Комуністичний виклик Західному світу

“ЯКЩО теперішні напрями продовжатимуться, то за кілька років Сполучені Штати Знайдуть себе на другому місці, а Радянський Союз без сумніву стане найбільшою силою в світі”.

Ці слова не були хвальбою якогось російського політика. Їх промовив президент Сполучених Штатів, Річард Ніксон, перед провідниками законодавства в 1970 р.

Чи світова рівновага сили вже справді почала обертатися? А особливо, чи Росія починає доганяти Сполучені Штати? Що стається в боротьбі за світову владу? Як усе це закінчиться?

Виявлений намір комунізму

Хоч між різними комуністичними народами є багато сильних відмінних поглядів, то однак вони всі погоджуються про одну річ. Вони всі хотіли б побачити кінець американської сили, їхня найвища ціль є побачити перемогу комунізму в цілому світі.

Комуністичні персональности вже давно пропонували світові панування комунізму. Карл Маркс, ‘батько’ сучасного комунізму передрікав занепад капіталістичного, або Західного суспільства. Фредрік Енгельс, В. І. Ленін, Йосип Сталін та інші комуністичні провідники говорили те саме.

Нікіта Хрущов перестерігав: ‘Ми поховаємо вас’. Китайський Мао Цзедун сказав: “З часом соціялістичний лад заступить капіталістичний . . . незабаром буде революція і перемога”, Лін Піао, спадкоємець Мао сказав: “Імперіалізм прямує до цілковитого занепаду, а соціалізм приступає до всесвітньої перемоги”.

А який поступ комунізм уже зробив, щоб осягнути свою мету панування над цілим світом? У 1848 р., коли Маркс і Енгельс видали Комуністичний Маніфест, виявляючи свою ідею, комунізм не панував ще над жодною частиною землі. Сьогодні він контролює близько одну третю частину населення світу, а це є більше як одна тисяча мільйон осіб. Багато землі в Європі й Азії є під комуністичним керівництвом. Тому-то World Book Encyclopedia з 1970 р., каже: “Комунізм став одною з найсильніших сил у світі”.

Правда, комунізм уже не є такий, як він колись був. Не всі комуністичні народи приймають російський комунізм. Здається, що кожний край пристосовує комунізм до своїх власних потреб, отже те, що існує по цих країнах є націоналістичний комунізм. Але, так як професор Леонард Шапіро з Лондону сказав: “Як останній засіб кожна комуністична партія стане по стороні Радянського Союзу проти Сполучених Штатів”.

Чи рівновага сил змінюється?

На протязі багатьох десятиліть, Сполучені Штати, разом із Великою Британією, були найсильнішою політичною сполукою в світі. Чи цей стан тепер змінюється на користь комунізму, а особливо Росії?

Деякі кажуть, що 1962 р. був дуже рішальний відносно цього. А чому 1962 р.? Бо в тому році Сполучені Штати примусили Росію забрати свої атомні ракети з Куби. Ця погроза дуже принизила Радянський Союз. Кажуть, що російський представник Васілій Кузнецов, який проводив переговори з американцями, сказав: “Це є останній раз, що ви американці зробите нам так”.

Про ті слова коментатор Чарлс Й. Мурфі сказав: “Ясно є, незважаючи на обставини, що це є холодна погроза: Другий раз Радянський Союз не піде на уступки через брак військової переваги. Та зловісна небезпека тепер швидко матеріалізується навколо нас. В наслідок цієї невдачі на Кубі, Радянські провідники зробили важне рішення: осягнути військову перевагу на цілій землі. І від того часу, Радянська військова технологія вибухнула”.

З якими наслідками? 1-го березня 1971 р. голова Американських Joint Chiefs of Staff, Адмірал Тома Мурер, сказав: “Я вірю, треба сказати відверто, що перевага, за минулих п’ять або шість років, перемінилася на користь Радянського Союзу”.

Політик Стюверт Алсоп, пишучи до журналу Newsweek, зауважив: “Радянський Союз поводився немовби він уже мав правдиву перевагу сили. І це точно так сталося”.

