Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
3—9 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ГАЛАТІВ 4—6
Оповідь з важливим символічним значенням
it-1 1018, абз. 2 (англ.)
Агар
Як зазначив апостол Павло, Агар представляє тілесний Ізраїль, який був зв’язаний з Богом угодою, укладеною біля гори Сінай; ця угода «народ[ила] дітей для рабства». Ізраїльтяни були грішними і тому неспроможними дотримуватися умов цієї угоди. Перебуваючи під Закон-угодою, вони не стали вільним народом, а були засуджені як грішники, що заслуговували смерті. Отже, вони були рабами (Ів 8:34; Рм 8:1—3). За днів Павла Агар символізувала Єрусалим — столицю, яка представляла буквальних ізраїльтян як народ і разом зі своїми «дітьми» перебувала в рабстві. Однак народжені духом християни є дітьми «вишнього Єрусалима», символічної дружини Бога. Подібно до Сарри, вільної жінки, цей Єрусалим ніколи не був у рабстві. І як Ізмаїл переслідував Ісака, так діти поневоленого Єрусалима переслідували дітей «вишнього Єрусалима», яким Син дарував свободу. Агар і її син були вигнані, і це є символом того, що Єгова відкинув тілесний Ізраїль як народ (Гл 4:21—31; див. також Ів 8:31—40).
w14 15.10 10, абз. 11
Майте непохитну віру в Царство
11 Угода з Авраамом виконалась на його нащадках, коли вони успадкували Обіцяну землю. Але Святе Письмо показує, що ця угода має також духовне сповнення (Гал. 4:22—25). У цьому більшому сповненні, як пояснив під натхненням апостол Павло, головна частина Авраамового насіння — це Христос, а другорядна — 144 000 помазаних духом християн (Гал. 3:16, 29; Об’яв. 5:9, 10; 14:1, 4). Жінка, яка дає початок насінню,— це «верхній Єрусалим», небесна частина Божої організації, що складається з відданих духовних створінь (Гал. 4:26, 31). Як зазначено в угоді з Авраамом, насіння жінки принесе благословення для людства.
Розшукуймо духовні перлини
w09 1.4 13
Чи ви знаєте?
Чому в молитві Ісус звернувся до Єгови словами «Авва, Батьку»?
Арамейське слово ’авва́’ означає «батько» або звертання «батьку». Усі три рази, коли це слово трапляється в Біблії, воно вживається у молитві і стосується небесного Батька, Єгови. Який зміст вкладено в це звертання?
У «Міжнародній стандартній біблійній енциклопедії» (англ.) зазначається: «В розмовній мові за часів Ісуса звертання ’авва’ вказувало на теплі близькі стосунки та повагу дитини до батька». Це слово виражало ніжність і було одним з перших, які дитина вчилася вимовляти. Ісус вжив його в надзвичайно палкій молитві до свого Батька. Це було в Гефсиманському саду за кілька годин до смерті Ісуса. Він звернувся до Єгови словами «Авва, Батьку» (Марка 14:36).
У вищезгаданій праці сказано: «’Авва’ як форма звертання до Бога трапляється в єврейській літературі греко-римського періоду дуже рідко. Вважалося, що таке неформальне звернення до Бога буде виявом неповаги». Проте «вживання Ісусом цього слова в молитві свідчить про Його особливо близькі стосунки з Богом». Інші два уривки, де з’являється слово «Авва», є частиною листів апостола Павла. Це показує, що християни I століття також вживали його у своїх молитвах (Римлян 8:15; Галатів 4:6).
w10 1.11 15
Чи ви знаєте?
Що означають слова апостола Павла з Галатів 6:17: «Я ношу на своєму тілі тавро Ісусового раба»?
▪ Людям, які жили в I столітті та чули ці слова, могли спадати на думку різні образи. У стародавні часи розпеченим залізом таврували полонених, рабів-утікачів і злодіїв, які грабували храми. Таке тавро вважалося ганебним.
