Духовне рибальство у водах Егейського моря

ЕГЕЙСЬКЕ МОРЕ займає велику площу в східній частині Середземного моря. З півночі і заходу від нього лежить материкова частина Греції, зі сходу — Туреччина, а на півдні — Крит. Егейське море, ця колиска стародавніх цивілізацій, всіяне островами та острівцями. Один поет, побачивши ці горбисті острови, вкриті групками маленьких, білих будинків, які виблискували на сонці, порівняв їх до «кам’яних буйногривих коней».

Не дивно, що ці острови стали одним з найпопулярніших місць для туристів з цілого світу! Їхню красу підкреслюють чудові риси людей, котрі живуть і працюють там. Прості й гостинні, однак незалежні остров’яни роблять цю місцевість ще більш унікальною.

Багато остров’ян заробляють на життя рибальством у водах Егейського моря. Проте у тій місцевості добрі результати приносить ще один важливий вид «рибальства». «Ловці людей» — благовісники доброї новини про Боже Царство — проходять острови Егейського моря вздовж і впоперек, роблячи християнських учнів (Матвія 4:18, 19; Луки 5:10).

Приблизно 19 століть тому на цих островах побували християнські благовісники. Десь у 56 році н. е. апостол Павло повертався з третьої місіонерської подорожі і ненадовго зупинявся на островах Лесбос, Хіос, Самос, Кос і Родос. Будучи ревним проповідником, Павло звичайно ж проповідував деяким остров’янам (Дії 20:14, 15, 24; 21:1, 2). Після дворічного ув’язнення в Римі він, імовірно, відвідав Крит і там займався проповідницькою діяльністю. Під кінець першого століття апостол Іван був висланий на острів Патмос «за те, що... проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа» (Об’явлення 1:9, СМ). А як ведеться сьогоднішнім вісникам доброї новини на тих островах?

Успішні проповідницькі кампанії

Проповідування на цих групах островів — складна і вимоглива праця. Вона потребує великих зусиль та самопожертви. Декотрі острови розкидані далеко один від одного. Морське та повітряне сполучення з деякими островами нерегулярне, а з іншими його майже немає, особливо взимку. На морі бувають бурі, особливо коли сильно дують сезонні північні вітри — мелтемія. До того ж на багатьох островах села ізольовані і труднодоступні, оскільки по курних, немощених дорогах часто майже неможливо проїхати. До декотрих сіл можна добратися виключно малими човнами.

Візьмімо для прикладу острів Ікарія. Маленький збір з 11 вісників доброї новини про Царство не може опрацювати всіх сіл на цьому острові й сусідніх острівцях. Тому християнські брати й сестри з Самосу приїжджають допомагати проповідувати мешканцям Ікарії, Фурні, Патмосу та Ліпсосу. Нещодавно протягом одної такої дводенної кампанії Свідки змогли розповсюдити 650 журналів, 99 брошур і 25 книжок на біблійні теми! Вони були здивовані, що зустрічали людей, які зовсім не знали, хто такий Єгова. Вони просто благали Свідків залишитися і більше навчити їх із Біблії. Одна жінка сказала Свідкові: «Тепер ви йдете. Але в мене ще багато біблійних питань. Хто мені допоможе?» Християнська сестра пообіцяла продовжити спілкування по телефону і таки розпочала з нею біблійне вивчення у цей спосіб.

Коли роз’їзний наглядач відвідав Ікарію, то зробив розпорядок, щоб опрацювати цілий острів за одні вихідні. На допомогу було покликано близько 30 вісників Царства з Самосу. Ці брати мусили оплатити дводенний нічліг в готелі й оренду машин з приводом на чотири колеса. Два дні падав сильний дощ, а прогноз погоди на вихідні був безрадісний. Але це не стримало братів. Вони пригадали собі слова з Екклезіяста 11:4: «Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати». Зрештою погода трохи поліпшилась, і брати повернулися додому радісні й задоволені, бо донесли свою важливу звістку до всіх остров’ян.