Навіть коли б і було зроблене місце на пропаганду з боку тих, що цікавляться продавати зброю, то виглядає, що докази попирають ці оцінки. Це не значить, що Росія вже цілком заняла місце Сполучених Штатів щодо цілковитої могутності. Але провід Сполучених Штатів у стратегічній силі вже направду зник.

Збіг загальної спрямованості

Доказ на який спеціалісти вказують, є збіг кількох головних напрямів. Між тими, яких вони переважно наводять є слідуючі:

(1) Радянський Союз уже перевищив Сполучені Штати в числі міжконтинентальних металевих снарядів (ракет). Його провід уже є великий і продовжає розростатися, а Сполучені Штати мусять затримувати своє теперішнє число, хоч стараються поліпшити їхню дієвість і руїнницьку силу.

(2) Усі надземні, повітряні й морські сили Радянського Союзу та його союзників уже так збільшилися, що західні спостерегачі називають це “припливом”.

(3) Радянське вручення людської сили, матеріалу, грошей й продукції щодо кількости та якости зброї росте, а американські майже стоять на місці.

(4) Напрямок у кількох інших країнах є до “лівосторонніх” урядів, які є приязніші до комуністичних народів.

(5) Чимраз більше американської публіки обурюється проти втручання Америки в чужі війни, а головно проти ‘військово-індустріяльних’ комплексів у Сполучених Штатах.

Атомна сила

З усіх цих напрямів, який з них представляє зміну в стратегічній силі? Це є величезна та побільшаюча сила російських міжконтинентальних ракет (ІСВМ) з атомними головками.

Часопис Нью-Йорк Таймс (анг.) звіщає: “Сподіваються, що до 1971 р. Радянський Союз буде мати 1.500 міжконтинентальних ракет у порівнянні з 1.054, яких Америка буде мати”. Секретар оборони, Мелвін Леірд перестерігав:

Лише ця сила вистачить знищити всі американські міста будь якого істотного розміру”.

У цьому запасі Росія має величезну ракету, що називається СС-9, з якою Америка не може порівнятися. Ця СС-9 стрільня має 25 мегатон сили, що дорівнюється до 25 мільйонів тонн динаміту ТНТ. І це більше як тисячу разів сильніша від бомби, яка знищила місто Гірошіму.

Кажуть, що Росія тепер має приблизно 300 таких СС-9 ракет, і про них U.S. News & World Report каже: Радянські СС-9 міжконтинентальні ракети мають більшу силу від усіх атомних ракет, як і балістичної атомної зброї і підводних човнів у Сполучених Штатах”.

Щоб протидіяти цій загрозі Сполучені Штати хоч не збільшують числа своїх атомних снарядів, помножують атомні голови у їхніх надземних і підводних стрілах. Але, безперечно, Росія може зробити те саме, хоч ніхто не знає як далеко вона вже поступила в цьому напрямку. Але в кожному разі, припускають, що вона має технологічне знання зробити це якщо б хотіла.

Зростаюча сила всюди

Радянська сила також росте на інших ділянках. Редактор Jane’s Fighting Ships каже: “Хоч Сполучені Штати Америки дуже зменшили свою фльоту . . . поширення Радянської морської сили . . . здається збільшується до потопної хвилі в цьому 1970-му році”.

Багато авторитетів ось як представляють рівновагу морської сили, виключаючи торговельні кораблі:

Сполучені Штати Радянський Союз

Бойових кораблів 390 550

Допоміжних кораблів 290 1.900

Між цими кораблями Америка має близько чотирнадцять літаконосців. А росіяни не мають таких кораблів, лише кілька, що носять гелекоптери. З другого боку, Росія має 360 до 380 підводних човнів, а Сполучені Штати мають 141. У цій силі, Америка має сорок один підводних човнів, які можуть вистрілювати шістнадцять атомних ракет. А Росія, кажуть, вже має більше як тридцять таких човнів і будує ще більше. У теперішньому часі Америка не має жодних оголошених планів поширювати число своїх підводних човнів вистрілювати атомні стріли.

