Чому світ обгорнутий страхом?

ХТО хоче жити в страху? Загалом люди бажають безпеки, бажають, аби ніщо не загрожувало їхньому життю та майну. Тим-то багато хто переїжджає з місцевостей, де криміногенна ситуація є напруженою. Однак причин для страху достатньо скрізь.

Небезпека, яку таїть у собі ядерна зброя, та можливість аварій на атомних реакторах породжує страх перед знищенням цілого людського роду. Страх викликається стрімкими темпами росту насильства. Багато людей боїться, що СНІД стане однією з найжахливіших смертоносних епідемій сторіччя. Руйнування нашого природного середовища — ще одна з причин страху. Чи ці страхи випадкові? Чи можемо ми надіятися на те, що колись житимемо у світі, де не буде жодної причини боятися?

Повсюдний страх — явище далеко не випадкове

З огляду на те, що передрекла Біблія, нинішній повсюдний страх — зовсім не результат збігу обставин. У своєму пророцтві про останні дні Ісус Христос описував обставини, які викликатимуть страх. Він сказав: «Повстане народ на народ, і царство на царство», і голод, мор та землетруси настануть місцями». Ісус також говорив про «розріст беззаконства». Нечувані війни, голод, землетруси і беззаконня, які почалися з 1914 року, вилилися у те, що людей обгорнув величезний страх і багато з них загубили життя (Матвія 24:7—14).

Тепер жахає навіть склад розуму людей. У 2 Тимофія 3:1—4 читаємо слова апостола Павла: «Останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога». Через те що ми живемо серед таких людей, зовсім не дивно, що є стільки страху!

Чого може сподіватися цей світ

Ісус прирівняв цей період до останніх днів світу за часів Ноя. Тоді, поза всяким сумнівом, теж було багато страху, бо Біблія каже: «І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством». Тому «промовив Господь до Ноя: «Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них» (Буття 6:11, 13). Той злий світ настільки просяк насиллям, що Бог поклав йому кінець у всесвітньому Потопі. Однак, керуючись любов’ю, Бог Єгова зберіг праведного Ноя та його родину (2 Петра 2:5).

Чого може сподіватися теперішній світ, також сповнений насилля? Річ у тім, що Бог має відразу до тих, хто нехтує благополуччям інших, застосовуючи насилля. Це стає очевидним зі слів псалмоспівця: «Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його!» (Псалом 11:5). Єгова знищив повний насильства світ за днів Ноя. Тож чи не слід нам сподіватися, що Бог знищить і цей світ, переповнений страхітливим насиллям?

Апостол Петро, будучи натхнений Богом, говорив про Христову присутність і провіщав те, що сьогоднішній злий світ спіткає нещастя. Він писав: «В останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння». Відтак Петро вжив термін «небо», який позначає систему недосконалого людського правління, і слово «земля», котре означає неправедне людське суспільство. «Бо,— каже він,— сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній [за днів Ноя] світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей» (2 Петра 3:3—7).

У тому ж дусі Павло зазначав, що Христос та його могутні ангели принесуть «помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає» Євангелії Господа нашого Ісуса. Вони кару приймуть,— вічну погибіль» (2 Солунян 1:6—9). Остання книга Біблії говорить про збирання народів на «війну того великого дня Вседержителя Бога» і запевняє нас, що Єгова ‘знищить тих, хто нищить землю’ (Об’явлення 11:18; 16:14—16).

Час для радості, а не страху

Замість бути наляканими тим, що Біблія передрікає про майбутнє цього світу, чесні люди мають підставу радіти. Єгова незабаром покладе кінець цьому злому світу, але це буде на благо тих, хто любить праведність. Що ж настане після цього акту божественного втручання, в результаті якого нинішня зла система речей кане в небуття? Не що інше, як нова система під правлінням небесного Божого Царства, про котре Ісус учив молитися своїх послідовників! Він сказав: «Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). Яких змін можна буде очікувати, коли Божа воля виконається на землі?

