«Ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий»
«Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене» (МАТВІЯ 11:29).
1, 2. а) Що вам приносило відсвіження в житті? б) Що необхідно робити людині, аби отримати обіцяне Ісусом заспокоєння?
ЯК ЖЕ відсвіжає прохолодний душ під кінець паркого дня або нічний відпочинок після довгої та стомливої подорожі! Таке саме відчуття буває тоді, коли спадає з плечей важкий тягар або коли прощаються гріхи чи провини (Приповістей 25:25; Дії 3:19). Таке відсвіження сприяє відновленню наших сили, і ми сповнюємося снаги йти вперед.
2 Усі, хто почуває себе обтяженим і змученим, можуть прийти до Ісуса, бо він обіцяв дати заспокоєння. А втім, щоб отримати таке бажане для нас заспокоєння, ми мусимо щось охоче робити. «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене,— сказав Ісус,— і «знайдете спокій душам своїм» (Матвія 11:29). Що це за ярмо? Яким чином воно приносить заспокоєння?
Любе ярмо
3. а) Які види ярма використовувалися в біблійні часи? б) Яке переносне значення має ярмо?
3 Живучи в рільницькому середовищі, Ісус і його слухачі добре розуміли, що таке ярмо та коромисло. Переважно ярмо роблять з довгих дерев’яних брусків, з’єднаних у вигляді рами, яку вдягають на шию пари тяглових тварин, звичайно волів, запрягаючи їх разом, щоб тягнути плуг, віз або якийсь інший вантаж (1 Самуїла 6:7). Один із різновидів ярма — коромисло — використовувалося для людей. Це була проста палиця або жердина, яку носили на плечах і до кожного кінця якої прикріплявся вантаж. Завдяки цьому робітники могли переносити важкі вантажі (Єремії 27:2; 28:10, 13). Оскільки ярмо стосується ноші та праці, воно часто вживається в Біблії у переносному значенні, символізуючи панування і нагляд (Повторення Закону 28:48; 1 Царів 12:4; Дії 15:10).
4. Що таке ярмо, яке Ісус пропонує тим, хто приходить до нього?
4 Чим же тоді є ярмо, яке Ісус пропонував узяти всім тим, хто приходить до нього, щоб отримати заспокоєння? Пригадайте, що він сказав: «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене» (Матвія 11:29). Той, хто навчається, є учнем. Отже, взяти на себе Ісусове ярмо просто означає стати його учнем (Филип’ян 4:3). Це, однак, вимагає чогось більшого, ніж тільки сприймати розумом Ісусові вчення. Це вимагає вчинків у гармонії із цими вченнями — виконувати працю, яку виконував він, і жити так, як він жив (1 Коринтян 11:1; 1 Петра 2:21). Це вимагає добровільного підкорення його владі і владі тих, кому він її доручає (Ефесян 5:21; Євреїв 13:17). Це означає ставати присвяченим, охрещеним християнином і приймати всі привілеї й всю відповідальність, які пов’язані із цим присвяченням. Саме це ярмо Ісус пропонує всім, хто приходить до нього за підтримкою і заспокоєнням. Чи ви готові взяти його на себе? (Івана 8:31, 32).
5. Чому брати на себе Ісусове ярмо не є чимось неприємним?
5 Чи ж немає чогось суперечливого у тому, щоб знаходити заспокоєння, беручи ярмо? Зовсім ні, бо Ісус сказав, що його ярмо є «любе». Це слово несе в собі відтінок чогось лагідного, приємного, прийнятного (Матвія 11:30; Луки 5:39; Римлян 2:4; 1 Петра 2:3). Будучи професійним теслею, Ісус, напевно, виготовляв плуги, ярма, коромисла і знав, якої форми треба надати цим знаряддям, щоб можна було виконувати за їх допомогою якомога більше роботи з найменшими незручностями. Він, можливо, оббивав я́рма, а також коромисла зсередини полотном або шкірою. Багато хто робив це, щоб надмірно не натиралася або не подражнювалася шия. Так само символічне ярмо, пропоноване нам Ісусом, є «любе». Хоча учнівство включає в себе певні обов’язки і відповідальності, воно не є чимось неприємним або гнітючим, але заспокійливим. Також не є обтяжливими постанови його Небесного Отця, Єгови (Повторення Закону 30:11; 1 Івана 5:3).
