, почала знаходити задовольняючі біблійні відповіді на такі нелегкі питання як, наприклад, чому існує зло і чому нещастя трапляється добрим людям. Патріковий десятирічний пошук правди також мав щасливий кінець. Незабаром вони з Ніною, навчаючись Біблії, почали змінювати свою точку зору щодо моралі. Після довгої та важкої боротьби Патрік переборов свою вкорінену пристрасть до тютюну. Тепер вже майже десять років, як вони з дружиною провадять чисте моральне життя відповідно до Божих принципів. З чистими серцями та чистим сумлінням вони зазнають втіхи від миру, якого вони шукали.
Жертви і нагороди
«Силкуйтесь увійти тісними ворітьми, бо, кажу вам, багато схочуть увійти, та не зможуть!» (Луки 13:24, Деркач). Ці слова Ісуса Христа ясно виявляють, що служити Богові та жити згідно з біблійними нормами нелегко. Кожен, хто бажає так робити, повинен не тільки докласти певних зусиль, але також зробити необхідні жертви. Це, в дійсності, було у випадку осіб, про яких згадано вище. Але яку ж чудову нагороду отримали вони!
Наприклад, розгляньмо випадок щойно згаданих Патріка та Ніни. Вони рішуче замінили свій спосіб життя, який давав їм великі заробітки, на повночасне християнське служіння, яке підтримувалося роботою з неповним робочим днем. Однак вони переконалися, що духовні прибутки набагато перевершують будь-які матеріальні жертви, які зробили вони. І вони справді є щасливими.
Джорджеві та Ліліан зміни через їхній вік далися нелегко. Участь у християнських зібраннях та служінні вимагає часу, уваги і фізичних зусиль. Проте на їхню велику радість покращилося їхнє здоров’я, і тепер вони ведуть жваве, змістовне та щасливе життя.
Щодо Джорджа та Ізабелли, то їхня найбільша трудність полягає у вихованні дітей і в допомозі їм крокувати дорогою життя. Потрібно багато часу і зусиль, щоб збирати чотирьох хлопців на християнські зібрання або піти з ними в християнське служіння. Одного разу постійні утруднення спричинили те, що Джордж та Ізабелла стали халатними щодо своїх батьківських обов’язків. Але біблійна промова під назвою «Відродження духа самопожертвування» спонукала їх до подвоєння своїх зусиль у приділенні своїм чотирьом дітям належної уваги та в потрібному вихованні «в напоминанні й остереженні Божому». Звичайно, такі зусилля приносять рясні плоди (Ефесян 6:4).
Не прекрасний пейзаж, приємний клімат або неквапливий темп життя приносить справжнє щастя цим та іншим людям, а знання того, що вони користуються своїм життям згідно з Божою волею і живуть згідно з нормами його Слова, Біблії (Екклезіястова 12:13). Крім того, справжнє щастя б’є джерелом у їхніх серцях, коли вони роздумують про радісний час, коли земний рай буде відновлений по всій землі (Луки 23:43).
[Ілюстрація на сторінці 25]
Джордж, Ізабелла та їхні діти знаходять радість у читанні Біблії.
[Ілюстрація на сторінці 26]
Джордж і Ліліан щасливі завдяки християнському служінню.
[Ілюстрація на сторінці 27]
Патрік і Ніна відчувають справжній мир у служінні Єгові.