Також, коло половини американських кораблів є двадцять або й більше років старі, а кажуть, що лише 1 процент радянської фльоти є така стара. Отже, нова російська фльота тепер плаває по всіх океанах світу і по важних морських шляхах, так як ще не було в історії.

До цієї російської морської сили долучується велике число торговельних кораблів, яких росіяни дуже швидко підбудовують. Ця фльота тепер є шоста найбільша в світі й дуже новочасна, близько 75 процентів було збудовано після 1962 р. Американські торговельні кораблі, хоч є більші, щороку зменшуються, і багато є дуже старі. Багато з цих кораблів були збудовані ще в часі Другої Світової Війни і не беруть участи в дієвій службі, але стоять прив’язані по річках та затоках, іржавіюча фльота, яку тримають напоготові, але вартість якої є сумнівна.

Великі надземні російські війська продовжують рости силою. Деякі передрікають, що до 1975 р. Радянський Союз буде мати три рази більше танків від Сполучених Штатів, і два рази більше від Америки та всіх її європейських союзників.

Російська повітряна сила вже є більша від американської і сподіваються, що буде дуже швидко розростатися. Деякі знавці кажуть, що Сполученим Штатам потрібно від шість до десять років, щоб зрівнятися з російською повітряною обороною.

В Європі, Росія утворила комуністичний союз, який називається Варшавський Договір. В склад його входять Болгарія, Чехословаччина, Східна Німеччина, Угорщина, Польща, Румунія і Росія. Американський генерал Андрій Гудпастер, провідник сил North Atlantic Treaty Organization, каже, що Варшавський Договір згромадив “зосередження військової потуги, якої світ ще ніколи не бачив”.

Однак, це не включає такого комуністичного краю як Китай. Хоч Китай, у порівнянні ще є слаба країна, то однак він має дуже багато робітничої сили. Його розростаючі засоби військової зброї і її арсенали включають атомну зброю та ракети або снаряди і він вже випускає супутники навколо землі.

Отже, відданий намір комуністичних народів осягнути військову перевагу вже видав наслідки, що не є дуже приємні для Західних народів. І це приходить у часі коли американські соціальні та економічні труднощі не дозволяють їй витрачати більше грошей на військові потреби.

Індустрія і аграрне господарство

Сполучені Штати є головна індустріяльна сила в світі. Але Радянський Союз ставить і тепер перевагу на виклик, а особливо у важних ділянках.

Зверніть увагу на продукцію в 1970 р., що є важна для набуття військової потуги. Цифри, в круглих числах, представляють мільйони тонн:

Сполучені Штати Радянський Союз

Цемент 73 105

Вугілля 590 688

Залізна руда 96 195

Олія 522 389

Сталь 131 128

Певна річ, що цілковита продукція споживного товару і товарів широкого вжитку є багато вища в Сполучених Штатах. Але одну причину на це показує U.S. News & World Report: “Вкладаючи лише досить грошей в продукцію товарів широкого вжитку, щоб рівень життя поліпшався дюймом за дюймом, Кремль вкладає велику суму грошей і звертає всю свою увагу на військову й споріднену з нею продукцію’.

На протязі довгого часу, інші вважали Сполучені Штати світовою “хлібною країною”. Америка родить багато більше кукурудзи від Росії. Але зверніть увагу на інший основний товар в 1968-1969 р., в близько мільйонах метричних тоннах:

Сполучені Штати Радянський Союз

Ячмінь 9 22

Картопля 13 102

Жито 0.6 13

Пшениця 43 79

Таким способом, загальний комуністичний виклик, у військовій потузі, як і в індустрії та господарстві росте. І це дуже турбує Західні народи.

Як усе це закінчиться?

Дуже важним є знати як ця боротьба за світове панування закінчиться. Деякі кажуть, що збільшаюча комуністична сила зробить його більш агресивним, і що більше народів стануть по ‘лівій’ стороні, так як здається напрями показують. Наприклад, пишучи до журналу News-week, Генрі Валіч сказав: “Якщо напрям не зміниться, то Сполучені Штати і можливо багато з нас колись зустрінуть комуністичну Латинську Америку”.

