Говоріть правду люб’язно і своєчасно

1. Що ми повинні робити, щоб належати до сім’ї Єгови?

КОЛИ ми вперше зустрічаємо когось з одновірців, то часто запитуємо: «Як ти пізнав правду?». Хтось каже, що «виростав у правді», а хтось — що «прийшов до правди» вже в дорослому віці. Ці фрази свідчать про те, що правда з Біблії — невід’ємна частина нашого життя. А чому ми відводимо їй таке важливе місце? Тому що знаємо: щоб належати до сім’ї Єгови, людина має довести, що любить правду і живе згідно з нею. Один зі способів це зробити — завжди говорити і поводитись чесно (Пс. 15:1—3).

2. а) Яку репутацію мав Ісус? б) Як люди сприймали Ісусові вчення?

² Ісус ніколи не обманював. Його вороги визнавали, що він говорить правду, навіть коли іншим це не подобається (Матв. 22:16). Ісус передбачав, як люди сприйматимуть його вчення. Він сказав: «Я прийшов порізнити сина з батьком, дочку з матір’ю, а невістку зі свекрухою» (Матв. 10:35). Звичайно, йому не хотілося, щоб люди агресивно реагували на звістку, яку проповідував він і його послідовники. Все ж він був реалістом (Матв. 23:37). Ісус знав, що світ поділиться на дві групи: на тих, хто любить біблійну правду, і тих, хто її ненавидить (2 Фес. 2:9—11).

3. Про що піде мова в цій статті?

³ Ми беремо з Ісуса приклад: стараємося бути чесними і говорити правду, навіть якщо за це нас не любитимуть. Ми ділимося з людьми біблійними істинами, хоча далеко не всім вони подобаються. Але чи це означає, що зовсім не треба продумувати, що, як і коли говорити? У жодному разі. В цій статті спочатку ми обговоримо головне питання: де шукати правду? А потім розглянемо, чому потрібно говорити правду, як це робити і коли. Стаття допоможе нам навчитися говорити правду люб’язно і своєчасно.

ДЕ ШУКАТИ ПРАВДУ

4. Чому Єгову можна назвати джерелом правди?

⁴ Джерело правди — Єгова. Всі його слова правдиві. Наприклад, він не помиляється, коли каже, що є добром, а що — злом (Пс. 19:9; 119:142, 151). Кожне його передречення справджується (Ісаї 55:10, 11). Він ніколи не порушує своїх обіцянок (Чис. 23:19). Єгова просто не може говорити неправду (Євр. 6:18). Не дивно, що в Біблії його названо Богом правди (Пс. 31:5).

5. Чи складно знайти Бога правди? Поясніть (Дії 17:27).

⁵ Багато людей вважає, що Бога не існує або що його неможливо пізнати. Але насправді знайти Єгову, Бога правди, може будь-яка людина. Довкола нас безліч доказів того, що він існує (Рим. 1:20). Звертаючись до групи грецьких мислителів в Афінах, апостол Павло сказав, що Бог хоче, щоб ми «знайшли його», і що «він недалеко від кожного з нас». (Прочитайте Дії 17:27.) Більш того, Єгова сам приводить до себе смиренних людей, які шукають правду (Ів. 6:44).

6. Які істини містяться в Біблії і чому ви вдячні, що знаєте їх?

⁶ Один зі способів знайти Єгову — це вивчати Біблію. Чоловіки, які її писали, перебували під впливом Божого святого духу (2 Пет. 1:20, 21). Тому вся інформація, яка в ній міститься, правдива і гідна нашої довіри. Наприклад, ми можемо не сумніватися, що Біблія правильно описує, як виник усесвіт і життя на землі (Бут. 1:1, 26). Не викликає сумніву і біблійне пояснення, чому ми всі грішимо, звідки у світі стільки горя та смерті (Рим. 5:12; 6:23). Ми можемо беззастережно вірити словам про те, що Єгова з допомогою свого Сина розв’яже всі проблеми, спричинені Сатаною, «батьком брехні» (Ів. 8:44; Рим. 16:20). Також надійною є біблійна обіцянка, згідно з якою Ісус знищить зло, воскресить померлих, відновить землю і допоможе нам стати досконалими (Ів. 11:25, 26; 1 Ів. 3:8). Єгова удостоїв нас величезної честі: відкрив нам правду і доручив нести її людям (Матв. 28:19, 20).

ЧОМУ МИ ГОВОРИМО ПРАВДУ

7, 8. Чи має значення, з яких спонук ми говоримо правду? Наведіть приклад (Марка 3:11, 12). (Дивіться також ілюстрації.)

⁷ Як згадувалося вище, до сім’ї Єгови не можуть належати ті, хто обманює. Однак для Бога має значення не тільки чи ми говоримо правду, а й чому ми це робимо, з яких спонук. Розгляньмо випадок, який стався під час Ісусового служіння на землі. (Прочитайте Марка 3:11, 12.) Якось він проповідував біля Галілейського моря і довкола нього зібрався величезний натовп. Були там і люди, опановані демонами. Вони падали перед Ісусом і вигукували: «Ти Божий Син!». Демони говорили правду. Але для чого? Можливо, їхньою метою було завоювати довіру людей, щоб потім відвести їх від Єгови. Слова демонів були правдиві, а от спонуки — підступні. Їм не вдалося ані обманути Ісуса, ані влестити йому. Ісус заборонив їм говорити, хто він.

