Випускники Ґілеаду прагнуть поширювати добру новину
«ЦЕ НАСТІЛЬКИ чудово, ми навіть не могли собі цього уявити». Так назвали своє місіонерське навчання Андерс й Амалія Ґрот. Вони висловили почуття усіх 48 випускників 97-го класу Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти, додаючи: «Навчання в Ґілеаді спонукало і підготувало нас до діяльності, і тому ми прагнемо вирушити до своїх нових призначень».
Ми також можемо відчувати радість, що бриніла в словах студентів під час випускної програми, на яку 4 вересня 1994 року зібралося 6420 братів і сестер.
«Теодор Ярач з Керівного органу розпочав програму промовою «Навчені Єговою»,— розповіли Дейвід Ейбел і його дружина Келлі.— Ми ніколи не забудемо того, коли брат Ярач сказав: «Нам потрібно визнати свою незначність у порівнянні з Єговою», і він зобразив це яскравим уроком з 38-го і 39-го розділів книги Йова. Брат Ярач підкреслив, що завдяки школі Ґілеад збільшилось наше знання Біблії, але ми все-таки не знаємо відповіді на всі запитання. Нам потрібно постійно вивчати Боже Слово».
Тепер висловилися Крістіан і Анджел Коффі: «Велике враження на нас справила промова брата Макса Ларсона — «Яка цінність твердого фундаменту?». Нам сподобалося те, що він порівняв нас з домом, якому потрібен глибокий фундамент у твердому ґрунті, аби непохитно стояти навіть під час землетрусу. Ретельно навчаючись, ми можемо розвинути близькі стосунки з Єговою і класти в основу своєї віри глибоке знання, щоб бути непохитними в часи скрути».
«Промова Мілтона Геншеля, президента цієї школи, «Ниви побіліли для жнив» глибоко ввійшла нам у пам’ять,— відзначили Гері і Лінн Елферс.— Ключовими віршами з Івана 4:35—38 було наголошено на нашому привілеї йти в уже засіяне попередніми працівниками поле. Це спонукує нас виконувати працю з почуттям невідкладності». Продовжуючи ту саму думку, Ян і Сірпа Ваатола зауважили: «Брат Геншель збудив нашу зацікавленість майбутніми жнивами, читаючи останній звіт з Прибалтійських держав. В Естонії приріст вісників становив 51 процент, у Латвії — 106 процентів, в Литві — 51 процент. Яке ж чудо! Місцеві брати благають Господаря вислати більше працівників. Ми особливо втішені тим, що нас призначено до Естонії!»
«Потім з промовою «Довіряйте Єгові» виступив Джоул Адамс,— пригадує Кевен та Евелін Кортіна.— Він порадив нам ніколи не думати, що в одному випадку ми можемо довіряти Єгові, а в іншому — покладатися на свою мудрість. У місцях своїх призначень ми зустрінемося з багатьма труднощами, пов’язаними зі здоров’ям, їжею, звичаями тощо. Усе це вимагає від нас довір’я до Єгови».
Наступним вийшов Ґерріт Леш, член Керівного органу, який виступив з промовою «Постійно віддзеркалюйте милосердя Єгови». Ален і Ан-Мері Ґокаві сказали: «Він вказав на те, що виявлення милосердя до своїх співмісіонерів і до людей, яким ми розповідаємо добру новину, є ознакою християнської зрілості. Закордонні призначення вимагають жертв, але якщо бракує милосердя, наша жертва не матиме жодної вартості» (Матвія 9:13). Пітер і Фльор Гапстен додали: «Брат Леш сказав, що ми також повинні бути милосердними до своїх братів і сестер, дивлячись на них, так би мовити, в обернутий другим боком бінокль, зменшуючи, а не збільшуючи тим самим їхні помилки».
«Джек Редфорд, один з інструкторів школи Ґілеад, виступив з наступною промовою — «Чи ти можеш зважати на докір?»,— пригадали Міккі та Шеррі Мінскі.— Він звернув увагу на те, що гордість перешкоджає прийняти докір, а також, коли ми занадто гостро реагуємо на пораду, вона не йде нам на користь. Далі він дав деякі практичні поради, як приймати докір на підставі вірша з Плач Єремії 3:27—31». Чарлз і Джоуна Гелд вступили в спільну розмову словами: «Переважно ми не бачимо своїх власних прогріхів, тому нам слід вважати докір засобом для відкриття наших очей на те, чого не усвідомлюємо. Докір або напоумлення від Єгови є доказом його любові до нас».
