Чи ви колись розпалили лісну пожежу?
ЗВИЧАЙНО, ЩО НІ, відповідаєте ви. Але стривайте! Можливо й розпалили. Прислухаймося до слів апостола Якова: «Язик,— малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!» (Якова 3:5).
Язик є важливим органом мовлення, але як же зловживають ним! Люди послуговуються язиком, щоб обманювати та зводити наклеп. Вони різко засуджують ним інших, підмочують їхню репутацію та ошукують їх. Підбурювачі використовують язик, щоб розпалювати заворушення. Адольф Гітлер використав свій язик, щоб мобілізувати народ на війну,— справді «запалив ліс»!
Навіть люди, керуючись добрими спонуками, можуть «запалити ліс». Чи ви колись сказали щось, а після цього негайно бажали забрати свої слова назад? Якщо так, то ви розумієте, що мав на думці Яків, сказавши: «Не може ніхто із людей язика вгамувати» (Якова 3:8).
Незважаючи на це, ми можемо старатися використовувати свій язик на добро. Як псалмоспівець, ми можемо твердо сказати: «Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити» (Псалом 39:2). Замість того щоб критикувати інших, ми можемо старатися підбадьорювати їх. Ми можемо добре відзиватися про людей, а не зводити наклеп на них. Ми можемо говорити правду і навчати про неї, а не обманювати і не займатися крутійством. Коли серце керується добрими спонуками, язик може вимовляти чудові цілющі слова. Щоб навчати людство про спасіння, Ісус у чудовий спосіб послуговувався своїм язиком.
Справді, «смерть та життя — у владі язика» (Приповістей 18:21). Чи ваш язик смертоносний, чи життєдайний? Чи він «запалює ліс», чи гасить його? Псалмоспівець молився до Бога: «Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді — справедливість» (Псалом 119:172). Якщо ми розвиваємо дух псалмоспівця, то також послуговуватимемося своїм язиком на добро.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 32]
U.S. Forest Service photo