«Чи я це бачу наяву, чи це тільки сон?»
Наступне повідомлення надійшло з Малаві; у ньому розповідається про один з історичних обласних конгресів Свідків Єгови «Люди, що радісно хвалять Бога», який проходив там влітку 1995 року.
«НА ОДНІЙ з автомагістралей, приблизно на півдорозі до західного берега озера Малаві, вперше за 29 років з’явився дорожній покажчик. На ньому було написано: «Обласний конгрес Свідків Єгови».
Поруч з покажчиком зупинився величезний вантажний автомобіль, і з його причепа висипало понад 200 делегатів з містечка Мзузу. Вони привезли пакунки з одягом, ковдри, горщики, відра, їжу, дрова та Біблії й стали готуватися приєднатись до своїх братів та сестер з інших місцевостей, яких було вже біля 3000.
Поки ми вітали тих, хто вибирався з причепа, підійшов, штовхаючи по піску свій велосипед, 63-річний Джордж Чікако. Він два дні добирався на велосипеді з села Нкотакота. Брат Чікако чотири разу сидів у в’язниці через свою відмову піти на компроміс та зрадити біблійні принципи. Його двоюрідний брат помер від побоїв у карцері. «Чи я це бачу наяву, чи це тільки сон? — питає брат Чікако.— Цей конгрес проходить серед білого дня, і люди на весь голос співають пісні Царства! Весь цей час нам доводилося збиратися у нічній темряві, шепотіти пісні Царства та потирати руки, коли хотілося аплодувати. Зараз ми збираємось відкрито і люди дивуються, як нас багато, бо вони думали, що нас дуже мало!»
Місце конгресу обгороджено солом’яним парканом та накрито очеретом, щоб був сховок від сонця. Аби надати притулок делегатам, були зроблені маленькі хатинки із соломи та спільні спальні просто неба. Нічне повітря сповнюють чудові мелодійні голоси, які більше не примушує мовчати страх переслідування.
Як доречно, що тема цього конгресу — «Люди, що радісно хвалять Бога»!»
[Відомості про джерело]
Mountain High Maps® Copyright © 1995 Digital Wisdom, Inc.