«Ще один інструктор, Юлісіс Ґласс, виступив з темою «Здобувай практичну мудрість, яка веде до життя». Він запитав: «Що ви будете робити з тим, чого навчилися?» — сказали Кеннет і Лізбет Ардшелл.— Тоді він навів ілюстрацію на основі Приповістей 30:24—26 про невеличкого скельного борсука і про те, як Єгова повністю спорядив його необхідним для існування. Але ми не маємо такої інстинктивної мудрості, тому нам потрібно докладати усіх зусиль, щоб здобувати мудрість. Єгова дав нам для цього все необхідне. Доти, доки ми наближаємось до Єгови й одні до одних з любов’ю, ми зможемо багато чого здійснити».
Головна промова
«Брат Карл Ф. Клайн, член Керівного органу, розглянув з нами в сердечній атмосфері 19-й Псалом за допомогою промови «Скарб з усіх скарбів»,— сказали Джей і Ґуен Абрасіньскас.— Він взяв за основний момент безмежну вдячність, яку псалмоспівець Давид відчував до Єгови, а також його любов до Божого Слова». «Брат Клайн розділив цей псалом на три частини,— зазначили Кейт і Донна Горнбак.— У 1-й частині (вірші 2—7) увиразнюється Давидова вдячність за Боже твориво, в 2-й частині (вірші 8—11) виражається його вдячність за Божі закони, і в 3-й (вірші 12—15) нагадується, що, як Давиду, нам слід прагнути добрих взаємин з Єговою».
«Нам сподобалась думка про те, що ми мусимо мати страх Єгови, якщо хочемо уникнути поганого. Це веде нас до чистих в очах Єгови вчинків»,— сказали Дейвід і Рейлін Лонґ. Френк і Вібеке Мадсен підтвердили це. «Вислови брата Клайна про те, якими корисними є нагадування, закони та накази Єгови, чудово підбили підсумок того, чого ми навчилися в Ґілеаді,— сказали вони.— Це додало нам ще більшої рішучості триматися Божого Слова в майбутньому і зберігати його, як скарбницю».
Після головної промови студенти отримали свої дипломи і було оголошено їхні закордонні призначення. По перерві всі знову зібралися — на пополудневу програму. Під час скороченого вивчення «Вартової башти» відповіді на запитання давали випускники.
«Потім студенти влаштували програму «Навчені, щоб стати вісниками Царства по цілій землі»,— пригадує Боб і Шаннон Лакатос.— У першій частині цієї програми розігрувалися випадки з нашого проповідницького служіння під час п’ятимісячного курсу. Тут зосередилось увагу на вмілому використанні запитань у нашому служінні. Частина програми, під час якої проводилися інтерв’ю, виявила позитивні сторони труднощів і мінливих обставин місіонерського життя. Три слайдові презентації: про Коста-Ріку, Індію та Малаві — були для нас коротким оглядом усесвітньої організації Єгови».
«Після цього драма «Будь теократичним, а не світським» показала, до яких поганих наслідків можуть призвести світські родичі незалежної вдачі»,— зауважують Джессі та Мішель Дункан. «Ця драма виявила, що християни повинні зрозуміти — теократичні вказівки і директиви є необхідними і корисними»,— додали Венцель і Келлі Кола.
Ця чудова програма закінчилась піснею і молитвою. Думки всіх випускників, які з нетерпінням чекають від’їзду у свої закордонні призначення до 18 країн, Томмі і Яель Кауко влучно виразили такими прощальними словами: «Ми прагнемо вирушити у своє призначення і застосувати на практиці те, чого навчилися. Нам дуже багато дали, а тепер — наша черга давати».
[Ілюстрація на сторінці 26]
97-й випускний клас Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти
У цьому списку ряди пронумеровані, починаючи з переднього, а імена — зліва направо в кожному ряді.
1) Дж. Ганґ; Д. Ганґ; А. Ґрот; Е. Кортіна; Ш. Лакатос; Д. Горнбак; Л. Асеведо; А. Коффі. 2) Л. Елферс; А.– М. Ґокаві; Л. Ардшелл; Ґ. Абрасіньскас; К. Нотт; Т. Лайзер; К. Ейбел; Д. Ейбел. 3) М. Дункан; А. Ґокаві; Дж. Гелд; Ф. Гапстен; Б. Лакатос; Р. Лонґ; Ш. Мінскі; Е. Асеведо. 4) К. Ардшелл; Я. Кауко; С. Ваатола; К. Кортіна; Н. Карсон; М. Мінскі; Г. Лайзер; К. Кола. 5) Дж. Дункан; Дж. Абрасіньскас; Я. Ваатола; Ф. Мадсен; В. Мадсен; Д. Лонґ; К. Карсон; Г. Елферс. 6) Т. Кауко; П. Гапстен; Ч. Гелд; А. Ґрот; К. Горнбак; В. Кола; Д. Нотт; К. Коффі.