6. Що Ісус міг мати на думці, кажучи: «Візьміть на себе ярмо Моє»?
6 Існує ще один чинник, завдяки якому Ісусове ярмо є «любим», або легким. Коли він сказав: «Візьміть на себе ярмо Моє», він міг мати на увазі звичайне ярмо або коромисло. Якщо він мав на увазі подвійне ярмо, тобто ярмо, яке утримує вкупі дві тяглові тварини, щоб вони тягнули вантаж разом, тоді він запрошував нас впрягтися в одне ярмо з ним. Яким же благословенням було б, якби Ісус тягнув поряд з нами наш тягар! З другого боку, якщо Ісус мав на думці коромисло, використовуване звичайними робітниками, тоді він пропонував нам допомогу, завдяки котрій ми можемо полегшити якийсь свій тягар або сам процес носіння. У будь-якому разі його ярмо є джерелом справжнього заспокоєння, бо він запевняє нас: «Я тихий і серцем покірливий».
7, 8. Якої помилки дехто допускається, коли відчуває виснаження?
7 Що ж нам робити, коли ми відчуваємо, що тягар наших життєвих проблем стає незносним і що ми виснажуємося нервово? Дехто може дійти помилкового висновку, що ярмо учнівства Ісуса Христа заважке або занадто вимогливе, хоча обтяжує їх не що інше, як турботи буденного життя. Декотрі особи, що потрапили в таку ситуацію, більше не приходять на християнські зібрання або не беруть участі в служінні, можливо вважаючи, що так їм буде легше. Але це серйозна помилка.
8 Ми розуміємо, що запропоноване Ісусом ярмо є «любим». Якщо ми неправильно вдягнули його, воно може терти. У цьому випадку нам потрібно придивитися до ярма на своїх плечах. Якщо з якоїсь причини ярмо чи коромисло несправне або неправильно припасоване, тоді це вимагатиме не тільки більших зусиль, але й завдасть болю. Інакше кажучи, якщо теократична діяльність починає здаватися нам тягарем, ми мусимо пересвідчитись, чи правильно проводимо її. Що мотивує нас у цій праці? Чи ми приходимо на зібрання відповідно підготовлені? Чи ми відповідно настроєні фізично і розумово, коли беремо участь у проповідницькому служінні? Чи ми маємо близькі і щирі стосунки з іншими в зборі? І найголовніше, що можна сказати про наші особисті стосунки з Богом Єговою і його Сином Ісусом Христом?
9. Чому християнське ярмо ніколи не повинно ставати незносним тягарем?
9 Якщо ми щиросердо приймаємо пропоноване Ісусом ярмо і вчимось правильно нести його, то воно не буде здаватися незносним тягарем. По суті, якщо ми можемо уявити собі Ісуса, який впрягся з нами в одне ярмо, нам не важко побачити, хто справді несе цей тягар. Це подібне до випадку з дитиною, яка, тримаючись за ручку дитячого візка, переконана, що саме вона штовхає його, але насправді це робить хтось із батьків. Будучи сердечним Отцем, Бог Єгова добре знає про наші обмеження та слабкості і задовольняє наші потреби через Ісуса Христа. «Бог... надолужить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі»,— сказав Павло. (Филип’ян 4:19; порівняйте Ісаї 65:24).
10. Що побачила одна особа, яка ставиться серйозно до учнівства?
10 Багато присвячених християн побачили це на власному досвіді. Наприклад, для Джінні дуже важко щомісяця служити допоміжною піонеркою і водночас напружено працювати повний робочий день на світській роботі. Але вона вважає, що піонерська праця допомагає їй утримувати рівновагу. Життя її дуже активне, і найбільша радість для неї — допомагати людям пізнавати правду і бачити, як вони змінюють своє життя, бажаючи отримати Боже схвалення. Вона від усього серця погоджується зі словами з Приповістей, де говориться: «Благословення Господнє — воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою» (Приповістей 10:22).