Однак не всі мітки на тілі людей мали негативний зміст. У багатьох давніх народах їх використовували, щоб показати належність до певного племені або релігії. Згідно з «Теологічним словником Нового Завіту» (англ.), «сирійці присвячували себе богу Гададу і богині Атаргатіс, випалюючи знаки на зап’ястку або шиї... Поклонники Діоніса наносили тавро у формі плющового листка».
Чимало сучасних дослідників припускає, що Павло мав на увазі шрами, які він отримав від побоїв під час місіонерських подорожей (2 Коринфян 11:23—27). А втім, Павло, мабуть, хотів сказати, що про його належність Христу свідчили не якісь буквальні мітки, а спосіб життя.
10—16 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ЕФЕСЯН 1—3
Система управління Єгови та її мета
it «Священна таємниця»
Месіанське Царство. Павло у своїх листах дає повне уявлення про священну таємницю Христа. В Ефесян 1:9—11 він говорить про те, що Бог виявив «священну таємницю своєї волі», і додає: «За своїм бажанням він задумав у кінці визначених часів запровадити систему управління, завдяки якій буде зібране в Христі все, що на небі і що на землі. Так, усе буде зібране в Христі, в тому, з ким ми перебуваємо в єдності і з ким були призначені спадкоємцями. Бог, який виконує все так, як вирішує за своєю волею, вибрав нас наперед відповідно до свого наміру». Ця «священна таємниця» пов’язана з урядом, Месіанським Царством Бога. «Все, що на небі» — це ті, хто разом з Христом успадкують небесне Царство. Все, «що на землі»,— це земні піддані Царства. Ісус пояснив учням, що священна таємниця стосується Царства, сказавши: «Вам дано зрозуміти священну таємницю Божого Царства» (Мр 4:11).
w12 15.7 27, 28, абз. 3, 4
Єгова збирає свою сім’ю
3 Усі діла Єгови узгоджуються з його наміром. Тому «під час завершення визначеного часу» Бог запровадив «систему управління» — устрій, завдяки якому об’єднуються всі його розумні створіння. (Прочитайте Ефесян 1:8—10). Ця система управління досягає своєї мети у два етапи. На першому етапі Бог готує помазаних християн до життя на небі, де вони продовжать працювати під керівництвом Ісуса Христа. Цей етап розпочався в П’ятидесятницю 33 року н. е., коли Єгова почав збирати тих, хто правитиме з Христом у небі (Дії 2:1—4). Оскільки помазанці на основі викупної жертви Христа визнані праведними і мають можливість отримати життя, вони усвідомлюють, що усиновлені як «Божі діти» (Рим. 3:23, 24; 5:1; 8:15—17).
4 На другому етапі Бог готує тих, хто житиме в Раю під правлінням Месіанського Царства Христа. Першими з них будуть люди, які утворюють «великий натовп» (Об’яв. 7:9, 13—17; 21:1—5). Під час Тисячолітнього правління до них приєднаються мільярди воскреслих (Об’яв. 20:12, 13). Лише уявіть, яка єдність пануватиме між людьми з різних культур та епох! Та наприкінці тисячі років великий натовп і воскреслі особи, тобто «все, що на... землі», зазна́ють випробування. Люди, які залишаться вірними, будуть усиновлені як земні «діти Божі» (Рим. 8:21; Об’яв. 20:7, 8).
