Австралія та Океанія

Вихователька прийняла запрошення через дев’ять років

Коли Олівія з Австралії ходила в дитсадок, вона запросила свою виховательку на Спомин. Дівчинка запрошувала її протягом наступних восьми років. Зрештою в 2016 році вихователька зателефонувала Олівії, подякувала за те, що кожного року вона запрошувала її на Спомин, і пообіцяла цього разу прийти. Отож вихователька дотримала слова і прийшла на Спомин разом зі своїм чоловіком. Чоловік сказав, що працював у міськраді й пригадує, як будувався місцевий Зал Царства. Він похвалив братів за гарний проект залу. Виховательці та її чоловіку так сподобалося на Спомині, що вони йшли додому одними з останніх.

Він тричі прочитав книжку

Джесінту з дружиною живуть у Східному Тиморі. Вони були відданими католиками і дуже здивувалися, коли їхній племінник став Свідком Єгови і припинив разом з родиною ходити до церкви. Джесінту вирішив прочитати книжку «Чого насправді вчить Біблія?», щоб знайти там неправильні вчення і допомогти племіннику одуматися. Прочитавши книжку, Джесінту сказав дружині:

— Я прочитав, але не знайшов там нічого поганого.

— Значить неуважно читав,— відповіла дружина.— Читай ще раз, але цього разу не спіши.

Джесінту прочитав книжку вдруге і знову запевнив дружину, що там все добре.

— Усе написане там з Біблії,— пояснював він.— Навіть вчення про поклоніння померлим спростовуються на основі Божого Слова.

— Читай втретє, але підкреслюй кожен абзац і ретельно все досліджуй,— радила дружина.— Там мусить бути щось не так.

Джесінту дуже уважно став читати книжку третій раз, підкреслюючи думки в кожному абзаці. Закінчивши її, він промовив: «Там правда! Наш племінник знайшов правду». Сьогодні цей чоловік вивчає зі Свідками Єгови.

Її заохотили слова доньки

Сестра-піонерка з Гуаму відвідала жінку з острова Понпей, показала їй ролик «Чому варто вивчати Біблію?» та пообіцяла прийти знову. Хоча сестра приходила кілька разів, вона не заставала жінки. Коли двері відкрила її донька, сестра вирішила показати їй мультфільм з серії «Будь другом Єгови». Дівчинці дуже сподобався мультик. Наступного разу сестра вже застала маму, і та позитивно відгукнулася на біблійну звістку. Очевидно, дівчинка попросила маму піти до церкви тієї жінки, яка показувала відео. Це, мабуть, зацікавило маму дівчинки, тож сестра показала, як проводиться біблійне вивчення та домовилася його продовжити.

«Як вівці без пастуха»

Районний наглядач Теренс разом з дружиною Стеллою поїхали в непризначену територію Папуа — Нової Гвінеї, в місто Інакор. Теренс пригадує: «У перший день нашого перебування там, коли ми ще спали, хтось постукав у двері. Відчинивши, ми побачили надворі натовп людей, тож ми проповідували їм з шостої ранку до полудня. Потім ми прийняли душ і в другій годині продовжили служіння, бо на нас і далі чекало багато людей. Ми закінчили десь опівночі». Наступного ранку це подружжя ще вдосвіта вирушило проповідувати в іншу частину міста. Тим часом до їхнього дому, як і попереднього дня, прийшли багато людей, але нікого там не знайшли. Теренс продовжує: «Коли люди дізнались, що ми пішли, то розшукали нас, і ми проповідували їм до обіду. Повернувшись додому, ми знову натрапили на групу тамтешніх мешканців, які чекали нас. І так було кожного дня, ті люди справді були “як вівці без пастуха” (Матв. 9:36)».

Подарунки для лікарки

Аньєс служить піонеркою на Новій Каледонії. У неї боліла рука, тож вона пішла до фізіотерапевта. На прийомі лікарка поскаржилася, що тепер страждає дуже багато людей, і сказала, що не розуміє, чому Бог такий жорстокий. Аньєс подумки подякувала Єгові за можливість розповісти правду про нього. Вона дала лікарці буклет «Чи колись припиняться страждання?» і прочитала Об’явлення 21:3, 4.

На це лікарка сказала: «Я не впевнена, чи вірш, який ви щойно прочитали, є в моїй Біблії, бо в мене лише Євангелія». Зрозумівши, що Аньєс є Свідком Єгови, фізіотерапевт розповіла, що зустрічалася зі Свідками вдома, в Чилі.

Аньєс пригадала, що на нашому телеканалі недавно показували звіт з філіалу в Чилі. Тож наступного разу сестра принесла планшет і показала лікарці цей відеосюжет. Їй дуже сподобався Бетель та Зал конгресів у Чилі. Аньєс сказала: «Я маю для вас ще щось — повну Біблію. Тепер ви зможете самі прочитати вірші з Об’явлення 21:3, 4, які ми обговорювали минулого тижня». Лікарка радісно підвелася і обійняла Аньєс. Вона промовила: «Дуже дякую вам за ці два чудові подарунки!»

Наступного разу Аньєс принесла книжку «Чого насправді вчить Біблія?» і пояснила, чому на землі стільки страждань. Лікарка сказала, що їде у відпустку в Чилі, та пообіцяла взяти книжку з собою і прочитати її.