Місіонери Мікронезії

ХОЧА місіонери Мікронезії відділені, здається, безконечним Тихим океаном, їм таки вдається щороку збиратися на «сімейні зустрічі». Де ж зустрічаються всі ці благовісники з порозкиданих островів? Місце дуже відповідне — філіал на острові Гуам, що розміщений на вулиці, яку уряд назвав іменем Єгови. Усі ці місіонери служать під керівництвом цього філіалу.

У червні 1992 року 56 місіонерів з’їхалося до філіалу, щоб побувати на обласному конгресі «Носії світла». Сміх та веселі голоси лунали у повітрі, коли місіонери поновлювали старі знайомства і заводили нові. Як завжди, вони розташувалися на сходах Залу Царства, зробили групову фотографію і тоді засіли за три довгі святкові столи на щорічному місіонерському банкеті. Цього року визначною подією був візит Альберта Шредера, члена Керівного органу.

Щорічні зустрічі на Гуамі для багатьох місіонерів — це єдина можливість вийти за межі своїх мініатюрних тропічних домівок. А вони й справді мініатюрні. Острів Ібай, один з групи Маршаллових островів, має всього 32 гектари площі. Місіонерські доми на острові Маджуро (Маршаллові острови) та на островах Гілберта (Кірібаті) стоять на довгих, вузьких атолах шириною менше кілометра. Тому місіонери якнайкраще використовують можливість поїхати на Гуам.

Хоча проповідування на віддаленому тропічному острові видається романтичною справою, в дійсності це нелегка праця, до якої небагато хто готовий. Цікаво, що лише 7 із 56 місіонерів закінчили Біблійну школу Товариства Вартової башти Ґілеад. Більшість із них походить з Гавайських островів та Філіппін, де вони служили як піонери. Звикнувши вже до життя в тропіках, вони виїжджали до місць місіонерського призначення просто зі своїх рідних країн.

Через те що острови Мікронезії лежать так близько до екватора, місіонери вимушені зносити задушливу спеку та вологий клімат, щоб донести мешканцям добру новину. Але спілкування може бути ще більшою трудністю. Кожна острівна група має свою власну мову — деякі з цих мов такі невідомі, що їх навіть не знайдеш у словнику,— і тому пройде кілька років, перш ніж новачок зможе вільно розмовляти однією з тих мов. Щоб допомогти людям цих різноманітних острівних культур зрозуміти Біблію, філіал на Гуамі друкує літературу 11-ма мовами, причому 9-ма з них розмовляють виключно в Мікронезії.

Деякі острови такі ізольовані, що потрапити на них можна тільки на човні. Місіонерський дім на острові Тол (острови Трук) знаходиться в такому місці, що місіонери, які там живуть, отримують електроенергію за допомогою сонячних батарей. Її вистачає кожного дня лише на кілька годин.

Усього на островах Мікронезії, які займають таку територію, що майже покрила б континентальну частину Сполучених Штатів Америки, є 14 місіонерських домів. З понад 400 000 мешканців цього регіону 1000 є вісниками доброї новини. Їх організовано у 20 зборів і 3 окремі групи.

Хоча люди в Мікронезії, як правило, дуже дружні, місцеві релігійні звичаї та тиск з боку сімей знеохочують багатьох приймати правду про Боже Царство. Так що, хоча проповідницька праця взагалі процвітає (тих 1000 вісників Царства проводить понад 2000 біблійних вивчень), деякі збори та групи залишаються малими. Наприклад, на острові Тініан є лише 5 вісників; всього 7 вісників живе на острові Науру, а збори на островах Яп, Кусайє (Косрає) та Рота мають менше як по 40 вісників. Однак деякі місіонери вже працюють на місцях своїх призначень понад 20 років. Цікаво, що усі шість місіонерів на острові Палау живуть там принаймні по 12 років.

Винагорода для витривалих — велика. Щоденно є нагода любуватися красою творива Єгови. Покриті буйною рослинністю мікронезійські острови виглядають, неначе порозкидані маленькі зелені самоцвіти на синьому тлі Тихого океану. Порожні пляжі, що тягнуться багато кілометрів, та коралові рифи, які кишать кольоровими рибками, приваблюють любителів підводного плавання, що вивчають найкращі підводні місця світу. А в кінці кожного дня можна любуватися величним видовищем заходу сонця за океан.

Однак найбільшою винагородою є привілей служити Єгові, розповідаючи іншим про його чудові обіцянки на майбутнє. Постійно докладаючи зусиль, щоб отримати цю винагороду, місіонери Мікронезії виконують пророцтво з книги Ісаї 42:12: «Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!»

[Карта/Ілюстрація на сторінці 31]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Баррігада

Санта-Ріта о. Гуам

Корор о-ви Палау

о-ви Трук

Тарава (Кірібаті)

о. Кусайє

о. Ібай

Маршаллові острови

атол Маджуро

Колоніа о. Понапе

Сонґсонґ о. Рота

о. Сайпан

о. Яп

МІКРОНЕЗІЯ

МЕЛАНЕЗІЯ

КАРОЛІНСЬКІ ОСТРОВИ

ТИХИЙ ОКЕАН

ФІЛІППІНИ

О. Нова Гвінея

ЕКВАТОР

[Ілюстрація]

Місіонери збираються на острові Гуам. Червень 1992 року.