Коли упередження піде в небуття

КАЖУТЬ, нібито вчений Альберт Ейнштейн якось сказав, що у цьому похмурому світі подолати упередження важче, ніж поділити атом. Подібно Едвард Р. Мурров, журналіст, котрий став знаменитим у роки другої світової війни й пізніше працював директором Інформаційного агентства США, сказав, що «ніхто не може ліквідувати упередження — з ним треба змиритися».

Чи переконливо звучать ці твердження? Чи й справді дискримінацію та расизм неможливо ліквідувати? Як ставиться до упередження Бог?

Бог безсторонній

Біблія виступає проти небезсторонності (Приповістей 24:23; 28:21). За її словами, «мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава» (Якова 3:17). На важливості такої мудрості особливо наголошувалося суддям стародавнього Ізраїлю. Святе Письмо повчало їх: «Не зробите кривди в суді: не будеш потурати особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного» (Левит 19:15).

Тверда позиція Біблії проти упередженості акцентувалася Ісусом Христом та його апостолами Петром і Павлом. Ісус був безстороннім стосовно тих, що були «змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:36). Він учив: «Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!» (Івана 7:24).

Петро та Павло запевняють нас, що Бог безсторонній. Петро писав: «Пізнаю я поправді, що «не дивиться Бог на обличчя», але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34, 35). Також апостол Павло каже: «Не дивиться Бог на обличчя» (Римлян 2:11).

Вплив Біблії

Біблія має силу змінювати особистості тих, хто керується нею. У Євреїв 4:12 читаємо: «Боже Слово живе та діяльне». З допомогою Єгови упереджена людина може змінити навіть спосіб мислення й стати безсторонньою у стосунках з іншими.

Візьмімо до уваги, наприклад, Савла з Тарса. Згідно з Біблією, свого часу він запекло протидіяв християнському зборові, дотримуючись жорстких релігійних традицій (Дії 8:1—3). Він був твердо переконаний юдейською традицією, що всі християни — відступники й вороги правдивого поклоніння. Через своє упередження він підтримував убивства християн. Біблія каже, що він дихав «грізьбою й убивством на учнів Господніх» (Дії 9:1). При цьому він думав, що виконує святе служіння Богові. (Порівняйте Івана 16:2).

Проте Савл з Тарса зміг побороти свою надзвичайну упередженість. Він навіть став християнином! Згодом, уже як Павло — апостол Ісуса Христа, він писав: «Давніше був [я] богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві» (1 Тимофія 1:13).

Павло був не єдиним, хто зробив такі докорінні зміни у своєму мисленні. У листі до свого співпроповідника Тита Павло напучував християн, щоб вони «не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям. Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного» (Тита 3:2, 3).

Ламання бар’єрів упередженості

Справжні християни сьогодні намагаються дотримуватися цієї поради. Вони усвідомлюють, що їм не слід судити людей на підставі поверхневого враження. Це не дозволяє їм ‘зневажати’ інших. Вони тішаться тим, що належать до міжнародного братства, яке не знає ніяких націоналістичних, етнічних і расових перепон цього світу.

Візьмімо для прикладу історію Енріко, темношкірого бразильця. Він сам, будучи жертвою расової дискримінації, глибоко ненавидів білих людей. Він розповідає: «Якось до мене додому прийшло двоє світлошкірих Свідків, аби порозмовляти про Боже ім’я. Спочатку я не хотів їх слухати, бо не довіряв білим людям. Але скоро я побачив, що в їхніх словах є правда. Я погодився на біблійне вивчення. Моїм першим запитанням було: «Чи у вашій церкві є багато чорних?» Вони відповіли: «Так» — і показали мені останній малюнок у книжці «Моя книга біблійних оповідань»a, на якому було зображено дітей різних рас. Був там і чорний хлопчик, і це мене підбадьорило. Пізніше я відвідав Зал Царства Свідків Єгови, де побачив людей різних рас, які ставилися одні до одних з повагою. То було надзвичайно важливим для мене».

Тепер Енріко, будучи Свідком Єгови, радіє тим, що належить до справжнього християнського братства. Він розуміє, що в цьому немає заслуги нікого з людей. Він каже: «Нині я вдячний Єгові та Ісусу за все, що вони зробили для мене. Я працюю разом з мільйонами вірних слуг Єгови всіх рас, кольорів, найрізноманітнішого походження, яких єднає спільна мета».

Даріо був жертвою упередження з самого дитинства. У 16 років він почав вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Він зауважує: «Я пересвідчився, що між Свідками немає відчуття расової вищості». Незабутнє враження на нього справила атмосфера справжньої любові. Особливо впало йому у вічі те, що відповідальність у зборі була покладена на осіб різних рас. Коли поза збором Даріо відчуває на собі упередженість чи дискримінацію, він пам’ятає, що Єгова любить людей усіх народів, племен і мов.

Як давати собі раду

Всі ми бажаємо, щоб з нами обходилися гідно й шанобливо. Ось чому бути жертвою упередженості — важке випробовування. Християнський збір не оберігає нас цілковито від упереджень цього лихого світу. Доки Сатана Диявол керуватиме справами світу, доти буде існувати несправедливість (1 Івана 5:19). Об’явлення 12:12 попереджає нас: «Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» Його мета не просто створювати людям дискомфорт. Він прирівняний до хижого звіра. Апостол Петро каже: «Ваш супротивник — диявол — ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1 Петра 5:8).

Біблія також пише: «Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові,— то й утече він від вас» (Якова 4:7). Якщо вам доводиться стикатися з упередженим ставленням, то чудовою допомогою вам буде те, що ви будете надіятися на Божу охорону так само, як це робив Давид: «Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене» (Псалом 71:4). Ми навіть можемо молитися, як псалмоспівець: «Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік,— цілий день він воює та тисне мене!» (Псалом 56:2).

Як Бог відповість на такі молитви? Біблія каже: «Визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних» (Псалом 72:12, 13). Як відрадно знати, що у визначений час Єгова дасть полегшення всім жертвам несправедливості!

«Не вчинять лихого»

Правителі держав цього світу можуть і надалі боротися з упередженнями за допомогою законів та різних програм. Вони можуть і далі обіцяти людям забезпечити рівноправність та справедливість. Але їм не досягнути мети (Псалом 146:3). Тільки Бог може усунути й усуне всі форми упередженості. Він перетворить людство в одну дружну родину. «Натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» переживе кінець цієї злої системи й буде жити в мирі (Об’явлення 7:9, 10).

Єгова усуне всяку шкоду, заподіяну расовими й соціальними упередженнями. Лишень уявіть собі, що вже ніхто більше не буде потерпати від несправедливості! «І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4). А в Ісаї 11:9 сказано: «Не вчинять лихого».

Якщо ви жертва упередженості тепер, то ця чудова надія на майбутнє зміцнить ваші стосунки з Єговою. Вона допоможе вам зносити несправедливість у цій лихій системі. Намагаючись дати собі раду з упередженим ставленням до себе й дивлячись уперед, дотримуйтеся мудрої біблійної поради: «Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!» (Псалом 31:25).

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

U.S. National Archives photo