Легкий тягар
11, 12. Що Ісус хотів сказати словами: «Тягар Мій легкий»?
11 Ісус пообіцяв нам «любе» ярмо і також запевнив, що «тягар Мій легкий». Уже саме «любе» ярмо полегшує роботу, а якщо і тягар стає легшим, то праця приносить справжнє задоволення. Але що хотів цим сказати Ісус?
12 Подумайте над тим, що́ зробив би господар, якби хотів по-іншому використовувати свої тварини, скажімо, замість орати ними поле, впрягти тварин у віз. Він би спочатку випряг їх з плуга, а тоді запряг би у віз. Було б безглуздо впрягти цих тварин у плуг і віз одночасно. Подібно Ісус не говорив людям брати на себе ще один тягар на додачу до свого. Він сказав своїм учням: «Ніякий слуга не може служити двом господарям» (Луки 16:13, Деркач). Отже, Ісус давав людям право вибору. Чи вони продовжуватимуть знесилюватися під своїм важким тягарем, чи, може, скинуть його і візьмуть Ісусів тягар? Ісус сердечно говорив їм: «Тягар Мій легкий».
13. Який тягар несли люди за Ісусових днів і які були наслідки цього?
13 За Ісусових днів люди страждали під важким тягарем, накладеним на них тиранічними римськими правителями і педантичними, лицемірними релігійними провідниками (Матвія 23:23). У спробі скинути римський тягар декотрі люди намагалися брати справу у свої руки. Вони втягувалися в політичну боротьбу, що призводило до трагічних наслідків (Дії 5:36, 37). Інші заходилися поліпшувати свою долю, пускаючись у погоню за матеріальними речами (Матвія 19:21, 22; Луки 14:18—20). Коли Ісус запропонував їм шлях звільнення, закликаючи їх ставати його учнями, не всі були готові це зробити. Вони вагалися взяти на себе Ісусів тягар, скинувши свій, дарма що їхній був важкий (Луки 9:59—62). Яка ж прикра помилка!
14. Як життєві турботи і прагнення матеріальних речей можуть обтяжувати нас?
14 Якщо ми не обережні, то навіть сьогодні можемо робити таку саму помилку. Стаючи Ісусовими учнями, ми перестаємо переслідувати ті цілі, які переслідують світські люди, й мати подібні цінності в житті. Хоча нам як і раніше потрібно наполегливо працювати, щоб здобувати щоденний хліб, наше життя не зосереджується на цьому. Однак тривоги життя і спокуси матеріальних вигод можуть повністю заволодіти нами. Якщо дозволимо, такі бажання можуть навіть задушити правду, котру ми колись прийняли усім серцем (Матвія 13:22). Ми можемо настільки заклопотатися втіленням таких бажань, що наші християнські відповідальності стануть стомливими обов’язками, які ми виконуємо абияк та аби з рук. Безперечно, ми не можемо сподіватися якогось відсвіження від свого служіння Богові, якщо воно виконується в такому дусі.
15. Як Ісус застеріг стосовно прагнення матеріальних речей?
15 Ісус вказав на те, що задоволення в житті приходить не від намагання задовольнити всі наші бажання, але від домагання чогось важливішого у житті. «Не журіться про життя своє — що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє,— у що зодягнетеся.— застерігав він.— Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?» Тоді він згадав про небесних птахів, кажучи: «[Вони] не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує». Згадуючи про польові лілії, він сказав: «Вони... не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі не вдягався отак, як одна з них» (Матвія 6:25—29).
16. Що показує життєвий досвід про наслідки погоні за матеріальними речами?