Війни з усім їхнім жахіттям припиняться. У Псалмі 46:10 говориться: «Аж до краю землі припиняє Він [Бог Єгова] війни, ламає Він лука й трощить списа, палить огнем [воєнні] колесниці!» Тоді «буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4).

Смертельні хвороби уже не будуть більше викликати страх і відбирати у людей життя. Бог пообіцяв: «І не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:24). Яка ж це підстава для радості!

Стане справою минулого також страх, пов’язаний зі злочинами та насиллям. Псалом 37:10, 11 обіцяє: «А ще трохи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його, а покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим!»

Як же сьогочасний страх буде заступлено справжнім миром та безпекою? За допомогою єдиного праведного правління — Божого Царства. Про наші часи в Даниїла 2:44 говориться: «А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки». Призначеному Єговою Цареві — Ісусові Христу «належить... царювати, аж доки Він не «покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!» (1 Коринтян 15:25). Ісусове Тисячолітнє правління здійснить Божий споконвічний намір заселити райську землю щасливими людьми (Луки 23:43; Об’явлення 20:6; 21:1—5).

На тій Райській землі існуватиме лише здоровий вид страху. Це буде «страх Господній» (Приповістей 1:7). Власне кажучи, цей страх ми повинні мати уже тепер, бо він являє собою глибоке шанування та благоговіння в поєднанні з боязню не сподобатися Богові; ми повинні мати його тому, що цінуємо Божу сердечну доброзичливість та доброту. Такий вид страху вимагає довір’я до Єгови, вірності йому та слухняності (Псалом 2:11; 115:11).

Страхітливі події сьогодення вказують на те, що наші дні є останніми. Однак якщо ми доведемо свою любов до Бога, то зможемо радіти, а не боятися. Біблійні пророцтва показують, що завершення цього світу, котре настане шляхом божественного втручання, не за горами. Бог Єгова замінить його обітованим новим світом праведності (2 Петра 3:13, НС). Так, під правлінням Божого Царства скоро постане світ, в якому не буде місця нездоровому страхові.

[Рамка на сторінці 6]

СИЛА ОДНОГО-ОДНІСІНЬКОГО ПРИМІРНИКА

ТОМАШ, молодий поляк, вступив у конфлікт з правом, через що був змушений покинути свою країну. Протягом шести місяців він подорожував «автостопом» по всій Європі, ночуючи в наметі і працюючи на різних роботах. Тим часом він безупинно запитував себе: у чому мета життя?

Томаш дістав відповідь на своє запитання, коли отримав один примірник «Вартової башти» польською мовою. Він декілька разів прочитав цей часопис і усвідомив, що тут є правда, яку він так довго шукав. Томаш дістався за 200 кілометрів попутними автомобілями до філіалу Товариства Вартової башти в Зельтерсі (Таунус), що в Німеччині. Він прибув туди в понеділок ввечері зі своїм примірником «Вартової башти» і сказав: «Я хотів би, щоб хтось розказав мені більше про те, що розповідається в цьому журналі. Що мені робити?»

Того ж вечора двоє Свідків Єгови розмовляли з Томашем про мету життя, взявши за основу своєї розмови Біблію. Спраглий дізнатися більше, Томаш у той тиждень щоденно приходив до філіалу і вивчав Біблію та книжку «Ви можете жити вічно в Раю на землі».

Томаш постановив повернутися до Польщі, хоча там його могли чекати труднощі. Отже, в п’ятницю, лише за чотири дні після прибуття до філіалу в Зельтерсі, Томаш вирушив на батьківщину. У Польщі він негайно почав вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Томаш зробив швидкий прогрес і став запопадливо розповідати іншим про те, чого навчався. У жовтні 1993 року, лише через чотири місяці після його першого візиту до Зельтерса, він охрестився, ставши Свідком Єгови.

Лише один примірник «Вартової башти» допоміг цьому молодому чоловіку дослідити мету життя!

[Ілюстрація на сторінці 7]

Під правлінням Божого Царства, влада в якому буде зосереджена у руках Ісуса Христа, світ уже більше ніколи не буде обгорнений страхом.