Розшукуймо духовні перлини
w13 15.2 28, абз. 15
Нехай ніщо не перешкодить тобі отримати славу
15 Ми допоможемо іншим отримати славу, якщо будемо наполегливо виконувати волю Єгови. До збору в Ефесі Павло написав: «Хоча заради вас я зазнаю́ страждань, прошу: не падайте духом, бо ці страждання приносять вам славу» (Еф. 3:13). В якому розумінні Павлові страждання приносили славу для ефесян? Готовність Павла далі служити цим братам і сестрам попри труднощі показувала їм, що служіння Богові має бути для християн найважливішим і найціннішим. Якби Павло знеохотився в час випробувань, його брати могли б подумати, що їхні стосунки з Єговою, їхнє служіння і їхня надія були неважливими. Павлова витривалість звеличила християнський спосіб життя і засвідчила, що варто йти на будь-які жертви, аби бути учнем Христа.
cl 299, абз. 21
‘Пізнайте Христову любов’
21 Грецьке слово, перекладене як «пізнати», означає навчитися «на практиці, з досвіду». Якщо ми виявляємо любов так, як Ісус,— безкорисливо жертвуємо собою задля інших, співчутливо відгукуємось на їхні потреби та прощаємо від усього серця,— то зможемо по-справжньому розуміти його почуття. Таким чином ми на власному досвіді ‘пізнаємо Христову любов, яка перевищує знання’. І ніколи не забуваймо: чим більше ми стаємо подібними до Христа, тим більше наближуємось до того, кого він досконало наслідував,— до нашого велелюбного Бога Єгови.
17—23 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ЕФЕСЯН 4—6
«Одягніться в повне озброєння від Бога»
w18.05 27, абз. 1
Молоді люди, твердо протистійте Дияволу
АПОСТОЛ Павло порівняв християн до воїнів, які беруть участь у рукопашному бою. Звичайно, ми ведемо не буквальну війну, а духовну. Усе ж наші вороги реальні. Сатана і демони — вправні воїни з величезним досвідом. На перший погляд у нас немає жодних шансів уціліти. Особливо беззахисними здаються молоді християни. Як вони можуть перемогти злих духовних істот, що мають надлюдську силу? Насправді це можливо, і молоді люди здобувають перемогу! Їм це вдається тому, що вони продовжують «зміцнятися завдяки Господу». Але молоді люди не тільки зміцнюються Божою силою. Вони споряджені до битви. Подібно до вишколених воїнів, вони одягнулися «в повне озброєння від Бога». (Прочитайте Ефесян 6:10—12.)
w18.05 28, 29, абз. 4, 7, 10
Молоді люди, твердо протистійте Дияволу
4 Так само істини з Божого Слова захищають нашу духовність від шкоди, якої завдають фальшиві вчення (Ів. 8:31, 32; 1 Ів. 4:1). І чим більше ми любимо біблійні істини, тим легше нам носити «нагрудник», тобто керуватися в житті Божими праведними нормами (Пс. 111:7, 8; 1 Ів. 5:3). Крім того, чітко розуміючи істини з Божого Слова, ми можемо впевнено обстоювати їх перед противниками (1 Пет. 3:15).
7 Доречно, що нагрудник зображає те, як праведні норми Єгови можуть захищати наше символічне серце (Присл. 4:23). Подібно як воїн не поміняв би залізний нагрудник на нагрудник, зроблений з гіршого металу, ми ніколи не поміняли б праведні норми Єгови на власні. Наші судження надто ненадійні, щоб служити для нас захистом (Присл. 3:5, 6). Натомість ми регулярно перевіряємо, чи міцно скріплені «залізні пластини», які Єгова дає нам для того, щоб захищати наше серце.
10 Так само як буквальні чоботи римських воїнів допомагали їм у бою, символічне взуття християн допомагає їм нести людям звістку миру (Ісаї 52:7; Рим. 10:15). Усе ж необхідна мужність, щоб проповідувати, коли виникають нагоди. «Я боявся свідчити своїм однокласникам,— ділиться Бо, якому 20 років.— Я почував себе ніяково. Не знаю, чому я так почувався. Тепер я з радістю проповідую своїм одноліткам».
