Страх: друг чи ворог?

«Я думаю про те, як хотіла б померти. Я не хочу, щоб мене застрілили, а якби так сталося, то щоб в голову, саме сюди, аби померти одразу».

РЕПОРТЕР газети «Лос-Анджелес таймс» почув це від 14-річної дівчини. Він брав інтерв’ю у студентів про недавні вбивства — вбивства молодими людьми дорослих та їхніх ровесників. Стаття називалася «Світ страху».

Ви не можете не помітити, що багато людей живе у світі страху. Страху перед чим? Вирізнити якийсь окремий вид страху досить важко. Подивіться, чи ви знаходите в наведеній тут таблиці те, чого бояться ваші друзі або багато людей вашої околиці. Цю таблицю взято з журналу «Ньюсуїк» за 22 листопада 1993 року, і в ній показано результати опиту «758 дітей віком від 10 до 17 років, а також їхніх батьків».

Якби провести опит серед цих молодих людей тепер, вони, мабуть, навели б ще інші підстави для страху, як, скажімо, землетруси. Після катастрофічних струсів у Лос-Анджелесі в січні 1994 року журнал «Тайм» повідомив: «Симптомами післятравматичних стресових розладів є неконтрольовані сплески яскравих спогадів минулого, кошмари, підвищене безсоння й роздратованість через те, що людина не може контролювати своє життя». Один бізнесмен, який вирішив виїхати із сейсмічної зони, сказав: «Збитки — ніщо. Найгірше — це паніка. Ти йдеш на перший поверх і лягаєш взутий до ліжка. Ти не спиш. Ти просто лежиш і щоночі сподіваєшся його. Це так неприємно!»

«Низка катаклізмів тримає японців у напруженні» — за такою назвою з’явилося повідомлення з Токіо в журналі «Таймс» за 11 квітня 1995 року. Там сказано: «Ураження нервово-паралітичним газом... завдало дуже важкого удару психіці японців, бо це стало однією з ланок у низці подій, які загалом зумовили абсолютно нові сумніви щодо майбутнього. (...) Люди вже не почувають себе безпечно на вулицях, на яких вони колись не мали жодного страху ні вдень, ні вночі». І ці люди — це не тільки залякані літні особи. «Професор Ішікава [із Сеїджо університету] сказав, що тривога... помітна особливо серед молодих людей, які часто не мають чіткого уявлення про те, що їх чекає в майбутньому».

За певними доказами припускається, що «окремі випадки непереборного жаху можуть порушувати хімічні процеси в мозку, роблячи людей навіть по декількох десятиріччях значно чутливішими до збільшення кількості адреналіну». Учені стараються зрозуміти, як мозок інтерпретує жахливу ситуацію, тобто як ми оцінюємо подробиці та реагуємо на них страхом. Професор Джозеф Леду́ написав: «Дізнавшись про нервові шляхи, через які ситуація змушує творіння вчитися про страх, ми сподіваємось з’ясувати основні механізми такої пам’яті».

Однак більшість з нас не дуже зацікавлена тим, що є хімічною або нервовою підосновою страху. Для нас, можливо, реалістичніше цікавитися відповіддю на такі запитання: чому ми боїмося? Як нам слід реагувати? Чи існує позитивний страх?

Ви, мабуть, погодитесь, що страх інколи може вам допомогти. Наприклад: уже темно довкола, коли ви підходите до свого дому. Двері прочинені, хоча, виходячи, ви щільно зачинили їх. Вам здається, що у вікні промайнули тіні. Ви в напруженні, у вас з’явилося відчуття, що щось негаразд. Може, в дім пробрався злодій або зловмисник з ножем.

Інстинктивний страх за таких обставин може запобігти тому, щоб ви самовільно наражали себе на небезпеку. Страх може допомогти вам вжити запобіжних заходів або отримати допомогу, перш ніж заподієте собі шкоди. Таких прикладів багато: знак, що застерігає вас про високу напругу; повідомлення по радіо про ураган, який незабаром пронесеться над вашою місцевістю; пронизливе вищання у вашому автомобілі, коли ви їдете перевантаженою транспортом дорогою.

У декотрих випадках відчуття страху може бути другом. Воно може допомогти нам захиститися або діяти розсудливо. Проте вам добре відомо, що постійний або сильний страх — зовсім не друг. Це ворог. Від нього може забити дихання, прискорено закалатати серце, він може призвести до непритомності, тремтіння, нудоти й почуття байдужості до оточення.

Вам, мабуть, буде дуже цікаво дізнатися про те, що Біблія передбачила характерні для нашого часу жахливі події на землі та сильний страх. Яким чином і як це повинно впливати на наше життя й мислення? І чому можна сказати, що, за Біблією, існує страх, який, хоча його відчувають щодня, є особливо корисний та позитивний? Подивімося.

[Рамка на сторінці 3]

Коли дорослих і дітей запитали, що найбільше турбує їх та їхні сім’ї, вони згадали про страх, причиною якого є:

ДІТИ БАТЬКИ

56% Злочин із застосуванням насилля проти членів сім’ї 73%

53% Втрата дорослим роботи 60%

43% Нестача харчів 47%

51% Неспроможність отримати медичну допомогу 61%

47% Неспроможність забезпечити себе житлом 50%

38% Проблема з наркотиками в когось із членів сім’ї 57%

38% Розвал своєї сім’ї 33%

Джерело: «Ньюсуїк», 22 листопада 1993 року.