Вони були непохитними під час нацистського переслідування
ПОЗИЦІЯ Свідків Єгови, що безстрашно трималися своєї непорочності в нацистській Німеччині, дуже відрізнялася від позиції, яку в той час займали церкви загальновизнаного християнства. Цю думку висловлює професор історії Джон Вайс у своїй книжці «Ідеологія смерті». Він пише:
«У 1934 році євангелічна церква стверджувала, що нацисти заслуговують того, аби «лютерани щиро приймали їх», і дякувала «Господу Богу» за «благочестивого і надійного правителя» для німців... Протестантський єпископ написав своїм священнослужителям: «[Гітлера] послав нам Бог». Вайс продовжує: «Німецька методистська церква... погодилась з єпископом Дібеліусом у тому, що Гітлер врятував Німеччину від неминучої більшовицької революції, принісши мир і стабільність... Церква мормонів радила своїм вірним членам не противитися Гітлеру, бо це було б порушенням закону Мормона». І він додає: «Католикам говорили, що їхній священний обов’язок — підкорятися новій державі; їх не звільнили від того обов’язку навіть тоді, коли духівництво дізналось про всі жахи, вчинені на сході».
А що сказати про Свідків Єгови? Професор Вайс вказує, що «лише Свідки Єгови як група протистояли нацистам. Тисячі з них було ув’язнено,— продовжує професор Вайс,— хоча будь-який Свідок, відправлений до концентраційного табору, міг легко звільнитися, підписавши документ про відречення від своєї віри».
Професор Вайс висловлюється про непорочність Свідків Єгови так: «Їхній приклад демонструє унікальну наполегливість і героїчну силу раннього християнства, яку воно мало до свого офіційного визнання, а також його зобов’язання щодо суспільного ладу з бажанням вести перш за все безкомпромісне життя. Один протестантський пастор написав про них: «Не великі церкви, а ці люди, на яких зводили наклеп і з яких глумилися, були тими, хто першими піднялися проти люті нацистського демона і наважилися протидіяти йому, керуючись своєю вірою».