⁸ Який ми робимо висновок? Для Єгови має велике значення, чому ми говоримо правду. Ніколи не забуваймо: навчати людей правди треба з чистих спонук. А якщо хтось нас вихваляє, варто перевести увагу з себе на Єгову (Матв. 5:16; порівняйте Дії 14:12—15).

9. Чого нам не слід прагнути і чому?

⁹ Розгляньмо ще один приклад, який показує, наскільки небезпечно прагнути слави. Уявімо, що відповідальний брат довірив нам конфіденційну інформацію, а ми не втримались і розповіли її іншим. Якщо потім наші слова підтвердяться, люди, звичайно, будуть вражені. Вони подумають, що нам відомо багато таємниць. Це звеличить нас у їхніх очах, але точно не в очах Єгови (Присл. 11:13). Так, ми сказали правду, але ми не мали права її розкривати і спонуки в нас були неправильні.

ЯК ГОВОРИТИ ПРАВДУ

10. Як би ви пояснили вислів «люб’язні слова»? (Колоссян 4:6).

¹⁰ Прочитайте Колоссян 4:6. Апостол Павло нагадав християнам у Колоссах: «Нехай ваші слова завжди будуть люб’язні». Що він мав на увазі? Вислів, вжитий в тексті оригіналу, означає, що слова християнина повинні приносити слухачеві користь, бути добрими та приємними.

11, 12. Чому розповідати біблійні істини треба з обережністю? Наведіть приклад. (Дивіться також ілюстрації.)

¹¹ В яких ситуаціях треба особливо стежити за тим, щоб наші слова були люб’язними? Коли пояснюємо біблійні істини. Сама Біблія говорить, що вони подібні до гострого меча, який розділяє душу й дух (Євр. 4:12). Іншими словами, ці істини можуть виявити глибинні почуття і спонуки людини. Але якщо послуговуватися Біблією невміло, можна образити слухача або спровокувати конфлікт.

¹² Уявімо таку ситуацію: проповідуючи від дому до дому, ми зустрічаємо щирого чоловіка, який часто молиться до образів і дуже любить святкувати із сім’єю Різдво та Великдень. Ми могли б відкрити Біблію і показати, що молитися до неживих предметів немає сенсу, а Різдво та Великдень — це, по суті, язичницькі свята (Ісаї 44:14—20; 2 Кор. 6:14—17). Але чи варто говорити все це під час першої розмови? Ми скажемо правду, от тільки це не буде вміле використання Божого Слова.

13. Що означає приправляти свої слова сіллю?

¹³ Павло писав одновірцям, що їхні слова мають бути приправлені сіллю. Він не мав на увазі, що треба перекручувати або приховувати правду. «Приправляти» біблійні істини означає подавати їх так, щоб вони були до смаку слухачеві (Йова 12:11). Тут важливо уникати однієї помилки. Приправляючи їжу, ми можемо думати, що якщо смак подобається нам, то сподобається й іншим. Але все може вийти зовсім інакше. Так само не варто думати, що наш стиль мови і подача будуть до вподоби кожному. Свою роль відіграю́ть, наприклад, культурні особливості. Деякі люди звикли висловлюватися прямо, навіть коли розмовляють зі старшими. А для когось це неприйнятно, а то й образливо. Павло говорив, що ми повинні знати, «як відповідати кожній людині». А отже, приправляючи свої слова, треба орієнтуватися не на власні смаки чи культуру, а на смаки слухача.

КОЛИ ГОВОРИТИ ПРАВДУ

14. Чи Ісус розповів учням усе, що знав, під час свого служіння на землі? Поясніть.

¹⁴ Ісус завжди говорив зі своїми послідовниками люб’язно, він був добрий до них і багато чого їх навчав (Марка 6:34). Однак він не намагався за раз розповісти їм все, що знав. Ісус враховував їхні обмеження. Він розумів, що його послідовники поки що не готові сприйняти деякі істини. Для них цього було б забагато (Ів. 16:12). Який ми робимо висновок?

15. Чи варто відразу розповідати учневі все, що ми знаємо? Поясніть (Прислів’я 25:11). (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁵ Приклад Ісуса показує, що не треба передавати людям відразу всі знання, які в нас є. Варто брати до уваги їхні обставини. Повернімося до чоловіка, який любить у колі сім’ї святкувати Різдво й Великдень. Ми знаємо, що ці свята мають язичницьке походження і не подобаються Богові. Але уявімо, що той чоловік почав вивчати Біблію за тиждень-два до Різдва. Чи буде люб’язно розповісти йому, що́ Біблія говорить про язичницькі свята, і сподіватися, що він перестане відзначати Різдво? Звичайно, є люди, які відразу застосовують те, що дізнаю́ться з Біблії. Але багатьом потрібно більше часу, щоб змінити свої погляди і спосіб життя. Ми допоможемо учневі духовно рости, якщо будемо ділитися з ним біблійними істинами своєчасно, тобто тоді, коли він готовий їх сприймати. (Прочитайте Прислів’я 25:11.)

16. Як допомогти учням «ходити у правді»?

¹⁶ Мало що приносить стільки радості, як можливість допомогти людині дізнатися правду про Єгову. Що ми можемо робити зі свого боку, щоб наші учні «ходили у правді»? (3 Ів. 3, 4). Бути для них хорошим прикладом. Своїм життям показувати, що ми віримо в біблійні обіцянки. Казати правду з чистих спонук. Коли навчаємо біблійних істин, говорити люб’язно, підбирати приємні й добрі слова і подавати інформацію у відповідний час. А якщо чуємо слова похвали, переводити увагу з себе на Єгову. Все це буде доводити, що ми служимо Богу правди — Єгові.