Шістнадцять вісників з острова Андрос докладають великих зусиль, щоб опрацьовувати цілий острів. Коли два брати прибули у віддалене село, вони постановили зустріти усіх мешканців. Вони розмовляли з людьми в домах, на вулиці і в полі. Брати навіть відвідали поліцейську дільницю і там залишили літературу. Впевнені, що зустріли всіх мешканців села, вони вже збиралися звідти їхати. Але від’їжджаючи з центральної площі, вони побачили греко-православного священика. Брати зрозуміли, що йому ще не свідчили і запропонували невелику публікацію. Той охоче взяв її. Тепер вони точно знали, що нікого не оминули у своїй проповідницькій праці!

Гавдос (або Клавда) — острівець, який лежить трохи південніше Криту і на якому живе всього 38 мешканців. Він вважається найпівденнішою точкою Європи (Дії 27:16). Один роз’їзний наглядач з дружиною та інша подружня пара, провели три дні, проповідуючи на цьому острові. Щоб зменшити витрати, вони спали в наметі. Усі мешканці почули добру новину, і брати раділи, що люди не були до них упереджені. Вони ще нічого не чули про Свідків Єгови — ані доброго, ані поганого. Місцеві люди, у тому числі священик, прийняли 19 книжок і 13 брошур. Коли Свідки поверталися малим човном на Крит, на морі знялась буря, і їхнє життя опинилося в небезпеці. «Ми дякували Єгові, що добралися додому живими, але також славили його, що дозволив нам нести честь його імені на цій найпівденнішій точці Європи»,— сказали вони.

Патмос — це острів, на якому апостол Іван написав останню книгу Біблії Об’явлення. Донедавна на Патмосі не було жодного Свідка Єгови. Брати з Самосу ретельно організували проповідницьку кампанію на цьому острові. Вони знали, що можуть сподіватися сильного опору, тому що острів є твердинею Грецької православної церкви. Дві сестри проповідували добру новину від дому до дому, і одна жінка запросила їх. Її чоловік настійливо питав, хто скерував сестер до їхнього дому. Коли вони пояснили, що відвідують кожний дім, він знову запитав: «Ви впевнені, що ніхто з сусідів не послав вас сюди?» Дружина, яка познайомилася зі Свідками Єгови в Заїрі, пізніше пояснила сестрам, що сталося того ранку: «Як і в інші дні, я молилась до Єгови, щоб він послав на острів Свідків. Чоловік сміявся з мене. Коли ви стали у дверях нашого дому, ми з чоловіком були вражені. Ось чому він так випитував, хто послав вас до нашого дому». З цією жінкою відразу ж було розпочато біблійне вивчення. Протягом десяти місяців вивчення проводилося по телефону, хоча це дорого обходилося як для сестри, так і для зацікавленої жінки. Згодом вона охрестилась, і тепер є єдиним Свідком на тому острові, на який 1900 років тому був засланий апостол Іван.

«Рибальство» в портах

Влітку в порти багатьох островів Егейського моря заходять рейсові пароплави і привозять багато відпускників. Це дає Свідкам Єгови унікальну можливість зустріти людей різних націй та мовних груп. Збори тримають запас біблійної літератури багатьма мовами, і вісники розповсюджують серед туристів тисячі журналів. Декотрі кораблі щотижня заходять у ті самі порти, і брати можуть робити повторні відвідини та навіть проводити біблійні вивчення з членами екіпажу.

Влітку 1996 року одна сестра, яка повночасно проповідує на Родосі, свідчила молодому чоловікові з Ямайки, котрий працював на рейсовому кораблі. Цей корабель заходив у порт Родосу щоп’ятниці. Наступного тижня юнака запросили на обласний конгрес, що проходив на острові. Піонерка за допомогою англійської Біблії допомагала йому зрозуміти декотрі біблійні істини, представлені в програмі. Глибоке враження на нього справили любов і тепло, виявлені Свідками на конгресі. Наступної п’ятниці він запросив двох піонерів до себе на корабель. Вони взяли з собою літературу англійською та іспанською мовами. Їхні проповідницькі сумки спорожніли за неповну годину! Той чоловік з Ямайки до кінця літа щоп’ятниці вивчав Біблію. Наступного літа він повернувся, готовий поновити вивчення. Але цього разу вирішив змінити роботу, щоб робити духовний прогрес. Пізніше той чоловік знову зник. Як же раділи брати з Родосу, коли дізналися, що на початку 1998 року він охрестився!