16 Чого ми можемо навчитися із цих простих наочних уроків? Часто буває так, що чим більше людина старається поліпшити своє економічне становище, тим сильніше вона втягається у світську погоню і збільшує тягар на своїх плечах. Світ сповнений антрепренерами, яким матеріальні успіхи обійшлися розбитими сім’ями і подружжями, зруйнованим здоров’ям тощо (Луки 9:25; 1 Тимофія 6:9, 10). Лауреат Нобелівської премії Альберт Ейнштейн колись сказав: «Майно, поверховий успіх, слава, розкіш — усе це завжди було для мене марнотою. Я вважаю, що простий і скромний спосіб життя є найліпшим для всіх». Це є не чим іншим, як відлунням простої поради апостола Павла: «Велике надбання — бути побожним і задоволеним [«задоволеним тим, що маєш», НС]» (1 Тимофія 6:6, Дерк.).
17. Який спосіб життя радить Біблія?
17 Існує важливий чинник, який не можна випускати з уваги. Хоча «простий і скромний спосіб життя» має багато переваг, він сам по собі не приносить задоволення. Є багато людей, які вимушені в силу обставин провадити скромний спосіб життя, але вони аж ніяк не відчувають задоволення або радості від цього. Біблія не заохочує нас відмовлятися від задоволення матеріальними речами і ставати відлюдниками. Наголос ставиться на боговідданості, а не на задоволенні. І лише коли ми поєднуємо одне з другим, тоді це стає ‘великим надбанням’. Яким саме? Далі в цьому ж посланні Павло говорить, що ті, хто ‘надію не кладе на багатство непевне, а на Бога’, будуть ‘збирати собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя’ (1 Тимофія 6:17—19).
18. а) Як людина може віднайти справжній спокій? б) Яким повинен бути наш погляд на зміни, що їх нам, можливо, слід зробити?
18 Ми здобудемо спокій, якщо навчимось скидати свій особистий важкий тягар, який, можливо, носимо, і брати на себе легкий Ісусів тягар. Багато тих, хто реорганізував своє життя настільки, що можуть брати повнішу участь у служінні Царству, знайшли шлях до щасливого і приємного життя. Звичайно, щоб зробити такий крок, людині потрібна віра та рішучість, до того ж на шляху можуть стояти різні перешкоди. Але Біблія нагадує нам: «Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати» (Екклезіяста 11:4). Багато справ не здаються такими вже й важкими, як тільки ми вирішуємо виконувати їх. Найважчим, здається, здобутися на це. Нас може виснажити боротьба із самими собою або намагання переконати себе в протилежному. Якщо ми таки зібрались думками і розпочали таке важке завдання, то можемо дуже здивуватися тому, які це приносить благословення. Псалмоспівець спонукує нас: «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь» (Псалом 34:9; 1 Петра 1:13).
«Спокій душам своїм»
19. а) Чого ми можемо сподіватися в той час, як обставини у світі дедалі погіршуються? б) Яке запевнення ми отримуємо, перебуваючи під Ісусовим ярмом?
19 Апостол Павло нагадав учням у першому сторіччі: «Через великі утиски треба нам входити у Боже Царство» (Дії 14:22). Ці слова й досі актуальні. Тимчасом як обставини у світі продовжують погіршуватися, тиск на всіх тих, хто вирішив і далі триматися праведності та боговідданості, буде зростати (2 Тимофія 3:12; Об’явлення 13:16, 17). Однак ми погоджуємося з думкою, яку Павло виразив такими словами: «У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені». Причиною є те, що ми можемо покладатися на Ісуса Христа, що він дасть нам наднормальну силу (2 Коринтян 4:7, НС; 4:8, 9). Прийнявши від усього серця ярмо учнівства, ми побачимо виконання Ісусової обіцянки: «Знайдете спокій душам своїм» (Матвія 11:29).
Чи ви можете пояснити?
◻ Чим є любе ярмо, запропоноване Ісусом?
◻ Що ми повинні робити, коли відчуваємо, що наше ярмо стає тягарем?
◻ Що Ісус хотів сказати словами: «Тягар Мій легкий»?
◻ Що ми можемо зробити для того, аби наш тягар залишався легким?