«Служіте Господеві Христові!»

ПРОТЯГОМ історії мільйони людей були під тягарем рабства. Наприклад, тисячі років тому ізраїльтяни дуже страждали від єгипетських наглядачів. Як каже Біблія, «поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами», зокрема виготовленням цегли (Вихід 1:11, Хом.).

Сьогодні у багатьох країнах люди не є рабами буквально, але велика кількість з них мусить довго працювати у важких, деколи шкідливих умовах. Ці люди є під тягарем, який можна назвати економічним рабством.

Однак існує форма рабства, яка не обтяжує. Апостол Павло заохочував співвіруючих: «Служіте Господеві Христові!» (Колосян 3:24, Хом.). Люди, що мають важкі тягарі, коли стають рабами Христа, знаходять полегшення. Сам Ісус сказав: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм». Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Матвія 11:28—30).

Якщо людина приймає Христове ярмо, вона не звільняється від обов’язку матеріально забезпечувати свою сім’ю (1 Тимофія 5:8). Однак це ярмо охороняє від багатьох пасток матеріалізму. Замість того щоб робити матеріальне благополуччя головною ціллю у житті, християни задоволені, маючи найнеобхідніше. (1 Тимофія 6:6—10; порівняйте 1 Коринтян 7:31).

Християни також знаходять підкріплення у сповненні свого обов’язку проповідувати «Добру Звістку» про Боже Царство (Матвія 24:14, СМ). Це приносить справжню радість і задоволення!

Нам слід бути вдячними за можливість ‘служити Господеві Христові’!

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 32]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.