w18.05 30, 31, абз. 13, 16, 20
Молоді люди, твердо протистійте Дияволу
13 А які «вогненні стріли» Сатана пускає у вас? Це може бути неправда про Єгову: ніби він не цікавиться вами і ніби ви негідні його любові. Дев’ятнадцятирічна Іда бореться з почуттям нікчемності. Вона каже: «Мені нерідко здається, що Єгова далеко від мене і що він не хоче бути моїм Другом». Що їй допомагає? Іда говорить: «Зібрання неабияк зміцнюють мою віру. Раніше я сиділа і не давала коментарів, думаючи, що ніхто не захоче їх слухати. Однак тепер я готуюся до зібрань і стараюсь відповідати два-три рази. Це нелегко, але я почуваюся значно краще, коли даю коментарі. Брати і сестри мене дуже підбадьорюють. Повертаючись з зібрання, я завжди впевнена, що Єгова любить мене».
16 Подібно як шолом захищав голову воїна, наша «надія на спасіння» захищає наш розум, наше вміння мислити (1 Фес. 5:8; Присл. 3:21). Надія допомагає нам зосереджуватися на Божих обіцянках і мати правильний погляд на наші проблеми (Пс. 27:1, 14; Дії 24:15). Але користь від нашого «шолома» є тільки тоді, коли ми носимо його на голові, а не в руці.
20 Павло порівняв Боже Слово до меча, який дав нам Єгова. Але нам треба вчитися вміло ним послуговуватися, коли ми обстоюємо наші вірування або коли змінюємо своє власне мислення (2 Кор. 10:4, 5; 2 Тим. 2:15). Як нам працювати над цим вмінням? Себастьян, якому 21 рік, каже: «Читаючи Біблію, я записую один вірш з кожного розділу. Я складаю список улюблених віршів. Завдяки цьому я ліпше розумію мислення Єгови». А згаданий раніше Деніел говорить: «Коли я читаю Біблію, я вибираю вірші, які, на мою думку, допоможуть людям, котрих я зустрічаю в служінні. Я помітив, що люди добре слухають тебе, коли бачать, що ти в захваті від Біблії і з усіх сил намагаєшся їм допомогти».
Розшукуймо духовні перлини
it-1 1128, абз. 3 (англ.)
Святість
Святий дух. Діюча сила, або дух, Єгови підпорядковується йому і завжди сповнює його наміри. Цей дух є чистим, священним, відділеним для виконання Божої волі. Тому він названий «святим духом» і «духом святості» (Пс 51:11; Лк 11:13; Рм 1:4; Еф 1:13). Впливаючи на якусь людину, святий дух спонукує її до святості і чистоти. Коли людина чинить щось неправильне або нечисте, вона протидіє цьому духу і «засмучує» його (Еф 4:30). Сам святий дух не є особою, але через нього виражається Божа свята особистість, тому його можна «засмутити». Будь-яка неправильна звичка може загасити «полум’я духу» (1Фс 5:19). Якщо людина не покидає таку звичку, Божий святий дух, так би мовити, засмучується, і тоді Бог стає ворогом цього бунтівника (Іс 63:10). Той, хто засмучує святий дух, може навіть почати зневажати його, а це гріх, який, за словами Ісуса, людині не буде прощено ані в цьому віці, ані в прийдешньому (Мт 12:31, 32; Мр 3:28—30; див. ДУХ).
it «Жадібність»
Виявляється у вчинках. Жадібність стає явною, коли неправильне і нестримне бажання призводить до вчинків. Яків у своєму листі написав, що неправильне прагнення, ставши здатним родити, породжує гріх (Як 1:14, 15). Отже, жадібну людину видно по її вчинках. Апостол Павло прирівняв таку людину до ідолопоклонника (Еф 5:5). Предмет її бажання стає для неї богом, адже вона починає ставити бажане вище за служіння і поклоніння Творцю (Рм 1:24, 25).