Ловля мігруючої «риби»

Егейське море славиться мігруючою рибою, як, наприклад, сардиною і меч-рибою, що плаває його водами і потрапляє в сіті рибаків. Подібно й серед робітників, які іммігрують у Грецію з багатьох східноєвропейських країн, благовісники Царства знаходять чимало людей зі сприйнятливими серцями.

У десятирічному віці Резі вперше прочитала про Єгову та його наміри на сторінках журналів «Вартова башта» і «Пробудись!». Це було в Албанії. Через три роки вона разом із сім’єю переїхала на острів Родос. Одного дня Резі молилася до Єгови, щоб він допоміг знайти його людей у її новому домі. Наступного дня на радість дочки батько приніс додому знайомі журнали — «Вартову башту» і «Пробудись!». Резі знайшла сестру, яка дала батькові журнали, і невдовзі почала вивчення за допомогою книжки «Знання, яке веде до вічного життя». Деколи вона просила вивчати з нею тричі на день! Через два місяці дівчинка стала неохрещеним вісником і в березні 1998 року у віці 14 років охрестилася. Того ж дня вона розпочала допоміжне піонерське служіння, а через шість місяців вступила в ряди сталих піонерів, тобто повночасних служителів.

Брат на острові Кос проводив вивчення з людьми з Росії. Він запитав, чи у них є друзі, котрі теж бажають вивчати Біблію, і вони повели його за 30 кілометрів у село, в якому жило подружжя вірменів — Леонідас та його дружина Офелія. Там на братів чекала несподіванка. Ті вірмени винесли сумку, повну вірменської та російської літератури, опублікованої Товариством Вартової башти! Вони пояснили, що вивчали Біблію зі Свідками Єгови і вже стали неохрещеними вісниками. Через політичні заворушення та економічні труднощі вони були змушені залишити рідні краї. Як тільки прибули на Кос, то відразу ж розпочали вивчення з матір’ю і сестрою Леонідаса, які вже були там. Свідок і не сподівався, що у нього з’явиться три нових біблійних вивчення: одне з Офелією, одне з Леонідасом і ще одне з його матір’ю та сестрою. Це означало тричі на тиждень їздити мотоциклом на віддаль 30 кілометрів. Леонідас та його дружина охрестилися через кілька місяців. Яка ж винагорода місцевим братам за саможертовний дух!

Єгова дає зріст

Очевидно, що Єгова благословляє невтомні зусилля понад 2000 активних вісників Царства на островах Егейського моря. Тепер там є 44 збори і 25 груп Свідків Єгови. З тих груп — 17 іншомовні, оскільки воля Єгови є, щоб «усі [«усякі», НС] люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тимофія 2:4). Крім того, 13 спеціальних піонерів докладають великих зусиль, щоб досягнути ще більше людей на тих віддалених територіях.

Вже багато століть Егейське море є культурним і торговельним центром. В останні десятиліття для сотень тисяч туристів воно стало улюбленим місцем проведення відпустки. Але що важливіше, вісники Царства, як «ловці людей», знаходять на цих островах багато людей щирого серця, охочих нести Єгові хвалу. Разом вони дають величний відгук на пророче запрошення: «Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!» (Ісаї 42:12).

[Карта на сторінці 22]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Егейське море

ГРЕЦІЯ

Лесбос

Хіос

Самос

Ікарія

Фурні

Патмос

Кос

Родос

Крит

ТУРЕЧЧИНА

[Ілюстрація на сторінці 23]

Острів Лесбос.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Острів Патмос.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Острів Крит.