Але чи це значить, що комуністичний виклик Західному світу буде мати успіх і доведе до світового панування? Люди не можуть докладно передсказати майбутність. Але Біблія передсказує її. Чи її пророцтва дійсно кидають світло на сучасну боротьбу за світове панування і її наслідки? Застановіться над доказом.

Одинадцятий розділ Даниїла пророчо говорить про боротьбу між двома противними силами: “Цар північний” і “Цар південний”. Правда, це пророцтво почалося за стародавніх часів (Дан. 11:1-5), але опис про хвилювання таких противних сил тягнеться продовж цілої історії аж до “часу кінця”. (Дан. 11:35, 40) Просимо, зверніть увагу на сцену, яка є представлена при кінці пророцтва і порівняйте її з сучасним станом, так як ми розбирали в цій статті.

У цій останній добі, Даниїлове пророцтво описує про символічного “північного царя” кажучи, що він буде принижати всі старші форми поклоніння, навіть буде виступати проти “Бога богів”. Цей “цар” вихвалює себе і дає славу “богам фортеці . . . бог, якого його предки не знали”, вживаючи золото, срібло та інші дорогоцінні засоби, щоб досягнути це.— Дан. 11:36-39.

Запитайте себе, чи ми тепер бачимо якусь визначну світову силу, яка сьогодні робить це? Чи це не правда, що світовий комунізм, а особливо Радянський Союз, дуже принижав існуюче релігійне поклоніння, і замість того величав сучасну наукову і військову потугу, “бога фортеці” ? Чи він не вкладає дуже великий капітал, щоб зробити це?

Але це не все. Пророцтво далі передсказує штовхання між цими двома царями, яке роздратує “північного царя” вийти з військовою потугою і багатьма кораблями і він увійде в країни та потопить їх, і таким чином здобуваючи контролю над великими скарбами маючи багато країн під своїм впливом.— Дан. 11:40-43.

І знову, чи ми не бачили, а головно після Другої Світової Війни, жорстокий змаг між пануючими великими світовими силами, Сполученими Штатами (з Великою Британією як близького союзника), а другою найсильнішою силою, Радянським Союзом, які мають на меті запанувати над світом? Чи ми не бачили підбудування комуністичної з’єднаної військової потуги в те, що сучасні спостерегачі називають “потоп”? І чи це не принесло з собою видатне поширення комуністичного впливу в чим раз більше країнах, кладучи економічні справи Західних сил у небезпеку?

А який буде останній наслідок цього? Чи пророцтво каже, що “північний цар” усуне “царя півдня” з його високої позиції? Ні, воно каже, що “північний цар” ‘прийде до свого кінця і не буде мати помічника’. Однак, пророцтво не каже, що “цар південний” знищить його. (Дан. 11:44, 45) Що це може значити?

Інші біблійні пророцтва відкривають, що цей передсказаний “час кінця” прийде, коли всі політичні народи, великі, як і малі, зустрінуть силу багато більшу від їхньої з’єднаної військової потуги. Ця сила є сила Божа. Вона виявляється через Божого власного Сина, Ісуса Христа, якого Він призначає привести народи до відповідальності за те, що вони робили на землі. Так, книга Об’явлення кінчає образ Даниїлового пророцтва показуючи, що цей призначений світовий провідник, Ісус Христос, “ударить народи” і “пастиме їх залізним жезлом”. Таким знищенням він цілком закінчить політичну боротьбу за світове панування, як і всяке економічне пригнічення та проляття крови. О, яке блаженне полегшення це буде для всіх тих, що тепер покладають свою віру не на військову потугу якого-небудь народу, але на Христовий праведний уряд, Його Царство! — Об. 19:11-16.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Кажуть, що Росія має 1.500 міжконтинентальних ракет (стрілів) у порівнянню з 1.054 американськими