24—30 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ФІЛІППІЙЦІВ 1—4
«Ні про що не тривожтесь»
w17.08 10, абз. 10
«Божий мир... неможливо збагнути розумом»
10 Що допоможе нам ні про що не тривожитися і відчувати «Божий мир»? Як видно з Павлових слів до філіппійців, засобом проти тривоги є молитва. Тож, коли ми тривожимось, нам треба розказувати про свої тривоги в молитвах. (Прочитайте 1 Петра 5:6, 7.) Моліться до Єгови, твердо вірячи, що він дбає про вас. Моліться до нього, «висловлюючи йому також вдячність» за свої благословення. Наше довір’я до нього буде зміцнюватися, якщо ми завжди пам’ятаємо, що він «спроможний зробити незрівнянно більше від усього, про що ми просимо або що можемо собі уявити» (Еф. 3:20).
w17.08 10, абз. 7
«Божий мир... неможливо збагнути розумом»
7 Без сумніву, коли брати у Філіппах прочитали Павлового листа, вони пригадали, що трапилося з цим апостолом і як Єгова зробив те, чого ніхто з них не сподівався. Чого Павло намагався навчити їх? По суті, він сказав: «Не тривожтеся. Моліться, і тоді отримаєте Божий мир». Але зверніть увагу, що «Божий мир» «неможливо збагнути розумом». Що це означає? Деякі перекладачі передають цей вираз як «перевершує всі наші мрії» або «перевищує всі людські задуми». Павло фактично казав, що «Божий мир» набагато дивовижніший, ніж можна собі уявити. З людського погляду ми можемо не знати, як вирішити свої проблеми, але Єгова знає, і він може зробити щось несподіване. (Прочитайте 2 Петра 2:9.)
w17.08 12, абз. 16
«Божий мир... неможливо збагнути розумом»
16 Яким буде результат, коли ми отримаємо «Божий мир, який неможливо збагнути розумом»? Біблія відповідає: «Божий мир... берегтиме... ваші серця та вашу здатність мислити» (Філ. 4:7). Слово «берегти» в мові оригіналу було військовим терміном. У стародавні часи воно стосувалося гарнізону, призначеного охороняти укріплене місто. Таким містом були Філіппи. Його мешканці міцно спали вночі, знаючи, що воїни стережуть ворота їхнього міста. Коли ми маємо «Божий мир», наші серця і розуми також спокійні. Ми знаємо, що Єгова дбає про нас і хоче, щоб ми були щасливі (1 Пет. 5:10). Таке знання береже нас, щоб нас не поглинули тривоги або розчарування.
Розшукуймо духовні перлини
it-2 528, абз. 5 (англ.)
Приношення
Виливна жертва. Виливну жертву приносили разом з більшістю інших жертв, особливо після того, як ізраїльтяни оселилися в Обіцяному краї (Чс 15:2, 5, 8—10). Це було вино («алкогольний напій»), яке виливали на жертовник (Чс 28:7, 14; пор. Вх 30:9; Чс 15:10). Апостол Павло писав християнам у Філіппах: «Якщо я виливаюсь, немов виливна жертва, на жертву святого служіння, до якого вас спонукала віра, я тішуся». На прикладі виливної жертви він показав своє бажання віддавати всього себе для служіння на благо співхристиян (Флп 2:17). Незадовго до своєї смерті він написав Тимофію: «Я вже виливаюсь, немов виливна жертва, і час мого визволення неминуче наближається» (2Тм 4:6).
w07 1.1 26, 27, абз. 5
«Перше воскресіння» вже відбувається!
5 Потім помазані члени «Ізраїля Божого» повинні приєднатись до Господа Ісуса Христа в небі, де вони завжди перебуватимуть з ним (Галатів 6:16; 1 Фессалонікійців 4:17). Біблія називає це «раннім воскресінням», а також «першим воскресінням» (Филип’ян 3:10, 11; Об’явлення 20:6). Коли таке воскресіння завершиться, настане час воскрешати мільйони людей, які матимуть нагоду отримати вічне життя в раю на землі. Отож, хоч би яка в нас була надія — жити на землі чи в небі, нас повинне дуже цікавити «перше воскресіння». Що це за воскресіння? Коли воно відбувається?