Яке ім’я ви собі здобули?

У БІБЛІЇ слово «ім’я» деколи означає репутацію. Наприклад, цар Соломон писав: «Краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини — від дня її вродження!» (Екклезіяста 7:1; порівняйте Приповістей 22:1). За словами Соломона, людина не народжується з добрим ім’ям. Натомість таку хорошу репутацію можна заробити лише протягом життя. Ім’я людини показує, ким вона є, які в неї риси: щедра вона чи егоїстична, співчутлива чи байдужа, смиренна чи горда, і навіть праведна чи грішна.

Розгляньмо приклад Давида. Протягом свого правління цар Давид виявився міцною і непохитною людиною. У той самий час він покірно визнавав свої помилки та каявся у скоєнні тяжких гріхів. Тож пророк Єгови мав усі підстави назвати Давида ‘мужем за серцем Своїм [Божим]’ (1 Самуїла 13:14). Будучи в молодому віці, Давид уже мав добре ім’я у Божих очах.

На противагу цьому юдейський цар Єгорам заробив собі погане ім’я. Він відвернув своїх підданих від поклоніння Єгові; більш того, він навіть убив своїх шістьох братів та деяких князів Юди. Зрештою Єгова покарав Єгорама тяжкою хворобою, від якої той і помер. У Біблії говориться, що після смерті Єгорама «ніхто за ним не жалував» (2 Хронік 21:20).

Життєвий шлях Давида та Єгорама стверджує правдивість біблійної приповістки: «Пам’ять про праведного — на благословення, а ймення безбожних загине» (Приповістей 10:7). Отже, кожному з нас було б добре серйозно задуматись над питанням: «Яке ім’я в очах Бога та ближніх здобуваю собі я?»