Чи ви розсудливі?

КОЛИ Мойсей настановляв суддів над Ізраїлем, він намагався знайти «мудрих, розсудливих і досвідчених чоловіків» (Повторення Закону 1:13, НС). Досвід, який приходить з роками, не був єдиним критерієм вибору. Також важливими були мудрість та розсудливість.

Розсудлива особа розмовляє та поводиться відповідно. «Дев’ятий новий університетський словник Вебстера» називає розсудливою ту людину, яка «в разі необхідності вміє промовчати». Дійсно, є «час говорити» і «час мовчати», й розсудлива особа вміє розрізняти, якої поведінки, згідно з цим принципом, вимагає ситуація (Екклезіяста 3:7). Часто є вагома причина помовчати, бо в Біблії говориться: «Не бракує гріха в велемовності, а хто стримує губи свої, той розумний [«діє розсудливо», НС]» (Приповістей 10:19).

Християни повинні бути розсудливими у стосунках з іншими. Людина може говорити багато й переконливо, але це не означає, що вона найважливіша та незамінна. Пам’ятаймо, Мойсей був «міцний у словах», але не міг успішно керувати ізраїльтянами, поки не розвинув такі риси, як терпеливість, сумирність та самовладання (Дії 7:22). Тому ті, кому довірена влада, мусять докладати особливих зусиль, щоб бути скромним та виявляти дух поступливості (Приповістей 11:2).

Тих, кого Ісус Христос поставив «над усім добром своїм», Боже Слово описує як ‘вірних і розсудливих’ (Матвія 24:45—47, Філ.). Вони не дозволяють, щоб якийсь імпульсивний порив спонукав їх зухвало випереджати Єгову, але й не зволікають, коли Божий погляд на певну справу є чіткий і зрозумілий. Вони знають, коли час говорити, а коли час мовчки чекати на подальше вияснення. Всі християни повинні не лише переймати їхню віру, але й виявляти розсудливість, як це робить клас раба (Євреїв 13:7).