Чи ви пам’ятаєте?
Чи ви уважно читали недавні номери «Вартової башти»? Вам, може, буде цікаво пригадати наступні думки.
◻ Як можна ‘прийти до Ісуса’, згідно з його запрошенням у Матвія 11:28?
Ісус сказав своїм учням: «Коли хоче хто йти вслід за Мною,— хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (Матвія 16:24). Отже, прийти до Ісуса — це підкорити свою волю волі Бога та Христа, прийняти певний тягар відповідальності й постійно робити це (15.08, сторінка 17).
◻ Чому тільки «мало» людей знаходить ‘вузьку дорогу, що веде до життя’, згадану Ісусом у Матвія 7:13, 14?
Вузька дорога обмежена Божими законами і принципами. Вона подобається лише тим, хто щиро бажає привести своє життя в гармонію з Божими нормами. ‘Вузька дорога’, яка, здавалося б, обмежує людину, насправді визволяє її у дуже важливому аспекті. Її межі визначаються ‘досконалим законом свободи’ (Якова 1:25, Хоменко) (01.09, сторінка 5).
◻ Як можна зростати розумом?
Розум не приходить легко або автоматично. Але з терпеливістю, молитвою, щирими зусиллями, мудрим оточенням, вивченням Біблії, роздумуванням і надією на святий дух Єгови можна зростати розумом (01.09, сторінка 21).
◻ Як людські ревнощі можуть сприяти добру?
Вони можуть спонукати людину захистити близьку особу від поганого впливу. Крім того, люди можуть виявляти належним чином ревнощі щодо Єгови і його поклоніння (1 Царів 19:10) (15.09, сторінки 8, 9).
◻ Що означають у Буття 50:23 слова стосовно Йосипових внуків, що вони «народилися на Йосипові коліна»?
Це може просто значити, що Йосип визнавав дітей своїми нащадками, але також може показувати, що він з любов’ю бавився з дітьми, гойдаючи їх на своїх колінах. Батьки сьогодні добре роблять, коли виявляють своїм дітям подібну любов (15.09, сторінки 20, 21).
◻ Що є необхідним для успішного сімейного життя?
Щоб досягти таких бажаних результатів, подружні партнери повинні завжди ставити Бога на перше місце. Таким чином подружні пари старатимуться залишатися разом і розв’язувати свої проблеми, застосовуючи пораду з Божого Слова. Завдяки цьому вони уникатимуть душевного болю, зумовленого тим, що ігнорується Божа воля (Псалом 19:8—12) (01.10, сторінка 11).
◻ Наскільки необхідним є сьогодні побожне почуття невідкладності?
Побожне почуття невідкладності є невід’ємною частиною служіння Єгові від душі. Воно відвертає і розладнує спроби Диявола, спрямовані на те, щоб Божі слуги ‘знемоглися і впали на душах своїх’ (Євреїв 12:3). Воно захищає нас від втягнення у справи світу та у його матеріалізм, допомагаючи концентруватися на ‘правдивому житті’ (1 Тимофія 6:19) (01.10, сторінка 28).
◻ Коли, згідно з притчею про овець і козлів, Ісус сідає на своєму троні й для чого? (Матвія 25:31—33).
Слова у притчі про те, що він сідає, не означають, що він стає Царем. Він сідає як Суддя. Цей суд не триватиме багато років. Замість цього притча вказує на майбутнє, коли Ісус в обмеженому часі винесе і приведе у виконання присуд народам (15.10, сторінки 22, 23).
◻ Що таке «покоління», про яке так часто говорив Ісус?
Ісус застосовував термін «покоління» до тогочасних людських мас та їхніх ‘сліпих поводатарів’, котрі разом становили єврейський народ (Матвія 11:16; 15:14; 24:34) (01.11, сторінка 14).
◻ До чого стосується вираз «це покоління» в остаточному сповненні Ісусового пророцтва з Матвія 24:34—39?
Ісус, очевидно, говорить про тих людей на землі, які бачать знак Христової присутності, але не виправляють свого життя (01.11, сторінки 19, 31).
◻ Яку користь приносили стародавнім ізраїльтянам міста сховища?
Їх існування наголошувало ізраїльтянам, що вони не повинні ставитися недбало чи байдуже до людського життя. Це також підкреслювало потребу виявляти милосердя, коли воно оправдане (Якова 2:13) (15.11, сторінка 14).
◻ Прототипом чого були міста сховища?
Вони були прототипом Божих заходів для охорони нас від смерті за порушення його заповіді про святість крові (Буття 9:6) (15.11, сторінка 17).
◻ Як християнське братство може допомогти нам ‘відновити силу’ (Ісаї 40:31).
Серед братів і сестер, безумовно, є такі, що зустрічаються із подібними ситуаціями і почуваються подібно до нас (1 Петра 5:9). Дуже підбадьорює усвідомлення того, що наші проблеми не є унікальними і що наші почуття не є чимось незвичайним (01.12, сторінки 15, 16).