“Донори” (давачі) крови
● У своїй книжці Подарункове Споріднення (анг. мові) (1971 р.), професор Річард Тітмус із Лондонського Університету каже про кров, яку вживається в переливанні: “Є багато вигадок серед усього суспільства і Америка не є жодним винятком. Одна з найглибших вигадок у тій країні сьогодні . . . є, що кров дають добровільно; що більшість крови постачають добровольці”.
Цей автор згадує про вісім різних категорій “донорів” крови. Ними є: Плачений Донор, “який продає свою кров за що може”. Фаховий Донор, “який дає кров на регулярній, зареєстрованій напів-заплаченій підставі”. Плачено-спонуканий донор крови, “який бере гроші але каже, що вони не спонукують його давати кров”. Зобов’язаний Донор, який мусить платити за кров, яку йому ‘позичають’ в часі операції, але, який мусить віддати її й тоді йому звертають гроші. Родинний кредитовий донор, “який наперед дає одну пінту крови кожного року і за це йому й його родині дають ‘запевнення’, що постачать їм кров, коли потрібно на один рік”. Полонений Добровільний Донор, як ті, що служать при війську або по в’язницях, “яких кличуть, вимагають, зобов’язують або сподіваються, щоб вони давали кров. А коли не схочуть дати кров, тоді їх викривають до ганьби або сорому або доводять вірити, що коли не дадуть кров, то це може мати поганий вплив на їхню майбутність”. Користолюбний добровільний донор, якого “приваблює або спонукує надія якоїсь винагороди . . . грошової”, наприклад, відпущення від праці на кілька днів або довші вакації. Добровільний громадський донор, який “найближче сходиться з громадською дійсністю до абстрактного поняття ‘вільного людського дара’ ”.
Професор виставляє діаграму, щоб показати, яку кров збиралося в Сполучених Штатах від 1965 до 1967 р. Він показує, що лише 7 процентів крови походить від “добровільного громадського донора”. Отже автор зауважує: “ ‘Давати’ значить даток з якогось альтруїстичного наміру; говорячи більше нейтрально слово ‘постачальники’ повинно бути замінено словом “донори” давачі у мові цього дослідження”.— Ст. 71 до 96.